Автори /
Світлана Гармаш
|
Рубрики
• ІНТИМ
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
“Цвіте бузок мого дитинства”
•
Тернопіль
•
наперекір
•
...
•
Цвіте бузок
•
Мамі
•
Зимонька-зима
•
...вечірнє
•
Між іншим
•
На чужині
•
..........
•
абзац
•
питання
•
Очі (ІІ)
•
Молитва 12. 03. 2007
•
////
•
Замкнене коло
•
.... старенький вірш
•
.....
•
Коханий тут
•
...
•
...жінці надвечір’я
•
...
•
Ластівки від бабці
•
Коли безсоння соняхом нависне… (Золота Жінка «Тобі»)
•
ЛЮБЛЮ
•
КАЛАМУТЬ ЛЮБОВІ
•
«Як це правильно любий…» Марія Герман (До теми дуелей і маньєризму:)
•
НІЧ
•
Старенький віршик "НЕ..."
•
Старенький вірш - МЕНЕ ВЖЕ УЛЕЛЕКАЛИ
•
«Прохолода – лиш привід до тебе притиснутись ближче…» (Варвара Черезова)
•
Присвячено Олегу Ольжичу
•
Самоодкровення (З альманаху
•
"...то тільки сльоза може сказати усю правду про душу, вона єдина не злукавить і не одурить"
•
До книги Юлії Шилової “Запасная жена”
•
Відвід Тараса
•
ЛЮБИ
•
НЕ ЛЯКАЙСЯ
•
Коханій, рідній мамі від люблячої дочки в день 8 Березня...
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Ви бачили духмяне вишиття?
Коли небудь стрічали таке диво? –
Коли небудь стрічали таке диво? –
Тернопіль.
Коханий Тернопіль.
Коханий Тернопіль.
Наперекір усьому що було -
в минулому погроззям відгуло.
в минулому погроззям відгуло.
Хрестик до хрестика.
Мовчки.
Мовчки.
Ви бачили духмяне вишиття?
Коли небудь стрічали таке диво? –
Коли небудь стрічали таке диво? –
Складіть сум'яття у долоні Бога.
Ви помоліться. І якось буде.
Ви помоліться. І якось буде.
Навкруги – біленька льоля,
Так дитинно спить земля.
Так дитинно спить земля.
Тебе ніхто так не любив як я.
Шукала в соняхах долонь проміння.
Шукала в соняхах долонь проміння.
Не журюся.
Не плачу.
Не плачу.
Чатує вітер при долині,
Шугає він туди-сюди.
Шугає він туди-сюди.
В день храмового празника у моєму селі Малий Ходачків.
Уривки фраз
Ловлю, мов сніг.
Ловлю, мов сніг.
чи хтось спіймав досаду,
чи докір у веселці?
чи докір у веселці?
Сі очі - болю акварель.
Німі.
Німі.
Господи Ісусе,
Збережи од зла.
Збережи од зла.
я йду в вогонь і вже мені
не пахне димом ексцентричність
не пахне димом ексцентричність
Любити значить чекати
чекати значить терпіти
чекати значить терпіти
Я просто – жодна інша: я – це я.
Я теж живу.
Я теж живу.
не рви мене я заночую
на клаптику нірваних мрій
на клаптику нірваних мрій
Коханий тут. Коханий біля мене.
Сміється сонцем вранішнім мені
Сміється сонцем вранішнім мені
Я вперше відчуваю в собі встид:
І винна щось і, начебто невинна.
І винна щось і, начебто невинна.
тінь крила
отого, що вкриває
отого, що вкриває
Уста – для крику й мовчання,
А очі – для щастя та сліз…
А очі – для щастя та сліз…
Приснилась бабця.
Всміхнена, жива.
Всміхнена, жива.
Коли безсоння соняхом нависне,
Коли вітрисько зірветься із пут,
Коли вітрисько зірветься із пут,
Люблю тебе. Єдиного такого.
Ласкавого. І ніжного. Мого…
Ласкавого. І ніжного. Мого…
Нашестя слів, і поглядів,
і рук,
і рук,
Як це правильно любий що ти грієшся в моєму серці
Простягаєш до ватри натруджений роками біль
Простягаєш до ватри натруджений роками біль
Хай ніч оця затулить очі,
Прикриє наготу думок.
Прикриє наготу думок.
Не проси мене: «Люби!»
Я любити не навчилась…
Я любити не навчилась…
“Я вже не я. Мене вже улелекали.
Уже рука не вдержать булави".
Уже рука не вдержать булави".
Я люблю тебе милий люблю я люблю і не можу
не тонути в руках в карім атласі ниць почуттям
не тонути в руках в карім атласі ниць почуттям
Похмурий день зачаївся в тумані.
Над бродом ржуть, полохаючись, коні.
Над бродом ржуть, полохаючись, коні.
Затісно серцю, точно як мені
На цьому світі без живого слова.
На цьому світі без живого слова.
… то тільки сльоза може сказати усю правду про душу, вона єдина не злукавить і не одурить.
Петро Сорока
Петро Сорока
Холодне полум'я весни,
Як влите сонце полинами…
Як влите сонце полинами…
Замовк Тарас як зиркнув
В очі
В очі
Відволікай.
Від сну. Туману.
Від сну. Туману.
Не лякайся мене. Я не здатна на опір.
Ти не знаєш мене, я не відаю хто ти.
Ти не знаєш мене, я не відаю хто ти.
В очі заглядає туга,
Краючи незнайдені слова
Краючи незнайдені слова