ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.10.21 00:08
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!

Борис Костиря
2025.10.20 22:13
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.

Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник

Світлана Пирогова
2025.10.20 15:07
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...

Марія Дем'янюк
2025.10.20 11:48
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво

Сергій СергійКо
2025.10.20 11:20
Не бачив ще, ні Риму я, ні Лондона,
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр

С М
2025.10.20 09:31
Хто ізлякав тебе? Родилась на що, бейбі?
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі

Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі

Микола Дудар
2025.10.20 09:01
Передбачив я і зупинивсь…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…

Віктор Кучерук
2025.10.20 06:29
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.

М Менянин
2025.10.20 01:28
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.

Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,

Тетяна Левицька
2025.10.20 01:14
Вона поїхала у сутінки далекі, 
У невідомість, пристрасність і страх, 
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах. 

Вона поїхала в кохання, як у морок, 
В жагу, немов невигасла пітьма. 
Невдовзі їй виповнюється сорок, 

Павло Сікорський
2025.10.19 22:50
Слова твої, мов кулі - лента за лентою;
Склеюю серце своє ізолентою.

Борис Костиря
2025.10.19 22:25
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.

Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,

Іван Потьомкін
2025.10.19 22:01
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

Ірина Білінська
2025.10.19 20:45
Женуть вітри рябі отари хмар
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…

Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,

Віктор Насипаний
2025.10.19 18:44
Я думаю про тебе дні та ночі,
Почути хочу голос твій, будь ласка.
І погляд жду і , наче зорі, очі.
Бо ти для мене, ніби добра казка.

Приспів:
Я пам’ятаю очі, твої очі.
Тебе зустріти, мила, знову хочу.

Микола Дудар
2025.10.19 16:33
Нічого такого. Кащель, не більш…
Зідки узявся? Бог його знає
Жовтню присвята худощавий цей вірш
Наче ж не лає?
Ти вже проснувся… частково проснувсь
Дякуєш Богу, біжиш за кермо
І знову не їдеш… сумуєш чомусь
Буває. Клеймо…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Людмила Калиновська (1968) / Вірші

 = обніжками долі =
Фрагменти… Кіно чорно-біле
з безпам’ятних весен і літ,
Безмежність – п’янка і невміла –
окремо уживлена в світ…

…в картинах – фізичних, примарних,
намріяних кимось у сни…
і нащо ти? Хто ти? – Чи варто..?
А крила важкі як граніт…

Вони не піднімуть у небо.
Святеність..? Облиш на межі…
Про мене, про тебе окремо
живуть для людей міражі…

І хто їм про вічне розкаже..?
Правічність – не їхня стезя…
А нам із тобою – не страшно..,
Бо дідько жахи наші взяв…

Давно… Ще відколи суцвіття
до неба, до сонця тяглось..
Пробач… та роки над політтям
Вже кимось враховані в щось…

Фрагменти… зернята із клунку
з безпам’ятних весен і літ,
посіємо світ..? За лаштунки..?
Посіємо… Словом у світ…

2010


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-04-20 23:50:14
Переглядів сторінки твору 2943
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.057 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2015.12.27 04:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-04-22 22:48:24 ]
хм... невже так погано, що ніхто й слова не скаже...? чи так занадто гарно, що усім заціпило? чи... ну серед письменників аж занадто квітне заздрість... і про це я знаю... але, щоб настільки густо і розлого і непроглядно... - Думки вголос!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-03 11:13:54 ]
Ви правильно кажете про заздрість.
І ця властивість людського характер притаманна не тільки представникам богеми, а і сусідам по вулиці чи городній межі. В мене була хатинка в селі, в якій я не зимував, але зупинявся влітку. Однієї весни я побачив, що город став меншим.
На кладовищі сусід по скорботному чотирикутнику вкопав нову огорожу, і тепер його бур’яни наступають на нами висаджені флокси чи художні . Бо він не ходить прибирати, а огорожу зробив. І подібні приклади поряд – куди не подивись. Може, існує смисл підійти до думки («червоної ниті») Вашого вірша здалеку, а не з ознайомлення читача з авторськими сентенціями? Їх вистачає всюди, а особливо в коротких (мініатюрних)віршових формах. А Ваша – більш велика. Сентенції не тільки втомлюють, а і роздратовують. Читач ними начитаний ще з шевченківських творів, якими би корисними і завжди доречними вони б не були.
Технічно досконалий вірш. Звукопис гармонійний. Є вдалі рими та асонанси. Мені сподобалась рима до «неба», я звернув увагу на деякі тонкі і майже невідчутні асонанси. Вірш-приклад, вірш-наука, вірш-філософія, вірш-публіцистика. Якби серед ЛГ зустрілись би представники тваринного світу, я його порівняв би і з байкою. Гарний вірш, але спробуй догоди сучасному читачу - особливо навесні.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-03 11:15:36 ]
загубилась літера у слові "характеру" та слово після "художніх".
Само якось вийшло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-05-03 11:39:34 ]
Дякую, Олександре... Чим більше я знаходжусь на ЛМ, тим більше відчуваю перенасичення від непотрібних чиїхось думок... може, тільки мені і не зрозумілих, не знаю... Іноді перлинки зустрічаються досить таки пристойні - саме для перлинки-віршу, поетичної знахідки, а іноді... :) Дякую, заходьте ще..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-03 12:14:19 ]
Вірш без думки - це хіба вірш? Тому думоу тут вистачає - не можу не погодитись з Вами.
На прикладі позаминулого тижня я можу сказати, що деяку (і як здається, численну) частину читачів цікавлять нові метафори, якщо навіть ті ні в тин - ні в ворота. Нормальні, в міру правдиві, метафори цікавлять в менше. Цікавить власна афористика, і взагалі, все власне, на відміну від сільського господарства разом з її продукцією. Цікавить і натуральний обмін. Але, як здається, меншу частину категорії читачів, згаданих мною.

Дякую за запрошення. Не забувайте і Ви.
Хоча я досить скромний автор (в смислі чисельності творів).