ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.02.28 21:23
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,

Ірина Вовк
2026.02.28 10:50
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.

ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,

Юрій Гундарів
2026.02.28 09:35
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання "Герой України".
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко

Віктор Кучерук
2026.02.28 06:13
Творчості години світанкові
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.

Тетяна Левицька
2026.02.27 21:53
Навіщо, скажіть, молоді соколята,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!

Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,

Ігор Шоха
2026.02.27 21:17
                    І
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!

Іван Потьомкін
2026.02.27 19:44
«Слухай, дівчинко!» Вона не слуха…
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.

Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),

Юрій Лазірко
2026.02.27 15:39
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях

збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло

Микола Дудар
2026.02.27 10:43
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?

Борис Костиря
2026.02.27 10:26
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.

Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 а я не кажу тобі що кохаю
а я не кажу тобі що кохаю
бо ти - вода повітря і вірші
ти той хто повів за собою зграю
поетів у тур небесно-піший
бо знаєш для нас таки цікавіше
зривати зі шкури міста афіші

можемо впасти в калюжу по плечі
й гребти навздогін байдаркам осіннім
бо в нас одні на двох речі
і очі одні на двох сині
а тільки у місто завалиться вечір
ти на мені мов собака на сіні

а я не кажу тобі що кохаю
бо я - вода повітря і вірші
щоранку з твого життя вислизаю
на інші планети в площини інші
а потім знову вертаюсь у зграю
і йду за тобою в похід піший

туди де є майстер і первісна глина
туди де дають почуття і розум
немов за рецептом укол інсуліну
і хоч я давно вже не можу без дози
ти кішку мені не клади на коліна

бо я не домашня
я вільна




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-28 13:00:19
Переглядів сторінки твору 6233
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.395 / 5.5  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 5.332 / 5.5  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.840
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 13:21:25 ]
От бачите, Олено, і Ви вже не домашня, а вільна...
Ще трохи і трохи і теж почнете дико моїх вовків розуміти, а може, й любити...
"а я не кажу тобі що кохаю" - прошепочете вожаку, готова віддати за його людський погляд усі свої талановиті вірші...:)
Ставлю Вам дві 5: одну від себе, другу -- за брата вовка.

Мамай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-28 13:27:42 ]
Дякую, Ігоре. Але чому Вже не домашня, може Ще не домашня? А вовків я люблю, їхніх вожаків ще більше. Надіюсь, колись я дочекаюся не тільки дві п'ятірки від вас і брата вовка, а й шістку від усієї зграї. Хоча я нікуди не поспішаю, на все свій час.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 20:43:50 ]
Ну, Оленко, якщо "вовків любите, а їхніх вожаків ще більше", то, може, зміните рядок "ти на мені мов собака на сіні" на "ти на мені наче вовк той на сіні"?.. :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-28 21:58:46 ]
Ой, пане Ігоре, напевно-таки, не зміню. Бо вовків я люблю, а моя лірична героїня надає перевагу саме песикам. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 13:38:09 ]
Оленко, ти впевнена, що десь почуття і розум "дають"? І не в"їхала про собаку на сіні. Треба, щоб він - вожак - віддавав вовчицю всім іншим?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-28 13:55:53 ]
"Віддавати" не треба сприймати буквально. Іноді лише погляд іншого чоловіка сприймається як зазіхання на кохану людину. А по почуття і розум, тут малося на увазі, йти до Бога, коли він тільки створював людину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 14:33:07 ]
Спочатку я думав, що це зізнання Майстерням («ти той хто повів за собою зграю», «туди де є майстер і первісна глина»), а потім помітив синє око і планету в ньому («і очі одні на двох сині») … А потім, ще були асоціації… Здаюсь, про Кого?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-28 18:31:35 ]
Сергію, ну точно не про Майстерні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 18:49:20 ]
Дякую, хай лишається інтимна таємниця. То - святе. Щасти.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 01:02:48 ]
Оленцю, захопилася , аж ай - ай... Хто у ліс, а я по дрова... Кішка - не може бути символом одомашненої тваринки... ЇЇтреба приручити , -а так кішка сама по собі, куди хоче - туди і йде... А загалом загальна картина не псується, а , навіть, виграє.:) Дякую за гарну поезію, вільна авторко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-29 11:58:36 ]
Дякую, Кішечко. Але і киці бувають різні, загалом вони вільні і самі по собі. Але є і киці, яким тільки дай вільні колінка. Оце і був для мене символ хатнього затишку - господиня з кішечкою, і ще клубком ниток у кошику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-01 21:46:53 ]
щось увесь мій конструктив, наче на зимових вакаціях, гад, відпочиває...
словом, це третя річ із твоїх, яка ціпонула мене далі нікуди. (інші-то теж ціпонули. тільки там далі є куди) читала багато разів. підсумувавши усе, основна емоція від прочитання: я вражена.
спасибі. вірш прекрасний, візуальний і близький, але... (за кадром чуються зловіщі шуми, звязок переривається)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-06 22:12:45 ]
Ніко, то не тільки твій конструктив відпочиває... Третя річ?! Цікаво, а які перші дві ( то так для власного реєстру). Дякую, що шуми за кадром не завадили тобі прочитати мій вірш і отримати від нього якісь враження. До речі, шуми за кадром, то вода у душі? :)