•  Час

Як пісок межи пальці, час,
і не має ніяких меж

•  ***

Прощатися, прощати, не любити…
Цей дивний стан нікому не прощу –

•  Осіннє

…І урветься терпець. Буде терпко і гірко у роті,
і в останню хвилину тієї, мов дим, гіркоти,

•  ***

Ти нічого мені не винен.
Лиш тримайся

•  ***

Про що говорити..? Війна на порозі…
Всміхатися просто не має сил…

•  ***

Черлений захід… мружиться мій кіт,
в моїх долонях літепло останнє,

•  передосіннє

Яка світлокоса осінь!
Як пахне туманами ранок!

•  ***

І наболіла сивина
торкає душу, серце, пам’ять,

•  ***

Колись твоя параноя буде просити вибачень.
А моя нестерпність стане викиднем

•  ***

Таточку, чуєш..? Летять лелеки…
Линуть до мене, вітають крильми,

•  з давнього

А ми з тобою – дві душі,
замріяне у сни кохання…

•  ****

...Там кава вже, певно, готова, зварилася...
І добре, що є до кого звернутись з проханням...

•  Сон

Як важко спати – за вікном весна!
Десь тихо стрепенулась пташка…

•  Осанна весні

...цей ранок синій в березі ріки!
ці солов’їні трелі на світанку!

•  +*****+

Це просто тут! Це зараз, ось…
Здригнеться світ і знову змусить

•  =***=

Що ж бо, Самотносте, лови…
Я не з тобою, я – сама собою!

•  ***

Чужі… чужі мені слова…
Якби ж то я їх і не чула…

•  Тобі - Україно

Грудневий сніг січе обличчя,
вкриває голову, проте,

•  ***

Ні світла, ні світу, ні виходу,
обрушення розуму й сил…

•  ***

Я сьогодні розсипала сіль,
Ясна річ, буду знову сваритись,

•  Благословен мій краю

сл. Л. Калиновської, муз Олега Бута

•  Неймовірно...

Неймовірно далеко високе, щоб дивитись його із близька.
І пробач йому все, що для тебе такого не стало іншим.

•  ***

Не варто було говорити мені про щастя… я бачила.
Я знала про це раніше як ти, нарешті, зумів повірити.

•  Смертельна доза

Суцільний нерв. Напруга містом.
І спопеляє думку спека,

•  ***

…Щось не так ти намріяла, дівчинко, щось не те…
Хтось образив тебе і, як лезом, скосило…

•  Осінній ноктюрн

Чи жаль, чи смуток, чи темна хмара
Летіла в простір і думку вкрала:

•  =моно=

Скласти докупи долоні,
прошепотіти молитву…

•  ***

Ох і витьохкує у гаю,
мов з рідного мойого краю

•  =може=

Може, й буде колись хвилина,
щоб зустрітись з тобою в чайній,

•  +=+=+=+

Ніхто й не згадає - ЩО було першим словом.
ЯКЕ за мить прохопиться з горла друге.

•  *турбо*

Поза тим, поза цим, – поза всім опинитися раптом,
і зневіри отруту із келиха випити геть.

•  +===+

…За роками, що йдуть перехожо,
те, що йде собі, йде собі, йде..,

•  Подих весни

Твій сонячний погляд і усмішка щира,
І ніжні три слова, в яких я тону…

•  За крок до зими

Прощалася осінь гіркими сльозами.
Дощило, сніжило, знову навспак…

•  ...не чекатиму вже...

Не чекатиму вже… полечу я…
Поле чує усе про нас.

•  ***

…мені б твої печалі і думки
ув осінь чисту, сонячну, блакитну,

•  ДОБРИЙ РАНОК...

...Немає світла у мені одній,
ти приєднайся – буде безліч світу,

•  =осінні зустрічі=

І знову з лі-
та в осінь повертаюсь…

•  =...дощиться...=

Дощиться. Мокро. Райдуга півколом.
Розсипались думки, – збирати їх не буду.

•  ДО ЗАПИТАННЯ

Ти давно вже не сам. Відчуваю тебе віднедавна…
Віднедавна вуста твої вже не такі… Не такі...

•  СЕРПНЕВЕ БЕЗСОННЯ

…сплю чи ні, чи вартую
сузір’я,

•  СЛИВИ

Сливи
у кольорі

•  ** (Олександру Олесю...)

Нестигла нива, холод, більше ніж…
ніж у твоєму серці – холод.

•  =БЕЗГОЛОССЯ=

Найбільше я б не хотіла бути рибою –
Мовчати і у мовчанні знаходити спокій..

•  =до розмови про...=

Поки житиме ще моє серце,
поки сміятимусь ще над собою,

•  =фатумне=

...Зіллячко моє…
…отаво, вітрами причесана, дощами вмита…

•  Стомилася...

Немає слів, щоб все тобі сказати,
немає сили все тобі віддать…

•  =***=***=

…І до чого тут – «щось..?»
Ви по суті питання

•  =урбо=

Це місто із каменю, музики й слова,
тут можна сидіти в кафе – без обличчя самотньо,

•  +весняновірш+

Зеленотраво на душі
і квітнелюбо!

•  Еро зблиск

…доторкнись,
розбуди,

•  ТЕЛЕГРАМА

…коли яблуні виростуть до мого балкону –
радітиму їхнім плодам щодень один зриваючи

•  ІРОНІЧНО-СТЕРВОЗНО-ПСИХОЗНЕ

Мені від Вашого жалю –
аж терпнуть губи.

•  ***

…корозія тіла –
молекули чорної осені

•  =контінуум=

Смерть ходить без свідків
Сама

•  affirmо

З точністю до одиниці,
магічне, що аж занадто

•  +квадроколоциклічне +

Може й не видно тобі,
як риби говорять німими ротами,

•  Олександру Олесю

...а їх немає, їх – немає!
Їх проковтнула каламуть,

•  УСЛІД ЗА ПОГЛЯДОМ

небо – на п’ятому,
вишні – на третьому,

•  =***=

у цьому світі де світла досить
де від неонів осліпли ночі

•  Відповідь ЛГ Сергія Осоки

…Ви? …та, ні… чекайте!… я просто – змерзла..!
Про що Ви..? …я не знаю, що казати…

•  =неформат=

Форматом А4 блукає курсор моєї свідомості
ним виводить на папері літери

•  = так просто =

в огроми зринає небо і сонце ступає ближче….
до наших розмов що перегукуються з луною -

•  =***=

І ніякої зваби! …забавка, –
попід хмари втекти і збирати райдугу

•  Коли...

...коли моєму саду
впаде останнє червоне яблуко

•  =Мо-більно=

Вітаю, мій друже! Пробач, що не часто пишу…
Турботи заїли, душевна тривога, що в осінь…

•  +***+

…І сипались роси на ніжні п’янкі стебелята,
І сонце вставало, заводило погляд у даль,

•  ІРОНІЯ любові, або Легкого пера!

Мелодія каблучки на асфальті
звучала дріб’язковістю мети,

•  ПІЗНЯ РОСА

немає правди в тому, що сказав..,
як – повернувся, як – пішов у морок,

•  ТАНГО

Супротив тіла і душі
і кастаньєт наруга –

•  =німа розмова=

...А очі ніжні як роса,
що ледь пробилася осоння,

•  Тисяча і одна... (2)

...ці рухи навзаєм, ці лозоплетіння тіл,
ця подорож чиста, сліпа, обережна, повільна,

•  =ЖАГА=

…коливається синьо уповні розлита весна
в завірюхах солодкого спалаху білих вишень,

•  =МІРАЖІ=

…Ти мене із ніжністю не згадуй,
захолоне ніжність між вітрів,

•  =Освідчення=

…Ти надзвичайно лагідна і ніжна,
мені з тобою хороше безмеж,

•  =барви ночі=

Барви ночі не застиглі, –
коливаються.

•  =моя любов=

Мені твої вуста – за все на світі,
як спраглому холодне джерело,

•  = до весни! =

…проведи мене лезом ножа,
аби я не встигла й помітити,

•  +Масляна+

…а мені, здається, віршем
білий сніг,

•  КОХАННЯ

…Веди мене стежиною цією,
веди за руку чи під лікоть…

•  Лютий

Лютий – тільки лютий! Що на це казати..?
Ще пече морозом і диктує спам, –

•  ***новолітнє***

Незаймисто згораємо нині
Й знову, – з вірою в небеса

•  =**=**=

Диханням – зігрію,
подихом – наснажу,

•  ==***=*=***==

Не буде світла в кінці тунелю,
коли чомусь ти мене не любиш.

•  (пародія з натхнення)

Чесне безробітне –
є така робота!

•  _***- ***_

на грані першого кроку…
виривало цвяхи всіма вітрами,

•  ***

травмоване тавро і слід нерівності
де світла не було не буде милості

•  Молилися...

Молилися живі уже за мертвих,
А мертві все молились за живих,

•  ***

Не можна бути справжнім на папері,
А по життю цуратися людей,

•  =кохання=

Обійми мене так, як ти знаєш – ніжно,
Аби тіло обм’якло шовком.

•  =пряма мова=

Знайти слова..! Та чи посіяні,
аби збирати урожай?..

•  =калинонька=

…Навіжена бранка – таємниця

•  =Тумани=

Тумани. Перші. Осінні.
Ліниво на обрій сходять

•  =Рефлексії=

Безумовні рефлексії стильного літа...
Може варто змінити свої гардероби?

•  =***=

У весняному білопінні –
Нарциси –

•  =весна=

Нам незатишно – весна
йде з потугами до тями.

•  =зірка=

Спалахнула зірка, та й на овид,
переплутала із ніччю день –

•  =думки вголос=

...Не віриться… Невже весна?
Причинна, ніжна, білопінна, –

•  = обніжками долі =

Фрагменти… Кіно чорно-біле
з безпам’ятних весен і літ,

•  ...Цигани ви

........Цигани ви…
_____________О Олесь

•  =+ осіння рапсодія+=

Я іду у парку золотому
І прощально листя шелестить…

•  Холодно. Лютий...

Хай мені буде
і гріх, і два,

•  - не скажу -

Не скажу тобі
про свою любов…

•  осінній етюд

...Поверни мені день ошатний
бо нависли на виріст хмари,

•  =...відлуння...=

…Пригорнулася хвиля…
і відчутний павітер

•  =…нетрями…=

…не зірвалась до неба у крик журавлиний,
Хоч і рвався той крик із невтішної крові,

•  +мимоволі+

…коли наступають на душу…
Мушу –

•  (ПОЛЬ ВЕРЛЕН, NEVERMORE)

Навіщо знову ти мене ятриш, о, спогад?
Осінній день зберіг своє сумне мовчання

•  =Пісня=

Літа відцвілися і синьому небу свій цвіт віддали,
Згорає зоря, в надвечір’я співають цикади...

•  МОЇ ДОСВІТКИ

Досвіток. Тиша. Листок не шелесне,
Плетиво ледве підвладних думок,

•  Баєчка про пріоритети

На місцевому базарі
продавалися новини –

•  СВАТАННЯ ПРИНЦЕСИ БЕЗ НАДІЇ І ПРОГРЕСУ, БО ПРОГРЕС – НЕ ВНИЗ, РОЗСОЛОМ ПРОКИС, А ВЕРХНІЙ, ЯК З НЕБА:

«ТАК–ТОБІ–Й–ТРЕБА…»

•  Штормове попередження

Налетіла чорна хмара,
наче крук

•  Не верить...

Не верить слову, жесту, взгляду,
Не верить ничему…

•  І... традиційно!

І... традиційно – квіти і вино...
Але повір у тривіальність:

•  молитва в ніч...

Розтанув день... Заплющив очі вітер...
а думка ніби пружна тятива,

•  по мотивам...

Скажи, откуда ты приходишь, Красота?
Твой взор – лазурь небес иль порожденье ада?

•  УКРАЇНСЬКА НАРОДНА БАЙКА

Видовисько! Сумне й курйозне.
За першим актом другий − д-ди-р-р...

•  Весняний дощ

Срібноросяно в душі
о веснянім дощичку,

•  Поезія

Коли води аж по вінця –
торкнися губами,

•  із циклу «Не відправлені листи»

«Чоловіки зневажають гендерну політику…»
З повідомлень преси

•  __*+*+*__

І сьогоднішня ніч, то як біль, то як бій –
недозволена розкіш для мене одної

•  із циклу

…Чужі думки? Чи, може, – зрада?
Навіщо ти шукаєш привід?

•  =Тиша=

Тиша. Порцелянова. Німа.
Птах злетів та крил його не чути.