ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.01.19 23:12
Менян вподобання

Поклон чеснотам вашим
від наших від чеснот,
хто звик вважатись старшим –
той дбає за народ.

Є благочестя сина,

Кока Черкаський
2026.01.19 23:03
Я такий талановитий,
Що самому дивно,
Це ще змалку відчував я
Інтуїтивно.

В мене сумнівів нема,
Впевнений щомиті,
Що усі мої вірші

Іван Потьомкін
2026.01.19 21:20
Прости мені, Боже, що Тебе забуваю,
Як музику чую чи полотно оглядаю,
Як клопоти дня, немов листя, спадають.
Тільки потому про Тебе згадаю,
Бо ж колір і звуки від Тебе зринають.
І чую у відповідь: «Благословляю й прощаю!»
І легше на серці одра

Павло Сікорський
2026.01.19 17:51
Якби ми вдвох поїхали в Херсон*,
З тобою був би в нас х.ровий сон.

Олена Побийголод
2026.01.19 16:35
Із Леоніда Сергєєва

Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.

А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,

Володимир Мацуцький
2026.01.19 14:43
Немає світла і холодні батареї

Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.

Микола Дудар
2026.01.19 13:38
Ти знаєш, млосно на душі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…

Борис Костиря
2026.01.19 11:24
Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.

Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,

Артур Курдіновський
2026.01.19 02:19
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!

Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом

Тетяна Левицька
2026.01.18 23:14
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.

Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил

С М
2026.01.18 19:31
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону

Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону

Євген Федчук
2026.01.18 16:15
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко

Іван Потьомкін
2026.01.18 11:39
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:

Борис Костиря
2026.01.18 10:49
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.

Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,

Олександр Сушко
2026.01.18 10:42
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.

Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Людмила Калиновська (1968) / Вірші

 =Освідчення=

...Ти надзвичайно лагідна і ніжна

Сергій Пономаренко (Сумська обл)

…Ти надзвичайно лагідна і ніжна,
мені з тобою хороше безмеж,
а квітень-місяць, нібито сподвижник
дарує щастя і потрійний фреш

…з повітря й сонця, з лагідного вітру,
який торкає скроні і літа…
Моя весна, мов прикінцеві титри,
ще за якими мариться мета…

Люблю, ненавиджу, страждаю разом,
І разом із дощем гублю сльозу…
Яка краса! Яка щаслива казка!
Я нею ще живу в таку грозу…

« –…Ти надзвичайно лагідна і ніжна. –
Мені прошепотіли небеса. –
Хай береже тебе Господь і ближній…»
Скажу в одвіт: – Хай береже краса…

...квітень-місяць весни сподвижник...





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-12 20:29:01
Переглядів сторінки твору 5646
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.996 / 5.5  (5.057 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2015.12.27 04:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-12 22:03:10 ]
Люблю, ненавиджу, страждаю разом,
І разом із дощем гублю сльозу…
Яка краса! Яка щаслива казка!
Я нею ще живу в таку грозу…

Нема слів... Наче про мене. Спасибі Вам величезне, пані Людмило!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-04-12 22:13:00 ]
Дякую, Мирославо... Ви несете МИР своїм ім’ям, я ж тільки людям мила... але я... страждаю від людей щохвилини... карма??


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-12 23:44:10 ]
Не знаю, пані Людмило, не певна, що карма. Схиляюсь до іншого - це наче покликання: своїм прикладом, милістю, добротою, щирістю, людяністю робити цей світ і кожного в ньому кращими, милосерднішими один до одного. Бо страждати від людей і відповідати їм взаємністю образи - то одне, а ось відповідати добротою - це зовсім інше, погодьтеся. Важливо, хто Ви і як чините, а не що про Вас кажуть чи що Вам роблять інші. І ще важливо пам’ятати, що якщо світ "б’є" вас - це значить, що Ви не належите йому. Ще Г.Сковорода писав: "Світ ловив мене, та не спіймав!", пам’ятаєте? Про таких кажуть - Божа людина, а Бог ніколи не полишить Своїх, повірте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-04-13 13:59:52 ]
Дякую, Мирославо за підтримку... Хороші слова ви написали мені, дуже хороші, пам’ятатиму це!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-04-12 22:31:16 ]
Квітневий вірш небесного натхнення.
Господь хай далі шле благословення.

дійсно, що на таке освідчення може надихнути лише сподвижник весни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-04-12 22:57:46 ]
Дякую, Василю, благословення усім нам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-12 22:56:15 ]
У нас, Людмило , сьогодні думи про квітень. У мене і вас:і краса, і Господь, і вірш хорощий)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-04-12 22:59:35 ]
Дякую, Влодику! от як би ще й ліс!!! Першоцвіти побачити!!! Я не купую їх на ринку - жаль їх, мертвих! Живі побачити б!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-04-14 00:42:00 ]
А я нещодавно бачила їх з вікна потяга. Ліс стоїть ще сонний, не оговтався після зими, а під ногам в нього дивляться цікавими синіми очима в небо проліски. Прямо синій килим, гарно й якось дивно... А вірш класний. Картинка, настрій... Все в гармонії, як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-13 09:31:34 ]
Надзвичайно дагідно і ніжно, п.Людмило.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-04-13 14:00:23 ]
Дякую, п. Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 19:21:18 ]
О це точно не "моя парафія"... Вірш - як стиль життя людей охайних, зі смаком, навіть витончених...
Гарна родинна лірика. Без компліментарності! Слід продовжувати роботу в цьому "жанрі". Особливо в наш непростий на "сімейні" теми час. З усією надією зичу Вам, пані Людмило, у цій справі успіху!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-04-14 00:37:48 ]
Пані Калиновська, ви часом не сплутали справжніх поетів зі справжніми злодіями в законі?:) Це їм не "по понятіям" мати сім"ю. А поет має повне право бути щасливим. Інше питання - що він сам часто не знає, чого хоче)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-13 23:42:02 ]
"Родинна" - це для прихильників родинного тепла, домашнього затишку...
Перепрошую, а до чого тут Ваш мужній сімейний стан? Даруйте, але Ви - чоботар без чобіт! :)
А "правила" можна і поламати - на отоплення печі взимку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-04-14 01:19:43 ]
- Дякую п. Михайле... здається нажила собі "СПІВЧУТТЯ". ...отож бо й воно - зима скінчилася, скінчилося поламане, і дуже тре тепла... Принаймні, хоцця!
- Олечко!!! Сьогодні усе "по понятіям", дякувати Богу, поки що в душу ніхто брудними лапами не лізе...і від того є щастя!
Дякую, друзі за коментарі!
підтримали!