ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Людмила Калиновська (1968) / Вірші

 =думки вголос=
...Не віриться… Невже весна?
Причинна, ніжна, білопінна, –
ув очі, ніби лій, масна,
а тілу – ще кожуха винна.

Здається, тліє у вогні
останній сніг болючим болем,
а пил, брудніший день при дні,
усе щільніш бере за горло.

...і ночі наче й не було,
очам немає відпочинку,
і знову час – всім снам назло
свій день посіяти на вчинки,

…на сходи. Сходами іти…
Чи вгору? …голчасто, квітчасто...
Чи вниз, на стежку, що колись
Ще приведе мене до щастя…





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-05-03 11:54:20
Переглядів сторінки твору 3587
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.859 / 5.5  (5.057 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2015.12.27 04:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-03 12:25:03 ]
Майстерний вірш.
"Всім снам назло" зливається в одне слово, бо слова односкладові, а початок одного нагадує закінчення попереднього.
Алітерації та асонанси дуже вдалі. Ось, наприклад, "щастя-квітчасто".
З огляду на мої бесіди з одним вже не зовсім юним поетом сучасності, Ваш вірш попри його технічно і поетично привабливий вигляд, виглядав би кращим, якщо був би без розділових знаків, великих літер, з поетичними образами, які кажуть виключно самі про себе - і більше ні про що. Можна було б додати лірики, іспанських пристрастей, мальв і рушників.
І був би вірш інакшим.
А мені сподобався таким. яким я його бачу.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-05-03 17:49:01 ]
Дякуююю, приємно чути... Ось тільки не розумія я - а чому без розділових знаків? Це данина Моді? Бо я вже не раз помічала подібні... витрибеньки-вихиляси, чи це.. Що це?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-03 19:36:51 ]
Це явище має назву. Вона гарно відома і тим, хто опанував синтаксис, і тим, хто має про нього тільки уяву і неприємні згадки. Відома, якщо вона їх цікавить. Відома і мені, але я про неї забув подалі від гріха. Бо не хочу знати. Хоча вона начебто дає справжню свободу-волю. Це як купання у ранкових водах прогрітої за літо річки без міні-бікіні та плавок чи трусів навіть найменшого трикутного розміру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-05-03 19:53:06 ]
О-о!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-05-03 19:59:39 ]
Іноді, саме завдяки розділовим знакам - пам’ятаємо ж відоме: "казнить нельзя помиловать" - виразнішою стає і думка, і зміст... Навіть для емоцій потрібні розділові знаки... сказати: "Йди!!!" і "йди...", і просто "йди"... Значить, я ще чогось не знаю... не пізнала... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-03 20:09:04 ]
Не у Вашому віці сприймати явність настільки трагічно, як мені здалось попри наявнісь "смайлика" у кінці коментаря :))) Багато чого понавигадували сучасні літературознавці - як корисного літературі, так і тільки виключно науці, якій корисно мати дані про все.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-05-03 21:54:57 ]
Ну... трагічність - то є у крові кожного, з яких причин деталізувати не будемо... Життя у провінції збільшує, попри все, вік і відчуття, і усе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-03 21:31:26 ]
Людмило, зачаровує...

Стільки живих афоризмів можна винести з цього вірша!
Особливо мені сподобався останній куплет. Бере за душу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-05-03 22:18:25 ]
Юльцю, дякую за добрі слова, заходьте частіше!

І Вам, Олександре, дякую. Я думаю ми продовжимо спілкування, маю скайп lusika9789, стукайте... а тут само собою!

Усім весни і почуттів!