Усі коментарі - Вікторія Торон - Поетичні майстерні

Коментатор Вікторія Торон, [ 2019-02-07 01:44:04 ],
на сторінці поезії "Споріднені душі" Торон Вікторія

Коментатор Вікторія Торон, [ 2019-02-07 06:14:16 ],
на сторінці поезії "Споріднені душі" Торон Вікторія

Це дуже поетично, дякую. Я ще не один раз перечитаю.

Коментатор е ю, [ 2019-02-07 16:21:30 ],
на сторінці поезії "Споріднені душі" Торон Вікторія

Дякую, Вікторіє!..
Трохи неввічливо "пхати" – отаке, але... У суперечливі миті я завжди, отак, рятуюсь! Сподіваюсь, що настрій "осього" зміг передати, що викликав Ваш твір! Може й не так погано, коли одна поезія викликає іншу – хоча б навіть... у вигляді такого коментаря?)

Коментатор Вікторія Торон, [ 2019-02-07 22:48:01 ],
на сторінці поезії "Споріднені душі" Торон Вікторія

Звичайно, це добре. Я світло заздрю тим,хто легко відгукується на чиюсь творчість своєю, вступає в поетичні діалоги. У мене експромти легко виходили в юності, а тепер -- ні, займають багато часу.

Коментатор е ю, [ 2019-02-07 23:06:12 ],
на сторінці поезії "Споріднені душі" Торон Вікторія

Це як натхнення – воно або є, або ні. Так і з діалогами – вони виникають або ж ні. Невагома субстанція – як "полоханий звір" довіри у Л. Костенко. Або – спорідненість... душ?..

Коментатор Вікторія Торон, [ 2019-02-09 01:54:11 ],
на сторінці поезії "Споріднені душі" Торон Вікторія

Як би не було, я рада, що спонукала Вас до таких образів, як «ріка життя», яка «спадає водоспадами і краплями по деревах і обличчях», «знеособлені краплі дощу на асфальті» та ін.

Коментатор е ю, [ 2019-02-09 07:06:38 ],
на сторінці поезії "Споріднені душі" Торон Вікторія

Так складно говорити щось однозначно, особливо коли усе так неоднозначно... Я дякую усім, хто викликає у мене найкращі думки та переживання!.. І хотілось би викликати не лише "дощові краплі" життєвих вражень) Хоча сльози шастя – то, мабуть, вже "перебір"!))

Коментатор Сергій Гупало, [ 2019-02-14 13:42:53 ],
на сторінці поезії "Служити моді?" Торон Вікторія

Цікавий вірш. Для мене - малозрозумілий. Служити Справі - не відмовляюсь. Все залежить, що то за справа, в чому вона полягає...

Коментатор Вікторія Торон, [ 2019-02-14 13:47:32 ],
на сторінці поезії "Служити моді?" Торон Вікторія

Ви праві – все залежить від Справи. Я це передбачала, але якось у вірші замало місця, щоб пояснювати. Я її просто (цю справу) злегка охарактеризувала. І потім додала, що це – напівіронічне... про всяк випадок. :)

Коментатор Іван Потьомкін, [ 2019-02-14 14:01:44 ],
на сторінці поезії "Служити моді?" Торон Вікторія

Як на мене, суть життя полягає в тому, щоб відворити якомога повніше, дане тобі Всевишнім.

Коментатор Вікторія Торон, [ 2019-02-14 15:01:53 ],
на сторінці поезії "Служити моді?" Торон Вікторія

Це ніби й вірно, але уявіть собі, який хаос почнеться в житті, коли кожен почне найповніше "самовиражатись". Власне, вже почався... Адже усі ми вважаємо свої відчуття - здібності - таланти унікальними, хоча насправді так не є. В результаті життя перетворюється на суцільну боротьбу за самоутвердження.

Коментатор Олександр Сушко, [ 2019-02-15 08:42:03 ],
на сторінці поезії "Служити моді?" Торон Вікторія

Пані Вікторіє! Вірш трохи сумбурний. Є стрижень, але деталі ще не сформовані. З Вашого дозволу я трохи додав власних фарб і от що вийшло.

Волонтер

Служити глупству відмовляюсь,
Воно невдячне і пусте.
Піду з товпи, обмию галас,
На мить сховаюсь від людей.

Вертке, насмішкувато-хитре,
Перемішає мул-пісок.
Об душу карлик ноги витер,
Тепер нема у ній казок.

Та є нетлінні нагороди:
Тепла вечірнього атлас,
Божественний пейзаж природи,
Дощів травневих в небі вальс.

Нагрію руки від горняти,
На голові поправлю німб,-
Цей світ таки поезій вартий,
Від фарб його ледь не осліп.

Антична форма супокою,
Самозаглиблення екстаз.
А музи тихо у покорі
Мурують лірики палац.

Це почуття найбільш обжите, –
Йому єдиному корюсь:
Бо є мені кому служити,
Комусь – важливо. Не - чомусь.

Примхлива містика союзів,-
Таку зліпив колись Роден.
А стос книжок (терплячих друзів),
Весь вік мене незрадно жде.

Але пора втекти із раю,
Хай доля шепче: - Ти помреш.
Заради тих, кого не знаю.
Вони мене не знають теж.

2019

Коментатор Вікторія Торон, [ 2019-02-15 12:13:19 ],
на сторінці поезії "Служити моді?" Торон Вікторія

Ви велику роботу зробили. Все ж мені більше подобається мій варіант.

Коментатор Олександр Сушко, [ 2019-02-15 15:28:16 ],
на сторінці поезії "Служити моді?" Торон Вікторія

Та не дуже й велику. Це тільки штрихи до великого полотна, кістяк. А велика робота - це місяць каторжної праці, а не п'ять-десять хвилин перед робочим днем. Хоча можу і помилятися.

Коментатор Іван Потьомкін, [ 2019-02-26 12:33:09 ],
на сторінці поезії "Всі ідеї – птахи" Торон Вікторія

Проблеми, шановна пані Вікторіє,- це не найстрашніше. Без них сходять з глузду. Щоправда, почасти й з ними теж.

Коментатор Вікторія Торон, [ 2019-02-27 05:51:10 ],
на сторінці поезії "Всі ідеї – птахи" Торон Вікторія

Це правда, проте деякі проблеми виникають як наслідок радикального "вирішення" проблем попередніх. Нам здається, що ми їх "вирішили", доки не стикаємося із наслідками ще гіршими. Дякую!

Коментатор Тетяна Левицька, [ 2019-03-03 11:02:18 ],
на сторінці поезії "Буденності благословенні жорна" Торон Вікторія

Захоплює, Вікторіє, образ жінки пересічної, але душа на виворіт! Молодець!

Коментатор Іван Потьомкін, [ 2019-03-03 13:08:55 ],
на сторінці поезії "Буденності благословенні жорна" Торон Вікторія

З буденності складається наше життя. Нарікати на неї - марна справа. За краще - вилучити з неї необхідне собі й іншим, а ще - крихітки миттєвостей, коли не відчуваєш, з ким і де ти.

Коментатор Галина Михайлик, [ 2019-03-03 15:49:33 ],
на сторінці поезії "Буденності благословенні жорна" Торон Вікторія

Мереживно перетікає думка в думку, рима в риму. Кінцівка - ода життю!

Коментатор Вікторія Торон, [ 2019-03-03 22:44:36 ],
на сторінці поезії "Буденності благословенні жорна" Торон Вікторія

Я і віддаю належне буденності, яка, крім усього іншого, рятує нас від зайвих думок. :)

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?