ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,

Сергій Губерначук
2026.03.31 21:40
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.

Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –

Ігор Терен
2026.03.31 19:24
Не дивуюсь видиву нічному,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.

І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,

хома дідим
2026.03.31 16:16
мене огудять
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи

Володимир Бойко
2026.03.31 16:02
Багато хто із мешканців Європи її, стареньку, не люблять. І, мабуть, не варто дивуватися новочасним мігрантам, які відчувають пекучу тугу за звичним середовищем і час від часу пориваються запровадити рідні мусульманські, індуїстські чи інші традиції за м

Охмуд Песецький
2026.03.31 12:46
Тиша в небесних школах.
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.

Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,

Борис Костиря
2026.03.31 11:43
Ніч у оголеність штовхає,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.

Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,

Юрій Гундарів
2026.03.31 11:24
Моя мама Світлана Вікторівна Єрмакова родом із Північного Кавказу - з лермонтовського Пятигорська. З дитинства маючи гарний голос (у своєму розквіті він нагадував тембр Монсеррат Кабальє), вона співала завжди і всюди - у школі, на конкурсах, у госпіталях

Віктор Кучерук
2026.03.31 06:12
Весняний ранок прохолодний,
Хоч сонце сяє над Дніпром
І так безвітряно сьогодні,
Що білий світ застиг кругом.
Впиваюсь сонцем і повітрям,
На повні груди вдих роблю, -
Виймаю пензлі та палітру
І волю вмілості даю.

Андрій Людвіг
2026.03.31 02:06
Вкрилася земля попелом і кров'ю,
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті

Володимир Бойко
2026.03.31 01:19
Шукаючи себе випадково знайшов логіку. Носієві традиційних цінностей знесло дах. Корисні ідіоти користалися зі свого статусу небезкорисливо. Чужа історія – як випадкова коханка. Історію, як і дружину, треба мати свою. Найлегше у підвищенні тис

Ігор Шоха
2026.03.30 14:11
                    І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.

Борис Костиря
2026.03.30 13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зеніті,
Коли земля красу творить.

Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,

Юхим Семеняко
2026.03.30 11:52
  Вірш представляє собою приклад дещо розбалансованої лірики, де щирість вічного людського почуття поєднується з рисами сучасності – від модерної зачіски Wolf Cut до класичної коси зі стрічкою. Це поєднання створює настрій суму й затишку з відтінком загад

Віктор Кучерук
2026.03.30 06:44
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.

С М
2026.03.29 21:22
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я

Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 старість застала її зненацька
Образ твору старість застала її зненацька
у формі шкільній
бант на волоссі
важко повірити та їй довелося
залишити школу
в клітинку осінь
й носити кайдани чужого імені

топити у річці вербових котиків
вони не рятують від мишесмутку
пальці тереблять мов самокрутку
спідницю made in собача будка
що може розсипатися від дотику

вона ще не звикла жити навпомацки
дивитись у дзеркало - бачити вічність
лягати у жовтні прокидатись у січні
і рахувати дні ідентичні
що розмежовані місяцекомами

нас обирають і ми вибираємо
в "притулку для квітів" відсутні умови
може і справді її хтось замовив
зорі на небі ікрою мойви
і порцеляна зграями

пішла під землю з дощами осінніми
жодних слідів світлин і свідків
вітер гатить кулаком по вікнах
і мародером по хаті сусідка
вириває речі з коріннями





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-05 10:25:12
Переглядів сторінки твору 4685
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.084 / 5.5  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-05 10:36:33 ]
Оленко, імхо, перший варіант (тобто без останніх 5 рядків) виглядав логічніше. Або відокремити їх від решти тексту крапками.
в "притулок для квітів" - чи в притулку?
і як це "порцеляна зграями"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-06-05 10:43:38 ]
Дякую, Чорі. Але, як на мене, то за змістом тут усе пов'язано. Щодо притулку, погоджуюся. А порцеляна - малося на увазі НЛО.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-05 10:58:00 ]
Круто!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-06-05 14:16:22 ]
Дякую, Олександре!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-06-05 16:17:52 ]
Гарний вірш. Проте перша його поливина органічніша, а потім - важко утримувати смисл написанного, усе наче розпливається. Наче кістяка у другій частині не вистачає. Спочатку думаєш, що школярка вийшла заміж (по зальоту), а потім - взагалі не знаєш, що думати. А, може, я взагалі не змогла зрозуміти суті написаного?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-06-06 13:52:01 ]
Юліє,у Вас зовсім інше трактування мого вірша, але це цілком нормально. Скільки читачів - стільки версій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-06-05 19:41:57 ]
Мені вірш видався прозорим, як морська вода. Яскраво постали образи: особливо головна героїня у бантові, яка не показує своє обличчя.
спідницю made in собача будка - цікава знахідка. Вірш модерновий, і зразу відчуваєш, що писала його справжня майстриня слова.
Але на цьому у мене збився ритм.
нас обирають і ми вибираємо
в "притулку для квітів" відсутні умови
може і справді її хтось замовив
зорі на небі ікрою мойви
і порцеляна зграями.
Гадаю все доречно, але , може трошечки підправити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-06-06 13:53:07 ]
Дякую-ю-ю, Юль, за детальний аналіз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-06 15:24:42 ]
Чужа душа - темний ліс. А Ваші вірші - дивні-дивні... Може тому що люди ходять пустелею, а дерева, які навколо - то насправді не дерева, а люди... Тому і здається усім, що пробираються хащами, а то не хащі а людські пащі... А вірші, як спасіння... Чи може нас проковтнули і ми у шлунку-Всесвіту відригуєм словами душі вмерлі?...
(щось таке...)
З повагою, Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-06-07 13:03:29 ]
Ого-го, Костя. Ваш коментар ще дивніший ніж мої вірші :)Дякую.