Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Літстудія «Лесин Кадуб» (2008)

Автори

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   *** (В.Л.)
    Дрімав дрімучий ліс, сопіли зайченята,
    і навіть сивий вовк похропував у сні,
  •   *** (В.Л.)
    У дощу великі ноги
    від небес і до підлоги,
  •   Я знаю як жити у центрі кульбаби... (А.Л.)
    Я знаю як жити у центрі кульбаби,
    планетку мою розірвуть баобаби,
  •   Мені б дотягнутись до тебе (О.П.)
    Мені б дотягнутись до тебе
    але ти зникаєш
  •   бумеранг (О.П.)
    живе собі дівчинка-бумеранг
    скільки не відсилай - все одно повертається
  •   НЕПРИБОРКАННЯ ПОКІРНОЇ (Е.Ф.)
    (Правду. Кажи.)
  •   Дніпро Дністер Дунай Десна (О.П.)
    Дніпро Дністер Дунай Десна
    перегризлися між собою
  •   тиха неначе сніг у сплячці (О.П.)
    тиха неначе сніг у сплячці
    хоч тобі спиці в тіло
  •   *** (В.Л.)
    заснула ніч
    закутана у тишу
  •   Я не Тетяна (О.П.)
    Я не Тетяна, листів не писатиму, не поцілую два рази на здачу. Може, хіба що в житті дев’ятому тебе я пробачу. Бачиш: пачка, пуанти, озеро сцени, на воді танцюю під музику Баха, а знаєш, напевно, у тебе в генах відсилати усіх ...в Айдахо. Або ще й далі – до Оклахоми, де як завжди нікого вдома, і тільки вітер цензурним матом пише піщану історію штату.
    Не Пенелопа, чекати не буду, я не маяк для гульвіси-баркаса із Амстердама або із Лурду, самотність мені протипоказана. Самотність викручує мізки і руки, вбиває тіло цвяхом у ліжко, коли ж я сліпцем іду на звуки, вона щосили притримує віжки...бо я не звикла сама і надовго, хоч крила відріж серпом веселки – равликом вилізу з тіла свого й полізу шляхом з варяг у греки...
  •   *** (О.Л.)
    я йду як сніг як сніг у серпні
    і одним я цукор а іншим як сіль
  •   Вони бояться (О.П.)
    Вони бояться ходити під мотузками і чорних котів; вони бояться абортованих відер, протягів і потягів поготів…Зеленого змія, вроків на віях і крутять дулі; слухають Баха, підкупають янголів-охоронців: гулі-гулі. Із власних нервів в’яжуть потай сорочки для неї або для нього, за гороскопом типові квочки. Міми без гриму, волосся непофарбоване, округлий животик – ще місяць-півтора до повені. І кожна могла би позувати для картини да Вінчі – так само посміхаються, пролазять кадром у вічі. Пливуть вздовж будинків, неначе кити блакитні; вигляд розумний, наче б то знаються на івриті. Бояться, щоб їх не роз’їхало колесо диму; деякі (важко повірити) бояться навіть інтиму. Їм все дозволено, червоний килим простелено; для них висячі сади, вакантні сліди попід стелею…
    …а потім зникають по черзі: то одна, то друга…з’являються інші – і так далі по кругу…і доки в одних очах лампадка гасне – Бог пробиває когось (три п’ятсот) на касі.
  •   не бачиш (О.П.)
    не бачиш а поряд на небі вродили іриси
    й волошки
  •   писати влітку про ялинки щонайменше не модно (О.П.)
    писати влітку про ялинки щонайменше
    не модно
  •   *** (О.Л.)
    Іду від тебе, як з поля бою.
    Поранення пряме – у серце.
  •   просто обмовка скажи до чого тут Фройд (О.П.)
    просто обмовка скажи до чого тут Фройд
    просто сни еротичні
  •   ех ви коні дерев’яні коні (О.П.)
    ех ви коні дерев’яні коні
    заберіть-но мене з полону
  •   А музи більше не хочуть мати з ним діла (О.П.)
    А музи більше не хочуть мати з ним діла
    бо одній він присвятив вірша а іншій поему
  •   старість застала її зненацька (О.П.)
    старість застала її зненацька
    у формі шкільній
  •   Нічний блюз (О.Л.)
    Темними метеликами ніч
    сідає на долоні ліхтарів.
  •   Чи згодні Ви, містер Н (О.П.)
    Чи згодні Ви, містер Н, кохати її все життя?
    Так!
  •   дощі немов сомалійські пірати (О.П.)
    дощі немов сомалійські пірати
    взяли у полон вимагають викуп
  •   коли цей потяг перетне екватор (О.П.)
    коли цей потяг перетне екватор
    заїде до країни снігу Кавабати
  •   *** (В.Л.)
    Чиясь байдужість пахне льодом,
    а бутерброди на сніданок
  •   ... (О.П.)
    Облизують діти сонце на палці,
    як вату солодку.
  •   *** (В.Л.)
    На тобі подушку снів
    до вечері.
  •   Крізь сухожилля дерев крадуться апачі (О.П.)
    Крізь сухожилля дерев крадуться апачі,
    в колчані отруйні стріли і блискавиці.
  •   як мало місця на планеті (О.П.)
    як мало місця на планеті
    для тих що вчора ще кохали
  •   Фестивальна дівчинка (А.Л.)
    Щаслива, щаслива, щаслива
    танцюєш окрилено рок.
  •   Повзе у вечір львівська електричка (А.Л.)
    Повзе у вечір львівська електричка,
    заспані вікна просяться у даль.
  •   *** (А.Л.)
    Слова затихли до грози
    на вістрі раненого вірша.
  •   *** (А.Л.)
    Біжиш у небо, гублячи знайомих,
    бо відстані між вами в сотні мрій.
  •   Хіба чоловік – це твоя половина? (О.П.)
    Хіба чоловік – це твоя половина?
    Чи може дитина? Питання відкрите.
  •   Вони кращі друзі, куди вже краще (О.П.)
    Вони кращі друзі, куди вже краще.
    Самураї нового тисячоліття.
  •   вона тобі сказала йди (О.П.)
    вона тобі сказала йди
    і показала напрям руху
  •   колись дерева вростали в небо (О.П.)
    колись дерева вростали в небо
    мов нігті в шкіру при кожному кроці
  •   Ой дівчатка (О.П.)
    Ой дівчатка, інкубатори комплексів.
    Ви не вірте кривим дзеркалам,
  •   із книгою на колінах (Е.Ф.)
    із книгою на колінах
  •   Цить! (О.П.)
    Цить! Не закочуй тупих істерик,
    не бігай Мінотавром по сотах.
  •   Марево ночі (А.Л.)
    Сон пронизують гітари
    голосяйними плачами.
  •   а знаєш друже (О.П.)
    а знаєш друже
    буде завтра
  •   *** (Е.Ф.)
    вона вплітала
    зорі у вінок
  •   Знаєш, жінки не ридають на вулицях (Е.Ф.)
    знаєш жінки не ридають на вулицях
    грим парфуми підбори високі
  •   ІЗ ДНА (Е.Ф.)
    хвилі врізаються в небо
    чайки врізаються в хвилі
  •   Я лялька вуду, щоразу інша (М.К.)
    Я лялька вуду, щоразу інша.
    Самотня постать сирих підвалів.
  •   Іде блондинка у центрі Риму (О.П.)
    Іде блондинка у центрі Риму,
    підбори, міні-спідниця (до рими).
  •   *** (О.Л.)
    у дитинстві
    мама ставила в куток
  •   мрії навиліт лягають шрамами (Е.Ф.)
    мрії навиліт лягають шрамами
    як олов’яний солдатик плавишся
  •   ми часто наспіх розірвавши руки (О.П.)
    ми часто наспіх розірвавши руки
    дверима грюкнувши
  •   ... (О.П.)
    а знаєш
    все що було між нами
  •   *** (А.Л.)
    тінь птахи врізалась у вирій
    згустки металу
  •   а я не кажу тобі що кохаю (О.П.)
    а я не кажу тобі що кохаю
    бо ти - вода повітря і вірші
  •   ти на вулиці вросла в осінь (Е.Ф.)
    ти на вулиці вросла в осінь
    на зап’ястях уламки зими
  •   у лісі хата на ніжках Буша (О.П.)
    у лісі хата на ніжках Буша
    там відьма варить зупу чи зілля
  •   *** (В.Л.)
    Коли у вікнах — зорі,
    і всі сопуть на ліжках,
  •   байдуже де ти у Фівах чи у Каліфорнії (Е.Ф.)
    байдуже де ти у Фівах чи у Каліфорнії
    байдуже скільки кілець
  •   щоранку (О.П.)
    щоранку гостриш ніж і шаблю
    втопивши думку-кішку в чаї
  •   в новому році є щось архаїчне (О.П.)
    в новому році є щось архаїчне
    прабаби снігові у зморшках ночі
  •   *** (В.Л.)
    дощі бувають довгі
    і не дуже
  •   *** (Е.Ф.)
    вітер точить у тебе крила
    сонце в мед розплавляє волосся
  •   у зморшках твоїх долонь... (Е.Ф.)
    у зморшках
    твоїх долонь
  •   а ночі теж старіють мовчки як вино (О.П.)
    а ночі теж старіють мовчки як вино
    з одного келиха смакуємо потрохи
  •   *** (Е.Ф.)
    Сніг без ліцензії
    та без прав
  •   *** (Е.Ф.)
    мене цікавить
    розмір

  • Огляди

    1. *** (В.Л.)
      Дрімав дрімучий ліс, сопіли зайченята,
      і навіть сивий вовк похропував у сні,
      і тільки престара така і волохата
      бабусенька Яга сиділа при вікні.

      Їй сон не йшов ніяк, ні гарний, ні поганий,
      вже двісті третій рік не снилась казка їй.
      Сидить сумна Яга і виглядає ранок
      у гості, ну а з ним — ну хоч би той Кощій

      прийшов, що це в книжках про нього пишуть люди.
      А ліпше ще — аби привезли онучат
      із міста чи з села, чи звідки вже там буде,
      чи подзвонили б хоч. Та всі дроти мовчать.

      Усі дроти мовчать, бо тут дротів немає.
      Нема і онучат, ніколи не було.
      Бабусенька Яга зітхне, заварить чаю
      і сяде виглядати хоча би енело.


      2011



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    2. *** (В.Л.)
      У дощу великі ноги
      від небес і до підлоги,
      намочив би все.

      Він такий: не взує капці,
      а кап-кап — і в сивій шапці
      воду нам несе.


      Ну а ми хіба травичка,
      чи вазон, чи синя річка?
      Нас не поливай.

      Лийся в чайник і в калюжу,
      а коли наллєшся дуже —
      припливе бабай.


      І побачить мама, і побачить тато,
      що його не страшно навіть горобцям,
      що бабай ніякий не заволохатий,
      а сумний і мокрий. Шкода стане нам.

      Ми його до себе візьмемо додому.
      Тортика спечемо і наллємо чаю.
      І в лякальну казку не дамо нікому,
      а вкладемо в ліжко: спи, малий бабаю.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Я знаю як жити у центрі кульбаби... (А.Л.)
      Я знаю як жити у центрі кульбаби,
      планетку мою розірвуть баобаби,
      і візу закриють до нових вітрів,
      а я цілуватимуть поміж рядків

      з тобою



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.13 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    4. Мені б дотягнутись до тебе (О.П.)
      Мені б дотягнутись до тебе
      але ти зникаєш
      неначе під воду йдеш –
      хлюп і нема
      а я залишаюсь стояти
      без тебе віками
      омита сльозами
      Єрусалимська стіна

      А я зустрічаю птахів
      в’яжу постоли їм сорочки
      нехай по-маленьку
      із неба у казку йдуть
      нехай земля відчуває їх несміливі кроки
      мов перший сонячний зайчик
      на передвесневім льоду

      в очах моїх море червоне
      прорвало плотину
      ти навіть хотів би втопитися в ньому
      піти на дно
      але всюдисущі янголи смерті -
      дельфіни
      виносять на заасфальтований берег
      тебе все одно



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    5. бумеранг (О.П.)
      живе собі дівчинка-бумеранг
      скільки не відсилай - все одно повертається
      проводжає в портах
      зустрічає на станціях
      за ним - і в Сибір
      і в ГУЛАГ

      а він її словом-кулаком
      удар
      відлетить підведеться обтруситься
      а на віях пухнастих гусеницях
      чорна сльоза - слюда

      просто не тим займалась увесь цей час
      писала щоденник
      не отримала Букера
      натискала високими закаблуками
      на серця чоловічі
      газ

      жила собі дівчинка-бумеранг
      коханням начинена наче тротилом
      а коли дочекалась на коні білому
      принца
      підірвалося серце
      ба-бах



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    6. НЕПРИБОРКАННЯ ПОКІРНОЇ (Е.Ф.)
      (Правду. Кажи.)

      Жінко,
      виточена
      із глини
      встань
      струнко
      - Єві
      крила
      лише наснились, -
      сміх гуркотом

      Твій міжгалактичний
      атом
      струм
      в пальцях
      ніч
      благословенна набатом
      вертається

      стрілки годинника
      тріск у вилицях
      і
      вимерли
      ти тепер
      нова одиниця
      часу
      виміру

      ти виточений
      із каменю
      дай
      руку
      як причастя
      мантри
      шептали ми
      у
      рупор

      ранок
      черкне вікно крилами
      і
      відійде
      хто покору не брав
      силою
      став
      вільним




      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: 5.45 | Рейтинг "Майстерень": 5.42

    7. Дніпро Дністер Дунай Десна (О.П.)
      Дніпро Дністер Дунай Десна
      перегризлися між собою
      за незаймані землі в снах
      за прихильність старого Ноя

      я на воду лягаю так
      як на рану листок алое

      віднеси мене течія
      тим шляхом
      що предки проклали
      де хрести із води стирчать
      наче з вази загіпсовані кали
      де не чути крик потерчат
      і світла Божого мало

      де на березі діти старі
      істуканами з острова Пасха
      коротають самотність і вік
      їх навіть не бачить НАСА
      а ріки все течуть з-під повік
      мов молитва до іконостаса

      не сваріться прісноводні мої
      все-одно у вас спільні гени
      це лиш я у чужій стороні
      виглядаю зграю риб із Лени

      а флеболог у шосту ніч
      видирає з глобуса вени



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. тиха неначе сніг у сплячці (О.П.)
      тиха неначе сніг у сплячці
      хоч тобі спиці в тіло
      слова у вухо
      коли в очах ластівки низько
      а в роті сухо
      закриваєш повіки
      й самій у собі лячно

      вранці виймаєш сонце
      з утроби неба
      ретельно миєш
      готуєш цитриновий фреш
      змогла позбутись усіх нездорових фобій
      тільки мовчання твоє
      немає ніяких меж
      авжеж
      руки твої не картавлять
      не мають акценту
      руки твої
      каліграфи словесних ліній
      дитина летючої риби і Водолія
      тепер заливаєш пустелю абсентом

      даремно ти соняшники Вінсента
      пустила на фарби олійні



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    9. *** (В.Л.)
      заснула ніч
      закутана у тишу

      заколихай мене
      самотній серпню
      у сон
      де замість брязкалець порожніх
      між нами опадають
      стиглі вірші

      прокинешся уранці
      сонний серпню
      а на столі
      замість піщаного годинника
      просіює секунди
      кошик яблук



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    10. Я не Тетяна (О.П.)
      Я не Тетяна, листів не писатиму, не поцілую два рази на здачу. Може, хіба що в житті дев’ятому тебе я пробачу. Бачиш: пачка, пуанти, озеро сцени, на воді танцюю під музику Баха, а знаєш, напевно, у тебе в генах відсилати усіх ...в Айдахо. Або ще й далі – до Оклахоми, де як завжди нікого вдома, і тільки вітер цензурним матом пише піщану історію штату.
      Не Пенелопа, чекати не буду, я не маяк для гульвіси-баркаса із Амстердама або із Лурду, самотність мені протипоказана. Самотність викручує мізки і руки, вбиває тіло цвяхом у ліжко, коли ж я сліпцем іду на звуки, вона щосили притримує віжки...бо я не звикла сама і надовго, хоч крила відріж серпом веселки – равликом вилізу з тіла свого й полізу шляхом з варяг у греки...

      Твоя не-Ребекка.




      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    11. *** (О.Л.)
      я йду як сніг як сніг у серпні
      і одним я цукор а іншим як сіль
      і так воно боляче і так нестерпно
      коли сонце випалює і жене звідусіль

      і що ж я вдію – така невчасна
      наче твій навиворіт світер
      ...я біла холодна прекрасна
      зустрічай свою Леді Вінтер



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 4.5 | Рейтинг "Майстерень": 4.5

    12. Вони бояться (О.П.)
      Вони бояться ходити під мотузками і чорних котів; вони бояться абортованих відер, протягів і потягів поготів…Зеленого змія, вроків на віях і крутять дулі; слухають Баха, підкупають янголів-охоронців: гулі-гулі. Із власних нервів в’яжуть потай сорочки для неї або для нього, за гороскопом типові квочки. Міми без гриму, волосся непофарбоване, округлий животик – ще місяць-півтора до повені. І кожна могла би позувати для картини да Вінчі – так само посміхаються, пролазять кадром у вічі. Пливуть вздовж будинків, неначе кити блакитні; вигляд розумний, наче б то знаються на івриті. Бояться, щоб їх не роз’їхало колесо диму; деякі (важко повірити) бояться навіть інтиму. Їм все дозволено, червоний килим простелено; для них висячі сади, вакантні сліди попід стелею…
      …а потім зникають по черзі: то одна, то друга…з’являються інші – і так далі по кругу…і доки в одних очах лампадка гасне – Бог пробиває когось (три п’ятсот) на касі.



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    13. не бачиш (О.П.)
      не бачиш а поряд на небі вродили іриси
      й волошки
      тягаєш кругом за собою коханку
      як флешку
      і хто привітає тебе з днем народження
      як не Єшко
      і хто розшифрує твої генномодифіковані
      зморшки

      у кожної є своя особиста
      справа
      на кілька томів написаних чорним
      по чорному
      а ця найсвіжіша з’явилася тільки
      вчора
      вона ще немає відбитка у дзеркалі
      навіть

      коли ж ти навчишся скалити всі свої
      зуби
      равлику який колись повірив що вміє
      літати
      що може дивитись на нас згори
      визначати фарватер
      але помилився
      ти депортований любий

      поглянь у вічко перш ніж відкрити
      двері
      бо що як там не сусід
      а вона можливо?
      закотились під ліжко сліз соковиті
      оливи
      відтанцювавши 7-40 душі летіть
      у вирій



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    14. писати влітку про ялинки щонайменше не модно (О.П.)
      писати влітку про ялинки щонайменше
      не модно
      чоловіка відкладеного на завтра
      кохай сьогодні
      прокидайся із сонцем громадянином
      Японії
      і відганяй темні сили білим оком
      півонії
      не вір золотому руну
      на ньому немає проби
      купи піщаний годинник
      пантруй за пустелею Гобі
      квіти сади
      на них метеликів фарби
      ще б Кобо Абе ключі від будинків
      дав би
      і тихо живи як миша у сирі
      чедер
      на небо дивись
      уявляй дощів дреди



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    15. *** (О.Л.)
      Іду від тебе, як з поля бою.
      Поранення пряме – у серце.
      По склу стікаю твоєю кров’ю
      ... і це минеться

      Кардіограма – суцільний прочерк.
      Присвячена тобі смерть ця.
      Рецепт. Не розібрати почерк
      ... і це минеться



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. просто обмовка скажи до чого тут Фройд (О.П.)
      просто обмовка скажи до чого тут Фройд
      просто сни еротичні
      ну до чого тут Зігмунд
      не треба лізти у мій душевний комфорт
      чи з мисливськими псами до мого лігва

      спека в місті наче у тілі клин
      трава за шість днів досягає палеоліту
      о гуси сполученням Рим – Волинь
      врятуйте від крематорію
      ледь пульсуюче літо

      це все моє
      креслю коло довкола себе
      миючи вікна стираю картину міста
      щоб скласти докупи минулих коханців шукаю степлер
      і не знаходжу
      зумисне

      знаєш це навіть краще в камері одиночці
      жити
      тужити
      стежити за собою
      шукати десять відмінностей в кожної ночі
      і не знайшовши
      не відчувати жодного болю

      бо сльози мов кулі
      наскрізь прошили землю
      тобі вже легше
      ти легша за бабине літо
      а баби скіфські твій приміряють вельон
      перерісши у тисячу років своє повноліття



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    17. ех ви коні дерев’яні коні (О.П.)
      ех ви коні дерев’яні коні
      заберіть-но мене з полону
      десь кудись в чорно-біле поле
      де дорога ледь-ледь пунктиром
      крах династії королів голих
      кладовище на e5-d4

      ех ви коні мої мустанги
      чом ви на перехресті стали?
      дайте глянути в очі ваші
      бачу сонце на палю сіло
      замальовує хтось гуашшю
      тіло
      моє
      біле

      ех ви коні мої дерев’яні
      під копитами камінь в’яне
      і здіймаються у повітря
      неприв’язані дикі дерева
      ти повинен прийти з того світу
      щоб сказати „моя королево”

      ще ніхто не вертався звідти
      коні в яблуках
      білим цвітом
      засипають квадрати Малевича
      на твоєму шляху Мельпомена
      їй накинеш вечір на плечі
      і пройдеш крізь неї до мене



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. А музи більше не хочуть мати з ним діла (О.П.)
      А музи більше не хочуть мати з ним діла
      бо одній він присвятив вірша а іншій поему
      і так легко підібрати PIN-код до його тіла
      не дивлячись на те що він поет класу преміум
      і не одна від нього вірші носила

      нещасний бо має усіх а нікого не хоче
      навіть ту що виступає на сцені Ла-Скала
      і одне крило у неї Габана а інше Дольче

      намарне Пегасові класти сідло Буцефала
      бо поет все одно не загляне Арістотелю в очі

      залишається бути у власних віршів рабом і катом
      чекати сюрпризів ночі де свічка вулканом Етна
      дописати останній рукопис кинути в натовп: Нате
      стати членом усіх можливих спілок і об'єднань
      але в серця читачів все одно не пролізти по блату



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.46 | Рейтинг "Майстерень": 5.38

    19. старість застала її зненацька (О.П.)
      старість застала її зненацька
      у формі шкільній
      бант на волоссі
      важко повірити та їй довелося
      залишити школу
      в клітинку осінь
      й носити кайдани чужого імені

      топити у річці вербових котиків
      вони не рятують від мишесмутку
      пальці тереблять мов самокрутку
      спідницю made in собача будка
      що може розсипатися від дотику

      вона ще не звикла жити навпомацки
      дивитись у дзеркало - бачити вічність
      лягати у жовтні прокидатись у січні
      і рахувати дні ідентичні
      що розмежовані місяцекомами

      нас обирають і ми вибираємо
      в "притулку для квітів" відсутні умови
      може і справді її хтось замовив
      зорі на небі ікрою мойви
      і порцеляна зграями

      пішла під землю з дощами осінніми
      жодних слідів світлин і свідків
      вітер гатить кулаком по вікнах
      і мародером по хаті сусідка
      вириває речі з коріннями




      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Нічний блюз (О.Л.)
      Темними метеликами ніч
      сідає на долоні ліхтарів.
      Чорне крило темряви
      огортає твоє вікно.
      У твоїй кімнаті лишаються
      тільки невиразні силуети.
      І серед них – ти. Не треба світла.
      Не треба виразності.
      Ти вмикаєш старий,
      давно завчений блюз
      і виконуєш танець самотності...
      Зливаються звуки і рухи.
      Опускаються повіки – і зникає все.
      Лишаєтесь тільки блюз
      і ти.
      Навіть не ти, а
      твій самотній танець.




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Чи згодні Ви, містер Н (О.П.)
      Чи згодні Ви, містер Н, кохати її все життя?
      Так!
      Чи знаєте Ви, містер Н, що за гороскопом вона
      Рак?
      Так!
      Що вона любить воду (сльози і дощ) на смак,
      Чи згодні ви разом з нею при нагоді ходити
      навспак?
      Так!

      То ж не шукайте дешевого щастя
      на стороні,
      Будьте разом із нею і наяву, і вві сні.
      Будете мати квартиру в Дністрі
      на дні,
      І дачу елітну на небі,
      а чом би й ні?

      А ще вона любить тишу
      на брудершафт,
      Тримати в квартирі рибку кохання –
      скат.
      Ви згідні заради неї на дуумвірат
      десь так на років вісімдесят?

      Вітаю,
      від сьогодні ви стали її половиною.
      Обміняйтесь обручками, поглядом, слиною.
      Наділяю вас авансом
      індиго-дитиною,
      І не дай вам Я,
      спати один до одного спинами.



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    22. дощі немов сомалійські пірати (О.П.)
      дощі немов сомалійські пірати
      взяли у полон вимагають викуп
      батьки, якщо чесно, вже навіть звикли
      втрачати тебе отак раптом

      перекотиполе перекотинебо
      доторкнися сонця
      переспи з Фебом
      перекотиранок перекотиморе
      залиши молитву в першому ж соборі


      а як тебе звати в що тебе взуто
      в черевички китайські або ж пуанти?
      дощі немов сомалійські пірати
      та їх не притягнеш за коси до суду

      і їм ти не зможеш дати здачі
      але і не скажеш їм нічого
      що маєш планету із написом дарчим
      куди веде висяча дорога

      перекотиполе перекотинебо
      постирай сліди всі що позаду тебе
      перекотиранок перекотинічку
      перш ніж склеп відкрити - подивись у вічко


      усі вороги знають напевне
      дощі не відпустять тебе ніколи
      бо ти не справжня втрачаєш колір
      душа на мову тілесну пере-
      кладена



      Коментарі (30)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    23. коли цей потяг перетне екватор (О.П.)
      коли цей потяг перетне екватор
      заїде до країни снігу Кавабати
      і викине на біле пасажирів
      я попрошу у єті чай з імбиром
      дістану рукавичку кину поряд
      і запрошу всіх тих кого до Ноя
      забули взяти
      певно досить
      терпіти їм і воду і морози

      працюють листоношами гагари
      а шлях Чумацький – це алея слави
      де свій відбиток залишив Гагарін
      і мав на те усі підстави

      а зверху лід
      під льодом кисне сонце
      неначе абрикос у власнім соці
      і кожен продовбавши в небі лунку
      неначе спінінг закидає думку

      а з неба падають бурульки-стріли
      в серця стріляє влучно Ерос-кіллер
      кохання всіх покрило мов лавина
      оголосити треба карантини
      оголосити треба білі ночі
      щоб хтось бува когось і не зурочив
      дерева як в стаканчику пломбіри
      хтось небо надірвав немов напірник
      і висипався стиха сніг пір’їстий
      і ліг немов слова на ноти Ліста



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    24. *** (В.Л.)
      Чиясь байдужість пахне льодом,
      а бутерброди на сніданок
      засмачують цей прісний ранок,
      та найсмачніше буде згодом:

      квітневе сонце медом в очі,
      і +15 після зливи,
      і всі кущі в дворі – щасливі,
      а люди – хто собі як хоче:

      кому – новини до сніданку,
      кому – сніданок до новин,
      кому – у небі апельсин
      ховає носа за фіранку

      ранку. День попід дверима
      вмостився капцями: чекає,
      коли ми вже нап’ємось чаю-
      кави і… (яка там рима

      до слова?) Словом, як усюди:
      кому – день-короткометражка,
      кому – артхаус. А заважко –
      чекай на вечір: далі буде.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. ... (О.П.)
      Облизують діти сонце на палці,
      як вату солодку.
      Весна у веснянках.
      Закохані вкрали серце у Данко,
      щоб поділити собі на окрайці.

      Чоловіки, мов неандертальці,
      смакують очима вродливий сніданок.

      Весна підкрадається ближче і ближче,
      зриває одяг і гіпсові маски.
      Відходять води, і тільки Васко
      да Гама
      пливе й за собою кличе
      в цікавий круїз або ж у вічність,
      щоб переправити всі фіаско.

      Зустріти кумирів, набрати спецій,
      а надвечір вернутись додому.
      По свіжих слідах написати двотомник
      вражень,
      картину, чи може скерцо.

      ...весна орендує все моє серце,
      аби відчувати себе як вдома.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    26. *** (В.Л.)
      На тобі подушку снів
      до вечері.
      А до ліжка залетів
      вечір в двері,
      звісив ніжки в ніч-гамак —
      п’ятки гріє
      об зірки. Шепоче так:
      «Спи, Андрію.
      Маю жменю казочок
      поміж снами.
      Спи, козаче-козачок
      у піжамі».



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    27. Крізь сухожилля дерев крадуться апачі (О.П.)
      Крізь сухожилля дерев крадуться апачі,
      в колчані отруйні стріли і блискавиці.
      Тварини прикрили листям свої полядвиці,
      птахи зробили вигляд, що теж їх не бачать.

      А в місті гуляють скінхеди, шукають жертву
      не для наживи, а щоб замучити заживо.
      Рана на рані, крик у гортані, адажіо,
      тіло не знає, за що повинно померти.

      Апачі крадуться, як вітер на полюванні.
      Смагляві тіла, і м’язи рвуться з-під шкіри.
      Сонце, яке відробило півставки факіра,
      пішло додивлятися екшн уже на дивані.

      У місті так важко вижити наодинці.
      Хто ти? Мисливець, жертва чи може свідок?
      Метаморфози, яких не бачив Овідій.
      З якого боку решітки в звіринці ти, блідолиций?

      Надвечір зібрались вожді довкола кальяну,
      обабіч зірвані скальпи, смердючі дреди.
      Дефіле, рекламують оголені мізки скінхеди
      на тижні моди прет-а-порте в Мілані.



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. як мало місця на планеті (О.П.)
      як мало місця на планеті
      для тих що вчора ще кохали
      та проспівали півні треті
      на клапті почуття роздерті
      а їх не стало

      і губи в кров від слів колючих
      дитина ридма у партері
      блукає небом горе-ключник
      на в’язці журавлі беззвучні
      у вирій щоб відкрити двері

      ах скільки місця на планеті
      для тих які згубили пару
      жінки – заручниці корсетів
      прямі нащадки Капулетті
      та незабаром
      прогнози скажуть лиху бути
      що розрослося мов поліпи
      і хоч зима смачна з кунжутом
      деруть зубами навпіл юрту
      й дитину наче скибку хліба

      стікають сльози у межиріч
      ой гулі-гулі Купідони
      куди втекли на фронт чи вирій?
      всі стріли залишивши в тирі
      сховались у дірках озону

      дощі кислотні
      йдуть кентаври
      води напитися з калюжі
      людьми їм все одно не стати

      на небо дерлися без блату
      та слизько на гіпотенузі



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Фестивальна дівчинка (А.Л.)
      Щаслива, щаслива, щаслива
      танцюєш окрилено рок.
      Пірнаєш по крильця у зливи,
      тремтиш, як осінній листок.

      Далека, далека, далека
      від світу закритого в банці.
      Горланиш колючі ти треки
      і губишся в мороці станцій.

      Холодна, холодна, холодна,
      як риба чи мертва надія.
      Ілюзій та сонць в тобі сотні
      і кожне по різному гріє.

      Самотня, самотня, самотня.
      Так порожньо в ситому місті.
      Рахуєш будинки висотні
      і кроки униз, що затісні.

      Щаслива, щаслива, щаслива.
      Навічно прикута дорога
      до тебе. Приблуда і злива -
      заручниці власного бога...



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Повзе у вечір львівська електричка (А.Л.)
      Повзе у вечір львівська електричка,
      заспані вікна просяться у даль.
      Ти тихий сум заплутуєш у звичку
      і відлітаєш вслід за Нахтігаль.

      Втікаєш з доми, втоми і дилеми,
      холодне місто губиться в слідах.
      Тебе засмоктує суха система
      мій одинокий, віршокрилий птах.

      Дороги завжди заростають зіллям,
      приречено замруть в роках польоти.
      Ми вміємо лиш зараз бути вільні,
      ми лише поки...

      Повзе у вечір львіська електричка,
      весна шалено дихає у скроні,
      ми гратися не вміємо у звичку,
      такі далекі і щасливо-сонні.



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": 0

    31. *** (А.Л.)
      Слова затихли до грози
      на вістрі раненого вірша.
      Мовчи! в подолі принеси
      суцвіття втрат. Скоріш-скоріше.

      Загоїм рани сон-травою,
      щоб оживляти горе-світ.
      Забудемся удвох з тобою
      до завтра. спалах, горицвіт

      і сонце вкрадене на виріст
      і танець сонно-чорних крил
      відрізаних. Туманна сирість
      затягує магічний вир,

      там пахне скошена трава
      і щем ув"язнений ліворуч.
      Завчи промовчані слова,
      на жаль не вмію бути поруч...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. *** (А.Л.)
      Біжиш у небо, гублячи знайомих,
      бо відстані між вами в сотні мрій.
      Колишуть казку і щоденні втоми,
      це вибір їх - сімейний буревій.

      В солоні сварки вгрузли по коліна.
      Кастрюлі, серіали, діти.
      Ви мали разом йти в Афіни,
      на прощу вирієм летіти...

      Окремо заплутуєш стежку прудку,
      попереду в тебе Тибет і Карпати.
      Вигулюєш вірші на повідку,
      а час консервує усмішки і дати.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Хіба чоловік – це твоя половина? (О.П.)
      Хіба чоловік – це твоя половина?
      Чи може дитина? Питання відкрите.
      Похнюпивши голову йде недо-жінка,
      свої почуття розтрусивши крізь сито.
      Бо їй на собі важливіше носити
      усе нерозтрачене золото інків.

      І щоб не робили – все безрезультатно:
      уколи або ж прегнавіту піґулки.
      Стоять ліхтарі у позиції струнко,
      та й ті не хотіли б їй честь віддавати.
      І біль її неподільний, як атом,
      обличчя, немов репродукція Мунка.

      Пробачте колись їй, вона ж тут проїздом.
      І стіни, що білі, насправді червоні.
      І тягнуть-витягують руки залізні
      дитину, мов ріпку, з продажного лона...
      синочок чи доня..? синочок чи доня?
      Запізно.



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Вони кращі друзі, куди вже краще (О.П.)
      Вони кращі друзі, куди вже краще.
      Самураї нового тисячоліття.
      Іржуть у дворі не розмитнені клячі,
      Вони ж бо вдома кусають лікті.
      В той час, як планета в добу целюліту
      Страждає мовчки. Ніхто не бачить.

      Ніхто не рятує, не ставить банки,
      Нидіють в хаті, а хата скраю.
      Хата скраю, бетонні фіранки,
      Хоча рукою подати до раю.
      Апостол Петро і собі навзаєм
      Протягує руку крізь магму ранку.

      А їм це не треба, вони самураї,
      Гострять мечі об сонця зубило.
      Потім щоночі один з них вмирає,
      А інший чекає осиротіло.
      Та той, кого запросили до раю,
      Вже не повернеться, навіть за тілом.



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.67 | Рейтинг "Майстерень": 5.75

    2. вона тобі сказала йди (О.П.)
      вона тобі сказала йди
      і показала напрям руху
      чи вистачить у тебе духу
      щоб наздогнать свої ж листи
      відправлені колись до друга

      бо краще передати їх
      із рук у руки
      без кур’єрів
      вночі таємно від усіх
      відкрити галасливі двері
      і впасти тінню на поріг

      у тих листах і біль і крик
      і непрочитана молитва
      ти втратив все до чого звик
      й мотузка бабиного літа
      обвила ніжно твій кадик

      і вийде друг
      загляне друг
      в криниці з мертвою водою
      конверти мовчки вийме з рук
      а потім спалить наче Трою
      скінчивши достроково гру

      зламались навпіл терези
      впереміш прісне і солоне
      і блискавка – сестра гюрзи
      провісниця Армагедону
      чи чоловічої сльози




      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    3. колись дерева вростали в небо (О.П.)
      колись дерева вростали в небо
      мов нігті в шкіру при кожному кроці
      на старість в дерев одна потреба
      щоб сірниками не стати в коробці

      щоб не рубали на тіло й крону
      аби не здирали гнізда-сережки
      усі дороги біжать додому
      до дерева хтось прив’язав стежку

      і все б нічого
      їм не звикати
      на талії крутять роки-хула-хупи
      на старість не знають
      як кого звати
      лишень би листя зібрати докупи
      зібрати листя
      пошити крила
      і полетіти в сади висячі
      де Єва давно до гріха достигла
      а Бог закохавшись
      нічого не бачить



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Ой дівчатка (О.П.)
      Ой дівчатка, інкубатори комплексів.
      Ви не вірте кривим дзеркалам,
      бо коханих не шукають за компасом,
      не потрібні для них лекала.

      Очі ніччю неуважно підведені,
      влучний постріл, а все холостими.
      І мости наче ноги розведені,
      і до ліжка квитки не з тими.

      Ех дівчатка, в шкатулці придане –
      Губки-бантиком, цнота, стрінги.
      Годі бавитися суїцидами.
      Ах Лоліти, із фільмів Кінга.

      Защебніть свою душу на ґудзики,
      плачте насухо
      коли смішно –
      як нервові розв’язує вузлики
      в задзеркаллі жінка заміжня.



      Коментарі (44)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    5. із книгою на колінах (Е.Ф.)
      із книгою на колінах

      а тиша стікає твоєю ходою
      вусатий годинник прикинувся блазнем
      вже й ніч розкладає зі снігу пазли
      ми знову спізнились
      на човен до Ноя

      полюєш самотньо на рибку-бананку
      вхопив перемета на муз лукавих
      допоки тасую хвилини у каві
      й занадто сама засинаю
      під ранком

      то може прийдеш із гостинцем
      від казки
      розіб’ємо кілька фужерів
      на спокій
      а потім разом поскидаємо маски
      й постелимо сон про жита
      під щоки



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0

    6. Цить! (О.П.)
      Цить! Не закочуй тупих істерик,
      не бігай Мінотавром по сотах.
      Бо невзабарі прийдуть волонтери,
      насиплють каміння тобі до рота.

      Краще мовчати, ніж різати тишу
      пилкою-матом, вже ліпше вени.
      Прислухайся. Чуєш? Голос Всевишній
      зловили твої антени.

      Тобі пропонують персидський килим
      чиєїсь ручної річної роботи,
      і поряд дві свіженькі могили,
      відкопані за суботник.

      Хочеш приляж, так легше звикнути,
      розкидай довкола насіння ірисів.
      І поки забули сонце вимкнути –
      грійся.



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Марево ночі (А.Л.)
      Сон пронизують гітари
      голосяйними плачами.
      Клапті вирвані зі хмари
      моляться услід за нами,

      гори голови схиляють,
      стежки горнуться до тебе,
      кеди наші пил збирають
      з кожного закутка неба.

      Я, напевно, трохи привид,
      відчуваєш, морок сонця
      закликає? це лиш привід
      танцювати на долоньці

      сивочолої планети.
      Полиново-вільні душі
      канули навік у Лету.
      Ми пропащі, ми заблудші,

      ми залегкі для тяжіння,
      поринаємо у вихор.
      Наша подорож нетлінна.
      Оживаєм. Тихо-тихо.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0

    8. а знаєш друже (О.П.)
      а знаєш друже
      буде завтра
      програють люди сонце в карти
      і буде
      ні не темно
      чорно
      по небу жменька зір поп-корном

      спішать додому силуети
      щасливі дами і валети
      не здатна стерти жодна гумка
      з мольбертів тіл їх
      поцілунки

      мій друже
      не ходи по краю
      де в небеса коти вростають
      і вперто ловлять рибку місяць
      ша пересмішнику
      не смійся

      бо що як змусять нас ревіти?
      стікати соком стиглих літер
      а нам цього повір не треба
      від сну асфальт уже порепав
      дерева
      кілька днів безкровні
      хто б їм підсунув груди повні
      щоб розлилося під корою
      поживне молоко
      із кров’ю...

      гей сміхогризе пішли на лови
      у місто в’їхав день безголовий



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    9. *** (Е.Ф.)
      вона вплітала
      зорі у вінок
      та й пускала
      по Чумацькому

      та, що прокидається
      не від запаху кави
      і заходить на безлюдний
      e-mail

      вона б розбудила
      і просінь
      але вікна погляду
      виходять
      лише на північ



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.38

    10. Знаєш, жінки не ридають на вулицях (Е.Ф.)
      знаєш жінки не ридають на вулицях
      грим парфуми підбори високі
      збризнутий кавою зовнішній спокій
      душі листками осінньо згорнулися

      жодна не чула про дні без будильника
      жодну босоніж не бачила стежка
      вдома на кожну чекають лиш мешти
      й кішка підморгує поглядом спільника

      зморшки на виріст на старість для вечора
      і на колінах згортається втома
      жінка себе переконує в тому
      що сон у скроню не буде втечею

      ненамальовані люди-натурниці
      в латаних сукнях у стилі ретро
      вкутані в екс-чоловічі светри
      справжні жінки не вмирають на вулиці



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    11. ІЗ ДНА (Е.Ф.)
      ШТИЛЬ

      хвилі врізаються в небо
      чайки врізаються в хвилі
      море закинуло невід
      море за сушею
      квилить

      двісті ударів у літо
      прісно римується вечір
      хвилям властиво сивіти
      тишею
      зір попечених


      ВІТЕР

      неначе мушля проковтнула
      солоний шепіт океану
      пірнаєш аж на дно намулу
      сама ж ніяк тим дном не станеш

      тобі так хочеться спіймати
      зелену смугу небокраю
      поліський ліс
      лелеки
      хати
      і щука золота пірнає


      СУША

      свічкою марить ночі
      тихий циклоп-маяк
      і незнайомим почерком
      пише листи моряк

      кличе лишитись вічною
      там де Ведмедиць барліг
      вітер
      ще той язичник
      гальку кладе до ніг

      рифи жбурляють скалки
      в замок росте пісок
      точить німа русалка
      свій сухопутний крок

      може б моряк і вибрав
      прісно-джерельну суть
      з піни ж пливуть
      верлібри
      як на останній суд



      Коментарі (44)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": 5.38

    12. Я лялька вуду, щоразу інша (М.К.)
      Я лялька вуду, щоразу інша.
      Самотня постать сирих підвалів.
      Я піднімуся і йтиму далі.
      На попелищі не пишуть віршів.

      Вчорашня кава черствіє швидко.
      Холодні очі горять від сорому.
      Ти не подивишся в мою сторону.
      Твоєму серцю не треба свідків.

      Я ж надто вільна, щоб бути твоєю.
      Занадто сильна, щоб просто бути.
      Я надто скромна і надто рокута.
      Ти був лиш психом. А я - Психея...



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Іде блондинка у центрі Риму (О.П.)
      Іде блондинка у центрі Риму,
      підбори, міні-спідниця (до рими).
      І поглядом гострим очей зелених
      підкошує всіх, не бере полонених.
      Несе на собі тимчасову корону
      о signorina, о bella donna.
      За нею вслід - табун італійців, -
      пармезанове сонце випалює лиця.
      І кожен хоче спіймати на євро
      рибку підвиду „Біляве стерво”.
      Іде блондинка у центрі Риму,
      з десяток років сховавши за гримом,
      сховавши гордість, відкривши груди –
      ось ви які, нелегальні будні.
      У неї на серці світлина-ікона,
      одна любов, не якась порціонна.
      І серце так хоче додому... чи хоче?
      Зелене море і чорні очі.

      Звичайна блондинка, міні, підбори,
      самбука, бики і смерть матадора.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.63 | Рейтинг "Майстерень": --

    14. *** (О.Л.)
      у дитинстві
      мама ставила в куток
      коли
      я пустувала
      ламала іграшки
      не слухалася

      зачиняюся у
      власній кімнаті
      розставляю
      себе по
      усіх чотирьох
      кутках

      простіть
      мамо



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.14 | Рейтинг "Майстерень": 5

    15. мрії навиліт лягають шрамами (Е.Ф.)
      мрії навиліт лягають шрамами
      як олов’яний солдатик плавишся
      жменя вогню
      балерина спалена
      двоє вчимося у казку бавитись

      ти як по сходах ступаєш нотами
      пишеш під руку з дочкою Пам’яті
      дим і туман у легені всотуєш
      благословляєш дощі на паперті

      ніби китайкою вкриті воїни
      шаблями пестять замерзлі сутінки
      римами навіть земля напоєна
      навіть на пару словами скуті ми

      ми не Антеї бо важко пішими
      кроками день причастили тихо так
      хочеш я стану до тебе більшою
      хочеш навчу перед смертю дихати



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    16. ми часто наспіх розірвавши руки (О.П.)
      ми часто наспіх розірвавши руки
      дверима грюкнувши
      йдемо назовсім
      ти – як мисливець за стрілою лука
      а я як завжди кидаюсь під осінь
      немов під смертоносну електричку
      до біса всі страховки і Оранту
      у нас з тобою зовсім різні звички
      тобі Емануель
      мені ж І.Канта

      нехай з’їдять до дна дощі голодні
      увесь мій біль
      що равликом у тілі
      спливли образи мов човни підводні
      яких колись помітить не хотіли

      у друзки скло богемське
      люстри
      посуд
      розсипано і сіль морську і сльози
      а за вікном незмінно той же постер
      вампірша-ніч врожай дощі венозні

      один... два... три...
      між нами надцять метрів
      до спини спина
      ша!
      дуель мовчанням
      іще живі і начебто вже мертві
      повз нас щасливі дні немов прочани

      ніхто не був мудрішим щоб сказати
      пробач за все
      почнемо все спочатку

      хоч як би не хотіли буде завтра

      і руки-вдови

      і на серці латка





      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    17. ... (О.П.)
      а знаєш
      все що було між нами
      маленький роман одного з Муракамі
      і більше нічого
      чи майже нічого
      в кишенях квитки на різні дороги
      хоча коли ти читаєш цю книгу
      мене уявляєш
      шукаєш інтригу
      підтекст і конфлікти
      сюжет розлогий
      але неодмінно почни з прологу
      шукай моє серце між сторінками
      галявина
      вівці пасе Муракамі
      присядь відпочинь
      і продовжуй шукати
      підкинь свої речі до мене в кімнату
      нехай приживуться
      коріння пустять

      темрява стигне мов кава робуста

      снігом запахло
      і небо нарозтіж

      нічко полярна
      іди в нашу постіль




      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    18. *** (А.Л.)
      тінь птахи врізалась у вирій
      згустки металу
      колихались на вітрі
      солоно кричали гітари
      небо кашляло фейєрверками

      зустрілись
      на відстані протягнутого слова
      на зламі блискавок

      знаєш
      а зараз зима
      і промені твоїх усмішок
      затерлись у пам"яті

      мабуть
      ти просто був
      фестивальним привидом
      із очима
      позиченими львівських каштанів
      не пам"ятаю...

      крихти туману
      повісились на траві
      і облузували холодом ступні
      зима підкрадалася ще тоді



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. а я не кажу тобі що кохаю (О.П.)
      а я не кажу тобі що кохаю
      бо ти - вода повітря і вірші
      ти той хто повів за собою зграю
      поетів у тур небесно-піший
      бо знаєш для нас таки цікавіше
      зривати зі шкури міста афіші

      можемо впасти в калюжу по плечі
      й гребти навздогін байдаркам осіннім
      бо в нас одні на двох речі
      і очі одні на двох сині
      а тільки у місто завалиться вечір
      ти на мені мов собака на сіні

      а я не кажу тобі що кохаю
      бо я - вода повітря і вірші
      щоранку з твого життя вислизаю
      на інші планети в площини інші
      а потім знову вертаюсь у зграю
      і йду за тобою в похід піший

      туди де є майстер і первісна глина
      туди де дають почуття і розум
      немов за рецептом укол інсуліну
      і хоч я давно вже не можу без дози
      ти кішку мені не клади на коліна

      бо я не домашня
      я вільна



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    20. ти на вулиці вросла в осінь (Е.Ф.)
      ти на вулиці вросла в осінь
      на зап’ястях уламки зими
      кожне дерево кисню просить
      падолистовими
      крильми

      так буває шукання сповідь
      сиво блудиш
      заплетена в час
      щось прадавнє в тобі говорить
      щось придушує місто-поліс
      місто-Парнас

      шепіт кроків твоїх тривожить
      ніч
      яку розстріляли дощі
      й кожен вірш – пульсування Боже
      на горлянці
      твоєї душі



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    21. у лісі хата на ніжках Буша (О.П.)
      у лісі хата на ніжках Буша
      там відьма варить зупу чи зілля
      в тарелі стигне яблуко-груша
      така собі страсно-пісна неділя

      стоять на варті трухляві солдати
      у їхніх чревах птахи-паразити
      летять із неба зірки-гранати
      якесь до біса спекотне літо

      о пів на першу сходяться духи
      з рогами копитами і на підборах
      суфлюють по черзі відьмі на вухо
      хто із самиць безнадійно-хворий

      хто неготовий на шабаш летіти
      у кого мітла зацвіла любистком
      кого не підхопить на руки вітер
      хто наче в горлі осикова кістка

      довкола хати чеширські гієни
      зуби скалять плюються сміхом
      якщо в дерев повсихали вени –
      воду святи
      і готуйся до лиха

      кесарів розтин
      наркоз
      спецефекти
      і горе-матері вбивство шиють
      сина-місяця в стані афекту
      коли пуповина – петля на шиї



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.56 | Рейтинг "Майстерень": --

    22. *** (В.Л.)
      Коли у вікнах — зорі,
      і всі сопуть на ліжках,
      і мамі сниться море,
      а доні — нова книжка
      про янголят і літо,
      а янголятам — мама,
      хтось тихо ходить світом
      із повними торбами.
      Збирає сни в кишеню,
      щоб вибрати гостинці:
      кому — цукерок жменю,
      кому — по мандаринці
      і ще всього такого
      натицяти під вушка,
      щоб не було ні в кого
      без начинки подушки.
      А десь ізранку-зранку
      із першим потягусем
      чарівні диво-санки
      чарівного дідуся
      вже повезуть до хати
      на самому крайсвіті
      дарунки досинати,
      яких наснили діти.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.45 | Рейтинг "Майстерень": --

    23. байдуже де ти у Фівах чи у Каліфорнії (Е.Ф.)
      байдуже де ти у Фівах чи у Каліфорнії
      байдуже скільки кілець
      на твоєму зрізі
      рими пульсуючі
      вени твої переповнюють
      і на твоєму чолі вирізають
      зрілість

      прісно розбавлений прозою
      ранок над хатою
      переливається сон із руки у руку
      кожну пелюстку із яблуні
      болісно згадуєш
      склянка душі помережана
      лезом звуків

      може ти теж намагався
      завчасно посивіти
      може епоха часи
      затісні для тебе
      просто поети усі
      заримовані сироти
      їм навіть Музою
      перехворіти
      треба



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    24. щоранку (О.П.)
      щоранку гостриш ніж і шаблю
      втопивши думку-кішку в чаї
      про виноградний сік із яблук
      а в кожному дворі Почаїв

      про ціни на житло у місті
      що вже в раю мабуть дешевше
      з тобою живемо зумисне
      щоб довести зозулі брешуть

      і люди брешуть бо так треба
      про фантасмогоричність світу
      ми пишемо самі про себе
      героїв нового завіту

      ми є моделі боді-арту
      і час на нас малює зморшки
      хоча не віримо у Санту
      годують й досі нас із ложки

      у гості білі йдуть халати
      під ними вірогідно ризи
      за гроші можна й Смерть позвати
      свою улюблену актрису

      дітей народжено на зоні
      в чоловіків жіночий запах
      коти – замінники вазонів
      й собаки ходять на трьох лапах

      ти їм несеш і воду й кості
      а в їх очах довіра гасне
      ідеш до Прометея в гості

      а за спиною вогнегасник



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    25. в новому році є щось архаїчне (О.П.)
      в новому році є щось архаїчне
      прабаби снігові у зморшках ночі
      ялинка-інвалід за крок до січня
      комусь у посаг мотлох венеричний
      та ще багато різних збочень

      тріщать по шву столи від їжі
      самозапилюється сміх
      до стелі скачуть тости свіжі
      щоб в келих гепнутись тоді ж
      неначе зірвані горіхи

      а є в хатах зашиті вікна
      і самота з якихось див
      собі зв’язала чоловіка
      щоб разом доживати віку
      та час від пролежнів зогнив



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0

    26. *** (В.Л.)
      дощі бувають довгі
      і не дуже
      намотані на пальчики гілля
      розмотують потрохи інь і янь

      а чорні іні
      вкриті сивим інеєм
      чекають на розпеченого янка
      аби перетворив дощі
      чи довгі чи не дуже
      на круглозліплені калюжі
      і влігся білим місяцем
      на чорну рибу
      і тихо так мовчав
      щокою в дощ



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    27. *** (Е.Ф.)
      вітер точить у тебе крила
      сонце в мед розплавляє волосся
      ти б йому навіть сон хрестила
      досі

      ти ж була чи мадонна, чи жінка
      варта квітів і кави в ранок
      перекликана з міста інків
      бранка

      свічка гріє навиліт рану
      в тиші як у дитинстві сірій
      кличе вкутаними краями
      вирій

      вже не мед не гірка як кава
      постать темна з очима мами
      крила сточені і русяві
      в’януть



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    28. у зморшках твоїх долонь... (Е.Ф.)
      у зморшках
      твоїх долонь
      скиглила зірка
      із засмаглими віями

      зірвав зі стелі
      не спитавши дозволу
      в чумаків
      а вона
      забула вдома
      макіяж і валізу
      із блискітками

      тепер ходить
      невмитою
      щоб із твоїх рук
      ще й до чортів
      не впасти



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    29. а ночі теж старіють мовчки як вино (О.П.)
      а ночі теж старіють мовчки як вино
      з одного келиха смакуємо потрохи
      танцюють тіні на стіні німе кіно
      насильства без і без тривоги

      а ти в мені сховався від очей зими
      усе якось спонтанно
      й зовсім не по схемі
      придумавши в абетку нових літер ми
      колись когось мабуть назвемо

      зриває дамбу ніч і тіні на стіні
      повторюють напам’ять наші плавні рухи
      об подушку тихцем шкребуться миші снів
      це ми спимо
      але не руки



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    30. *** (Е.Ф.)
      Сніг без ліцензії
      та без прав
      на падіння
      вкотре перевищив
      швидкість танення

      він теж не встигає
      за ритмом
      покаліченого циферблату

      ідеш
      по коліна в грудні
      по вуха в собі
      і по дитинство у калюжах

      колись
      тобі теж недосипали
      кілька жмень
      новорічних ударів
      німого
      годинника



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    31. *** (Е.Ф.)
      мене цікавить
      розмір
      заробітної плати
      для Сізіфа

      що буде
      коли перейдуть дорогу
      із відром
      повним волошок

      чи захмеліють
      дегустатори
      від підроблених поцілунків

      чи сидить
      на дієті
      жінка-годинник

      мені цікаво
      чи знаєш ти чому
      кожна крапка
      у нашій розмові
      страждає
      від надмірного ожиріння



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25