•  Коли?

Хочеш вірити в бога - вір.
Хочеш їсти - сідай та їж.

•  Втома

То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?

•  Звільнення

Фестини у столиці. День кота,
Салют, парад, гопак, хава нагіла.

•  Сатиричне мусі-пусі

Є вуйко. Пише мливо натщесерце,
Від заздрощів погавкує на світ.

•  Ужасть!

Напацьорю вам борщика з правди
І наставлю на праведну путь:

•  Хвиць -хвиць

У ступорі. Косиці рву з розпуки!
Сусідка в мене "Ух!"! Не комиза!

•  Отож

У ступорі. Косиці рву з розпуки!
Сусідка в мене "Ух!"! Не комиза!

•  Зрада

Украла віра чужоземна все:.
Зелене свято - нині це вже Трійця.

•  Не здавайся!

Домовлятися з ордою - святотацтво,
Все, що маєш, - стане згодом не твоє.

•  Сонети...

Люблю пописати сонети,
Порюмсати любці в плече.

•  Віктор Кучерук Поезія "Зарано"

"Повз омолоджені дерева,
Біжить новісінький трамвай.

•  Провидець

За спокійні сни усе б віддав,
В голові ж думок невтішних хури...

•  Летімо!

-Куди зібрався, муже? Ай-яй-яй!
Я ще гаряча з ночі, наче пічка

•  Сирота

Кров'ю вмиті та бідою сни,
Прокидаюсь -- бомблять клуню, гади.

•  Льодостав

Отарі необхіден ватажок,
Очільнику - громада працьовита.

•  На шляху до перемоги!

Від суботи до суботи
В бій ідуть" порохоботи".

•  Віра

Я відповідь отримав у куми,
Яка телятко пасла на отаві:

•  Буденність

Я не винуватий у війні!
Будував дороги, магістралі.

•  Звільнення

За пихату зневагу і купу образ аз воздам,
Недовіри вручаю заочно віршований вотум.

•  Гімн істинно віруючих

Є не прості, а Божі люди,
Мов квіти посеред зими.

•  Моє життя

Моє життя - доглянутий квітник,
Дружина в цьому царстві - королева.

•  *. *. *

В саду цвітуть жасмин, троянди,
Вальсує звабниця-весна.

•  Відповідальність

Мій друже! Ти мудрець, не ідіот,
Відповідаєш за усе, що скоїв.

•  Натяк

Призів і премій нині - повна хата!
На серці щем, в очу сльоза гірка....

•  Севастополь, Севастополь...

Ходить мир по скривавленім лезі,
Тоне сонце в окопах-ровах...

•  Ти хто?

Ти хто - мій побратиме,- обирай,
Якщо мудрий хлоп, а не далекий:

•  Трикрапка

А час мене висотує до дна,
Вбиває цвях війни у світлі мрії.

•  Казус

Без крапельки тепла - усе життя!
Нема любові - тільки стиглі вірші.

•  Мушу...

Кувікає у сажі порося,
А є політик, плямкає щоденно.

•  Хайбогмиліана

Я - ніхто. І звуть мене - ніяк.
Сатиричний і глевкий вареник.

•  Могутнім віршотворцям

Дременули в Африку стрижі,
Зрадники! Покинули домівку!

•  Ніззя!

У лірика кошлата борода,
Сатирики, зазвичай, лисуваті.

•  Правда - це брехня, а брехня -правда...

Кожна людська спільнота - нація чи релігійна община чи, навіть мафіозний клан, висувають претензії на виключність, істину, правильність. І...непогрішимість. Не менше і не більше.
Мені подобаються Свідки Єгови, бо вони справді вірять у те, що проповідують. І якщо дехто, не розібравшись у суті їхнього віросповідання, кепкуючи, зневажливо махне рукою - це не змінює тенденції. А тенденція така, що прихожан цієї церкви стає більше та більше. Є ще одна потужна гілка християнства, яка претендує на роль всепланетної Але ще не розібрався як слід у доктринальному вченні, аби робити свої поверхові висновки. Можливо, згодом. Тут поспіх зайвий.

•  Юркові

У Лету відійшли часи ордалій,
Дуелі честі зайві - глянь довкіл.

•  Не я...

В душі зима, хоча, насправді, літо,
Воркочуть звично дикі голуби...

•  Єгова і пес Вова

Людям часто увижається чортовиння та вчуваються голоси божі.
А чому? А тому, що власне життя стає гірким як редька, а виходу зі скрути вони не бачать. Одні, від глупства чи безвиході, починають заглядати в чарку. Отут і пре у сни та думки анциболотна братія. Інші туляться до священнослужителів. І ті втішають страждальців розмовами про вічне жииття, смирення та...десятину. Без десятини краще до гурту ідолопоклонників не ходити, бо проженуть. Ще й відлупцюють. А то й штрафом обкладуть.

•  Хух!

Химородник ще той! Зубоскалець!
Має муз підпаркарканних обком,

•  Святі та грішні

Святі та грішні

•  Непорочне зачаття

Дружина питає:
- Сашуню! Хто і коли зачав Єгову? І чи він з'явився на світ у результаті непорочного зачаття чи порочного? Отакого як ми з тобою. Та й усі люди також.

•  Ціна свободи

Ой, поле, поле! Соняшник цвіте!
І я цвіту, упоєний красою.

•  Молися!

Онуки Дажбога вклонянються нині Христу,
Сварога зіпхнули в Дніпро, аби совість не гризла.

•  Не біда!

Поет щодня куштує ескалоп,
Пацяті січка падає до ночов.

•  Не встиг...

А мені всього лиш двадцять років...
Про кохання мріялось дарма:

•  Молись?

Невірці, православні чи погани -
Яка різниця? Всі - моя сім'я.

•  Вишкір

Міль гніздечко звиває у шубі,
А опеньки ростуть на пеньках...

•  Вірую!

Я не вірю в бога. Це - погано.
Вірю в Україну. От і все.

•  Пасха

Христос воскрес! А рідний син в гробу,
А разом з ним і брат, племінник, тато...

•  Про працю і ледацюг

Ми будемо кохатися щодня,
Але не зараз, а за сто годоччків,

•  Буряк

О, літечко! Оаза різнотрав'я!
Смарагдово киплять город і сад.

•  Кум

Всеношна. Бдіння. Піп, кадило, страх...
Блищать сліпучо ризи над амвоном.

•  Гімн Народного Руху України

https://m.facebook.com/groups/255425469158429/permalink/816730713027899/

•  Казус

У Кремлі панують педерасти,
Крик такий, що чути навіть тут.

•  Схиліть голівоньки, бевзі!

Хундарєв Юрко - ліричний геній,
Ну, а решта - поетична тля.

•  Таки виручу!

У Хундарєва Юри є Пегас.
А в мене - ловка, сатирична клізма.

•  Ощаслив!

Знову на коліна всілась пані,
В пазуху красі стромляю ніс.

•  Командир

Вінок, могила і труна,
Стоять сумні довкола люди...

•  Юрко, дарую...

Сатиронька танцює голяка,
Хоч я казав: - Тут Гундарєв! Не треба!

•  Діалог бовдура та розумаки

Є митці серйозні, наче лосі,
Отакі, як Гундарєв Юрко.

•  Думки...

Інколи втрачаю дар мови. Мовчу, як риба об лід. Або курка на сідвлі опівночі. Тільки блимаю очиськами, як сова, на співбесідника та чухаю носа. Бо не маю чого сказати у відповідь. Ступор.
Заправляв труси у нічну сорочку, аж тут "Бах!" у вхідні двері. І ще тричі.

•  "Люби ближнього, як самого себе" (Святе письмо).

Ніч. Святі й пророки встали із гробів
Й істину шаткують в борщик дрібно:

•  Сатира на вірш Віктора Кучерука

Віктор Кучерук

•  Біда-а-а...

На кого ти поета проміняла,
Втекла, неначе кізонька в кущі?

•  Йде війна...

Я помер. Осиротив сім'ю.
Замість тиші - крики болю, галас...

•  Кохання і любов

Свічка. Нічка. Лист паперу. Спальня.
Від думок голівонька бо-бо.

•  Евтерпа

Кіт підняв хвоста. Ото халепа!
Мокра цівка бризне на софу....

•  Як повернуся...

Хочеш правди, підлий дезертире?
Що ж, гаразд. Цей віршик - саме те.

•  Рззговілися

Заховаюся до халабуди
Від жони "гав-гав-гав!", " бу-бу-бу!".

•  Обирай

Сонячний образ Дажбожий,
А чи розп'яття Христа?

•  Прощення

Дівчата мене любили завжди. Був гурточок шанувальниць у дитячому садочку, хлопчаки дражнилися, але здалеку, бо чубивися з ними залюбки, розквашував носи, копав лежачих ногами, торсав за вуха. Шибеником був ще тим.
У школі саме дівчата обирали мене комсоргом, фізоргом, керівником взводу НВП, бо хлопці були хоч і розумнішими за мене, але хирлявими. На танцюльки теж запрошували саме вони, навіть билися між собою хто перший буде вальсувати. А я їх захищав. Завжди. Ну, то таке.

•  Любов

Грішу щоночі. А уранці каюсь,
Бо змалку не байдужий до краси.

•  Не соромся розкішного тіла

Віктор Кучерук

•  Антитеза

Інна Кінь

•  Вчися

З коханою жінкою жити в любові - наука,
А вчитися неукам ліньки. Та я не такий.

•  Сенс життя

У розпалі святвечір.. Вчора був ще піст,
Віншує бога втомлена столиця.

•  Вареники чи мистецтво?

А художник пензлем "квець" та "квець",
І в поетів твори геть неплідні.

•  Ух!

Віктор Кучерук
поезія "Напевно"

•  Українська поезія

Хтось плюється трутою, я - медом,
І таким липким, що хай бог ми!!

•  Вогнептах

Над горбовиною - стигла, огрійна заграва.
Падає місячний квас на обрусся небес.

•  Як упіймаю...

Гризня в інеті! Непоштивий шум!
Гавкочуть люди, наче злі барбоси.

•  Грішний азм!

Ох і люблять християни їсти!
Особливо сало, ще й у піст.

•  Отож!

Яка бо красіва поезія!
Чуттєва експресія!

•  Пісне

Хрін та редька - страви розумак,
Бевзі - уподобують ковбаси.

•  Вірю в ЗСУ!

Важко стало жити слугам Божим,
Паства - врозтіч, за кордон, на фронт...

•  Біда

Напишу страшне, ні стиць ні бздиць,
І не дрібку - чималенький лантух...

•  Бий у лоба!

Ти з Кірілом, а я з сокирою,
Подавися, кацапе, вірою.

•  Кожному - своє

До раю хочуть всі. Без варіацій.
Випрошують собі загробних пільг

•  Пора

Гнітюча тиша...воскова свіча...
Труна соснова, в ній - шматки від брата.

•  Сатиричне

Леся Ніколайчук
(оригінал)

•  Прощавайте, чорноброві!

Пані мене люблять - о-го-го!
А от чоловіцтво щось не дуже.

•  Помста

Командує ординець зграї "Плі!".
Умер без болю. Мабуть, пощастило.

•  Скоро ранок

Вечір. Мертва тиша у столиці,
Сірником запалюю свічу...

•  Пишіть!

Я - поет. Та, врешті, замовчав,
Щез таланттик і ліричні барви.

•  Зайвий

Осиковий убито в груди клин,
Війна за мир...скінчився час ордалій.

•  Світло

Я сміюся крізь сльози, інакше поглине пітьма,
Ні на мить те, що бачив у пеклі, забути не можу...

•  Розплата

Глупак! Гадав, що буде вічний мир
Із чортом, що живе з тобою поряд?

•  Не здавайся!

От і все. Горить в сусіда хата,
Душі ловить сітями Харон...

•  Тьху, тьху, тьху!

У пацятка рило є і хвостик,
А в поета - талану патик.

•  Неживий...

Не думав, що буде гірше,
Ніж вчора. Але...помиливсь.

•  Оце й усе

Ми не обираємо колиску
І в труну кладуть у ту, що є.

•  І мертві, і живі...

А ні печалей, ні тривог...блаженний спокій,
Укам'яніли сльози вдів, руди патьоки...

•  Казка

Намалюю казку, для душі,
Я ж - митець, уява вельми буйна...

•  Цілуй!!!

Не буде толку від хухри-мухри,
Не буде зиску і від мусі-пусі.

•  Страждання

На столі кав'яр і ананас,
Час іти з котом на променадик.

•  Війна

Я - усохла гілка. Рід помер.
Діти перестріляні Москвою.

•  Реальність

"Будуйте захист у своїй душі,
Бо то є захист вищого гатунку!"

•  Капець

Згубив до слави нитку Аріадни!
Оголосили музоньки війну!

•  Хочу!

День як день. Куди не гляну - сірість,
Молодості шмаття поміж вирв...

•  Страстотерпеливцям

Хто молитись хоче - йде до церкви,
Хто Вкраїну любить - йде у бій.

•  Халявщикам

Дорогі побратими-віршокрути!
"Халява" скінчилася. Хто не перечислить Володимиру Ляшкевичу хоч сто гривень на утримання сайту - здохне у страшних муках, а його "нетлінні творіння" зникнуть з архіву назавжди.

•  Так буде

Я не пророк, не Бог і не месія,
Звичайний український гречкосій.

•  Таліон

Лаштує підлість гешефти з казусів,
А профіцит із гучного галасу...

•  Співпереживання

Воювати з кацапнею важко,
А сидіти в Польщі - це воно!

•  Доля

Вмруть усі. І той, що крав-брехав,
І святі, і хвойди, й дезертири.

•  Їжа

Розжиріли пси по Україні:
М'ясо кацапур йде "на ура!".

•  11 заповідь

Плачуть неня у москві і тато,
Бо синок пливе Дніпром без лах.

•  Моє життя

Орда впивається плачем
Моїх батьків, синів, онуків.

•  КИРИЛИЦЯ

ще рано для такої холоднечі
і рано покидати ці міста

•  Пародія "Вокзальне"

Сергій Татчин
поезія “КИЇВСЬКЕ”

•  Тікайте!

Орда гарує на кордоні,
А у столиці - шапіто...

•  То й шо?

Я - графоман. Невже не видно, браття?
Та це дрібниці. Несуттєвий ґандж.

•  Хочу

День як день. Куди не гляну - сірість,
Молодості шмаття поміж вирв...

•  Дорогим Тетянам

Є марійки, наталоньки,
Ніжні павоньки-мавоньки.

•  Пізно

Квіти чудесні! Троянди, тюльпани...
Діти натхнення, природи й тепла!

•  Прописне

У тому, що скажу - немає дива,
Ці істини - відомі, не нові:

•  Столичні квартиранти

Відсьогодні білий світ немилий,
Жінка плаче, я - ні в сих, ні тих.

•  Хух!

Товкти у ступі воду я люблю,
І з раком на горі свистіти в квінту.

•  Чорне та біле

Цей рік не рік - якесь прокляття...
Не устигав цвяшки в гроби

•  Вічність

Дурного щоденно, вперто
Вірянин у Бога просить...

•  Парадокс

Старі цитати тягне мудрий критик,
Життєвий досвід - благо. Це - закон.

•  Нешляхетні манери

Закопали музу у житах
Швидко, бо вже запах йшов по хижі.

•  Новорічне застілля

Заробив від жінки три ляща,
Копняка та лусканця по вухах.

•  10 заповідей

1. Окрім мене хай не буде Бога!
Ні ікон мальованих святих.

•  Віра

Розстига-піп однині садівник,
Віряни - бджоли, віра - мед і квіти.

•  Рятування бузька

Рятувати буслика не пізно,
Просять читачі: - Хутчій спаси!

•  Дорогій Тані Левицькій (відповідь)

Іде сатирик полем блекоти...
Цвіте - красиво, а от рвати - страшно.

•  Парафраз на вірш

Оригінал (автор Я.Чорногуз)

•  Піду

Я - графоман. Не вірите? Даремно.
Хоч кажуть, що письменник о-го-го.

•  Переклад вірша Євгенія Євтушенка

Спасение наше — друг в друге,
в божественно замкнутом круге,

•  Мовчання

Здичавіли чорти, цюцьки та люди,
Апостоли, святенники, іуди,

•  Лохвак

На дурниці демос ох клює,
Мов на комунізм Чапай і Петька.

•  Талант - у бороді!

Добрий день колеги! Цьом! Віват!
Розкажу вам тайну цікавезну:

•  Ковідна тисяча

Ковідну тищу закортіло бабі,
А я кажу: - Це фікція! Обман!

•  Що робити?

Бог лише один - Ісус Христос,
А Єгова та Аллах - несправжні.

•  Дилема

Мій настрій зіпсувався геть ізрання,
Від сльозотечі голова бо-бо.

•  Негаразд

Вусатий кіт націлився на мишу,
А та не бачить, гарбуза гризе.

•  Голосуй!

Обквецяв носа підло горобець,
А на додачу плечі, лоба й шию.

•  Біда

У лірика судьбина ох важка,
Аж хочеться повіситись на гілці.

•  Ти не один!

О, рідна мамо! Біль моя й жура.
Заснула квітка, втрачена навіки.

•  Нарешті!

Безвір'я - це отрута для рабів,
Симфонія без нот і партитури.

•  Солодка казка

Попотанцюємо циганської халяндри!
Всю пенсію - за газ і за тепло!

•  Печаль

На долоні враннішня жура,
У багряній млі окрайчик неба.

•  Інфернальне

Тиша...ні звуку .. скрута в кишенях свище -
Вклала останній гріш у свою державу.

•  Не журіться!

Смерть - сурйозна справа, а не блаж,
Опинився, раптом на межі я.

•  Роси, сльози і кози

То шо, колеги? Здрастє! Прозит!
Є в мене плавки із начосом.

•  Буде що буде!

У слоненят слонихи є й слони,
А в письмаків - читців манюні товпи.

•  Присвячується Тетяні Левицькій

На світ стовбурчить гребня півень,
Гарчить від люті хижий вовк.

•  Тиша

Північ. У ліжку тісно,
Поруч - жони маман.

•  Без душі

Сугестії вдавились у петлі,
Мундштук з брехні переточили зуби.

•  Я!

В Господа незвідані путі...
Що, не віриш, трясця його мамі?

•  Вогнептах

Кажуть, я не такий як треба.
Може й правда, а може й ні...

•  Милуйся!

Ярослав Чорногуз

•  Майн кампф

До розуму потрібна голова,
А я голодна, їстоньки охота.

•  Щастя

Я про любов пишу і ніч, і день,
А все тому, що жінка - це богиня.

•  Про кохання і не тільки

В поезії моїй словес лиш п'ять:
Любов, кохання, бог, душа і сльози.

•  Мода

У моді - голопуззя, ірокез
І рвані діромахи нижче спини.

•  Рецепт лікування

Коронавірус. П'ю, як ліки, шнапс,
Шліфую горло щогодини спиртом.

•  Чугай

Ані весні, ні літа - лиш зима,
Холодна суміш льоду, снігу, вітру...

•  Я...член!!!

Скажу на вушко тихо, тет-а-тет,
Без вихилясів та розумних речень:

•  Моя муза

Писати казна-що обвик ізмалку,
А особливо про палку любов.

•  Пустка

З брехнею цілу вічність наодинці,
Без голосу, з поламаним крилом...

•  В'язень

Хто я? Де я...мертвий чи живий?
Серце б'ється, а чи охололо?

•  Розплата

Ти сало їв? Курчат і карасів?
Жував м'ясце живих сворінь, напевно?

•  Йой!

Під сосною хтів лягти пластом,
Та Господь кричить: - Чекай, дурило!

•  Мій Пегас

Літати - це не човпати понуро,
Бо крила - то не лапи в пацюка.

•  Вояки!!!

Правду хочеш? Ну, тоді послухай.
Наварю борщу без тлустих мух.

•  Сльози і талант

Кіт як кіт. Потроху краде м'ясо,
А віршат не пише - молодець.

•  Бич кохання

Невесела в пісні партитура,
Зруйнувала Єва мій барліг!

•  Остання мить

Журба. Мовчать в осмуті янь і цінь.
У темряві - альков, садок, вітальня ..

•  Тетяні Левицькій

Дякую за хорошу роботу у вигляді новоствореної корони сонетів. Глибоко, красиво. Відчувається, що писала жінка.Одразу впадає в око, що якість, техніка та образність не йдуть ні в яке порівняння з короною Ярослава Чорногуза. У тебе вийшов шикарний твір, а в нього - таке собі. Думаю, він і сам це розуміє.
Так тримати! Радий за тебе. З такими творами ти неодмінно вступиш до лав НСПУ. Буду тримати за тебе кулаки.

•  Розумака

ОПЗЖ пахтить, немов лайно,
"Народу слуги" - гноєм, баговинням.

•  Благодать

Ну то що - подобається влада?
Локшина на вухах ще висить?

•  Голод

Устати вже не маєм моці,
Старі. Сплива останній день.

•  Творці

До всього ліплять люди на землі
Христа, а на додачу люципера.

•  Годі!

Гумор б'є по ріпиці й по ребрах,
І кусає, наче та гюрза.

•  Чахлик Невмирущий

На папері розцвів рондель,
Не лірично-рожева шняга.

•  Сяйво

Під храмом - шеренга братів:
Каліки, убогі, нещасні...

•  Рай

У садочку розцвітають квіти,
Голубіє піднебесна вись...

•  Ласкаво просимо!

На тижні я помер. Вдихнув востаннє і заснув вічним сном. А оскільки поруч нікого не було, то відлетів тихо, без галасу та сліз вірної дружини. Не люблю, коли людину трусять, б'ють по щоках у таку серйозну хвилину.
А раніше як в людей було? Відчував дідуган, що надходить остання хвилина, то ноги в руки - і в ліс. Помолився Сваргові, ліг на мох, а за хвилину душа полетіла в рай. Місцева зграя вовків поласувала трупом і у природі все лишилося в рівновазі.

•  Новий порядок

Ми вже дорослі, а не дітлахи,
Тому скажу вам правду парадизну:

•  Пізно

Я не прихильник збройних потерух,
Овечка мирна, безголосий олух.

•  Звільнення

Веде у тьму життя пологий схил,
Скінчилися часи боїв, ордалій...

•  Ліричний шнапс

Дума в лобі визріла безбожна,
Муляє, шкребеться як наждак:

•  Молитва

У церковці піп, віряни, дяк,
У хустках жінки, а я без шапки...

•  Весна

Світанок. Осонцена музика
Цвіте у вишневім саду.

•  Аз воздам!

Під клобуком - темінь, у душі - черва,
За амвоном - пляшка недогону.

•  Стара груша

Грушо! Прийшла пора
Всохнути. Чи не так?

•  Мудра порада

Не люблю мусонів. От пасати -
Те що треба, бо приносять мир.

•  Пора

Вмерли звуки, запахи, прасвітло,
А ще вчора з музою на мітлах

•  Орда

Голі скелі...вітер...зимно...
Сажа і біда на крилах.

•  Важко бути богом

Нудьгуючи, втелющився у шлюб,
Купив жоні фату в рожевих рюшах.

•  Рецепт виховання

Старий уже. На спині виріс горб,
Тягнув хламіття цілий вік в родину...

•  Шевченко і я

Казати правду в понеділок - лінь,
Ще й надійшли страшні платіжки з ЖЕКа...

•  Сумна правда

У Чорногуза, браття,- сиві вуса,
А в мене - лисувата голова.

•  Правда

Вимріяв Омелько рай небесний
І Святе переписав письмо...

•  Привітання з відзнакою

Шановний Ярославе Чорногузе!
Вітаю тебе з відзнакою - премією ім М. Коцюбинського.

•  Бережи

Поклон одважую поштиво,
Цілую любій кисть руки.

•  Кайся, собако!

"ГЕТЬ З САЙТУ, НАКЛЕПНИКУ! ТОЙ, ХТО ЦЬКУЄ ПІДЛО ПОБРАТИМІВ ПО ПЕРУ НЕ ЗАСЛУГОВУЄ НА ДОВІРУ. У ТВОЇХ ПИСАННЯХ -- ЛИЦЕМІРСТВО І БРЕХНЯ. НЕ ВІРЮ У ЩИРІСТЬ ЖОДНОГО ТВОГО СЛОВА, НІ У ПАТРІОТИЗМ, І У ВБОЛІВАННЯ ЗА НАРОД І ЙОГО ВІРУ.

•  Всесвіт

Красуню цілувати - чиста блаж!
Найліпше - у вишнево-спілі губи.

•  Не ловиться!

Скажений пес - кусається. Це - норма,
Вірянин - вірить в Бога і чортів.

•  "Там чудеса, ..ацапи бродят..."

Из Пушкиным сидел пять лет за партой,
В лицее прочитали сотни книг.

•  Шахівниця

Шахую королеві! Хід ферзем!
Мотати годі нерви на котушку!

•  Доброзичлива пародія на твір Сергія Гупала

Оригінал:

•  Хто кого?

Народ - корова дійна, ГопотА.
Кайлує за копійку й не варняка.

•  Фатум

Ще вчора був - боєць! Безстрашний нінзя
(із роду кісткогризів і скорпен)!

•  Святість

Не попещу мавку - в хаті пекло,
А попещу - не життя, а рай.

•  Вір дружині

Я для християн - цвяшок у ґузні,
А для мусульман - в трусах їжак.

•  Кожному - своє

Дезертирам - ретязі та рабство,
Прохачам безсилим - церква й піп.

•  Нічий

Пів жменьки щастя скліє на руці
Обарвлені у самоту печальну.

•  Вибір є!

Котрий рік уже паяци правлять,
Весело до гикавки усім.

•  Агов!!!

Не до віршат сьогодні, не до нот,
Лан бульби кличе! Спатоньки доволі.

•  Велика любов

То що, ви слухати готові?
Я Бог ласкавий, а не лютий.

•  Обирай

Дружиноньку люблю. І так, що йой!
А от сусіда - тіко оковиту.

•  Нарешті!

Без анапесту буде швах, "труба",
А без хорея з ямбом - жити буду!

•  Покарання

У жіночки істерика! Біда!
З розпуки рве косиці кучеряві!

•  Єгова і Дажбог

Русиче! Остерігайся мене, наче вогню,
Бо я - Дажбог! Покровитель і цар України .

•  Мудра порада

Віруйте, брати, у що завгодно,
Вибір пишний: правда і олжа.

•  Осінь

Ось і осінь. Млосно до знемоги,
Ластівки рядочком на дротах...

•  Veritas in vino?

Захисників у Бога - о-го-го!
А в мене тільки жіночка та діти.

•  Содом і Гоморра

Згоріли всі - і грішні, і безгрішні,
Собаки, вівці, кури і коти.

•  Таємниця

Без навару борщ - не борщ, а тьху!
А без мавки не життя, а мука.

•  Євангеліє від Марії Магдалини

Розіп'яли, врешті-решт, Христа,,
І мене - Марію Магдалину.

•  Спокій

Субдомінанта, домінанта, тоніка -
От і уся пісенна архітектоніка.

•  Божий вирок

Начепив Єгова влади обруч
Й каже: - Рабе! Ой, не помились!

•  Заслужив

Я і убивав, і грабував,
І жінок любив персистих донесхочу.

•  "...не мир я приніс, а меч"

Ти не здатен осягнути світ,
Та й і я у пізнанні амеба.

•  Кінець страшного сну

Ох дружино! Хутко в ліжко ляж,
Бо інакше упадеш без пульсу!

•  Переклад вірша Євгенії Більченко

Крещение+х

•  Парафраз вірша Ярослава Чорногуза

Ярослав Чорногуз (оригінал)

•  Перлини Софіївки

Дорогі колеги!
Відомий майстер поетичного пера - Ярослав Чорногуз - завершує цикл "Перлини Соівївки". У мене питання: що Вам подобається в цій праці?

•  Дорогому другові - Ярославові Чорногузу

Я не поет. Таке собі, ледащо.
Пишу неначе, наче, гейби, мов.

•  Переклад вірша Євгенії Більченко,

Більченко Євгенія

•  Каламуть

А чи правда це, а чи неправда -
Хто зна. Тіко луснув навпіл світ.

•  Рецензія на твір Ярослава Чорногуза

Чи довбали ви дірку в залізобетонній стіні? І не перфоратором, а довбачкою та молотком? Довбали. Отже, знаєте наскільки це важко і неприємно. Та ж сама халепа вас чекає, якщо спробуєте дати пораду нашому колезі - Ярославові Чорногузу
А чому? А тому, що у віршуванні він знає все, а ви бевзі несусвітенні. Недоріки-криворучки, які не розуміють краси поетичного слова та не знаєте правил граматики. І я разом з вами.

•  Віншування

Вживати горілку можна, і навіть корисно. Але не так як це робить сусід Іван Москаль: без закуски, чаркуючись х власним відображенням у дзеркалі та ще й серед білого дня у тридцятиградусну спеку. Та й різниця між тим, що уковтує сусід і я з кумом - колосальна. Москаль, як і двадцять років тому, глитає калапуцянку, виготовлену бабою Гарбузихою з прілих онуч та мухоморів, а ми - цілющу мандрагору, створену з житнього зерна та лікарських трав. Ще й потрійної ї вигінки.
Москаль знайшов собі підходящого кумпана - Миколу Кацапа. У того ніс має зизуватий колір, обличчя зеленавого відтінку, руки трясуться від столітнього будуна, а матня завжди розстібнута.

•  Не впізнали...

Служба у попа, а в мене страта.
Люди не впізнали, що я Бог.

•  Кожному своє

У попа не черево, а бодня,
А у мене, наче у хорта.

•  Пізно

Плата за волю страшна:
Кровію вмилась країна.

•  Віра

Звалювати усе на промисел Божий, звичайно ж, можна. Але так чинять діти, які не хочуть нести відповідальності за вчинки та їхні наслідки.
Особливо мені подобається безапеляційне твердження, що атеїсти - люди бездуховні та не мають душі. І не знають, що таке Істина.

•  Вогнептах

Я не боюся крові та огуди,
Ламати шию злу - шляхетний труд.

•  Божий суд

Бог сказав: - Сашко! Ти богоху...
Інтернет гуде: "Поет скажений!".

•  Ярило

Мойсей - юдей, Христос також юдей,
А українці - їх раби та слуги.

•  Кожному - своє

Я атеїст. Але це неважливо.
Важливо, що працюю для людей.

•  Люди, люди...

Я не християнин - просто українець.
Це важливо. А от віра - ні.

•  Літературні критикани

Талантожерці згамали митця,
А потім узяли й мене за роги

•  Віра

Вік пророків, месій, чаклунів,
Час проклять і кривавої віри...

•  Veritas

Я померла. Вже віки несутня,
Наче вогненосець- Прометей...

•  Порозумнішав

Похитнулись ґлузду терези,
Ще би мить - й віддав би душу Богу.

•  Псевдорубаї

Ізмалку звик строчити пишні оди,
Бо від хвали липкої - користь, нулик шкоди.

•  Проклятий

Сипле небо зорі у ставок,
Ангел шепче: - Жінко, в тебе хлопчик...

•  До раю - зась!

"...м'яса їх не їжте і до трупів їх не доторкуйтеся; ; нечисті вони для вас” (книга Левіт. глава 11, вірш 7-8))

•  Сафарі

Трапилось таке, що ну і ну!
Отже, розкажу все по порядку:

•  Кінець епохи бідності

Хто при владі - куму все одно,
Змалку з носа не виймає пальця.

•  Все в порядку

Спить - розумник, бевзь - іде на працю,
Трохи ще - й здоров'ячку хана.

•  Риболовля

Таке життя, неначе хтось наврочив,
Зарплата - тьху, тьху, тьху, не "о-го-го!".

•  Прощайте

Я нікому не потрібен. Це нормально.
Поховають тихо. Ну і що?

•  Сумовите

Жити без жони на світі нудно,
І це правда, браття, а не жарт.

•  Страшний сон

У Верховній Раді є стронгмен,
Три попи і професійна хвойда.

•  Ти - це я...

Пахтять кохані в дурників борщем,
А у розумних - квітами та шастям.

•  Жартувати - зась!

Виліпили з пішака ферзя,
Одягнули Мономаха шапку.

•  Пора

Ох, діти! Нерозумні дітлахи!
Чи, може, я поганий Батько й Вчитель?

•  Отава

Щодня на мене сваряться попи
Та гніваються щирі християни.

•  Гаряча любов

Сексистом обізвали! Ох і страшно!
За те, що мавок звомплених люблю.

•  За Україну!

Тюльку на Христоса не гони
І не ображай вірян затятих.

•  Польоти

Зняв мундира, берці, аксельбанти,
Маю нині інший, другий фронт.

•  Польоти

Із городу ледь приповз до хати
(з ночі перекопував межу).

•  Істинна віра

Заховаюсь за релігію святу,
Лиш вона одна така на білім світі.

•  Істина

Жінка варить курячі пупи,
В мене ж дума визріла в макІвці:

•  Хто я ?

Хто я, друзі? Бог? Кусючий пес
Чи мара, що попід тином човга?

•  Ноги

Панки стрижуть на головах ірокези та фарбують їх у веселкові кольори, монахи вбираються у ряси та носять на шиях хрести, депутати чіпляють на лацкани піджаків значки з відповідною символікою, жінки човпають у бюстгалтерах, а чоловіки вирощують пишні вуса та бороди. Один я байдужий до зовнішніх ознак приналежності і до духовного світу, і до мирського, і до плотського. Вважаю, що це дитячі пустощі. Можливо, ще у школі цих людей пригнічували однолітки і це все згодом вилізло отакими от сюрпризами. Така собі зовнішня сигнальна система: «Не чіпай, бо я крутий і можу вкусити!».
У Адама та Єви таких проблем не виникало: швендяли собі голяка по райських пущах і горя не знали. Ні наколок на грудях «Fan from Dinamo Kіyv» не мали, ні стигматів на зап’ястках, ні хвороб венеричних. І, підозрюю, й молитов ніяких не було. Бо не придумали ще люди як і коли треба молитися Богові.

•  Гармонія

Сядь, поете, і мене послухай,
Не крутись на лаві, наче в'юн.

•  Антитеза на твір Ярослава Чорногуза "Прозріння"

Ярослав Чорногуз (оригінал)

•  Любо-о-ов!!!

Чоловік без жінки - нулик, пшик,
Кишківник, що по життю крокує.

•  Перемога

Остання путь. Мовчить нарід,
Процесія на цвинтар човга.

•  Садівничий

Каюся. В гріху страшному винен.
Краще б всохла змалечку рука.

•  Православний атеїст

Піп учора ледве не загриз,
Цап за вухо й каже: - Nota bene!

•  Святенник

Хочеш правди? Без дурних чуток?
А вона страшна (і це не жарти!).

•  Грішник

От і Пасха. В атеїстів шок.
Чвакають віряни ковбасою.

•  Житіє

Якби не Бог - була б усім "труба",
А так живем і гамаємо борщик.

•  Не суди

Розгубивсь. Стою ні в сих, ні в тих,
Думи, наче вогняна заграва...

•  З Великоднем!

Громадо! Я тебе вітаю
З Пейсахом! Та беруть жалі...

•  Кажіть!

Питання руба ставить нам життя,
Підсовуючи жмут проблем на таці.

•  Не прошу

Хто має совість - той іде і платить,
А хто халявщик - гамає за так.

•  Стань Богом

Весь вік вважав, що сам собі не ворог,
Жив тихо, вчасно гамав свій обід.

•  Вірність

Вечір. Отже скоро гоп-ца-ца,
Та в думках не силует любаски,

•  Мамо!

Нене! Ти для мене - божество!
Світ навчила як себе любити.

•  Молю!

А чи справді люди люблять правду
(особливо лірики-поети)?

•  Фітнес

Товстунці! Голодні ненажери!
Всі у кого зайві є кіло -

•  Слово

Із дитячих снів давно вже виріс.
Вмерти попід тином не боюсь.

•  Лікування талантів

На Парнасі порядкує муза.
Всілася ловкенько на пеньку

•  Покара

На роздоріжжі - хрест. Вишу на ньому.
А попід ним - у вічність битий шлях.

•  Рай

Не хапай за бороди святих!
Не тряси Спасителя, мов грушу.

•  Свята водиця

Песик заховався в халабуду,
Виє так, що в жилах стигне кров.

•  Прощання

А біди не буде як помру,
Навпаки - звільню цей світ од правди.

•  "Люби ближнього, як самого себе" (Святе письмо).

"Люби ближнього, як самого себе" (Святе письмо).

•  Летімо зі мною!

Огорнула ніч легкою шаллю,
Роздуми кладе на терези:

•  Забудько

Заховавсь під ліжком (це не жарти!),
Ох, тяжке в любовника життя!

•  Одружуйтеся, бовдури!

Істина гурцикнулася з воза
Й по главі ушкварила веслом:

•  "Розумний"

Реве та стогне Дніпр широкий,
Горами хвилю підійма,

•  Моїм талановитим коліжанкам

Знов сатирик ззаду "гризь!" та "гризь!",
Це - розплата за ліричну шнягу.

•  Кохання

Учадів. Аж хитає від кохання.
Виною - жінка. Любить так, що йой!

•  З Днем поезії, друзі!

Прийшла пора на небо. Що ж, нехай.
Можливо, тут я Богові невгодний.

•  Марно

Під рукою - валідол, тривога,
За вікном, на цямрині,- жура.

•  Доброзичлива пародія на вірш Ярослава Чорногуза «Лікування коханням»

Любов - це не любов, а сіра мняка,
До неї треба сала півкіла.

•  Не хвали!

Ох і любить владу наш народ!
Під хвостом цілує, руки, п'яти!

•  Дорогі жінки! Ми разом з композитором Геннадієм Володьком підготували Вам святковий подарунок на 8-м

https://www.facebook.com/100000221016363/videos/4491409727543017/?notif_id=1615139419883756¬if_t=video_wall_create&ref=notif

•  Рай

Спочатку вродився я,
А згодом - опукла Єва.

•  Меццо-сопрано

Ну то й що? Ніщо! І...трохи більше:
З берегів виходить річка Стир.

•  Пожалій!

Ти поетів, друже, не лякай,
Бо у них і так життя не цукор.

•  Я живу!

А кохана сьогодні гаряча,
Шалом дихає від божества.

•  Котокоскіана

В усіх моїх друзів коти як коти: нормальні, притомні, покладисті та невередливі. У Миколи, як і личить усім нявкунам, обидві його кицьки - Бздюха та Попердюха – їдять мариновані гриби, дині та кавуни. Степановий Кокус налягає на варений горох. І тільки мій вусатий гевал не такий як усі: любить виключно посольську шинку та відварну телятинку. Ну, і рибку, звісно. Але не всяку: як підсуну йоршика або окуня - може дати пахучу цівку, сома понюхає і відійде, а от плотвичку чи густірку облизує і нявчить, знаки подає:
«Господарю! Сиру їсти не буду! Почисть від луски, викинь кишки, зябра та очі, відвари, ну а тоді вже давай, згамаю».

•  Присвята

Я не пишу присвят, бо це дурне,-
Хвала не липне до схололих дланей.

•  Виправився!

Краще б тигра тягати вуса
Чи сумирно лежати в гробу.

•  Доброзичлива пародія на твір Ярослава Чорногуза

(оригінал)
Струменить у ліхтарному світлі

•  Остання ніч

Господа пощо трясеш за бороду?
"Дай!" та "Дай!. А согрішу - прости!"

•  Ілюзії

Крок - і вічність. Був - і вже нема,
Епігони одягнуть у шати...

•  Свята любов

Моя дружина - ружа! Айстра! Мальва!
Небесний дар! Богиня із трущоб!

•  На независимость Украины

Дорогой Карл Двенадцатый, сражение под Полтавой,
слава Богу, проиграно. Как говорил картавый,

•  Про вічне

Був - напівбог. А сьогодні - ізгой-ліліпут
(хтілося жити довічно у пазусі мойри).

•  Анумо!

Ото раніше гарно малювали -
Аж плакали розчулені дівки!

•  Рушники

Матуся рідна гарно вишивала,
Радів і я, і сам отець пан-Біг.

•  У храмі

Гей, слов'янине, голий та босий,-
Ти у храмі стовбичиш дарма.

•  Любов

Обарвлені у самоту літа
Згорали, не лишаючи ні сліду.

•  Кінець епохи бідності

"Свати", "квартальчик", тру-ля-ля -
Оце воно! А розум - гирі.

•  Водохреща!

Водохреща. Споліскую гріхи.
Вода - аж чорна. Бульбашки від бруду.

•  Добро

Люди, люди...золоті краплинки,
Все що треба принесуть у дім.

•  Прощання з музою

Ще торік писав і день, і ніч,
Сонечком обарвлював сторінку.

•  Святі грішники

Віра - благо. Є душевні вади
І гріхи? До храму хутко йди.

•  Портрет

Мольба - це квил безсилих мишаків,
Марнотна зброя проти зла трутизни.

•  Братам-священникам

Я пророк, синодові - Бабай,
Замість крові - правдонька у венах.

•  Незлостива пародія

Віктор Кучерук

•  Едем

Істина - не світло, а печаль,
Та зірвати з неї час опону.

•  Художник

Я не пишу бравурних маршів,
Рожево-сонячних картин.

•  Годі

Розвелося до біса піїтиків,
Кожен - геній, ліричний титан.

•  Хресна путь

Я - пророк добра і справедливості,
Битий, гнаний, бідний скоморох.

•  Невдала спроба

Колега мій стругає добрі вірші,
Потужні! Не кавалки ковбаси!

•  Печаль

Течуть слова...любов...душа...шарман,
Перо в руках митця, неначе віник.

•  Не встати...

Незакінчена епістола...
Грім ударив, наче істина,

•  Квас

Увечері до Степаниди, моєї сусідки, що живе навпроти, прийшов Микола. Під пахвою тримав старого, шкарубкого та порепаного портфеля з інструментами. Ладнав добрій сусідці хвіртку, потім перейшов майструвати углиб двору - до корівника. Гепав сокирою, молотком, щось бурмотів під носа, але так, що чув увесь куток.
«Хай тобі трясця!» - це коли влучив не по цвяхові, а по пальцю.

•  Божа заповідь

В церковці служба, а не балаган,
(прощають москаляток-людожерців).

•  Ной

Хороші люди наштовхнули мене сьогодні на думку розказати історію Ноя з наукової точки зору. Дехто скаже - ой Сашко! Ти хоч і доктор історичних псевдонаук, але біблейські історії у своїх віршах та есеях викладаєш так, наче все те - казки, бо існують Біблія, Коран, Тора та ряд інших важливих документів давніх часів, які свідчать про те, що Ной не просто історична фігура, але й праотець всього сущого. Археологи та історики, які спеціалізуються на сходознавстві мудро промовчать. І правильно зроблять. Інакше б їх або побили камінням, або б наклали анафему.
Ось матеріал зі Святого письма Українського Біблійного Товариства, яке видане 1990-го року. За оригінал правив грецький переклад, здійснений для потреб єврейської діаспори Єгипту 3-2 століть до Різдва Христового.

•  Половина правди

Писати про ніщо, панове, доста.
Сонетів про природоньку - вози.

•  Розмова з Богом

А я ж увірував у владу Господа,
Добро та ангелів...

•  Корона

Звично стиснув перо у руці,
Маю час, божий дар і натхнення.

•  Хрін та редька

Хто сказав, що їстоньки нема?
Краще би подякували владі.

•  Годі

На хорей подібен анапест,
Кавуни і кабачки - на дині...

•  По рибу!

У Пегаса зляк! Розбіглись теми!
Тужусь над сонетами дарма.

•  Вистава

Людно! Ой людно! В театрі - прем'єра!
Грають виставу лише глядачі.

•  Батьки та діти

Не знаю, ця реальність - сон чи яв?
Творець вже не в пошані, просто нулик.

•  Плаха

І горілка не п'ється, і думи сумні,
Навіть осінь-чаклунка не тішить як завше.

•  Кусь-кусь!

Загнали у підпілля вороги,
На сайті спокій, затишок нірванний.

•  Святий

У гридниці князя Володимира переполох. Він і так був завжди, наче вовкулака: ні з того, ні з сього міг угатити пудовим кулаком у груди рабині, яка прибирала на столі наїдки та питво після нічної пиятики з близькими гриднями.
Це ж треба! - рідний брат Ярополк охрестився у католицькому храмі! А я ж минулого року привіз із Херсонеса до Києва у спеціальній раці голову четвертого Папи Римського Климента Першого. І тіло його учня Фіва також. Назвав ім’ям цього папи аж чотири села - Климентове, Климентовичі, Клементіївка, Климани. Хотів бути першим!

•  Рідна мова

Давайте розбиратись без гнівби,
Щоб викотити істину на сушу:

•  Святий безбожник

Під церквою стою. Пливуть панянки,
А на обличчях - смуток, чорна ніч...

•  Верцадло

Без совісті зробив один лиш крок
І стало легко, як в обіймах пані.

•  Батько і син

На руках одна козирна масть,
Все тіп-топ, м'ясце возив у Рашу.

•  Осінь

В ліриці я - лох, профан, не спец,
З кожним днем пишу все гірше й гірше.

•  Зеленобобік

Зеленобобік - що це за мара?
Зогнилий пень? Дитятко чупакабри?

•  Наратив

Табула раса. Написав і витер.
Почав спочатку. Тужуся, сопу.

•  Ні!

Я на цій земельці не воскресну,
Без дітей помру. Своїх. А жаль...

•  На тобі!

Поміняв троячку на п'ятак,
А "баригу", наче, на паяца.

•  Сідай!

Блукав у пущі. М'язи ниють ззаду,
Потрібно пошукати ловкий трон.

•  Кінець

На жаль, у мене закороткий вік,
Лишилась дуля, від цукерки фантик.

•  Майбутнє

Заліз козел в чужу капусту,
А веселун стрибнув на трон.

•  Пусте

Я прагматик, сестри, а не містик,
Та живу у казці, наче крез.

•  Покаянне

Покайтесь, українці, у гріхах!
Несіть хутчіше під амвон ковбаси.

•  Дурний чи розумний?

На сніданок пожував поради,
Намотав розумну мисль на вус.

•  Де розум?

Так, життя - це не рахат-лукум,
Не квітник - потворна гною скирта.

•  В рай

Втрапити до раю - справжнє щастя,
Та забудь про ці солодкі сни.

•  Кабала кохання

Люби мене - прехтивого козла,
Даруй цілунки та палкі обійми.

•  Не буде...

Війна в думках, в раю, у Божім храмі...
На фронті, як і вчора,- бій гримить.

•  Пора!

Задощило. Ох і задощило-о!
Тургонить по шиферу капіж.

•  Щоднини

Про серйозне нині піде мова,
Тільки ніс от вистромлю з бретель:

•  Не свій...

Зіпхнула доля нелегка під тин,
Допомогли друзяки. Що ж, буває.

•  Журба

Тьма позаду. Я вже вдома. Ранок
Вийняв з серця у крові меча.

•  Капець капецький!

Вірші мене не покидають,
Строчу, аж дим валує з вух.

•  Шо дєлать?

Писати? Не писати? Ну й дилема...
Поїсти чи сходити за пивцем?

•  Поруч

Бач, костюм у труну як влитий?
І баланс, і фасон - все вірно.

•  Простіть

Немає серцю супокою,
Чорніють темрявою сни....

•  Літній дощик

Літній дощик

•  Годі

Він грав на піаніно власним членом,
Скакав по сцені у рябих трусах.

•  Сил нема

Народився, кажуть, я поетом,

•  Нехай

Казати щиру правду - це мій дар,
Для істини відкрию в крані вентиль:

•  Червень

Ранок. Міномети замовчали,
Сплять в окопах сиві дітлахи.

•  Пишіть!

Кажуть, я не добрий пан, а кліщ.
Ні! Я неконфліктний! Миру голуб!

•  Пора

Вечірній легіт, щебети, нірвана...
Вмочає сонце пензля в яру мідь.

•  Крізь біль

На моїх руках під яворинами
Бог помер. Молитися кому?

•  Спасіння

А небо синє, сяйливе, райдужне,

•  Свої та чужі

Радість - нерадісна, сонячна усмішка - фарс.
Совість скалічена звично слугує безчестю.

•  Самота

Вечоріє. У хаті незатишно:
Ні дітей, ні коханої - згарище.

•  Гріб Господній

Кажуть, Пасха сьогодні. У храмі Господнім навала,
За місцину у склепі вогкому жорстокі бої.

•  І чого це?

Моторні мавки ліпші, аніж мляві
І в ліжку,. й на городі - так чи ні?

•  Секонд

То вверх, то вниз життєва карусель,
Ховає личко терція за квінту.

•  Поруч

Лютий, темно і зимно,
В лобі - думка сумбурна...

•  Дружня рецензія на твір Королеви Гір

Уважно прочитав твір поетеси, зважив усі за і проти, та вирішив усе ж таки допомогти своїй коліжанці, як і належить усім нам на цьому сайті. А саме - підказати, підправити, легенько підштовхнути до творчого росту. Звичайно, можна і промовчати, але так чинити негоже. Можливо мої поради виглядатимуть графоманськими. Тоді можна знехтувати пропозиціями і залишити все як є.
Тема сліз дотична до мого давнього твору. Я наведу його в кінці, як продовження поетичного діалогу. А шановна майстриня може мене розбомбити в пух і прах, або подякувати за роботу. Це вже як складеться. А заодно і ви, мої шановні колеги.

•  Де правда?

Зазирнув випадково за обрій -
Орють істину правди плуги:

•  Правда

Собаки брешуть, люди брешуть, влада...
А ти - правдивець? Витязь добрих справ?

•  Зупинись!

Росте гора ушир і висоту,
Але негодна породити й мишу.

•  Геній

Бувають «профі» - так собі, не дуже,
А мій знайомець - «профі» понад верх.

•  З Різдвом Христовим!

В раю уклоністи дорвались до влади,
Вмостилися в крісла печерські бігом.

•  Не місце

Надокучив спокій! Годі пасти вівці!
Час писати вірші, хмурити чоло.

•  Переміни

Хоч у моді котонові трени -
Я вимогливий надто до шат.

•  Дніпро

То що, мій онученьку,- зрадиш і ти?
Зміняєш чужинців на кревних?

•  Катюга

Рече колега: - Ти - мій кат! - і що?
Жувати все підряд, неначе паця,-

•  Про циці

Правду говоритиму навмисно,
Істина сьогодні на кону:

•  Братська могила

Мертві братчики,- мир вам...
Сів побіля хреста,

•  Зрада

Світ став сторчма. В ціні - душевні вади,
За ніж у серце - оплески, медаль.

•  Осінь

Вже не пасуться кози в лозах,
Бичка на луках теж нема.

•  Справжня любов

Нелегко тягнути кота за хвоста,
Ще й муза гризе як піранья.

•  Пора

Тече, тече у вир людська ріка,
А все від того, що немає клепки.

•  Ніззя!

В люду уривається терпець,
Рвуться з ланцюгів, як пси таланти.

•  М'якеньке

На трон, буває, лізуть по приколу,
І хоч із цього діла завжди пшик -

•  Самота

Нині, кажуть, літо. А у мене осінь,
В безвісті глибокій гибіє ашуг.

•  Хто ти?

Гарно літом з жінкою на дачі,

•  Як не жерти - можна вмерти!

А у Києві світла і тьми пополам -
Синьо-жовті виводяться барви.

•  Ріка

Літо! Ще далеко осінь,
Спить на носі дідів бриль.

•  Сни

Сон - це подих вічної розлуки,
Смерть вночі примірює шлею...

•  Сповідь

Істині холодно зимами,
Думи розпечені - в інії...

•  Дід і онук

Каже внук: - Прийшов кінець роздраю,
Керівник держави - вищий клас!

•  Гаплик!

Та годі вже плиту ялозить!
Її годину тому тер.

•  Е-е-е-ех!

Хоч наш правитель з виду і кізяк -
Тримаю слово, наче меч у ножнах:

•  Мовчання

Снага дотліла і згоріли нерви
Розказуючи казочку, єси...

•  Мій ангел

Поминальні дні - пора печалі,
Спогади рояться в голові...

•  Благодать!

Знаю, дехто скаже "ха-ха-ха",
Потім язиком іще поплеще:

•  Звільнення

Фестини у столиці, День кота,
Салют, парад, гопак, Хава Нагіла.

•  Ощаслив!

Знову на коліна всілась пані,
В пазуху красі стромляю ніс.

•  Похвалю!

Добре - скажу комплімент,
Без підготовки, ісходу:

•  Нахаба

Мовчу. З-за тину чується: - Ау!
Ходи до мене, поджергочем,- просить.

•  Прозріння

Парнас належить геніям? О ні!
Не там живуть живі й покійні скальди.

•  Ти - раб!

Я - рідновір. Мій Бог - це Україна,
А братик уподобав Іордан.

•  Таке-сяке

Вірш дочитано. Вигуки "Браво!",
Друг-руладник за плечі обняв.

•  Не буде

З козла молока втричі більше,
Аніж з хитруна-хохлака.

•  Обидно

Коти окупували підвіконня,
Черевані мордаті! О-го-го!

•  Не бачу!

В зоопарку скаче гамадрил,
Треба підійти і дати пряник.

•  Пора!

У Пегаса журба - загубилась остання підкова,
І натхнення нема, бо у музи весінній наврок.

•  Думи, мої думи...

Дулю ховаю під одяг,
Холодно, лютий, зима...

•  Вперед!

Поете! Не сиди у хаті пнем!
Від компа геть! Існуднув як, ой леле!

•  Відлига

О, як же ця зима набридла,
Постійна мряка - в серце ніж.

•  Вічність

Крок - і вічність. Був - і вже нема,
Епігони одягнуть у шати...

•  Підлі сусіди (літературна пародія)

о кісток зігрівало манто дощове,
А тепер актуальні трико та кальсони -

•  Про дуби і любов

Сідала муза часто на шпагат,
Аж утомилась, в гості вже не кличе.

•  О, часи!

Спермотоксикоз - тяжка хвороба,
Нумо, озирніться навкруги!

•  О, часи!

Спермотоксикоз - тяжка хвороба,
Нумо, озирніться навкруги!

•  Я - Бог!

Хранитель я жіночої краси,
Серйозний і водночас шалапутик.

•  О-о-о-о-!

В моїм Едемі тепло як під піччю,
Вона немало бачила дівчат.

•  І знову про любов

Летять іздуру мужики на Марс,
А я - еротоман! Такий як Пушкін!

•  Астероїд

Байдуже - бомжак ти із трущоб
Чи владар, гартований у битвах:

•  Естетика

Москалі з хохла обдерли шкіру,
Вмер земляк мій. Смертний крик ущух.

•  Прощай

В госпіталі - запахи біди,
Буду нею тхнути вже до смерті.

•  Про поцілунки

Поставити пора питання руба
І правдоньку дізнатися таки:

•  Під Парнасом

Без клепки в голові неважко жити,
Поспав, поїв, помацав жінчин таз.

•  Повинен

Тут був Едем. Шумів зелений ліс,
Стрибала білорибиця на плесі...

•  Ненависть

В прицілі - хата, клуня, погріб, сад,
Між ними тінь похмура в хакі човга.

•  Рецепт

В трусах їжак. Сидіти вельми складно.
Але терплю, товпі дарую "Chease".

•  Монахи та удовиці

Ти бабця, кажуть, ворухка,
Статура, правда, не дівоча.

•  Над Парнасом

Чоловічок я хазяйнуватий,
Прикупив коня - весна, сівба...

•  Самота

Друже! Підкажи мені:
Шлюб - вантаж? Екзамени?

•  Лавра

В печерських норах темних сил шабаш,
Вовтузиться у тьмі нечиста сила.

•  Вирок

Із носа окуляри зняв рожеві,
Навпроти - графоман-недопіїт.

•  Солоденьке

Помажу лірика медком,
Потиличників годі.

•  Спасіння

В питанні віри я - лопух, профан,
Ні підступів не бачу, ні обману.

•  Рецензія на вірш Ярослава Чорногуза «Кінець весни»

Серед усього поетичного творчого розмаїття в сучасній українській поезії виокремо твори Ярослава Чорногуза . Що це – творчий несмак? Відсутність глибоких ґрунтовних мовних знань? Чи просто бажання видати бажане за дійсне? Майстер (якщо він себе таким вважає) мусить відповідальніше підходити до того, що буде надруковане у періодиці або увійде до книжок.
Напівархаїчна стилістика - це ще півбіди. Але граматичні та семантичні помилки – це вже перебор. Аби не бути голослівним – візьму, наприклад, один з його творів і спробую відсторонено розібратися, що до чого. Для початку подаю оригінал твору.

•  Мовчання

Поклявся чорт у дружбі на віки,
Натомість висисає з нас живицю.

•  Вороги

Фріців гнали у шию за Одер,
Перемогу згадати не гріх.

•  У вишині

Пегас над сажем описав криву
Й чкурнув зі мною в небо як ракета.

•  На волі

Вікно закрито. Човга тінь за склом,
Холодний погляд човгає по шипці.

•  Помилився?

Тарганисько сховалося у шпарку,
Поласувало нагло кавуном.

•  "Молись!"

Молись!

•  На волі!

Дружба - не дружба,- шматочок добра,
Зверхності, розуму, піни...

•  Поспи

Сапали моркву й буряки,
Назавтра - кабачки та перці.

•  Ліки

Гавкучий пес колошкає село,
За вірну службу - кісточка, сосиска.

•  Мова

П'яниця лається з баюри,
Від оковитої шиза.

•  Не чіпай!

Сміх і гріх! Побився за поези!
Збаглося творити під ларком.

•  У прірву

Хіба можливо звикнути до зла?
За правду люд штовхнув під гільйотину.

•  Воскрес!

На підвіконні мухи ловить кіт,
Гризе комах, немов козу пантера.

•  Сниво

Оце так сон! Мій куме, щоб ти скис!
От нащо стільки випили учора?

•  Рука Сірка

Прилетіли міна, куля та граната -
За "дарунки" дякую Кремлю.

•  Гав-гав!

Шукаю вади у чужому оці,
Найменший гандж - як віхоть для бика.

•  Віват!

Ох, у нас, братове, і "король"!
Для розумних - із баблом кормушка.

•  Ти і я

Я чистоплюй, живу як у раю,
Кую бабло, роблю лиш те, що хочу.

•  Хм...

Мозолики болять? Спина? Крижі?
Получка - жменя дріб'язку нікчемна?

•  Самотність

Доріг багато, світ широкий:
Балі, Гавайї, Санта-Круз...

•  Гімн любові

Вірш осонцив сторінку,
Співає кохання струна.

•  Безвихідь

Ну, чуваче, в тебе і видон!
Схуднув, помарнів, глядіти сумно.

•  Буфон

Я - блазень, син мозольного труда,
Виспівую бравурні коломийки.

•  Прощання

Я доживаю вік на самоті,
До павутини вже не дотягнуся.

•  Пора тікати

Розвіявся зачарування флер,
І голова похнюпилася лиса.

•  Люблю!

Якою ти красивою була!
Гадав - такою будеш і до скону.

•  Бабські молитви

Снаги немає. Розгубився прит.
Жіноче лоно пишне одкортіло.

•  Ідіть!

Буяють вишні білопінні,
Пелюстя всіює дорогу.

•  Шлях любові

Під стріхою воркочуть голуби.
Весна! Амури в ліжках і у чатах.

•  Не бійся правди!

Казав усім лірик "Не дам!",
Та звично розкидував ноги.

•  Про природу

От сяду і всю правду розкажу,
Терпіти сил нема одноманіття.

•  Життя

Поет поваги, мабуть, вартий,
Не личить генію кожух.

•  Не до снаги

Усе на світі Богу до снаги,
А я такому диву не навчуся.

•  Про весну

Мабуть, потрібно порадіти,
На хвильку стати без ума:

•  Прощайте!

Обійдемося без музик,
Без оплесків та пієтету.

•  Київський слоновник

Про звомплених щурів писати я не буду,
Не треба чупакабр. Обожнюю… слонів.

•  Автопортрет

Тиша. Доїдає підла скука,
Чоловік не збуджує давно.

•  Пожива

Невдасі увижаються тхори,
Пацюччя, павуки, блощиці, змії.

•  Сповідь чистоплюя

Вгортаюся у галуни, єдваб,
Приречений для царствених вакацій.

•  Ой, лелека, лелека...

У птаха знову трапився заскок -
Жінкам вподобав смикати огуззя!

•  Не судьба

А ваговиті заздрісні таки.
Довбають дятли поетичну гілку.

•  Вирок віршоробові

Недопоет - резинка без трусів,
Чи защіпка від порваних підтяжок.

•  Повчальне

У матусі я слухняний син.
- Йди,- рече,- почухай метру спинку.

•  Майдан

Небесну сотню проковтнув жертовник.
Змагаються за владу зграї вовчі.

•  Учитель

Життя в убогих, звісно, що не мед,
Жаліти варто зламаних, нужденних.

•  Як і ти

Що ж це за жінка попалась така?
Мимрить постійно "Не хочу".

•  Бубнявіє

Буває, що потрібно чоловіку
Води пустити цівку в неба синь.

•  Слушна порада

У буслика цибатого біда:
І день, і ніч роззявлена ротяка.

•  Кармічне

Відшепотіла пуща золотистим,
Осінній вечір поринає в тиш.

•  Вальс графомана

Люто заздрять лукавці. А ще претендують на славу,
До папахи й кокарди чіпка простягнулась рука.

•  Без конкретики

Змінилась нині естетика,
Давайте одкриємо карти:

•  Правда кличе?

Поберегти потрібно власних муз,
Востаннє перед Вами зняв кашкета.

•  Щем

Пахуча липа скоро одцвіте,
Допишуться есе, балада, повість.

•  На зорі ти її не буди

На зорі ти її не буди,
На зорі вона солодко спить.

•  Не дивись

Не дивлюсь як брат вбиває брата,
Не кажу нікому про біду.

•  Затемнення

У світі каламуті жити звик,
І на далеке не складати планів.

•  Киш!

В інеті бубонить ареопаг,

•  Тьма

Перемагає світло темнота,
Красу штовхнуло чудисько за грати.

•  Е-е-е-ех!

Недоленька у груди вбила ріг,
Урвалось щастя на високій ноті.

•  Ой, куме, куме!

Ох, і дума важка, наче камінь,
Навалилась на груди жура.

•  Згар

Виноградник скніє без лози,
Вилито в багно солодкі вина.

•  Фінал

Від А до Б не порахую верст,
Згубився лік словам в життєвій книзі.

•  Дітки

Підніжки, штовханина та лящі -
Дуріє дітвора, дзьоба жорстоко.

•  Святе письмо

Мій брат у тьмі творив Святе письмо.
Він був поет. Не цар, і не вельможа.

•  Учися

Поетичний ліпиться пиріг,
Заглевкий і кострубатий трохи.

•  Я - кілер!

Я - кілер! А наймають - читачі.
Благають звідусіль про допомогу.

•  Геть любов!

Завітало щастя у альков.
Воскресаю! Я ж - поет, не цинік!

•  Христос воскрес!

На сході віє буревій,
Не видно Господа у висях.

•  Усе не так!

Повсюди щастя, гроші та любов,
Чигає благодаті пильне око.

•  Диверсія

Надворі дощ, моква, сльота,
Шерхоче листям липи крона.

•  З Новим роком, наче!

Мене заколупав ажіотаж,
Підземний гелгіт, лайка, штовханина.

•  Зінське щеня

Зі звалища надбіг блохастий пес,
Штовхає гавра поетичну хвіртку.

•  Лечу!

Ось воно, щастя кирпате,
Зирить в кишеню мою.

•  Ребусом по ребусу-2

Теля, буває, двох корівок ссе,
Потроху - і у чорта, і у Бога.

•  Як завжди?

Ось-ось в державі запалає ватра,
Злітають іскри і валує дим.

•  Самота

У руці ескулапа пульсує життя.
Під ногами - залізне корито.

•  Думки

Ще не старий. Півсотні буде літ.
Летять у вирій осінь, літо. Зимно...

•  Годі читати!

То що - писати про кохання
І шепіт "я тебе люблю"?

•  Дзеркало

Верцадло, звісно, це лишень
Зі склом срібляста амальгама.

•  Пора?

Ось-ось закінчаться труди
Стило і зошит - на поличку!

•  Минуще

А я гаргара. Багнеться книша.
Пахтить хлібина, а сусідка - скнара.

•  Торжище

Мудрій гаптує слова філігрань,
Книжкову лавку оглядають гави.

•  Приреченість

Країна - болото. В макітрах - бардак.
Пророкам одрубано руки.

•  Ех...

У мняки-підобцасника біда:
Давно не розгиналися коліна.

•  Утомився

Гіпотетично – я тебе люблю.
Але насправді – з часником пампушку.

•  Не кінець

Задрати б сукню і згадати юність…
Стогнали в ніч розпалені дівки…

•  Досить!

Засмерділа знову "руська водка",
На кордоні зламують замки:

•  Сміюся

У веселощах стигне печаль,
Сіло сонце пекуче за плаєм.

•  Боюсь

У темряву стрибати лячно,
Бо недалеко до біди.

•  Нарешті!

В церкві - айстра і гнила колода,
Жовторота суне до вінця.

•  Вибір

Життя нестерпне заслужили.
І винні в цьому тільки ми.

•  * * *

Могила всіх зрівняє у правах:
Одружених, холостяків, коханців.

•  Тепло

Пора збиратись у дорогу,
Дописано веселий вірш.

•  Музонька

А на плесі тінь сидить кошлата,
Барви чорні - антрацит, смола.

•  Зважені та щасливі

Столиця. Місто. Телевізор.
Ручиці чешуть животи.

•  Подружжя

То що, миритись будем, чоловіче?
На часі розкопилити губу.

•  Лайка

Над хвилями кигичуть чайки,
А в голові сумні думки.

•  Паска

Нас рабами ліпили із глини,
А сьогодні із Богом на ти.

•  Гнів

Людська шальга не має меж.
Христа розп'яли підлі кмети.

•  Тещин пиріжок

Мовить жінка: - Йди голитись!
Колють вуса, борода!

•  Іду

У чаполочі позіха п'яниця,
Свитину покриває кушпела.

•  Біль

Сьогодні актуальний колір сірий,
Нефантазійні сни, пласкі думки.

•  Не кінець

У торгівлі кум - акула,
Має склад і магазин.

•  Листопад

У іній огорнуло серця сад -
Пішла у Лету втомлена матуся.

•  Болить

Поглянь! Довкола горе та біда -
Ляга майбутнє під надгробні плити.

•  Кара

Розлютував антихристів Майдан,
Не влізла в пельку хохлаків галушка.

•  Передгроззя

Мене лякає люду німота,
Схилився долу, наче мокрі стебла.

•  Хочу

Люблю про інтимне писати,
Жагуче іде на "ура".

•  Слова

Павутина слів. Нічого більше.
Думав, одболіло...ні, пече.

•  На все життя

Обідець на пальчику. Хлопчик упіймався.
Отже, не дізнається про мої гріхи.

•  Біда

Кохаєш? То кохай і не бурчи.
Хотіла щастя? Ось воно - під боком.

•  Дубова елегія

У поетів хмуряться лоби,
Длані щедро сіють закарлючки.

•  Навроки

Розпухнув гутаперчевий шнопак,
Всльозавилося червонясте око.

•  Я- щасливий

Чорна зрада скрадається нищечком.
Тільки тиждень живуть молоді -

•  Дістав!

Плаче дівка в інтернеті,
Ллється слізок водоспад.

•  Мушу

Загнали вовка в пастку. Не втечеш.
Грошей немає, і нема роботи.

•  Не вдома

Легко у небо зозуля шугнула -
Висидить славка блакитне яйце.

•  Проблема

Не п'ю горілки. В цьому вся біда.
А кум - п'яниця, море по коліна.

•  Одвертість

А можна відверто?
Хай ходить доокола злодій.

•  Земне

Хай оступачить регулу олжець,
На потрух перетворить справедливість.

•  Війна палацам!

Он, кандидат бреде селом,
Довкола челядь, наче мухи.

•  Я тебе люблю!

Прокинувся. Замріяна дружина
Мізинчиком покликала у рай...

•  Відьма

Для ворожби потрібно лиш бажання.
Ефект плацебо стигми відкрива.

•  Просвітлення

Хуртеча витинає викрутаси,
Ланіти пропікає морозець.

•  Сусідські дітки

Хлипає дитина. Цяцю хоче.
Їй купує неня літачка.

•  Халепа

Усі мої творіння знає кіт.
Коли читаю - слухає уважно.

•  Обмін

Захотілося їсти нестерпно,
Пожувати хоча б вермішель.

•  Свобода...

Утік правитель. Кажуть, був тиран.
Жилося з тим поганцем дуже важко.

•  Гони бабло

Удячний владі за бордель,
Прилаштувався непогано.

•  Каїн та Авель

(за мотивами Тори. Первородним, звичайно, був Каїн У мене інша версія - правдива. Ну, майже правдива. А де взялися діти і онуки у братів, якщо окрім Єви ніяких жінок на землі не було - глибока таємниця. Але вони були.) Хоча тут не про це.)

•  Слова

Слова - пусте ніщо. Важливі тільки вчинки.
Плескати язиком навчилися давно.

•  Осторонь

Стояти осторонь комфортно і безпечно,
Не буде бризок бруду на душі.

•  Пора іти

Нема про що писати. Цуцик здох.
Злостивець кряче "Вичерпались теми".

•  Сонячний ранок

Прокинувся. Квітник. Пахтить садок.
Муркоче солодяточко на вушко.

•  Не на часі

В благодатному нашому кліматі
Від ковбас "попливли" животи.

•  Закохані

В сірім світі вічних перемін
Зупинися, мила, на хвилину.

•  Без любові

Лебідка прихилилась до плеча,
Вподобала на пні старого птаха.

•  Шведська любов

На підвіконні хлипати найкраще,
Холодне скло розплющило шнопак.

•  Спокій

У гості ходять із презентом.
Поганий настрій геть жени!

•  Лісова елегія

Природа. Тиш. У грудях млость.
- Яка ж краса довкола, сину!

•  Вино кохання

Гнеться гроно виноградне, обважніла віть!
Я достигла, мій коханий! Палахкоче хіть!

•  Дорога

Між землею та небом
Є терниста стежина.

•  Баба Соня

Жувати кістку бабці важко -
Ротяку дряпає мослак.

•  Творці

Забув Орфей поо арфу і трембіту -
Упещував у хащах Артеміду.

•  Віщун

Я бачу долю кожної людини.
Он, той малюк зіп'ється й пропаде.

•  Марення

Впустила змія підлого в єство
І зради лезо простромило серце.

•  Земелька

Усе життя долину цю орав,
У кожній грудці є краплина поту.

•  Криве дзеркало

Щур сховався хутко у діру.
Зверху - різанина, плач та крики.

•  Сплін

Якщо хандра вчепилася в чоло,
Рецепт простий - дивися на китайців.

•  Слабак

- Ну, що зятьок, де шапка із лисиці?
Чому немає шуби із песця?

•  Прапор

Синьо-жовтий прапор...
Мляві кольори...

•  Стежки

Спить дитятко на руках у нені
Лагідних наслухавшись казок.

•  Бережіть!

Золою сиплються думки,
В імлі розчинені тривоги.

•  Нарешті!

Пора пустити носом бульку,
Втомився, вимотався - жах!

•  Лети!

Праця робить людину щасливою?
Особливо коли задарма?

•  Літаю

Не поспішай іти по світу,
Іще гірка надійде мить.

•  Що робити?

Ти ба, який пустунчик цей дідок,
Одразу руку всовує під блузку!

•  Поетична тусовка

Біля клубу дід пасе козу.
А мене гризуть важкі печалі.

•  Яма

Немає сил. Іду копати яму,
Тут ходить надокучливий сусід.

•  Позитив

Я - беспробудний оптиміст,
Люблю хороші вісті.

•  Пророк

Я - пророк. Не маю дому.
Вже старенький, сивоглав.

•  Рецепт

Чи відгадаю цю шараду,
Чи стачить досвіду і знань:

•  Зрадник

Я - зрадник. Не банальний Дон Жуан.
Копаю яму власному народу.

•  Жаба

Голосував народ за жабу,
Тепер на повну одгріба:

•  Несила

На тому світі значно легше -
Сиди й варись у казані.

•  Люблю тебе

Люблю тебе. Вуста ж замкнули браму,
Бо ця любов як опівнічний тать.

•  Хочу їсти!

Я не страшний у гніві -
Сили уже не ті.

•  Перед грозою

Чуєш, брате, запахло грозою,
Хоч у небі іще не гримить?

•  Міняю курс!

У літературі щось не так.
Із мутної хлебчемо криниці.

•  Veritas in vino

Хвалебні тости, щирість під хмельком,
Гучні промови купно з перегаром...

•  Любощі

Пишається кохана чоловіком,,
Сама також працює як бджола.

•  Переляк

Переляк

•  Літературний раб

Пишу, аж дим валує з вух,
Словесна тягнеться жувачка.

•  Коханці

В штанцях настовбурчився перчик...
Чужої жадати - це гріх.

•  Рідна мова

Осінь. З неба дощик сіє,
Спить хохлятко - не буди.

•  Хвости

У мене хвіст, неначе в павича,
Утіха для матусі та дружини.

•  В очікуванні

На Банковій одкрився свищ,
Тече державою зараза.

•  Загублений код

Згубив Да Вінчі код.
Горить на кухні плов.

•  Сьогодні

Сьогодні

•  Ледащо

Ох і пес ледачий! Щоб ти здох!
Всеньку ніч у буді спав, зараза!

•  Іловайськ

Це - Іловайськ, мій друже. Я програв.
У москаля немає честі й шани.

•  Укради!

Найкращий час крадіжки, звісно, ніч.
Повзе тихенько употьмах долоня.

•  Mortal combat на новий лад

Потрібна рівновага у думках:
Лягла в долоню бойова граната.

•  Справедливість

Ти хочеш справедливості? Дарма.
Загине ліс без вовка неодмінно.

•  Гадина

Чому так легко плазувати,
Хвостом крутити навсібіч?

•  Розпач

В поетів нелегкі шляхи,
Горбаті в реп'яхах дороги.

•  Лоботрясіння

Ми випадково тріснулись лобами,
Влупила довбня в газовий балон.

•  Сад

Рука поета сіє міражі.
Почути можна, а торкнутись - годі.

•  Засторога

Засуджено в Едемі смоківницю:
Плодів не буде. Так угодно Богу.

•  Немає віри

Уперся погляд у задок,
Від захвату здригнувся прутень.

•  Шахи

Небо й пекло грають в шахи,
Люду рвуть голів пуки.

•  Метеопоети

Агов, до праці, метеопоети!
Немає спеки, хлюпають дощі!

•  Принишклість

Тирлуються "печерські" дожі,
Байдуже глипає народ.

•  Хитрун

Посіяв легіт - народилась буря.
Нахитрував - і спокою нема.

•  Літо

Нарешті скінчається літо,
Не буде кусати мушва.

•  Хліб

Підкинула хлібець нога,
Розтоптано пахку скоринку.

•  * * *

Не порушу чужих бовванів,
Маю власний магічний круг.

•  Віників не буде

Із Космосом прочистився канал,
Одкрилися усі мистецькі чакри.

•  Лишні

Берлоги, нори та дірки...
Наїдки, ліжка і планшети...

•  Квартиранти

Вона красива – просто жах!
Прожив би вік із нею в спальні.

•  Екологічне

Залоскочи мене, русалко,
Цілуй, однині все одно.

•  Голод

Спекотно. Мливо. Порохно.
Прийшла підступно творча криза.

•  Враннішнє

Пишіть, брати мої та сестри,
Увічнюйте свої думки.

•  Декларативне

Примарно стало жити нині,
Чаяться в мушлях слимаки,

•  На пляжі

Чому я ласий до дівчат,
І тішать зір сідниці голі?

•  Мова

Я - чаклун молодий, гарячий,
Виростав посеред орди.

•  Ближні

"...як самого себе."

•  Лісова пісня (сучасна версія)

Ох, і мавка попалась, вогниста!
Пахне дубом. Насправді ж - вулкан!

•  Немає спеки

Мухи вже не люті, ледь кусають.
Крові насмоктались комарі.

•  Старість

Старість - це не тільки сивина,
Слабкість тіла, вузлуваті руки.

•  Пробач

Довідався учора із чуток,
Що в мене вже нема старого друга.

•  Тривожне

Люд уціпенів. Лише мовчить.
Радості не видно на обличчях.

•  Хвилювання

Сниво та їжа. Два полюси.
Шлунок чи ліжко? Дилема...

•  Горішок

Міцний горіх. Лускунчик не бере.
Сховалося ядерце за твердиню.

•  Втеча

Безвітря. Штиль. Затишшя. Німота.
Усе пройшло, і біль не млоїть груди.

•  Проносне

Люблю я шану як солодкий мед,
Щодень її збираю у засіки.

•  Уже геній!

Я розкажу все по порядку,
Щоб не було розчарувань.

•  «Героям сла…»

У Києві майструють гроб,
Готує похорони мати.

•  Мій язик

Приперла щоку у сльозах рука,
Думки невтішні у захмарних висях.

•  Невдала сповідь

Я сповідався. Піп длубався в носі,
Накручував мізинець віражі.

•  Ми - сарана

У кожного народа свій Христос,
Пілат байдужий, жадібний Іуда.

•  Сльозотеча

Про кохання писати не важко,
Інтернет потопає в сльозах.

•  Віщі знаки

Я пожалів її одразу.
Вкусив тоді кохання ґедзь.

•  Де нас немає

У соцмережах, кажуть, файно.
До рота падає банан,

•  * * *

У кожного своя стезя, межа
Добра, злоби, поваги та терпіння.

•  Онуки

Давно чинили кару, муки, гвалт
Кармалюка Устима зарізяки.

•  Крадіжка

Захмарилося. Нічка. Комарі.
Селяни геть утомлені поснули.

•  Недарма

Ув орді я живу ізмалку,
Звик до подиху яничар.

•  Печальне

Рука поета просить од і саг.
Спрацьована, знесилена правиця.

•  Причастя

Прочанину смакує кров Христа.
Нагода буде - питиме гарячу.

•  Хохли

Ідуть хохли. В кишенях дулі,
Мармизи хитрі, потайні.

•  Невдала депресія

Депресія. Сьогодні чорний день,
Гадки про смерть, життєві негаразди.

•  Любовні мотиви

Згадалася мені жона,
Прийшла невчасно хтива думка.

•  Хитрунка

Вона мене покликала на борщ,
Дала черпак чи то велику ложку,

•  На кінчику пера

На кінчику пера - тремтить отрута.
Ще мить - і скрапне, наче кислота.

•  Моя вина

У бур'янах ховаються городи,
Напризволяще кинуті лани.

•  Фіаско

Ця ніч жахливою була,
Розхитано поета нерви.

•  Живий

Моє серце вистигло. Зовсім.
Не сприймає уже плачі.

•  Навала

Іде дев'ятий вал. Навала.
Неестетичний вінегрет.

•  Про кохання

Допоки мій запал не охолов,
Натхнення розпирає кволі груди

•  Мій дух

За пругом світла - темінь. Чорнота.
Фінал життя. Грудей останній подих.

•  Язичок

Живе у роті довгий язичок
За посмішку приховуючись милу.

•  Невідомий поет

Мій друг - Геракл. На дрібку я молодший,
Пишу про нас оцей простенький вірш.

•  Переляк

На кухні я злякався таргана.
В тарілі він жував мою сосиску.

•  Страм і шкарпетки (сатира)

Іван Іванович Давиденко

•  Журавлі

Давно я був уже в селі,
Гасав малим у літню спеку...

•  Звичка

Звичка

•  Сниво

Я задрімав. Але у голові
Уява одчибучує кульбіти.

•  Феміда

Закон - це наймит у кабзи,
У золота - на побігеньках.

•  Грецькі мотиви

Було, Венеру й Аполлона
Вином обносив щедрий Пан.

•  Кровососи

Нажахані вампіри, клопи та комарі
Бояться уночі піти на лови.

•  Паралелі

пролог

•  Хирлявість

Мандрую я підземкою щоднини,
Найважче, звісно, у годину-пік.

•  Діалектика

До церкви дехто бігає щодня,
Поститься,обціловує ікони.

•  Користь

Після роботи хочу відпочинку.
Лежати голічерева без руху.

•  Різник

Стинати голови - потрібно мати хист,
Холодний розум і, звичайно, міру.

•  Брехня

Кохана жінка мружиться у ліжку
Після нічного з нею рок-н-роллу.

•  * * *

Коли життя стікає по руці
Патьоками пульсуючої крові,

•  * * *

Змагаються силою дужі борці,
Повітря вібрує від хрусту.

•  Лошара

Угруз у ціль підступності кинджал,
Бо не допер які сьогодні "друзі".

•  * * *

Сьогодні не модний уяви розмах,
Достатньо лише позолоти.

•  Люди та боги

Забуло, мабуть, небо про людей.
А тут - розор, непевнощі, проблеми...

•  Теща

Ходи до мене, друже, на поріг.
Покинь печалі, відпочинь хвилину.

•  Черв"ячок

Тануть у роті грушкИ жовтобокі,
Злизує краплі верткий язичок.

•  Батьки та діти

У лексиконі перше слова - "дай".
Коли ж дають, бурмоче, що замало.

•  Сірко

Я - пес. Коти мене не люблять,
Живу у буді десять літ.

•  Милостиня

Старенька бабця простягає руку,
У перехожих просить копійчину.

•  Витязь у свинячій шкірі

Ми ще недавно їздили на конях,
А нині у ходу залізні звірі.

•  Секонд-хенд

Прийшла на Україну дивна мода,
Нові уподобання та часи.

•  Ой, Дніпро, Дніпро

Дніпро завжди подобався мені
У тиху та безвітряну погоду.

•  Теща

Хлопак я чуйний, не спесивий,
Ходжу до тещі на ралець.

•  На Водохрещу

На Водохрещу йшов колючий сніг,
Вітри у вікна билися морозом,

•  Сусід

Надворі ніч. Сховалися зірки,
Дзвенить повітря комариним писком.

•  * * *

Нечасто зазираю ув альбоми,
Покійників не тішать мене фото.

•  Муха та кіт

1
Мій кіт байдужий до мишви,

•  Жіночі ніжки

Вона навмисно виставила ніжку,
Звисали з пліч фарбовані кролі.

•  Про брехні

Удома жінка звично варить суп,
Для татка піджачок прасує дочка.

•  Одіссей та Каліпсо

Поміж цицьок зітхає Одіссей,
Каліпсо п'ястуками гладить попу.

•  Брага

Пахтить, шумує у бідоні
Напій для справдішніх мужчин.

•  * * *

Брехня відкрила очі. Ожила.
Нуртує у думках, неначе піна,

•  * * *

Я не пишу щоденно про кохану,
Бо нею просто дихаю, живу.

•  * * *

Старезний дід несе у торбі хрін,
Продасть коріння - виручить копійку.

•  Досить

Непереборна жлобська звичка
До рота увібгати кляп.

•  * * *

Мені на чуб лягає сивина,
І скроні тихо огортає снігом.

•  Підлабузник

У формі "О" завжди його вуста
Вишукують щомиті чийсь огузок.

•  Реприза

Реприза

•  Струна

Я другу надірвав струну,
Розладив камертона.

•  Муха

Вона нав'язливо дзумить
Уже годину понад вухом.

•  Слово

Кожен звук на землі залишає свій слід,
Тисячі їх лунає щомиті.

•  * * *

У задзеркаллі власної душі
Нема ні в кого місця для обману.

•  Молоток

У центаврійців є свої поети.
Без пальців. Але мають мацаки.

•  Приморозок

Заквітував, запінився мій сад!
Аж вітерець зашпортався у вишні.

•  * * *

Вона прийшла до мене навесні,
Подарувала усмішку лукаву.

•  * * *

Мене довкруж лякає зло.
Тому і вірш колючий дуже,

•  Ніжки

Ті ніжки будуть снитися мені,
Венерчині передались їм гени.

•  Казка

Я розкажу не дуже добру казку,
Вона - мара, лише одні слова...

•  Фальшива нота

Я написав цю пісню для оркестра.
Є партії для скрипки та фагота.

•  Чому

У хорі жаб не чути солов'я.
Паруються знетямлено лупаті.

•  Козли і бусли

Живемо нині, наче у дурдомі -
Капусту уподобали...бусли!

•  Безвіз

В країні -гвалт! Або дурдом.
До рота впала здоба,-

•  Пень

Яка ж краса у лісі навесні!
У первоцвіти вдягнені галяви!

•  Зло

Крижина впала на моє чоло.
Така маленька. І така холодна...

•  Лікувальне

Поет високі любить ідеали,
Живе у них, неначе у раю.

•  На аркуш начесав думок

Василь Мошуренко, член Спілки письменників України,

•  Час

У цьому світі вічних перемін
Ми- в'язні. Час - то наші грати.

•  Око

Воно тебе просвердлює наскрізь
У душу зазираючи глибОко.

•  Муза і пузо

На березі ледачі товстуни,
Засмажені до повної знемоги,

•  Зона

Майбутнє роду вперлось у реактор,
Зітхає тяжко знівечений ліс,

•  Ми - сарана

У кожного народу свій Христос,
Свої Пілати і свої Іуди.

•  Не питай, чом заплакані очі

Не питай, чом заплакані очі,
Чом сховала обличчя в кущах;

•  Пан

Живе зі мною поруч пан.
Але не можу я збагнути,

•  Чайки

Кричали чайки, наче ті коти,
І билися за вкрадену рибину,

•  Молися, мамо!

Вже котрий рік тебе немає поруч,
І жити звик уже на самоті.

•  Про груді

Вони завжди біля хреста.
Та не святу я маю звичку.

•  Шпичка

Оказія відбулась за столом ,
Сиджу похмурий, і прямий мов тичка.

•  На самоті

На самоті пишу свої пісні,
Обнявши, наче подругу, гітару.

•  Мій друг

Мій друг не розрізняє кольорів,
Упевнено на чорне каже - біле.

•  Не клич біду

Не клич біду. Вона сама прийде,
Запазурить обіймами печалі.

•  Пора на фронт

Пора на фронт. І годі віршувати
Та на Парнасі тішити богів.

•  Душогуб

З таких як я - вирощують катів.
Люблю сокиру взяти за руків’я,

•  Пегас

Ой, лихо! У мого Пегаса згуба!
Ще вчора попід хмарами літав!

•  Одвіршував

Протовпитися годі на Парнасі,
Іржуть, крилаті, хором лошаки.

•  Буде суд

Спить Україна. Міцно спить,
Не чує вибухів снарядів.

•  Київський зоопарк

Реве у кліті хижий звір,
Мурло кусає спересердя.

•  Про природу і жіночу вроду

Я настрочу вам про природу
Та про жахи любовних мук.

•  Адам

Ліпив Господь у середу Адама,
Пухнасті пейса, носа із горбком,

•  Адам і Єва

Змія, гадюка підколодна
Десь узялася у саду.

•  Буратіно

Колись давно сталевого ножа
Засунув папа Карло у поліно.

•  Ротяка

Роззявлена завждИ на дурнячок
У декого ротяка, наче сито,

•  Синок

Життя присвячувала сину,
Від лиха пильно берегла.

•  Заповіт Кремлю

Як у крові утопиться Росія
І вурдалака у Кремлі скона,

•  Прости

Я - колос, що не дав зерна,
Пуста, без урожаю, грядка.

•  Полоненим

Дихання осені відчутне і в СІЗО...
Холодні стіни, мов холодні душі...

•  Одинак

Наснилося таке, що сміх і сльози,
Ізмалку я таких не бачив див:

•  Гицелям

У казанах з кипучою смолою
Крамольників мордує чортівня,

•  Я до жаркого жадібний кохання

Я до жаркОго жадібний кохання,
Цілющий трунок всотую до дна.

•  До Паски

До гикавки наївся б крашанок
Без хліба та без звичної пампушки,

•  Ковбасна елегія

Ковбасна елегія

•  Невдячна

Невдячна

•  Вандали

У знаменитого поета,
Якісь підпільні вороги

•  Опудало

Опудало

•  Сповідь сусіда

Сповідь сусіда

•  Катарсис

Рубали руку праву у поета,
Покару люди зріли залюбки.

•  Ми усі помремо

Ми усі помремо. Хтось в бою на Донбасі,
Ну, а хто за столом, конструюючи вірш.

•  Жінці

Свяковий день жіночий навесні
Приходить раз на рік. Це - аксіома.

•  Чечня

Відвернися, слизький малоросе,
Закрий вуха та очі втопи,

•  "Мріїї"

У Пуціна сідниці - вищий клас!
А все тому, скажу вам, любі друзі,

•  * * *

В житті усяк буває. Це ж - життя.
Але ні рай, ні пекло не прощають,

•  Спогад

Як поцілунок обпече вуста
І серце, наче пташка, затріпоче,

•  Зі святом

Ти - букет лісових конвалій,
Запашних і тривожно-п'янких,

•  Помилилася

У бабусі на вокзалі щезли кудись гроші,
Вкрали спритно їх у неї люди нехороші.

•  Сонця мої, сонця!

Дружній шарж на поезію
Миколи Шевченка "Сонця мої, сонця!"

•  Мрії

У Пуціна сідниці - вищий клас!
А все тому, скажу вам, любі друзі,

•  Про друга

Хай ваблять зір коштовні діаманти,-
Вони мені подобаються теж,

•  Коли опустяться сокири кам'яні

Скажіть мені, Адама й Єви діти,
Чому, як у мішку гострюще шило

•  Впала ніч

Впала ніч на ліси та поля,
Вкрили небо зірок світляки,

•  Купайло

Купальська ніч

•  * * *

Скажи мені, вгодований поете,
Заслужений, почесний віршомаз,

•  Коли приходить любов

Прожити можна без кохання
Життя безрадісне, сліпе,

•  Весняна еклога

Під променями сонця навесні
Розтанули торішні крига й сніг,

•  Ангел любові

Коли останній промінь дня
Цілує землю, мов дитину,

•  Гороскоп

У країні нова мода –
Східні гороскопи!

•  Епітафія

Мій древній пращуре! Твої лежать кістки
Десь глибоко під моїми ногами,

•  Застільний вальс

Піднімаємо келихи повнії,
Кришталеві та срібні чарки,

•  Франсез

Помию ноги й ляжу в домовину,
Пропав до світу в мене інтерес,

•  Колискова

Мій маленький синок —
Скільки в тебе цікавих думок,

•  Твої очі

* * *
Твої очі наче два озерця,

•  Іменини

У Миколи іменини.
Гості вже у хаті,

•  До тебе

Байдужий погляд крижаним вітрищем
Дмухнув у душу холодом німим,

•  Останній день

* * *
У кожного є свій Пілат,

•  Про тебе

* * *
Я ґудзик розстібну останній,

•  Апетит

* * *

•  Неофітам

Майстри спотворених ландшафтів,
Маестро збочених віршів,

•  П'єса на колесах

П’єса на колесах

•  О жінко!

О жінко! Рок чоловіків!
Прокляття і дарунок Бога!

•  Поете

* * *
Поете, нащо, розкажи,

•  Про тебе

* * *.
Я знав, що ти умієш чарувати

•  Зірка

* * *
Впала ніч на ліси та поля,

•  Графоманові

Співець сучасної доби!
Поет позірний і лукавий,

•  Проходить час

* * *
Проходить час. Уже біліють скроні,

•  Щось би мати

Мати б крила як у птаха –
Полетів би в небо!

•  Молитва

* * *
В кінці двадцятого століття

•  Юний ангел

Мій юний ангел випурхнув із хати,
Веселий від диявольських утіх,

•  Прости

Прости коли я втомлено дрімаю,
Образу в ніжне серце не клади,

•  Іду

На душі дуже сумно мені
І шугають думки безупину,

•  З верху до низу

Я загубився у діброві,
Застряг в гнучких папоротях,

•  Осінь

Тихо падає дощ,
Тихо й сумно надворі,

•  Про Слово

Не хочу брати олівця до рук!
Бо закричить душа в обіймах ката,

•  Я не святий

* * *
Я не святий. Далеко не святий,

•  Коли приходжу додому

* * *
Коли приходжу втомлений до краю

•  Пам’яті Володимира Михайличенка

Осінній день. Трава мовчáзна.
Світ – у цвинтарній німоті.

•  Пристосуванцям

Брехливі пастирі ідейного стадá,
Нахабні спритники, багаті на поради,

•  Впала ніч

* * *
Впала ніч на ліси та поля,

•  Епітафія

* * *
Я до пекла піду непоміченим,

•  Росина

* * *

•  Я знов іду у світ

Я знов іду у світ
Боротись за хлібину,

•  Найпотаємніше бажання

Явилася ти, мов те диво,
Красуне, висока, струнка.

•  Колись

* * *
Як поцілунок обпече вуста

•  Догралися

* * *
Отак, догрались, “демократи”,

•  Нащадкам

* * *
Нема на шиї хомута Батия,

•  Ти посміхнись

* * *
Життєва проза - вічна боротьба,

•  Політикам

* * *
Брехливі пастирі ідейного стада,

•  Сни

* * *
Ні, не забуду тієї я ночі,

•  Біль

* * *
Давно я бачу біль в твоїх очах,

•  Я не вірю

Я не вірю в високі ідеї,
І не вірю в слова полум’яні,

•  Візьми мої руки

* * *
Візьми мої руки, на грудь поклади,

•  Пацюки

Розводить людство біля себе
Сади квітучі й смітники.

•  Нащадкові

•  Мрія

Як кличуть мене перса молоді
І вабить зір лоза гнучкого стану,

•  До Паски

До гикавки б наївся крашанок
Без хліба та духм’яної пампушки,

•  Я бачив степ

Я бачив степ. У мареві далекім,
Де небо прихилилось до землі,