ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2018.06.25 00:25
Купальський вечір холодом війнув
І всю природу трохи запечалив…
Лише далеку хмару осяйну
Лишив світити усміхом опалу.

А буйнотрав`я обійма навкруг
В оцих місцях, красою осіянних.
І сонце вже завершує свій круг,

Анастасія Поліщук
2018.06.24 22:19
Не дивись, що небо непокоїться,
І не думай - не твої гріхи
Змушують і блискавки, і рокоти
Грозове полотнище прясти
Без перерви.
Ти не перший вигадав
Крок за грань, у простори без меж,
Де немає правил - там невидано,

Володимир Бойко
2018.06.24 19:08
Владарюють наддержави,
Світ провадять до могили,
Де немає сили права,
Домінує право сили.

Олександр Сушко
2018.06.24 16:33
Пегас над сажем описав криву
Й чкурнув зі мною в небо як ракета.
Вдягну смирення каптур на главу,
Відстану від "блискучого" поета.

Для тонусу зробив йому укол,
Але сатира сказ не поборола:
Із вим'я вже не крапле молоко,

Олена Лоза
2018.06.24 13:21
Ми були в селі у діда.
В літній полудень жаркий,
Чи то пак, перед обідом
Прилетів на липу рій...
В діда часто гостювали
І, коли не мали справ,
Завжди ми спостерігали,
Як дідусь наш працював.

Олена Лоза
2018.06.24 13:19
На Свят - вечір
У душах поселяться
Спокій і мир,
І любов переможе,
Загояться давні рани.
У будинках сільських
І мільйонах звичайних квартир
Однією надією світлою

Микола Дудар
2018.06.24 11:21
Коли я віз ЇЇ в лікарню
Посеред вимушеного страху
Мені нашіптували: - Марно…
Ні, вам не сюди, це - Божа птаха
І я повіз ЇЇ на цвинтар
Відносно дозволу релігії
Мені сказали: - Ось вам бритва
Пройдіться трохи понад віями…

Олександра Камінчанська
2018.06.24 00:45
шалений вік летовищ і торговища –
кудись летять, крамують, десь крадуть.
між молитов набожника і покруча,
немов гриби, святилища ростуть.
і невідомо Боже чи не Богове,
оте усе в золочених вбраннях.
то лиш до свят – поезіями, догмами,
а далі: хто ку

Ярослав Чорногуз
2018.06.24 00:31
Неначе в задницю оса,
Вкусила, мовби хмар омана.
Поблякли раптом небеса,
Немовби очі в графомана.

Йому неначе, мовби, мов
І наче стало - ніби мати...
Збагнув - дурницю він впоров -

Ігор Шоха
2018.06.23 21:28
Я уночі чатую площу.
А ти сльозу мою утри,
коли дощі мене полощуть
і не висушують вітри.
                                    Кого,
кого побачу на світанні,
коли твої розтанули сліди?
                                    Чого,

Володимир Бойко
2018.06.23 20:42
Хазяїн мій мене на шанував,
Не чув, не бачив, не хотів і знати,
Проте мене він, як вогню, боявсь,
Ненавидів похмуро і затято.

Як перед ним я голову схиляв,
Йому здавалось: посмішку ховаю,
Як плакати мене він спонукав,

Микола Дудар
2018.06.23 20:20
Не жури і пробач, що проліз крізь затвірок
Екскурсійний заплив на столичну красу
Хай загнали у стрій і водили як звіра
Хай крутили по колу наче літо осу…
Ти гнучкий як і батько, як мати, як Травень…
Свій окремий підручник… і свій Поводир
Ти злітаєш

Леся Геник
2018.06.23 16:55
Цей дощ затягнувся надовго.
Небесний розгойдано дзвін.
Втонула в калюжах дорога.
І річка набрала розгін.

Вдягнулися гори в корону
важких нерозчесаних хмар.
З горішнього стиглого лона

Олександр Сушко
2018.06.23 15:02
Кохану муха укусили,
Чи, гейби, зголоднілий гедзь.
Од гніву стала синя мила!
Вже думав, що ухопить грець.

Сказав: - Дружино, годі, пробі!
Не варто брать пера до рук!
Немовби, начебто і мовби

Світлана Майя Залізняк
2018.06.23 08:59
Приклади гінким подорожником,
шепочи: "Не для всіх... о ні"...
Тектонічними, надтривожними
проростають рядки в мені.

Ти - то птах з-понад Псла, то ящірка.
Рань циноброва... явори...
Як же сіро поміж путящими

Сергій Гупало
2018.06.22 21:11
Вгамуй себе, коли проходиш поруч.
Я більшого у тебе не прохав.
Ніщо твоя таємна непокора,
Бо знаю: скрізь незмигні очі ґав.

Навколо нас оземлено кружляє
Цей дивосвіт, де від початку ми.
І подорожником, і молочаєм
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Зоріна Головатюк
2018.06.14

Наталія Навроцька
2018.06.13

Готра Ян
2018.06.12

Оксана Мишанич
2018.06.08

сергій порицький
2018.06.07

Софія Мацькович
2018.06.03

Аліна Ластович
2018.05.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші / гумор

 Київський слоновник
Про звомплених щурів писати я не буду,
Не треба чупакабр. Обожнюю… слонів.
Слона ввіпхнути зась в малу собачу буду,
А купа! Тільки глянь! Добряче попоїв!

У мене – млявий бас, у нього – хобот-сурма,
Цвинтарна лабушня од заздрості помре.
А ми таку красу тримаємо у тюрмах,
Самичка лиш одна, а надібно гарем.

Дивлюся на задок у мудруватих зморшках,
На вуха-лопухи та з хлоркою басейн.
Макаці хрон дають, щоб вивелися блошки,
А цей жує траву. Розвинулась мігрень.

На китичці хвоста хропе зелена муха,
Заслабнув наш титан. Ще гигне до весни.
Він хобот простягнув, а я його почухав:
Ссавцеві треба степ. А кліті – затісні.

Несе ветеринар додому торбу моркви,
Опуклий наглядач волочить буряки.
Напишуть «Слоненя загризли люті орки,
А звомплена мишва покрали огірки.»

06.03.2018р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-03-06 16:47:40
Переглядів сторінки твору 287
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.826 / 5.5  (5.013 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.959 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2018.06.24 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 20:12:49 ]
Панове! Тут така проблема: мені сказали, що незрозуміло про що тут йдеться. Я так не чиню ніколи, але сьогодні зроблю виключення, оскільки проблема вийшла далеко за межі написання цього твору.
Але спрочатку коротенькі пояснення: тут ідеться про київського слона, який здох улітку в зоопарку. Публіці сказали, що від старості. Насправді - від голоду.
По друге: хто такий лабух? Теж поясню: це музикант, який підхалтурює на весіллях, похоронах тощо. В даному випадку - та публіка, яка грає на цвинтарях.

Проблема в іншому: мені закинули, що я не орієнтуюся на читача і на те, чи зрозуміє він написане мною. Але тут така дилема: я перестав зважати на те, чи зрозуміє мене читач, чи ні. Я коли пишу - думаю виключно про полотно картини та про її деталі. Але точно не про читача. Просто така постановка питання мене не цікавить. А пояснювати усім речі, які для мене є очевидними - ніякого часу не вистачить.
І провини, що мене не зрозумів читач - точно ніякої не відчуваю. Не зрозумів? Ну й Бог з ним. Не моя проблема.
Вдумайтеся: якщо художник буде бігати до кожного відвідувача і перепитувати: "Ви зрозуміли, що я тут намалював?" - як це буде виглядати?
Хай читач сам дотумкає що до чого, або спитає у когось. Наприклад, хтось грає у шахи. Але не бачить кожної пастки, яку готує супротивник. А він її готує. І майстерно. А з Майстром однозначно шансів виграти немає. Бо людина НЕ БАЧИТЬ глибини задуму апріорі.. І не вина гросмейстера в тому, що опонент не зрозумів комбінації. Це - його проблеми.
А Ви як гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 20:33:49 ]

Це вам Лесь Українець закиди робив, я читала.
Вірша цього і я не вельми зрозуміла, каюся.....
треба знати історію про столичного слона.


Перестати зважати можна лише тоді, коли внутрішній цензор безпомильний.
Якщо ви впевнені, що "гросмейстер". На мою думку, ще рости потрібно......

Архітектоніка має бути прозорішою.

Хропе муха...

Звомплені щури ----- це образ із мого вірша......не посперечаєтеся?
перетягнений.
Мудруваті зморшки на задку...це таки щось...
Мудруватий - важкий, складний для розуміння.
Тлумачний словник
Отже, не те слово.
хрон - хрін
надібно не знаю слова
надобно.... калька з російської, певно.


Вступ до поетичної майстерності

В будь-якому випадку, авторові-початківцю варто завжди пам’ятати дві тези:

1) кожне сприйняття тексту – суб’єктивне апріорі; 2) суб’єктивне – не означає «неправильне». Прогрес, рух уперед, або навпаки регрес, деградація залежать від дуже багатьох чинників – виховання, досвід, поріг чутливості, самокритика, самоіронія, здатність до навчання тощо. Однак ми схильні вважати найголовнішим чинником уміння почути думку, відмінну від власної. На цьому, певно, й базується робота усіх на світі літературних майстерень, семінарів та практикумів з поезії – дізнатися, що про тебе думають інші з метою самовдосконалення, вибору шляхів і орієнтирів тощо.

С. Осока


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 20:54:02 ]
Стосовно хрону - мав розмову з С.К. Сказала - хай буде хрон, так цікавіше, соковитіше. "Звомплені щури" - це вже усталений вираз, зажив своїм життям, незалежно від волі автора. У В.Стуса було "звомплене небо", у Вас - "звомплені щури". "Надібний" слово є, означає корисний, потрібний тощо. "Надібно" - похідне - корисно, потрібно. З мудруватими зморшками - подумаю. Це ж сатира. Хоча й опоетизована.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 21:16:18 ]
Як це зажив... Та ви смикаєте мої маловживані слова..... ...тепер вже образ... саме я написала "звомплені щури"...а далі що?
Ваші вірші (після прочитання моєї книги) пістрявіють маловживаними словами.
Може, це цікаво. Та що мені думати?
я звомплена)))))))))))
Але образи перетягувати, це ж не маслину із салату в інший...
Хоч би не з таким апетитом)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 21:22:21 ]
На те вона й сатира, аби харчуватися отакими от образами як "звомплені щури". Але гаразд. Якщо цю словесну грядку приватизовано - не буде ні звомплених щурів, ні звомпленого неба. Будуть звомплені...миші. Годиться?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 21:24:26 ]
Чудово. Миші це вже не мої звомплені гризуни....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-06 21:35:47 ]
Ну, тоді хай так і буде. А слона жаль.