Автори /
Людмила Калиновська (1968)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Час
•
***
•
Осіннє
•
***
•
***
•
***
•
передосіннє
•
***
•
***
•
***
•
з давнього
•
****
•
Сон
•
Осанна весні
•
+*****+
•
=***=
•
***
•
Тобі - Україно
•
***
•
***
•
Благословен мій краю
•
Неймовірно...
•
***
•
Смертельна доза
•
***
•
Осінній ноктюрн
•
=моно=
•
***
•
=може=
•
+=+=+=+
•
*турбо*
•
+===+
•
Подих весни
•
За крок до зими
•
...не чекатиму вже...
•
***
•
ДОБРИЙ РАНОК...
•
=осінні зустрічі=
•
=...дощиться...=
•
ДО ЗАПИТАННЯ
•
СЕРПНЕВЕ БЕЗСОННЯ
•
СЛИВИ
•
** (Олександру Олесю...)
•
=БЕЗГОЛОССЯ=
•
=до розмови про...=
•
=фатумне=
•
Стомилася...
•
=***=***=
•
=урбо=
•
+весняновірш+
•
Еро зблиск
•
ТЕЛЕГРАМА
•
ІРОНІЧНО-СТЕРВОЗНО-ПСИХОЗНЕ
•
***
•
=контінуум=
•
affirmо
•
+квадроколоциклічне +
•
Олександру Олесю
•
УСЛІД ЗА ПОГЛЯДОМ
•
=***=
•
Відповідь ЛГ Сергія Осоки
•
=неформат=
•
= так просто =
•
=***=
•
Коли...
•
=Мо-більно=
•
+***+
•
ІРОНІЯ любові, або Легкого пера!
•
ПІЗНЯ РОСА
•
ТАНГО
•
=німа розмова=
•
Тисяча і одна... (2)
•
=ЖАГА=
•
=МІРАЖІ=
•
=Освідчення=
•
=барви ночі=
•
=моя любов=
•
= до весни! =
•
+Масляна+
•
КОХАННЯ
•
Лютий
•
***новолітнє***
•
=**=**=
•
==***=*=***==
•
(пародія з натхнення)
•
_***- ***_
•
***
•
Молилися...
•
***
•
=кохання=
•
=пряма мова=
•
=калинонька=
…Навіжена бранка – таємниця
•
=Тумани=
•
=Рефлексії=
•
=***=
•
=весна=
•
=зірка=
•
=думки вголос=
•
= обніжками долі =
•
...Цигани ви
•
=+ осіння рапсодія+=
•
Холодно. Лютий...
•
- не скажу -
•
осінній етюд
•
=...відлуння...=
•
=…нетрями…=
•
+мимоволі+
•
(ПОЛЬ ВЕРЛЕН, NEVERMORE)
•
=Пісня=
•
МОЇ ДОСВІТКИ
•
Баєчка про пріоритети
•
СВАТАННЯ ПРИНЦЕСИ БЕЗ НАДІЇ І ПРОГРЕСУ, БО ПРОГРЕС – НЕ ВНИЗ, РОЗСОЛОМ ПРОКИС, А ВЕРХНІЙ, ЯК З НЕБА:
•
Штормове попередження
•
Не верить...
•
І... традиційно!
•
молитва в ніч...
•
по мотивам...
•
УКРАЇНСЬКА НАРОДНА БАЙКА
•
Весняний дощ
•
Поезія
•
із циклу «Не відправлені листи»
•
__*+*+*__
•
із циклу
•
=Тиша=
Як пісок межи пальці, час,
і не має ніяких меж
і не має ніяких меж
Прощатися, прощати, не любити…
Цей дивний стан нікому не прощу –
Цей дивний стан нікому не прощу –
…І урветься терпець. Буде терпко і гірко у роті,
і в останню хвилину тієї, мов дим, гіркоти,
і в останню хвилину тієї, мов дим, гіркоти,
Ти нічого мені не винен.
Лиш тримайся
Лиш тримайся
Про що говорити..? Війна на порозі…
Всміхатися просто не має сил…
Всміхатися просто не має сил…
Черлений захід… мружиться мій кіт,
в моїх долонях літепло останнє,
в моїх долонях літепло останнє,
Яка світлокоса осінь!
Як пахне туманами ранок!
Як пахне туманами ранок!
І наболіла сивина
торкає душу, серце, пам’ять,
торкає душу, серце, пам’ять,
Колись твоя параноя буде просити вибачень.
А моя нестерпність стане викиднем
А моя нестерпність стане викиднем
Таточку, чуєш..? Летять лелеки…
Линуть до мене, вітають крильми,
Линуть до мене, вітають крильми,
А ми з тобою – дві душі,
замріяне у сни кохання…
замріяне у сни кохання…
...Там кава вже, певно, готова, зварилася...
І добре, що є до кого звернутись з проханням...
І добре, що є до кого звернутись з проханням...
Як важко спати – за вікном весна!
Десь тихо стрепенулась пташка…
Десь тихо стрепенулась пташка…
...цей ранок синій в березі ріки!
ці солов’їні трелі на світанку!
ці солов’їні трелі на світанку!
Це просто тут! Це зараз, ось…
Здригнеться світ і знову змусить
Здригнеться світ і знову змусить
Що ж бо, Самотносте, лови…
Я не з тобою, я – сама собою!
Я не з тобою, я – сама собою!
Чужі… чужі мені слова…
Якби ж то я їх і не чула…
Якби ж то я їх і не чула…
Грудневий сніг січе обличчя,
вкриває голову, проте,
вкриває голову, проте,
Ні світла, ні світу, ні виходу,
обрушення розуму й сил…
обрушення розуму й сил…
Я сьогодні розсипала сіль,
Ясна річ, буду знову сваритись,
Ясна річ, буду знову сваритись,
сл. Л. Калиновської, муз Олега Бута
Неймовірно далеко високе, щоб дивитись його із близька.
І пробач йому все, що для тебе такого не стало іншим.
І пробач йому все, що для тебе такого не стало іншим.
Не варто було говорити мені про щастя… я бачила.
Я знала про це раніше як ти, нарешті, зумів повірити.
Я знала про це раніше як ти, нарешті, зумів повірити.
Суцільний нерв. Напруга містом.
І спопеляє думку спека,
І спопеляє думку спека,
…Щось не так ти намріяла, дівчинко, щось не те…
Хтось образив тебе і, як лезом, скосило…
Хтось образив тебе і, як лезом, скосило…
Чи жаль, чи смуток, чи темна хмара
Летіла в простір і думку вкрала:
Летіла в простір і думку вкрала:
Скласти докупи долоні,
прошепотіти молитву…
прошепотіти молитву…
Ох і витьохкує у гаю,
мов з рідного мойого краю
мов з рідного мойого краю
Може, й буде колись хвилина,
щоб зустрітись з тобою в чайній,
щоб зустрітись з тобою в чайній,
Ніхто й не згадає - ЩО було першим словом.
ЯКЕ за мить прохопиться з горла друге.
ЯКЕ за мить прохопиться з горла друге.
Поза тим, поза цим, – поза всім опинитися раптом,
і зневіри отруту із келиха випити геть.
і зневіри отруту із келиха випити геть.
…За роками, що йдуть перехожо,
те, що йде собі, йде собі, йде..,
те, що йде собі, йде собі, йде..,
Твій сонячний погляд і усмішка щира,
І ніжні три слова, в яких я тону…
І ніжні три слова, в яких я тону…
Прощалася осінь гіркими сльозами.
Дощило, сніжило, знову навспак…
Дощило, сніжило, знову навспак…
Не чекатиму вже… полечу я…
Поле чує усе про нас.
Поле чує усе про нас.
…мені б твої печалі і думки
ув осінь чисту, сонячну, блакитну,
ув осінь чисту, сонячну, блакитну,
...Немає світла у мені одній,
ти приєднайся – буде безліч світу,
ти приєднайся – буде безліч світу,
І знову з лі-
та в осінь повертаюсь…
та в осінь повертаюсь…
Дощиться. Мокро. Райдуга півколом.
Розсипались думки, – збирати їх не буду.
Розсипались думки, – збирати їх не буду.
Ти давно вже не сам. Відчуваю тебе віднедавна…
Віднедавна вуста твої вже не такі… Не такі...
Віднедавна вуста твої вже не такі… Не такі...
…сплю чи ні, чи вартую
сузір’я,
сузір’я,
Сливи
у кольорі
у кольорі
Нестигла нива, холод, більше ніж…
ніж у твоєму серці – холод.
ніж у твоєму серці – холод.
Найбільше я б не хотіла бути рибою –
Мовчати і у мовчанні знаходити спокій..
Мовчати і у мовчанні знаходити спокій..
Поки житиме ще моє серце,
поки сміятимусь ще над собою,
поки сміятимусь ще над собою,
...Зіллячко моє…
…отаво, вітрами причесана, дощами вмита…
…отаво, вітрами причесана, дощами вмита…
Немає слів, щоб все тобі сказати,
немає сили все тобі віддать…
немає сили все тобі віддать…
…І до чого тут – «щось..?»
Ви по суті питання
Ви по суті питання
Це місто із каменю, музики й слова,
тут можна сидіти в кафе – без обличчя самотньо,
тут можна сидіти в кафе – без обличчя самотньо,
Зеленотраво на душі
і квітнелюбо!
і квітнелюбо!
…доторкнись,
розбуди,
розбуди,
…коли яблуні виростуть до мого балкону –
радітиму їхнім плодам щодень один зриваючи
радітиму їхнім плодам щодень один зриваючи
Мені від Вашого жалю –
аж терпнуть губи.
аж терпнуть губи.
…корозія тіла –
молекули чорної осені
молекули чорної осені
Смерть ходить без свідків
Сама
Сама
З точністю до одиниці,
магічне, що аж занадто
магічне, що аж занадто
Може й не видно тобі,
як риби говорять німими ротами,
як риби говорять німими ротами,
...а їх немає, їх – немає!
Їх проковтнула каламуть,
Їх проковтнула каламуть,
небо – на п’ятому,
вишні – на третьому,
вишні – на третьому,
у цьому світі де світла досить
де від неонів осліпли ночі
де від неонів осліпли ночі
…Ви? …та, ні… чекайте!… я просто – змерзла..!
Про що Ви..? …я не знаю, що казати…
Про що Ви..? …я не знаю, що казати…
Форматом А4 блукає курсор моєї свідомості
ним виводить на папері літери
ним виводить на папері літери
в огроми зринає небо і сонце ступає ближче….
до наших розмов що перегукуються з луною -
до наших розмов що перегукуються з луною -
І ніякої зваби! …забавка, –
попід хмари втекти і збирати райдугу
попід хмари втекти і збирати райдугу
...коли моєму саду
впаде останнє червоне яблуко
впаде останнє червоне яблуко
Вітаю, мій друже! Пробач, що не часто пишу…
Турботи заїли, душевна тривога, що в осінь…
Турботи заїли, душевна тривога, що в осінь…
…І сипались роси на ніжні п’янкі стебелята,
І сонце вставало, заводило погляд у даль,
І сонце вставало, заводило погляд у даль,
Мелодія каблучки на асфальті
звучала дріб’язковістю мети,
звучала дріб’язковістю мети,
немає правди в тому, що сказав..,
як – повернувся, як – пішов у морок,
як – повернувся, як – пішов у морок,
Супротив тіла і душі
і кастаньєт наруга –
і кастаньєт наруга –
...А очі ніжні як роса,
що ледь пробилася осоння,
що ледь пробилася осоння,
...ці рухи навзаєм, ці лозоплетіння тіл,
ця подорож чиста, сліпа, обережна, повільна,
ця подорож чиста, сліпа, обережна, повільна,
…коливається синьо уповні розлита весна
в завірюхах солодкого спалаху білих вишень,
в завірюхах солодкого спалаху білих вишень,
…Ти мене із ніжністю не згадуй,
захолоне ніжність між вітрів,
захолоне ніжність між вітрів,
…Ти надзвичайно лагідна і ніжна,
мені з тобою хороше безмеж,
мені з тобою хороше безмеж,
Барви ночі не застиглі, –
коливаються.
коливаються.
Мені твої вуста – за все на світі,
як спраглому холодне джерело,
як спраглому холодне джерело,
…проведи мене лезом ножа,
аби я не встигла й помітити,
аби я не встигла й помітити,
…а мені, здається, віршем
білий сніг,
білий сніг,
…Веди мене стежиною цією,
веди за руку чи під лікоть…
веди за руку чи під лікоть…
Лютий – тільки лютий! Що на це казати..?
Ще пече морозом і диктує спам, –
Ще пече морозом і диктує спам, –
Незаймисто згораємо нині
Й знову, – з вірою в небеса
Й знову, – з вірою в небеса
Диханням – зігрію,
подихом – наснажу,
подихом – наснажу,
Не буде світла в кінці тунелю,
коли чомусь ти мене не любиш.
коли чомусь ти мене не любиш.
Чесне безробітне –
є така робота!
є така робота!
на грані першого кроку…
виривало цвяхи всіма вітрами,
виривало цвяхи всіма вітрами,
травмоване тавро і слід нерівності
де світла не було не буде милості
де світла не було не буде милості
Молилися живі уже за мертвих,
А мертві все молились за живих,
А мертві все молились за живих,
Не можна бути справжнім на папері,
А по життю цуратися людей,
А по життю цуратися людей,
Обійми мене так, як ти знаєш – ніжно,
Аби тіло обм’якло шовком.
Аби тіло обм’якло шовком.
Знайти слова..! Та чи посіяні,
аби збирати урожай?..
аби збирати урожай?..
…Навіжена бранка – таємниця
Тумани. Перші. Осінні.
Ліниво на обрій сходять
Ліниво на обрій сходять
Безумовні рефлексії стильного літа...
Може варто змінити свої гардероби?
Може варто змінити свої гардероби?
У весняному білопінні –
Нарциси –
Нарциси –
Нам незатишно – весна
йде з потугами до тями.
йде з потугами до тями.
Спалахнула зірка, та й на овид,
переплутала із ніччю день –
переплутала із ніччю день –
...Не віриться… Невже весна?
Причинна, ніжна, білопінна, –
Причинна, ніжна, білопінна, –
Фрагменти… Кіно чорно-біле
з безпам’ятних весен і літ,
з безпам’ятних весен і літ,
........Цигани ви…
_____________О Олесь
_____________О Олесь
Я іду у парку золотому
І прощально листя шелестить…
І прощально листя шелестить…
Хай мені буде
і гріх, і два,
і гріх, і два,
Не скажу тобі
про свою любов…
про свою любов…
...Поверни мені день ошатний
бо нависли на виріст хмари,
бо нависли на виріст хмари,
…Пригорнулася хвиля…
і відчутний павітер
і відчутний павітер
…не зірвалась до неба у крик журавлиний,
Хоч і рвався той крик із невтішної крові,
Хоч і рвався той крик із невтішної крові,
…коли наступають на душу…
Мушу –
Мушу –
Навіщо знову ти мене ятриш, о, спогад?
Осінній день зберіг своє сумне мовчання
Осінній день зберіг своє сумне мовчання
Літа відцвілися і синьому небу свій цвіт віддали,
Згорає зоря, в надвечір’я співають цикади...
Згорає зоря, в надвечір’я співають цикади...
Досвіток. Тиша. Листок не шелесне,
Плетиво ледве підвладних думок,
Плетиво ледве підвладних думок,
На місцевому базарі
продавалися новини –
продавалися новини –
«ТАК–ТОБІ–Й–ТРЕБА…»
Налетіла чорна хмара,
наче крук
наче крук
Не верить слову, жесту, взгляду,
Не верить ничему…
Не верить ничему…
І... традиційно – квіти і вино...
Але повір у тривіальність:
Але повір у тривіальність:
Розтанув день... Заплющив очі вітер...
а думка ніби пружна тятива,
а думка ніби пружна тятива,
Скажи, откуда ты приходишь, Красота?
Твой взор – лазурь небес иль порожденье ада?
Твой взор – лазурь небес иль порожденье ада?
Видовисько! Сумне й курйозне.
За першим актом другий − д-ди-р-р...
За першим актом другий − д-ди-р-р...
Срібноросяно в душі
о веснянім дощичку,
о веснянім дощичку,
Коли води аж по вінця –
торкнися губами,
торкнися губами,
«Чоловіки зневажають гендерну політику…»
З повідомлень преси
З повідомлень преси
І сьогоднішня ніч, то як біль, то як бій –
недозволена розкіш для мене одної
недозволена розкіш для мене одної
…Чужі думки? Чи, може, – зрада?
Навіщо ти шукаєш привід?
Навіщо ти шукаєш привід?
Тиша. Порцелянова. Німа.
Птах злетів та крил його не чути.
Птах злетів та крил його не чути.
Огляди