ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2020.09.28 10:11
Якось у переддень Йом Кіпуру ,
Перед молитвою «Коль Нідрей»,
Хасиди кричали , читаючи псалми.
«Чого стараєтесь?»- спитав їх раббі Пінхас .
Чи не тому, що слова ваші не линуть до Небес?
Брехали, мабуть, рік цілий?
Бо ж хто бреше, в того й вуста брех

Дума Козак
2020.09.28 08:57
Чарівно в тиші линули слова,
у келиху іскрилося мартіні…
Ти сяяла мов квітка польова,
зітхала тихо скрипка Паганіні.

А час стікав краплинами хвилин
по склу буття у дощову погоду.
Осіннім вітром линув часоплин,

Тетяна Левицька
2020.09.28 08:17
По вірі кожному дано
і хрест животворящий,
і мрії золоте руно,
і безкоштовне щастя.

Скорботи втрати, туги щем
і потрясіння зливи.
Гордині грізне сонмище

Сергій Губерначук
2020.09.28 06:21
Червоні прапори – і прапори "Пори"!
Гранітний Ленін – Золота Софія!
Комуністичне "геть!" з безбожної юрби –
ламається об "так!", що вільним вітром віє!

Нащадки вбивців пруть, ненависть несучи,
з прокляттям жертв двадцятого століття!
Це шлях

Петро Скоропис
2020.09.28 01:38
Піщані ці горби, ці порослі сосни.
Сльотаві всни тут і сиро восени.
На вітрі море стріпує оборки
свої знебарвлені, а від сусідніх дач
тут часом чути то дитячий плач,
то вискне Лємешев з-під сточеної голки.

Одмілини полин, зогнилий очерет.

Оксана Логоша
2020.09.27 22:05
О! Я сумую без твоїх листів.
Сумую, бо довірилась неспокою.
Очікування річкою глибокою
Пливу поміж розведених мостів.

Іти водою легше,ніж плисти-
Супротив менший страху і невіри-
Як я сумую глибоко, без міри,

Володимир Бойко
2020.09.27 21:29
Аполітична партія Прогресуюча регресія Презумпція дурнуватості Нелогічний неологізм Непарламентська етика Неконтрольований контролер Неорганізований організатор Недобрий добродій Недобудована буда

Олександр Сушко
2020.09.27 20:51
Завтра пора до пекла. Бо до раю вже не потраплю - черга занадто довга. Рай може вмістити приблизно 144 тисячі чоловік, більше не влазить. Про це каже Біблія. І, до речі, - так воно і є насправді. Клапоть землі занадто малий. Там і так люди одне одно

Євген Федчук
2020.09.27 19:13
Сьогодні встали рано з дідусем,
Бо в ліс сходити з вечора зібрались.
Наготували в торбинки усе.
Хоч і весна та ще тепленько вбрались,
Поснідали та й хутко подались,
Щоб повернутись встигнуть до обіду.
Шлях по травичці по м’якій стеливсь,
Що пригин

Вікторія Лимарівна
2020.09.27 15:36
Страшні аварії в повітрі.
Перелік їх значний, на жаль.
Та тільки інколи Всевишній
спасіння надсилає сам.

Кому? Коли? Це вибірковість?
Чи доленосний долі звіт?
Не віриться у випадковість.

Олександр Панін
2020.09.27 14:45
Легенда

Кохання сильніше за богів!

***

Ловив у тенета
Спокусник -

Сергій Губерначук
2020.09.27 08:00
Стріла летіла
Убити не хотіла.
Поранити не хотіла
Налякати не хотіла.

А налякала.
А поранила.
А вбила.

Дума Козак
2020.09.27 07:02
Тендітно-мила і струнка
крокує жваво по алеї,
тримає зонт її рука –
земна, прекрасна галатея.

Чарівна осінь навкруги,
кружляє в танці жовте листя –
відлуння літньої жаги,

Ірина Вовк
2020.09.27 01:29
Картинка VІ. ВІЛЛА «ЮЛІЄТКА» ЗАХАРЕВИЧІВ. ДИТЯЧИЙ САДОК-ЯСЛА, 48 Героїня нашої оповіді – Ірочка Вовк, як і більшість діточок шістдесятих років минулого століття (і тисячоліття теж!), мала нагоду пізнати всю привабливість і зрадливість радянської сист

Дума Козак
2020.09.26 19:05
Троянди зачекалися на тебе
у кришталевій вазі на столі
і з вишини в Інгул упало небо,
а ранками уже бракує слів…

Нагадує про тебе, моя мила,
мартіні келих, лишений цукат,
вчорашній запах, люба, твого тіла,

Шон Маклех
2020.09.26 15:44
Віра моя
Схована в чорній кам’яній скрині,
Що лежить серед кинутого ірландського дому,
Що стоїть на пустищі,
Де колись цвіли квіти – рожеві і запашні.
Дому, в якому ховались повстанці
І грілись біля печі мурованої.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Нікітіна Вікторія
2020.09.18

Ріша Бо
2020.09.07

Катя Мушаровская Кетрин
2020.09.04

Лідія Скрипка
2020.09.01

Лариса Маковей
2020.08.01

М Менянин
2020.07.28

Таня Тарасюк
2020.06.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Ліки
Ліки

Гавкучий пес колошкає село,
За вірну службу - кісточка, сосиска.
Несамохіть насуплюю чоло,
Бо хохляки вподобали російську.

Говірку скомпоновано з мури,
Від матюків московських тхне мервою.
Є рідна! Українська! Ось, бери!
Не хочуть. Родичаються з ордою.

Лошиця до жеребчика ірже,
А над Дніпром бебекають івани...
Байдужому смакує все чуже:
Йорданська віра, негри та банани...

А глузд шепоче підло "Охолонь!
Це - безнадійні. Труєні каліки."
Мовчу. А з-під пера тече вогонь -
Шукаю хворим чудодійні ліки.

11.06.2018р.

Агов!

Кажуть, задощить від середи,
Без вологи сохне пагін кожен.
Ех, поете! Що ти за один?
В цьому світі люди прагнуть грошей.

З голодухи музонька пищить,
А Пегас іще не вийшов з коми.
Хай ушкварять із купюр дощі -
Будуть пироги, труси, хороми...

Дурень - бідний. Бідний, бо дурний,
А розумний, звісно, що багатий.
Кажуть, є й заможні писуни,
Як вужаки в'ються біля влади.

Я ж її ізмалку не люблю,
Чую "Влада!" - то хапаю шаблю.
Не прошу ніколи у падлюк
Навіть у біду якщо потраплю.

Хоч ніколи ще не набридав -
Нині у фінансових бермудах.
Книжка вже готова. Золота.
Ось рахунок. Виручайте, люди!

Приватбанк, Сушко Олександр Григорович
номер картки: 5168 7422 0615 9240

11.06.2018р.


Воюйте!

В сусідів у сім"ї війна,
До вуха долітає гуркіт.
Кричить і лається вона,
А він щодня здіймає руки.

На шлюбні фото роблять "Cheese",
А згодом - наче дикі рисі.
Навіщо жити ніс у ніс,
Коли у полум'ї обійстя?

В подружнім ложі - лід, сніги,
Нема ні Єви, ні Адама.
Найближчі люди - вороги.
Був рай. Тепер - пекельна драма.

P.S.:

У ліжку мавка. Чую сміх,
Лечу в обійми їй болідом.
Кохати жінку - це не гріх.
Та гріх - дружину не любити.

11.06.2018р.

Без душі

Щітки для пупків - гарний бізнес,
Іде чорт зна що "на ура".
Поїв. Аж у ковбику тисне,
Поспати годинку пора.

В долоні заснув пікінесик,
Розчулився, ледь не зомлів.
Дружина - вродливиця, персик.
Ідилія. Рай на землі.

На щастя показує компас,
Глитнути кагору пора.
А мамцю засунув у хоспіс,
Не муляє очі стара.

Не бачимо жилаві руки,
Не крекче над вухом яга.
Наймаємо няньку для внуків,
Цукерки приносить слуга.

Зорю не розгледиш крізь терня,
Із прірви немає стежин.
Вмирає самотньою неня.
А діти живуть. Без душі.

11.06.2018р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-06-11 13:52:08
Переглядів сторінки твору 1645
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.992 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.895 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Еротична поезія
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2020.09.28 10:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-11 19:15:12 ]
Книжка вже готова. Золота.
Ось рахунок. Виручайте, люди!

Не знаю... як ставитися до заклику...і чи справді золота ваша книга.
Маю рецензії, відгуки, нова книга на підході...
Я не наважилася б просити на видання.
Вроджений сором. Чи гідність.
Видайте. Потім продавайте, побачите...чи таки золота, чи є попит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-11 21:01:23 ]
Золота книга. Немає їй ціни. А сатира на те й сатира аби як рентгеном просвічувати людські пороки: заздрість, захланність, зверхність. Підозрюю, читачі - люди скупі. Халявщики. Тому ніхто і нічого не дасть. Я це знав, знаю і буду знати. Але посміятися над результатами психологічного експерименту варто. Тож не напружуйтеся, розслабтеся та отримуйте задоволення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-11 22:09:24 ]
Парадоксально, але я помилився! Почали надходити гроші. Я в шоці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-11 22:27:05 ]
Піар... я так сприймаю ваше запевнення.
до копійки власної три чужі приліпиться...
Яка може бути заздрість у мене, наприклад...
я про себе написала: мені соромно просити.
Є безліч способів видати своє...нетлінне.
заробити... взяти кредит... знайти спонсора...
От спонсор найцікавіше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-11 22:28:48 ]
щодо розслабтеся...
Як поет може розслабитися?
Графоман може...
А поет - це енергетична субстанція)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 13:41:10 ]
Для мене однаково - що поет, що музикант, що художник, що космонавт. Кожна людина на цьому світі - творець. Пихаті субстанції про це забувають. Бачать тільки себе, і тільки своє. Нецікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 15:30:44 ]
А мені нецікаві ваші вірші. Отак відверто скажу......Бо щодня...бо всі схожі...
Хоча вважаєте, що майбутня ваша книга "золота".
От прочитала поезії Ігоря Касьяненка - справді неповторно, бентежить...
Щодо пихи... Хто б казав...
Якщо є чим пишатися, то можна. Якщо нема чим, то вже зайве.
Не кожна людина творець.
Серед лугу цвіркуни... Так і у віршуванні.
Скільки стрибунців, цвіркунчиків... Як я можу цінувати сире, недосконале, какофонічне?
Так, бачу лише своє та подібних. І цим цікавлюся.
А ви - відпрацьовуйте свій потенціал, нам нічого ділити... Моя книга...у помітках олівцем чи ручкою - щось було взірцевим для вас... Помічали.
Чи я захоплюватимуся вашим письмом... після виходу книги... хай щастить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 17:54:04 ]
Я подарував учора Вашу книгу хорошому знайомому. Можливо, вона знадобиться йому в житті. Іншу книгу віддав сусідові. Вчителює чоловік, віршує у вільний від роботи час. Думаю, щось у ній для себе знайде також. Ввіпхнув насильно. Кажу - читай, вчися. Відповів, що слідкує за Вашою творчістю. Але хоче передусім мою книжку. Навіть грошей дав. Дивак якийсь, їй Богу. За вчорашній день крапнуло на рахунок 6 тисяч гривень. Сподіваюся, що до кінця літа назбираю всю необхідну суму. Багато людей стало в чергу. І не тільки звичайні люди, наприклад - такі як я, але й викладачі, поети, музиканти тощо. Отже, комусь ця книжка і справді дуже потрібна.
Ключове слово у всій цій абракадабрі одне: "Потрібність". Можна усе життя носитися зі своїми творами як з писаною торбою і нічого не дати людям. Думаю, краще - аби люди взяли все. Хай навіть безкоштовно. І попит тільки зростав. Від чого це залежить? Відповідь для мене очевидна: я живу тим, чим живуть прості люди, не виокремлюю себе із загалу, підставляю плече в скрутну хвилину і ніколи не хизуюся власними так званими "здобутками". Бо це тлінь. А відностість тільки помножує відповідальність перед тими, хто буде тебе читати.
Можна бути Майстром, але залишатися великим засранцем. Краще залишатися людиною і скромно завершити своє життя.Бувайте, друзі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 18:14:27 ]
Я завжди відчувала вашу нещирість - підсвідомо... От щось мене запевнювало: не вір.
Ми побили віртуально горщик тоді, коли я вкотре написала: досить тягти ненатло мої слова, образи.
Ви отак написали: А можна я оце візьму собі?..
Хіба справжній поет пилососить... підбирає... Читати гарну поезію радять усім.
Не може людина бути у всьому майстром... І співати, і на дуді грати, і косити...і рибалити...
У вас це наче одне із зайнять...віршування.
Сягнути висот чи римувати для загалу...?
Своїх книг я вам не нав'язувала. Купили дві.
А те, що ви отак тепер пишете "нав'язав сусідові"...каже не про мою книгу, її рівень, про ваше флюгерне ставлення до поезії...до мене.
Що вам дало прочитання? наситилися словами...образами...покреслили сторінки, якщо вам вірити. Гарцюєте на пегасі...
Т. звані прості люди, над якими ви кепкували на стор. Укр поезії...де тисячі вподобайок, стали для вас ближніми...потрібними. От і добре.
Знайшли свою нішу.
Що ви їм даєте? ну от ЩО? така самовпевненість...
Не виокремлюєте, бо надзвичайних здібностей, мабуть, нема. Оці віршата - сиплете щодня...Кого вони смішать, для кого писалися? А возвеличили "золота книга".
Себе ж у золотисті клейноди не я записала...
Т. звані здобутки? Побачимо, чи хто з відомих напише вам передмову...
Бо мені писали...було про що.
Пішли в люди.
То ваш вибір.
Про "засранців" то лише вам відомі метафори... я з такими не приятелюю. Не знаю, про що ви.
Слугую поезії.
Намагаюся жити порядною. Вдається.
"Аби люди взяли все..." Оце трохи дивно.
Люди нині не читають майже нічого. Може, зацікавите...
Збирайте... Хто соромиться, а хто назбирає...))). Черга стоїть... не записуюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 18:26:40 ]
Мабуть, я заслуговувала б на подяку, хоча б отут, а не коментарі в такому тоні. Це хороший урок: не допомагати, не зауважувати, не гаяти хвилин.
Хай всі ростуть самотужки.
Бо вдячність... ефемерна. Писали, що потребуєте зауважень, що вони ліпші, аніж захвалювання для автора... Підросли...трохи. І що тепер?
Майя... для вас...одна із привидів високої поезії, непотрібної т.зв. масовому читачеві.
Це все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 18:58:42 ]
Наостанок.....
цитую
Щітки для пупків - гарний бізнес,
Іде чорт зна що "на ура".

Хай виходить ваша книга, знаходить полиці.
А вірші не стануть "щітками для пупків", бо маєте, пане Олександре, енергійність, небайдужість, потенціал. І при вимогливості до себе вирости можете.
Цього я чекала від вас. Щиро. Прихильно.
Будьмо!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 21:31:23 ]
Глибоко вдячний Вам за урок, який отримав. І за допомогу яку отримував від такого майстра як Ви. Але після того, як мені довелося почути цитую "ЖЕРУ ВАШУ ПОЕЗІЮ" - сталося цілком закономірне відторгнення всього, до чого торкався. Повне відторгнення. Нічого особистого - чиста психологія. Ви виштовхнули мою приязнь і бажання спілкуватися на задвірки галактики. Що ж - так тому і бути. Прикро. Був шанс порозумітися, але Ви ним не скористалися. Бажаю творчих успіхів та вірних і терплячих друзів. З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 22:14:15 ]
А може, торкався занадто АКТИВНО? Радять не писати під впливом....
Яка послідовна людина... Роздає мої книги автор, переріс)...
Ви написали: Можна взяти твоє?
Наче я дівчинка, в якої все спільне. А не її...
То моя парцела. І нічого зазіхати).
Це в мене пропало бажання спілкуватися.
Бо нема про що.
Людина брала слова, приглядалася... І це добре. Є словники... там спільне все).
А потім мої зауваження виявилися зайвими, рівень лишився тим же....
Людина уявила себе майстром. Далі йдіть самі)
Порозуміння не може бути. Бо слово жерти є у словнику - і це нічим не гірше, аніж оті циці, дупки, якими пістрявіють вірші із вашої майбутньої книги.
Бо ненатло споживати це таки жерти.
Є слова маркери... І...щоб творити, словника таки замало).
Ви гарно дружили із поетом-чоловіком. Тут на ПМ баталія гриміла, тепер мене, жінку, в іншу галактику відправили.
Я втратила інтерес до такого напівщирого спілкування з вами. Мені цілком зручно в іншій галактиці.
Я - за обопільну пошану.
Якщо її нема, то зайве спілкування. Хай вам щастить з іншими).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-12 23:51:26 ]

.....переглянула те все.......
ось так було:
ні...не можна.....
ти все жереш
всю мою книгу замалював
сам писав
смокчеш звідти слова та образи
я чужих не обписую...
........................
ось так я написала. Емоційно ... у приваті.
............додам:

Поезію жерти не можна.
Її відчувають). І шанобливо ставляться.

Мабуть, мені мусило бути байдуже, що мою книгу обписано, примітки...
Птахокардія була чим? підручником ... що її обписувати...своєю рукою... ? ти ж мені це сам сказав. Я б не знала про таке.
Я такого не робила з чужими книгами.
Досить дискутувати.
Теж - із повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./Л.П.) [ 2018-06-13 05:50:37 ]
Я теж підкину пару копійок на книгу! Зв'яжемося у приваті!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-13 06:39:09 ]
Гаразд, друже. Учора мене забанили знову на місяць за вірш про Україну та українську мову. Полюють по-дрослому. Комусь добряче муляє моє віршування та ставлення до кацапні та хахлів. Смартфон у ремонті. Півроку попрацював і здох. Тому будемо спілкуватися поки що на цьому майданчику. Гаразд?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-13 06:43:43 ]
Ще одна цікавинка. Пару людей надіслали кошти інкогніто. Ніяк не можу допитатися хто це. Думав, що чисте меценацтво померло. Аж ні. Люди просто дають гроші і нічого не просять навщаєм. Це дуже приємно.
Велике прохання - розстав у групах і на моїй сторінці повідомлення, що мене забанено. Аби люди не хвилювалися. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./Л.П.) [ 2018-06-13 06:54:15 ]
Добре, зроблю.