ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.18
21:11
Рецензія на поетичну збірку Миколи Грицая "Під музику дощу")
Буває так, коли тебе зачепить за живе чиєсь слово і ти уже знаходишся у його колі, воно невидимими нитками тримає тебе на відстані і ти не можеш звільнитися від нього, а заглиблюєшся все бі
2024.03.18
13:46
Вавілонський Талмуд випадає з рук, коментарі Раші не западають у серце, приказки ефіопські припадають пилом…
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
2024.03.18
08:49
Поміж ромашок-штор
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
2024.03.18
05:40
Защеміло серце від сигналу
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
2024.03.18
05:14
Після слів: «Сьогодні прибирання» –
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
2024.03.18
01:03
У пульсі відіб'ється кожна мить,
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
2024.03.18
00:16
Гроші від торгівлі нафтою пахнуть на диво бездоганно.
Коли у політиків мовкне розум, говорять гармати.
Тим, хто перекроює кордони, треба розкроїти голову.
Коли тузом стає шестірка – усі козирі зарання биті.
У гіганта мислі усе інше мізерне.
2024.03.17
19:32
Коли сказав мені «перетерпи»,
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
2024.03.17
18:57
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
2024.03.17
18:45
Чи можна, люди, все оте простити,
що чинять нелюди на зболеній землі?!.
Як гинуть мирні жителі і діти
у хижих скрутлях «братньої» петлі…
Хто має право підло забирати
життя других, якого не давав?
Зробити це не вправі навіть мати,
що чинять нелюди на зболеній землі?!.
Як гинуть мирні жителі і діти
у хижих скрутлях «братньої» петлі…
Хто має право підло забирати
життя других, якого не давав?
Зробити це не вправі навіть мати,
2024.03.17
18:06
У час стрімкий , шалений, час смартфонів
Спілкуємось частіше в Інтернеті.
Ніяких не існує нам кордонів.
Людина, мов незвідана планета.
Пізнати, зрозуміти її важко,
А ще й на відстані такій великій.
Це ж ніби в небесах літає пташка,
Удалині тріпочут
Спілкуємось частіше в Інтернеті.
Ніяких не існує нам кордонів.
Людина, мов незвідана планета.
Пізнати, зрозуміти її важко,
А ще й на відстані такій великій.
Це ж ніби в небесах літає пташка,
Удалині тріпочут
2024.03.17
15:28
Прокинься синку! Час уже вставати! –
Крізь сон все ж мамин голос долетів-
Ти ж до Гелону нині їдеш з татом!
Вставай! Ти ж сам поїхати хотів.
Сон враз пропав. Хлопчина підхопився.
Ледь не проспав. Хоч не змикав очей
Але під ранок сну таки скорився.
Крізь сон все ж мамин голос долетів-
Ти ж до Гелону нині їдеш з татом!
Вставай! Ти ж сам поїхати хотів.
Сон враз пропав. Хлопчина підхопився.
Ледь не проспав. Хоч не змикав очей
Але під ранок сну таки скорився.
2024.03.17
15:23
Переважна більшість людей не знає як пишуться закони, хто і як їх насправді приймає. Приходять раз на кілька років до виборчих урн, кинули папірця з прізвищами уподобаних улюбленців та й усе. Але законодавство має свою специфіку та правила.
Перший раз я
2024.03.17
11:22
Чомусь на Галину Украйну не поширюється вимога: публікувати за добу в режимі «афішувати публікацію» не більше, ніж один твір!
Майже щодня бачу аж кілька її шедеврів, яких, до речі, практично ніхто й не читає.
Та сама історія, що й з Олександром Сушком:
2024.03.17
06:49
Спаде вода і знову будуть луки,
травою освіжиться оболонь.
Настане час, візьму сюди онуків,
нехай нап’юся сонця із долонь.
Бо, що вони у стольнім граді бачать?
Куди не кинеш оком скрізь асфальт.
Чи, то пощезла нація козача,
чи душі скам’яніли на ба
травою освіжиться оболонь.
Настане час, візьму сюди онуків,
нехай нап’юся сонця із долонь.
Бо, що вони у стольнім граді бачать?
Куди не кинеш оком скрізь асфальт.
Чи, то пощезла нація козача,
чи душі скам’яніли на ба
2024.03.17
05:49
Темно-сині ночі,
Стрічі до світань, -
Думи парубочі,
Повні сподівань.
Не забулись досі
Весняні гаї
І в рудім волоссі
Пальці рук моїх.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Стрічі до світань, -
Думи парубочі,
Повні сподівань.
Не забулись досі
Весняні гаї
І в рудім волоссі
Пальці рук моїх.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.03.18
2024.03.15
2024.03.14
2024.03.08
2024.02.14
2024.02.08
2024.01.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Вірші
О, часи!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
О, часи!
Спермотоксикоз - тяжка хвороба,
Нумо, озирніться навкруги!
Бачите,- страждалець супить лоба,
Прагне ласки молодих богинь.
Хоче мавку стиглу обійняти,
Трохи поносити на руках.
Парубок у силі! Гей, дівчата!
Пожаліти варто козака.
А довкруж - невиорані "нивки",
Тільки вітер плахти надима.
Від бичка розбіглися корівки,
З виду моцний, а грошей нема.
Та даремно читачі ридали,
Хлопець - надсучасний, не вандал,-
Має вдома з гуми причандали,
Еротичний на TV канал.
У державі котрий рік гармидер,
То звикають хутко мужики
Утішатись дешево й сердито
(не дай Бог лишитися руки!).
22.01.2019 р.
Боюсь!
І Крим, і Рим, і труби - все пройшов,
Довбали теща, жінка і судьбина.
Та - бац! - раптово колосальний шок!
Дружина каже: - Йди рубати півня!
А я тишко! Як лагідне теля!
Не брав до рук ні швайки, ні сокири.
Від смертовбивства душить дикий зляк!
Голівоньку ховаю у напірник.
Та йду в повітку, розминаю кисть,
Жінки таки одправили на муку.
Роздумую: "Убить чи не убить...",
А півень голосистий топче курку.
Вдоволено сокоче ко-ко-ко,
(попереду роботи ще багато!).
Штрикнув у серце совісті укол,
Не хочу для пташини бути катом!
За спиною гучний лунає звук,
Здійняла паця зголодніла галас.
Тупа сокира вислизнула з рук
І у стопу лапату лезом встряла.
Кричав я довго, браття, як на пуп,
Аж теща просльозилась: "Бог з тобою!".
І хоч жую пісний без м'яса суп
Зате душа лишилася живою.
18.01.2019р.
Сучасні дівчата
Знову крики трусять тихе небо,
Юна відьма виє, мов самум.
Ох і злюща мавка! Тьху на тебе!
Лусни, а жоною не візьму!
Ротик хоч малий, а вже неситий,
Щось не так - брудне матюччя гне.
Добре, хоч не встигнув одружитись,
Бо тоді загризла би мене.
Від кохання вчаділа кебета,
А прийшов до тями, глянув - жах!
У вустах смердюча сигарета,
З рота пах, неначе у бомжа.
Мріялись палкі обійми шлюбні,
Не звертав уваги на дурне:
Діва носить рік не гарні сукні -
Рвані джинси, жовані конем.
Втік додому. Ліг один у спальні,
Вечір ліжком лагідно гойда.
Сниться уночі прекрасна пані,
Реверанс одважую мадам.
17.01.2019 р.
Під ковдрою
Сніг порипує голосно в тиші,
Іній кублиться у бороді.
На морозі не пишуться вірші,
Хочу хутко сховатись у дім.
Закортіло писнути руладу,
А надворі триклята юга.
У садочку на лавку не сяду,
Буде потім хвороба лиха.
А у хаті - дружина і груба,
Анемона у бодні цвіте.
Хай скаженці блукають у шубах,
В кучугурах вишукують тем.
Поклоняються лірики літу,
Трохи осені, трохи весні.
Нині ж холодно. Багнеться спирту,
І до того ж іще й зголоднів.
Дрижаки вже дібрались до пуза,
Ніс кусає мороз, наче тигр.
Послизнулася змучена муза,
Підхопити під пахви не встиг.
Хутко п"ятами в дім накивали,
Ляжем в ліжко години на три.
Теплолюби ми - не екстремали,
Геть до біса артктичні втри.
20.01.2019р.
Дід та баба
1
Оковитої не хлебчу -
Вік не той, і здоров'я мало.
А в раю ( від дружини чув)
Цього зілля міцного валом.
Смокче кожен - і спраглий люд,
І архангели зі святими.
Тож не варто грішити тут,
ТАМ впаду у п'яниць обійми.
2
- Дідугане! Агов, не спи!
Я ж читаю премудру книгу!
"...в райських пущах дівчат снопи
Будеш мати собі на втіху..."
Знов заснув, бісеня руде,
З рота випала стигла люлька.
Не цікавить життя людей
Ув Едемі й пекельні муки.
Вже не здатен муж на гріхи,
До принад охолов дівочих.
Був у сексі колись - шахід!
Бог Ерот з апетитом вовчим.
P.S.:
Ич, хропе! До миски лиш встає!
Не бужу, бо я - поряда дама.
Слухачі казок у мене є -
Розкажу онукам про Адама.
21.01.2019р.
Мистецьке
Сядь, поете, відпочинь під дубом,
Музу і Пегаса не жени!
Мерзне вухо? Кинь поліно в грубу.
Ласки хочеш? Хутко до жони.
Нащо та поезія лукава?
Без ускладнень можна обійтись.
Не утомлюй мозок - буде вава,
Від напруги - голочкою ніс.
Щоб дурниці в голову не лізли
Про любов та неба голубінь -
Йди, підсип свині у сажі тирси,
Кізяки з корівки обшкреби.
Помахай косою у долині,
Виполи три сотки бур'янів,
І відчуєш, що життя - малина,
Поетичне марево. Чи ні?
А по селах опустіли ниви,
Молодь у столицю вся біжить
Пишуть про лани просторі діви,
Строчать про травиченьку мужі.
21.01.2019 р.
Нумо, озирніться навкруги!
Бачите,- страждалець супить лоба,
Прагне ласки молодих богинь.
Хоче мавку стиглу обійняти,
Трохи поносити на руках.
Парубок у силі! Гей, дівчата!
Пожаліти варто козака.
А довкруж - невиорані "нивки",
Тільки вітер плахти надима.
Від бичка розбіглися корівки,
З виду моцний, а грошей нема.
Та даремно читачі ридали,
Хлопець - надсучасний, не вандал,-
Має вдома з гуми причандали,
Еротичний на TV канал.
У державі котрий рік гармидер,
То звикають хутко мужики
Утішатись дешево й сердито
(не дай Бог лишитися руки!).
22.01.2019 р.
Боюсь!
І Крим, і Рим, і труби - все пройшов,
Довбали теща, жінка і судьбина.
Та - бац! - раптово колосальний шок!
Дружина каже: - Йди рубати півня!
А я тишко! Як лагідне теля!
Не брав до рук ні швайки, ні сокири.
Від смертовбивства душить дикий зляк!
Голівоньку ховаю у напірник.
Та йду в повітку, розминаю кисть,
Жінки таки одправили на муку.
Роздумую: "Убить чи не убить...",
А півень голосистий топче курку.
Вдоволено сокоче ко-ко-ко,
(попереду роботи ще багато!).
Штрикнув у серце совісті укол,
Не хочу для пташини бути катом!
За спиною гучний лунає звук,
Здійняла паця зголодніла галас.
Тупа сокира вислизнула з рук
І у стопу лапату лезом встряла.
Кричав я довго, браття, як на пуп,
Аж теща просльозилась: "Бог з тобою!".
І хоч жую пісний без м'яса суп
Зате душа лишилася живою.
18.01.2019р.
Сучасні дівчата
Знову крики трусять тихе небо,
Юна відьма виє, мов самум.
Ох і злюща мавка! Тьху на тебе!
Лусни, а жоною не візьму!
Ротик хоч малий, а вже неситий,
Щось не так - брудне матюччя гне.
Добре, хоч не встигнув одружитись,
Бо тоді загризла би мене.
Від кохання вчаділа кебета,
А прийшов до тями, глянув - жах!
У вустах смердюча сигарета,
З рота пах, неначе у бомжа.
Мріялись палкі обійми шлюбні,
Не звертав уваги на дурне:
Діва носить рік не гарні сукні -
Рвані джинси, жовані конем.
Втік додому. Ліг один у спальні,
Вечір ліжком лагідно гойда.
Сниться уночі прекрасна пані,
Реверанс одважую мадам.
17.01.2019 р.
Під ковдрою
Сніг порипує голосно в тиші,
Іній кублиться у бороді.
На морозі не пишуться вірші,
Хочу хутко сховатись у дім.
Закортіло писнути руладу,
А надворі триклята юга.
У садочку на лавку не сяду,
Буде потім хвороба лиха.
А у хаті - дружина і груба,
Анемона у бодні цвіте.
Хай скаженці блукають у шубах,
В кучугурах вишукують тем.
Поклоняються лірики літу,
Трохи осені, трохи весні.
Нині ж холодно. Багнеться спирту,
І до того ж іще й зголоднів.
Дрижаки вже дібрались до пуза,
Ніс кусає мороз, наче тигр.
Послизнулася змучена муза,
Підхопити під пахви не встиг.
Хутко п"ятами в дім накивали,
Ляжем в ліжко години на три.
Теплолюби ми - не екстремали,
Геть до біса артктичні втри.
20.01.2019р.
Дід та баба
1
Оковитої не хлебчу -
Вік не той, і здоров'я мало.
А в раю ( від дружини чув)
Цього зілля міцного валом.
Смокче кожен - і спраглий люд,
І архангели зі святими.
Тож не варто грішити тут,
ТАМ впаду у п'яниць обійми.
2
- Дідугане! Агов, не спи!
Я ж читаю премудру книгу!
"...в райських пущах дівчат снопи
Будеш мати собі на втіху..."
Знов заснув, бісеня руде,
З рота випала стигла люлька.
Не цікавить життя людей
Ув Едемі й пекельні муки.
Вже не здатен муж на гріхи,
До принад охолов дівочих.
Був у сексі колись - шахід!
Бог Ерот з апетитом вовчим.
P.S.:
Ич, хропе! До миски лиш встає!
Не бужу, бо я - поряда дама.
Слухачі казок у мене є -
Розкажу онукам про Адама.
21.01.2019р.
Мистецьке
Сядь, поете, відпочинь під дубом,
Музу і Пегаса не жени!
Мерзне вухо? Кинь поліно в грубу.
Ласки хочеш? Хутко до жони.
Нащо та поезія лукава?
Без ускладнень можна обійтись.
Не утомлюй мозок - буде вава,
Від напруги - голочкою ніс.
Щоб дурниці в голову не лізли
Про любов та неба голубінь -
Йди, підсип свині у сажі тирси,
Кізяки з корівки обшкреби.
Помахай косою у долині,
Виполи три сотки бур'янів,
І відчуєш, що життя - малина,
Поетичне марево. Чи ні?
А по селах опустіли ниви,
Молодь у столицю вся біжить
Пишуть про лани просторі діви,
Строчать про травиченьку мужі.
21.01.2019 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію