ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Гармаш / Вірші

 Коли безсоння соняхом нависне… (Золота Жінка «Тобі»)
Коли безсоння соняхом нависне,
Коли вітрисько зірветься із пут,
Душа буде моя, повір, не близько,
Бо моторошно стане, слизько,
Бо небом стане серця каламуть…

І вельми неприємно доторкнеться
До рук моїх метал вердикт-коси,
і в оці щось таки зімнеться,
Напроситься сльоза. І все минеться,
І пам’ять стане вітром, що єси…




Найвища оцінка Ретро Лю 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Леся Романчук 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-25 14:13:27
Переглядів сторінки твору 4702
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.501 / 5.17  (4.403 / 5.03)
* Рейтинг "Майстерень" 4.686 / 5.5  (4.396 / 5.14)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.04.05 10:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 18:55:47 ]
Гарно - сподобалось.
Можливо "і в оці щось таки зімнеться," - "зімкнеться"???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-25 21:37:13 ]
Світланко, загалом цікаво, але: З пут не зірветься, а вирветься, зірватись можна з ланцюга, 2. Душа не будЕ, а бУде - це обов'язково. Небом стане серця каламуть? - це навіщо? "Вельми неприємно" - це не з вірша, це стаття з газети. В оці щось зімнеться? неможливо. Але я пам'ятаю твої ранні вірші - прогрес очевидний. Не намагайся наслідувати деяких авторів ПМ: безглуздя тексту - це не твоє, для твоєї поезії це не органічно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 11:03:15 ]
Ні, Юрію, таки зімнеться в оці, і витече сльоза.
Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 11:12:53 ]
Пані Лесю, з пут також можна зірватись (порада-слова шанованого Романа Гром’яка).
З душею - згідна.
Вельми неприємно - це не стаття з газети, це істинне відчуття ліричного героя.
Небом стане серця каламуть - "Навіщо?" питаєте.
Уявіть справжню каламуть (непрозорість тощо) і чисте погідне небо. От тут і вся заковика.
А щодо ранніх віршів - то як казав Стус то "були перші спроби щось заримувати". Таке у кожного поетопочатківця є.
Спасибі. Творчого вам натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 11:26:17 ]
Коли вітрисько зірветься із пут,
Нащо так довго мусолити це слово? Напишіть, що він вирветься із пут, - буде все логічно і правильно.
Душа буде моя, повір, не близько, а що робити з будЕ - не знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 11:47:15 ]
Хай, пане Валентине, я таки буду на своєму. То вже вибачайте. Вирветься, значить хоче утекти. А зірветься - це як дикий! Щось таке. Але стан вітру хочу зостати "диким"...
З будЕ/бУде - щось придумаємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 11:52:44 ]
Будьте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 11:54:18 ]
Валентине, мо’ - "Душа моя піде, повір, не близько"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 12:15:25 ]
Не можу вам порадити. Треба думати, чого та душа прагне, що вона може, нащо вона має кудись далеко йти. Це можете вирішити тільки ви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 12:30:06 ]
Пане Валентине, не в тому річ.
Ця поезія про кінець усіх кінців - смерть. Тому душа бУде чи будЕ, чи підЕ неблизько - зрозуміло.
От тільки влучно по суті будЕ, а по правилам не підходить. Може і піти, і злетіти. Є потреба підібрати відповідник тої дії. Розумієте, чого я прагну?
Прошу вашого слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 12:46:22 ]
Зійде, зайде, сяйне, майне... Не знаю, Світлано, бо кожне зі слів вимагає свого контексту, а тому одним словом ситацію, мабуть, не виправити.