Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Вікторія Торон

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Вікторія Торон, [ 2019-03-03 22:45:07 ],
на сторінці поезії     "Буденності благословенні жорна"   Торон Вікторія

Коментатор Вікторія Торон, [ 2019-03-14 09:30:26 ],
на сторінці поезії     "Оплакую Європи дивну смерть"   Торон Вікторія

Я, можливо, не зовсім прояснила свою думку. Тут малось на увазі, що уся багатовікова, витончена й складна європейська цивілізація гине від простого «камінця в черевикові» -- демографічної кризи, у якій перебувають корінні європейці. Оскільки природа не терпить пустоти, хвилі емігрантів стрімко заповнюють її (при сприянні дезорієнтованих«лівих» лібералів), так що через якихось два десятки років будуть становити більшість населення Європи. Мова вже не йде про прийняття нових емігрантів. Ті, що вже є всередині, успішно справляються з цією задачею. При демократичному ж устрої, як відомо, чисельна більшість вирішує все – від політичних питань до релігійних, культурних, побутових та ін. Обличчя Європи зміниться невпізнанно, та й сьогодні вже у багатьох її місцях від європейської культури, якою ми її знаємо, не залишилось нічого. Є теорія, що цивілізації, як окремі люди, народжуються, розквітають, старіють і зникають. Але навіть якщо смерть Європи й неминуча, посумувати є за чим, тому що, як я вже вище писала, це також наш дім, ще й який був дім!

Але така особа каже: "далеко не тікай, ти моє джерело натхнення".
І..."мені тебе чисто по-людськи жаль..."...
Овва, розумію цей жаль...
маніакальна зацікавленість, вихваляння і нахабність, ницість - усе в одному кктейлі.
Приватно хороше, на люди зневага і навпаки. Протестуй, виправдовуйся - не діє. Ти мусиш бути поряд і ...визнавати, розуміти, знати, що робить...брати приклад, якщо лише пишеш вірші (а дехто думає, що поети більше нічого не роблять), то будеш об'єктом насміху.
От я копав, білив, смажив. рив, годував... займався сексом... рибу ловив...
а що робила в цей час ти???


Енергетичне

Вампір пожаліє і вкусить,
протре мішковина виделку.
Дзуміє нахаба при вусі:
"...сміявся із вадика... елки...
а ти і спесива, й пихата,
до тебе - і ззаду, і зліва..."...

Таки зачиняю ту хату,
де кнедлики курячі й пліви.

Смакуйте, братайтеся, стежте,
є простір віднині широкий,
легкі позолочені мешти
І друг - многоликий сироко.

Звісно, треба відійти і не озиратися.
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   47