ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.02.27 21:17
Нате
                    ІІІ
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!

Іван Потьомкін
2026.02.27 19:44
Владислав Бронєвський
«Слухай, дівчинко!» Вона не слуха…
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.

Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),

Юрій Лазірко
2026.02.27 15:39
Нам Не Торкнутися -- з присмаком іспанських ритмів
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях

збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло

Микола Дудар
2026.02.27 10:43
***
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?

Борис Костиря
2026.02.27 10:26
Ранок
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.

Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
* * *
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Довколаполітичні думки
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
Меню гіркої правди
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям

С М
2026.02.26 20:53
Марсіанський танцзал (T. Rex)
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах

Володимир Невесенко
2026.02.26 20:38
Туман
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.

Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь

Юрій Гундарів
2026.02.26 20:04
Пам‘яті Романа Кофмана
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…

До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз

Євген Федчук
2026.02.26 19:17
Чому у жінок довге волосся
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –

Сергій Губерначук
2026.02.26 17:52
Маленька замальовочка
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,

Юрій Гундарів
2026.02.26 12:22
Богиня у гніві
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту: «Що бачить читач, який натрапив на публікацію

Микола Дудар
2026.02.26 11:49
***
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —

Борис Костиря
2026.02.26 11:47
* * *
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 а я не кажу тобі що кохаю
а я не кажу тобі що кохаю
бо ти - вода повітря і вірші
ти той хто повів за собою зграю
поетів у тур небесно-піший
бо знаєш для нас таки цікавіше
зривати зі шкури міста афіші

можемо впасти в калюжу по плечі
й гребти навздогін байдаркам осіннім
бо в нас одні на двох речі
і очі одні на двох сині
а тільки у місто завалиться вечір
ти на мені мов собака на сіні

а я не кажу тобі що кохаю
бо я - вода повітря і вірші
щоранку з твого життя вислизаю
на інші планети в площини інші
а потім знову вертаюсь у зграю
і йду за тобою в похід піший

туди де є майстер і первісна глина
туди де дають почуття і розум
немов за рецептом укол інсуліну
і хоч я давно вже не можу без дози
ти кішку мені не клади на коліна

бо я не домашня
я вільна




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-12-28 13:00:19
Переглядів сторінки твору 6232
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.395 / 5.5  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 5.332 / 5.5  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.840
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 13:21:25 ]
От бачите, Олено, і Ви вже не домашня, а вільна...
Ще трохи і трохи і теж почнете дико моїх вовків розуміти, а може, й любити...
"а я не кажу тобі що кохаю" - прошепочете вожаку, готова віддати за його людський погляд усі свої талановиті вірші...:)
Ставлю Вам дві 5: одну від себе, другу -- за брата вовка.

Мамай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-28 13:27:42 ]
Дякую, Ігоре. Але чому Вже не домашня, може Ще не домашня? А вовків я люблю, їхніх вожаків ще більше. Надіюсь, колись я дочекаюся не тільки дві п'ятірки від вас і брата вовка, а й шістку від усієї зграї. Хоча я нікуди не поспішаю, на все свій час.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 20:43:50 ]
Ну, Оленко, якщо "вовків любите, а їхніх вожаків ще більше", то, може, зміните рядок "ти на мені мов собака на сіні" на "ти на мені наче вовк той на сіні"?.. :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-28 21:58:46 ]
Ой, пане Ігоре, напевно-таки, не зміню. Бо вовків я люблю, а моя лірична героїня надає перевагу саме песикам. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 13:38:09 ]
Оленко, ти впевнена, що десь почуття і розум "дають"? І не в"їхала про собаку на сіні. Треба, щоб він - вожак - віддавав вовчицю всім іншим?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-28 13:55:53 ]
"Віддавати" не треба сприймати буквально. Іноді лише погляд іншого чоловіка сприймається як зазіхання на кохану людину. А по почуття і розум, тут малося на увазі, йти до Бога, коли він тільки створював людину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 14:33:07 ]
Спочатку я думав, що це зізнання Майстерням («ти той хто повів за собою зграю», «туди де є майстер і первісна глина»), а потім помітив синє око і планету в ньому («і очі одні на двох сині») … А потім, ще були асоціації… Здаюсь, про Кого?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-28 18:31:35 ]
Сергію, ну точно не про Майстерні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-28 18:49:20 ]
Дякую, хай лишається інтимна таємниця. То - святе. Щасти.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2008-12-29 01:02:48 ]
Оленцю, захопилася , аж ай - ай... Хто у ліс, а я по дрова... Кішка - не може бути символом одомашненої тваринки... ЇЇтреба приручити , -а так кішка сама по собі, куди хоче - туди і йде... А загалом загальна картина не псується, а , навіть, виграє.:) Дякую за гарну поезію, вільна авторко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-29 11:58:36 ]
Дякую, Кішечко. Але і киці бувають різні, загалом вони вільні і самі по собі. Але є і киці, яким тільки дай вільні колінка. Оце і був для мене символ хатнього затишку - господиня з кішечкою, і ще клубком ниток у кошику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-01 21:46:53 ]
щось увесь мій конструктив, наче на зимових вакаціях, гад, відпочиває...
словом, це третя річ із твоїх, яка ціпонула мене далі нікуди. (інші-то теж ціпонули. тільки там далі є куди) читала багато разів. підсумувавши усе, основна емоція від прочитання: я вражена.
спасибі. вірш прекрасний, візуальний і близький, але... (за кадром чуються зловіщі шуми, звязок переривається)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-06 22:12:45 ]
Ніко, то не тільки твій конструктив відпочиває... Третя річ?! Цікаво, а які перші дві ( то так для власного реєстру). Дякую, що шуми за кадром не завадили тобі прочитати мій вірш і отримати від нього якісь враження. До речі, шуми за кадром, то вода у душі? :)