Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Леся Горова (2021)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Повінь
    Росою осідає на волосся
    Невтішний ранок, мул ріка несе.
  •   Черевички
    Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
    Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
  •   Райдуга
    Подивися у очі мої, та невже ти
    Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
  •   До Великодня
    Над містом вітер дзвін церковний носить,
    Горять в руках свічки, тремтять зірки.
  •   І знову бузок
    Розхлюпалось тепло бузкових чар,
    Так, ніби хоче зцілити медово.
  •   Після дощу
    В смолистих бурунах лежить рілля.
    Вилискує, залита після суші.
  •   Верба
    Верба розплела свої коси за вітром
    Під ними у брижах виблискує став,
  •   Залишся
    Залишся у мені теплом осіннім,
    І заходом не гасни у думках.
  •   Чайки
    Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
    Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
  •   Бузок зацвів
    Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
    Пронизуючи тисячі квіток,
  •   Весняний вітре
    Пташиний мікс звенить по гаю,
    З туману сонце вирина,
  •   Сади заквітнуть
    Думки важкі, в рядки, немов у скали,
    Складаються базальтові слова...
  •   Пелюсткова тінь
    Вже вкотре яблуня цвіте, і знову подив -
    Сплелася тінь з одних лиш пелюстОк,
  •   Щоразу, як уперше
    Які ж у тебе, Господи, заграви!
    Щоразу, як уперше, Ти вражаєш!
  •   Почуй мене
    Маріє, Пречиста, прости,
    Почуй мене, грішну й стомлену.
  •   Передпасхальне
    Всесущий Боже, змилуйся й прости,
    За те, що десь зневіри впало зЕрно.
  •   Метелик
    Сів метелик на моє плече -
    Гарна новина, жива пелюстко?
  •   Про слово
    У вірші давно не просилося слово,
    Завмерло під гулом сирен знахабнілих,
  •   Прохолодою
    З прохолодою, ніби скривджена,
    Хмурить брови весна над обрієм.
  •   Вербне
    Цвіти, вербО! Пручайся, кожна брунько!
    Тягни до сонця листя і квітки!
  •   Горіхи
    Горіхи розпустили чорні крила
    ( Воронячі!) на вЕльон аличі,
  •   Кизил
    Краплин дрібних у ранку сірім дотик,
    І слід вологий на долоньках трав.
  •   У розпачі
    Так вияснилось небо, ніби погляд
    Твоїх очей, відкритих і живих.
  •   Весняна дорога
    Полущилось небо хмарами,
    І важко чадИть туман.
  •   Поміж ромашок-штор...
    Поміж ромашок-штор
    Світла холодний проблиск.
  •   Прощення
    До кого ближче бути, це до Бога.
    Чи в пізню ніч, а чи в туманній рані
  •   Ліра
    Рознесло мої рими. Чи водами талими, чи
    ВеснянИми вітрами, що в голому гіллі свистіли.
  •   Пролісок
    Хоча теплом не дихаєш - я тану.
    Чи то виною сонце весняне,
  •   Це не сон
    Б'є вітром у вікно - чи дощ, чи сльози?
    І небо хмуре в шибку заглядає.
  •   Надії світло
    Помилуй, Боже, від тяжких думок,
    Від помислів недобрих, тяжко - сірих.
  •   Тарасе
    Ідемо ми до тебе, Тарасе, за словом, за духом.
    Щоб торкатися віршів не тільки очима - душею,
  •   Тривоги-терни
    Мої тривоги - у тернАх плоди.
    Пройшла зима, вони ростуть і далі.
  •   Озиме поле
    Потягнулись до сонця озимі напружені стебла-
    В мирну землю пшениця посіяна ще восени.
  •   Плетиво стежин
    Сліди, сліди... О, скільки їх стежками!
    Таких несхожих, як самі стежки.
  •   Ранковими фарбами
    Моя мрія тьмяніє. Несила їй бути веселкою.
    Кольори позмивали новини. У сні чорно-білому
  •   Ранковий промінь
    Ранковий промінь у долоні.
    Лоскоче березневий подих.
  •   Прошу Твоєї милості
    Над урвищем стежиною
    Веди мене, тримай мене.
  •   Весняна гойдалка (вільний переклад Л.Сашиної)
    Вітер гойдалку весняну розгойдав:
    лютий шубу свою березню віддав -
  •   Відродження
    О мить! І я в тобі колись розтану,
    Та розіллюся сотнею струмків.
  •   Місячна ніч
    Підкова місяця надкушеною висне,
    Як слід коня, що відчеканив срібло,
  •   Злива лютнева
    Всю ніч у вікно несподіваний дощ побивався.
    Так гулко й настирно, що сон мій наляканий втік.
  •   Хто вам сказав, що я слабка (вільний переклад твору Лесі Українки)
    Хто вам сказав, що я слабка,
    що я корюся долі?
  •   Сонячна доба
    Мідне замружене сонце скотилось до краю,
    Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби.
  •   Шпаки прилетіли...
    Несмілий березень грозиться снігопадом,
    Стерніють ще незорані поля,
  •   Ще сонний ліс...
    Ще сонний ліс. Та все ж - привіт, мій друже!
    Прийшла до тебе, лиш підсохла стежка.
  •   Де межа...
    Ще не встигло зніміти одне, розболілося інше.
    Крила гублять перо від важкої тужби. Світе мій!
  •   Колінопреклонна
    Колінопреклонна молитва
    Бурульками плаче.
  •   Те, що чулося...
    Хто ти, пташко, що мене збудила,
    Сівши під самісіньке вікно?
  •   Північ
    Я і північ. І з нами тиша.
    Ці незвично безмовні ночі
  •   Заграви
    Пролився знову у кімнату захід,
    А з ним тривога болісно-гірка,
  •   Рандеву
    Тебе я видивляюся в юрбі
    І вже не можу відвести очей.
  •   Передвесняне
    Дня прожитого закінчилась вистава,
    Сонце впало в сосни нагорі,
  •   Чи то з нами було...
    Пам'ятаєш, як з неба упасти могли тільки зорі?
    Ми, закохані, їм довіряли бажання і мрії.
  •   Не сумуй...
    В повечірній тиші не сумуй мій друже.
    Пів зими пробігло, ближче до весни.
  •   В терені
    Тягнулась як стебло - через посуху літа,
    Крізь пелену дощів під сірий листопад.
  •   Вільшанка
    В безлистому клубку старої вишні
    Метеликом у інеї присіла
  •   Сірі гуси
    Прошуміли сірі крила ,
    Знявши бризки.
  •   Котиться сонце зимове...
    Котиться сонце зимове вершками кленовими,
    Ніби боїться зібгати шовки, які вистелив
  •   Троянда
    Упала сполохана зірка
    У ніч солов'їну.
  •   Водохреща ранок
    Водохреща ранок погожо іскриться,
    На сніг розіллятий із чистої сині.
  •   Підкова
    Малює ніч безликі сни.
    - Агов!
  •   Коротка відпустка
    Моє ти натхнення! Дозволь тобі чуба погладити,
    Вдивитися в очі, торкнутись худої щоки.
  •   Соломинка
    Тримала соломинку.
    -Може, годі?-
  •   Ранковий газон
    Газону покрив сніжний на осонні
    Підтанув і щетиною узявся.
  •   Смуток
    Стелить осінь у далечі синями
    Прохолодними.
  •   Де сходить сонце
    Сіріє ранок. Як же ти далеко!
    Торкнеться вилиць прохолода ніжно.
  •   Дощоснігопад
    Дошкульно мочить коси сніг мохнатий,
    Важкий і мокрий , як печать вини,
  •   Зоряний пил
    Світанок побліднів, та інеєм узявся .
    А може то упав на нього пил алмазний?
  •   Чаруючи
    Чаруючи, звільню тебе від щему,
    Шепочучи, за шию обплету,
  •   Бурштинове
    Оголені бездумно й безсоромно
    Осики й липи стихли, мовчазні,
  •   До останку
    Я себе не жаліла для тебе і вчора, й сьогодні .
    Ще до того, як досвіток всівся мені на фіранку,
  •   Гусиний косяк
    Чи то хмари несли на собі, чи за хмари чіплялись-
    Дикі стомлені гуси, їх ледве помітний косяк
  •   Як грона, зорі...(квартон)
    Як грона, зорі виснуть. Небо низько.
    Здається, простягни до нього руку,
  •   Боже
    В хижому замислі
    Зло розгулялося,
  •   Час маків
    Поверни мене, пам'яте, в час , де в полях тільки маки
    Орошали червоним чекання прийдешності жнив.
  •   Ватра
    Пригасле вогнище скуйовдив подих
    У сиві пасма вплетеного вітру-
  •   Намалюємо весну
    Тільки осінь мені малюється:
    В жовтім листі заснула тиша,
  •   Там, за рікою
    Наснились очі кавові, забуті.
    Дивилися на мене тепло й щиро.
  •   Як же хочеться...
    Як же хочеться миру і світла, де б не убивали,
    Де б не плакали діти, серця матерів не боліли,
  •   Почуй
    Почуй мене , коли мовчу,
    Почуй.
  •   Різдво
    Дощового Різдва обсипаються краплями сльози.
    Скільки бачив Ти, Боже, своїх нерозумних дітей,
  •   Думко, річко найбистріша...
    Думко, річко найбистріша!
    Думко, птахо швидкокрила!
  •   Білий танець
    Потанцюємо разом, тобі я простягую руку.
    Чуєш серце моє, що забилось на кінчиках
  •   Сумно ні про що
    Розлився хмуро сум у синій висі
    Де захід сонця миттю відгорів,
  •   Колискова
    Ти не плач, дитинко.
    В час передранковий
  •   Стежки
    Біле все- ні стерні,ні мітлини
    І в малиннику- тільки вершки ,
  •   Зимова ніч
    Ця ніч - як давній фотонегатив :
    Блакить небесну чорна плівка вкрила,
  •   Знову падає дощ
    Сіре небо так низько, здається , рукою
    Дотягнувшись, легенько посмикати можна
  •   Сум, знайомий такий
    За ніч листя, на стежку постелене, вітром скуйовдилось.
    Ще недавно палаюча крона заплутала синь.
  •   Радуйся, Діво Маріє
    Радуйся Діво, Маріє Пречиста!
    Пісня до Тебе лунає в віках!
  •   Щоби не здавались ночі темними
    Щоби не здавались ночі темними,
    Зерном пломінким
  •   Відлига
    Твій, зимо, мокрий сніг, як суму щем:
    Метелики, намочені дощем,
  •   Краплі
    Рахую на щоках краплини свіжі,
    Але туманом спомин завихрив:
  •   Камедь
    Гілля-руки, ріки-русла.
    Там камеддю сік загуснув,
  •   Ще у снігах потоне звично слід
    Ще у снігах потоне звично слід,
    Між білих дюн розіллє синьку вечір,
  •   Такі жінки народжуються в зимах
    Такі жінки народжуються в зимах
    Прекрасно чистих. Скажеш- крижана?
  •   Здійнявся меч
    болить
    та так
  •   Чи знала ти
    Вітрила наші, мамо, у вогні ...
    Чи знала ти, як тяжко буде внукам?
  •   Нічний етюд
    Ніч побіліла від жмені нежданого снігу,
    Мокрими клаптями кинутого навмання-
  •   Кришталь ( квартон)
    З черепиці кришталь осипається краплями
    чистими.
  •   Фотель
    Мій плетений фотель на самотИні
    Сумує тихо. За вікном південним
  •   Допоки...( квартон)
    Допоки твій погляд щоранку мене зігріває,
    То хватить мені і снаги, і духовної сили
  •   Світлішими здаються вечори...(квартон)
    Світлішими здаються вечори.
    Засніжені, в Різдва Твого чеканні.
  •   Так далеко
    Так далеко від мене ти. Полем і степом і лісом
    Доля нас розділила, мабýть, не зустрітись
  •   Невідомість
    Невідомість завжди залишає надію і шанси,
    Хоч вона і густа , як туман на долоні боліт,
  •   Невідомість
    Невідомість завжди залишає надію і шанси,
    Хоч вона і густа , як туман на долоні боліт,
  •   Бездоріжжя
    Я б до тебе пішла, та боюся високих трав.
    Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
  •   Ріка дитинства (цикл сонетів)
    Колись в дитинстві теплою рукою
    Торкала мама кісок завитки
  •   По білому ступаю
    По білому ступаю і стікає
    Із мене хмуровиння сірих снів,
  •   Оксамитниця
    З ранку сàмого ожеледиця
    Виграє кришталевим відблиском.
  •   Пісняр
    Десь у якомусь кутку
    згаслих почуттів
  •   Сосняк
    Рудіє глиця, знехотя опала.
    Стікає щемно захід у сосняк.
  •   Присок
    Мені неждано присок ти залишив.
    Не гріє, перетлілий, та на мить
  •   Чекаю
    Ти руку підстав під сніг
    То сотні листів моїх,
  •   Слова
    Мої слова - то шурхіт очеретів,
    Ріка, що з небом змішана тече.
  •   Розійшлася, негодо...
    Розійшлася, негодо, розпатланою завірюхою.
    Наскладала повсюди заметів, тужила в жалобі.
  •   Поторочі
    А сни мої, як завжди, поторочами
    За третіми півнями розсипаються,
  •   Запорошило
    І сніг пішов. Розверзлись небеса,
    Й запорошило ним, запорошило...
  •   Подивися, як швидко багрянець зійшов з листопаду...(квартон)
    Подивися, як швидко багрянець зійшов з листопаду.
    І ні сліду від нього. Та, може, насниться коли.
  •   Мало чи багато
    Я - той метелик. І на руку тихо
    До тебе сісти - щастя сокровенне.
  •   Перший сніг
    Цей перший сніг, що появивсь нізвідки,
    Заплутався в гіллястому сплетінні.
  •   Зречення
    Ти - зречення моє. Лети назовсім,
    Забравши спомин, присмак гіркоти,
  •   Перепочинок
    Спочинок після бою. Личко в сажі .
    Зухвалі очі. У губах - стеблина.
  •   Моя любов тримає автомат
    Речей багато у бутті не стало.
    Де музика? Веселка? Зорепад?
  •   Ельфи із хризантеми
    Пролився у фіранки ранок. Скоса
    Повік торкнувся, блимнувши невинно.
  •   Про що ти мовчиш
    Як не знати, про що ти мовчиш, тісно зціпивши
    губи.
  •   Дорога на схід
    Штрих-код вузьких безлистих тополин,
    Дорога збита, небо олов'яне,
  •   Давай розфарбуємо день
    Давай розфарбуємо день за вікном,
    За тріснутим склом, поміж смужками- скотчами
  •   Ти, зозуле, накуй
    Ти, зозуле, накуй
    Ти накуй по сто літ нашим хлопцям, зозуле,
  •   Злива
    Злива
    Пов'язала злива коси
  •   Подумки
    Літо лащиться тихо хвилею
    І трави шовковистим дотиком,
  •   Вірші
    Для мене вірші- біль і насолода,
    Захоплення, відраза, гнів і лють,
  •   Сьогоднішній вечірній дощ не плакав
    Сьогоднішній вечірній дощ не плакав,
    Він шкрібся тихо до вікна, мов котик,
  •   У розлуці
    Я ревную тебе до самотності
    Задихаюся від гіркоти .
  •   Буря
    Шматає протягом фіранку. Гілка вишні
    Діставши рами, кинула плоди
  •   Не замовкай
    Не замовкай в мені, звучи, брини,
    Щоб я росла, тягнулася до неба!
  •   Страшно
    Як лячно всесвітом блукати - там печаль.
    Чому ж я досі так молюся тихо?
  •   По той бік
    Дай свою мені скроню, до неї торкнуся я пальцями,
    Далі чуба скуйовджу - напевно, що сивий , як є.
  •   Чекаю осінь
    Тебе чекаю, осене жадана!
    В тобі про мене - кожен ясний день.
  •   Подорож
    А дорога котилася в захід, багрянцем залита.
    Кучкувались над нею хмарини- жарптиці у вирій.
  •   Рушає серпень
    Рушає серпень з міста невблаганно,
    Потроху блякне літнє розмаїття,
  •   Поле
    Де присмаки гіркого диму
    Ріллю торкають здичавілу,
  •   Ріка
    Я ріка, я не можу текти, куди кличеш,
    В мене є береги, зрозумій.
  •   Окрик
    Знайомим словом обійми,
    Торкнися голосом.
  •   Зло, породжене злом
    Я б пішла- з автоматом, з гранатою, з тим,що було б.
    Учепилася в горло, й давила б, давила, давила!
  •   Годинник
    Збігає час, його тоненька цівочка
    Рудого кварцу, що тече секундами
  •   У долоні
    За туманами літа, настояними чебрецями,
    Де полоще свої босі ноги нещадний світанок
  •   Верховіття
    Я руки піднімаю, щоб злетіти,
    Але не пташка, і тому не можу.
  •   Вечори
    Своє минуле торочу по нитці,
    Немов картате ткане полотно:
  •   Пейзаж
    Щось втратила, яскравий звично штрих
    Дощем розмило й висушило вітром,
  •   Свіча
    Приходить страх. Він, опівнічний морок,
    Обкутує відлуннями новин,
  •   Коханець
    Мені коханець дивиться у вікна,
    Як тільки-но я світло вимикаю.
  •   Розрада
    Угрузла стежка, вимощена батьком,
    Земля її укрила споришем,
  •   Непогашені вікна
    Непогашені вікна у пелені пізньої ночі,
    В чорних брилах будинків обабіч прямої дороги
  •   Молитвоколискова
    Маленькі ангели, незримі,невагомі,
    Злітають в небо на зачатках крил.
  •   Дощ
    Коли збирають краплі хмари сині,
    І думають, куди їх варто злити,
  •   Зоря вечірня плещеться усюди
    Зоря вечірня плещеться усюди,
    Позмочувала щедро кумачем
  •   Дні неупинні
    Гей, ви дні неупинні, нестримні роки!
    Так багато лишИлось позаду.
  •   Постій у тиші
    Життя у ритмі- гарнітура в вухах,
    Там музика лише, нема війни.
  •   Одна на всіх
    Обсипається сад у віхолі,
    Примхи вітер свої не стримує,
  •   Паперові листи
    Ми згадали сьогодні листи із поштової скриньки,
    Від якої були не паролі, а крихітний ключик.
  •   Безсоння
    Проросло безсоння із зерна розлуки
    І літа по ньому сірий пух будяччя,
  •   Хіть
    Як тільки місяць зітреться до дужки,
    Торкнутись хочу до вузького світла,
  •   То жінка - осінь
    МарАкас грає знов на парасольці,
    Й калюжі сірі ожили від крапель.
  •   Яблучна пора ( Вільний переклад Ліліани Сашиної
    перестиглої ягоди димчасті кисті-
    бродить в чорній смородині сусло із соку;
  •   Підмостки
    Відбувся день. Він сходить із підмостків.
    Не варто кликати його на біс. І
  •   Іскра
    У небо ночі темної, як космос
    Злетіла іскра, кинута багаттям ,
  •   Настуня
    Заграва малиновим джемом намазала вікна .
    О, як полюбляє Настуня малиновий джем!
  •   Уві сні
    Ти поклич мене на Говерлу,
    Ковдру там постели туманну,
  •   Під дощем ( дитяче )
    Що за дощ! Ну що за дощ!
    Мокро впоперек і вздовж!
  •   Літо
    Гарячий берег ніжно гладять хвилі-
    Тече в обіймах річка синьоока,
  •   Голуби
    Розвіє вітер дим, осяде пил,
    Бетонний рашпіль постирає пУчки,
  •   Зачарував
    Мені приснився вірш- тобі зізнання,
    Мені- прозріння. Бігли джерелом
  •   Пеларгонії
    Де ти блукав, серпневий вітре?
    Кому висушував сльозу?
  •   Слід
    Не наслухаюся стоголосся
    У пробудженні юного літа,
  •   Мрія
    Пройтися босоніж по сонцем нечіпаних росах,
    Легкого ознобу пізнати від холоду трав,
  •   Першим променем
    Що чекати від ранку синього?
    Розливається першим променем.
  •   Квіти в бушлаті
    Від морозу в бушлаті закутані гріються квіти.
    Не на свято, а тільки тому, що у них є цей день,
  •   Цей рік
    Цей рік , мабУть, за десять, не за п'ять.
    Замість зими мені тривога снігу
  •   Кава на двох
    Безцінна кава, зварена на двох.
    Та ще коли готується по черзі.
  •   Дитинства загублений острів
    Дитинства загублений острів
    Сьогодні наснився:
  •   Шуліка
    Пораненою птаха полетіла.
    Та чи далеко? Може й до гнізда.
  •   Посмішки
    Перемотую плівки старі, перетягую нервами,
    Перекачую серцем, за кисень приймаючи спогади,
  •   Стежки
    Пройдусь думками по старих стежках,
    Якими я вела тебе за руку,
  •   Біль
    Піднявся біль, як дим у чорні хмари.
    Застиг. Ні краплі на сухі поля .
  •   Шипшина
    Туман забився у затИшну балку
    Вузлом скрутившись, як рушник махровий.
  •   Таємниця вина
    Таємниця вина починається з бруньки малої ,
    Яка спить довше всіх, бо все думає- де та весна?
  •   Бетмен
    Тому зима відлигою закрапала,
    Сказала вкотре- їй не до краси,
  •   Тюльпани
    Зруйноване місто , а квітнуть тюльпани-
    На площі , уламками сірими вкритій ,
  •   Потяг
    У синій далині стукоче потяг,
    Невтомно відбиває серцю такт.
  •   Коралі
    Розпатлались низенькі сонні вишні
    Між статних яблунь гублячись в саду
  •   Так багато сказати хотілося
    Так багато сказати хотілося,
    Не лишивши слів за лаштунками,
  •   Забуті вірші
    Защеміло десь там, у куточку свідомості,
    Де давно у задумі безвітряній
  •   Надія
    Світліє небо, тло його блакитне
    Несміло впало у шовкОві складки
  •   Ти пробач мені, любий, втому
    Ти пробач мені, любий, втому,
    І що стала сивІти рано.
  •   Страх
    Відганяю від себе тривогу, як в'їдливу муху.
    Прибиваю її. Повертає, і вже не сама.
  •   Місяць уповні
    Яблуко зріле із жовтого місяця
    В соснах зтемнілих, у лапах гілок
  •   Як мавка
    Стань біля мене, стиш буденний біг,
    І зійдемо зі стежки в степ вологий ,
  •   Полетіти птахом хочу
    Полетіти птахом хочу
    В синю вись,
  •   Лебеді у відтінках синього
    Вечірнє кобальтове небо змовкло.
    І раптом шелест- крила лебедині-
  •   Колір погляду
    У душі колір погляду. І блакитна душа таїть в собі мрію . Мопассан.
  •   Рукавичка
    Маленька рукавичка, як листочок
    Причеплена в кущі обіч дороги,
  •   Слід
    Не наслухаюся стоголосся
    У пробудженні юного літа,
  •   Молитва і війна- 4
    Знов сиренами ніч на шматки передерта ,
    Проливається ранок вологою синню,
  •   Я тишу п'ю
    Я тишу п'ю, як воду із криниці
    Бабусиного двору. Чую в ній
  •   Сніданок
    Складаю пазли з слів . А ще - молюсь-
    Лікую душу, що сьогодні в ранах,
  •   Заграви
    Пролився знову у кімнату захід ,
    А з ним тривога болісно- гірка,
  •   Сонячна доба
    Мідне замружене сонце скотилось до краю,
    Хмари бровастої тяжкістю стиснулось ніби,
  •   Голубі троянди
    Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
    Між рядками ховаю себе від жахіття й тривог,
  •   Сонце зачепилось краєм ( дитяче)
    Сонце зачепилось краєм
    За сосну пухнасту.
  •   Спомин
    Маленька чорна сукня. За плече
    Торкнулись пальці. Застібка на спині,
  •   Опівніч
    Я і північ .І з нами тиша.
    Ці незвично безмовні ночі
  •   Гаптує літо
    Гаптує літо щедро покривало,
    Що зеленню розвісилось по саду-
  •   Липа
    Подвір'я рідне видно ген здалЕка-
    Ще молодим садив цю липу батько,
  •   Метелик
    Сів метелик на моє плече-
    Гарна новина, жива пелюстко?
  •   Молитва і війна- 3
    Це абсолютне зло повинно щезнуть!
    Не може бути в світі скільки зла .
  •   Молитва і війна
    Тривожними шматками - ночі плин,
    Тремтить світанок у блакитній рані ,
  •   Безсоння
    Проросло безсоння із зерна розлуки
    І літає в ньому сірий пух будяччя,
  •   Місячний дощ
    Місячний дощ
    Знову дощ. Та клаптик неба чистий,
  •   Сині води
    Сині води, темні води
    Де ваш брід?
  •   Сутінки
    Коли почув ти вперше тихі кроки
    Й побачив абрис у зеленім гіллі-
  •   Марево
    Відчиняла вікно й вилітала у місячну ніч ,
    Там хтось довго чекав і для того давав мені крила .
  •   Вітер
    Цілий місяць казок, цілий місяць відносної тиші,
    Хоч сирени гудуть, але звідси розруха далеко .
  •   Ти мій самий- самий
    Ти моя любове, ти мій самий- самий...
    Чуєш, розкуйовдив чуба теплий вітер?
  •   Пелюсткова тінь
    Вже вкотре яблуня цвіте, і знову подив-
    Сплелася тінь з одних лиш пелюстОк,
  •   Бузок зацвів
    Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
    Пронизуючи тисячі квіток,
  •   Журавка
    Я тобі іще наснюся в шум дощу,
    Обійму і про любов нашепочу.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки