ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Гармаш / Вірші

 «Прохолода – лиш привід до тебе притиснутись ближче…» (Варвара Черезова)
Я люблю тебе милий люблю я люблю і не можу
не тонути в руках в карім атласі ниць почуттям
я на тебе дивлюсь моє тіло горить і морозить
і назустріч іду в твій возвишений дзвонами храм
ледь торкаюсь небес і шукаю в них дзвін малиновий
і стелюся волоссям у вратах божественних діл
і німий поряд дотик колише кохання німбове
ще соромлячись жару розгойданих ласками тіл
і терплю стоголосся язик перестиглий в цілунку
і таке відчуття що злітаю то вгору чи вниз
я чекала тебе я шукала жаданого трунку
чарувала і в солод сльозився від любощів слиз...




Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ванда Нова 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-17 16:52:59
Переглядів сторінки твору 6989
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.600 / 5.25  (4.403 / 5.03)
* Рейтинг "Майстерень" 4.712 / 5.5  (4.396 / 5.14)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2016.04.05 10:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-01-17 17:16:37 ]
Цікаво... А можна маленку альтернативку запропонувати, просто для порівняння... Бо ж, я так розумію, цей вірш написано щойно, під враженням від прекрасного вірша Варці?

У рядочку:
не топитись в очах в карім атласі ниць почуттям
Мо" краще "тонути"? Бо топитись - то якось трохи грубо... І...суїцидально навіть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-17 17:21:44 ]
"скип’ячений слиз" - і в такий романтичний вірш? :(



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 17:23:08 ]
Я розумію, Ніко!
Я навіть глянула спершу в словник. "Тонути" - калька з російської "тонуть", наприклад "она тонет", а "топитись" українською мовою.
Отак. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 17:28:56 ]
"ТОНУТИ, тону, тонеш, недок. 1. Занурюючись у воду, опускатися на дно під дією сили ваги; потопати. // Мати властивість опускатися на дно, не тримаючись на поверхні води. // Занурюючись у воду, в трясовину і т. ін., гинути, вмирати. 2. Занурюватися, провалюватись у що-небудь в'язке, сипке, м'яке; грузнути. 3. перен. Ставати чи бути ледве видним, заволікаючись, огортаючись чим-небудь. // Бути серед великої кількості чого-небудь, бути прикритим або укритим чимсь; утопати. // Бути мало чутним або ставати нечутним серед сильніших звуків, шумів. 4. перен. Повністю віддаватися чому-небудь (почуттю, мріям, праці, справі і т. ін.); мати багато, вдосталь чогось".
Вибачте, що втрутився, а ле не стерпів, бо сам вживаю це слово.
Врубель
Смердюче болото сягає вже рота
І п`явки висмоктують світло з очей,
А жаба потворна, криклива бридота,
Нахабно вмостилась мені на плече.
Щурі уже пальці обгризли до кості, -
Нема чим триматися за купину.
Вже серце ледь б`ється і б`ють мене млості...
Невже так ганебно в багні потону?
Зціли, Всемогутній, потрощені крила,
З мерзоти шеолу мене вознеси!
Допоки безодня мій дух не скорила,
Вповаю на Тебе і вірю: Єси!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-01-17 17:29:19 ]
Оооо, мені то лестить))
Дякую, Світлано))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 17:29:50 ]
ну... я собі так уявила... мо" згарячений?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 17:31:20 ]
Ух, Валентин, страшний вірш


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-17 17:33:02 ]
Світлано, а що це взагалі за слиз..якийсь дивний образ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 17:39:32 ]
Топитись - потопати, топитись, іти/спускатися на дно, грузнути (у снігу), поринути (у млі), утопати (у гаморі), губитися, розчинятися, купатися (у крові), зникати (в тумані), заглиблюватись (у праці), віддаватися (чому).
Дивіться - "тонути" немає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 17:41:41 ]
Вандо, віршем я ілюструю гармонію ночі... Ви розумієте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 17:43:35 ]
Я б не сказав, що проблема тут у слизі (він якраз природній, натуральний і необхідний). Просто натуралізм усього вірша може викликати у деяких людей неприємні образи та відчуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 17:47:17 ]
Що природньо - то не гріх.
Але частково погоджуюсь з Вами, Валентине.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 17:50:58 ]
Та є у нас два слова - і топитись (здебільшого про істоту), і тонути (про все): Що згорить, то не втоне.
І блідий місяць на ту пору... Доспівайте самі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-01-17 21:23:42 ]
"чарувала, і в солод сльозився від любощів слиз." :)

Напишіть так і ніхто не буде особливо придиратися, Світлано.

Як на мене смілива і вельми оригінальна композиція - трішечки колись доробите і буде просто блиск!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саміра Саакян (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-18 08:04:50 ]
Якщо Вам є що відповісти людям, котрі вважають поезію звичайним товаром з лотка, прошу висловити свою думку і прийняти участь у голосуванні! http://sevama.uaforums.net/--vt1509.html?sid=c060706b84c49d2c3943f08fc8e238a6


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-18 09:53:52 ]
Редакції Майстерень велике спасибі за кращий вихід з дискусійної ситуації!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Гармаш (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-18 09:56:19 ]
І ще вношу зміни у другий рядок, бо саме він визвав цю словечну суперечку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-01-18 16:45:17 ]
Ура, мене вперше в житті назвали переможцем. :)
Дякую, Світлано!