ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,

хома дідим
2026.08.04 13:01
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух

Борис Костиря
2026.08.04 13:00
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.

Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,

Олена Побийголод
2026.08.04 10:32
Ольга Фадєєва (1906-1986)

Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!

    Бо неділя – це вітанки

Вячеслав Руденко
2026.08.04 09:20
А за вітром, ще до снігу,
Перед тінню на світанку,
Яскравіше світла ночі,
Більше снігу довгим ранком,

Вище лісу, там де вечір
У сльоті! Гучніше смерті!-
Як згадаєш розпізнаєш,

Ірина Вовк
2026.08.04 08:59
P.S. Погляд крізь приціл. Свідчення штурмбаннфюрера (не для протоколу) Кабінет начальника поліції безпеки та СД (гестапо) на Короленка. Того ж дня, пізній вечір. У кімнаті панує тиша. На столі горить настільна лампа

Віктор Кучерук
2026.08.04 07:17
З усіх злелеяних доріг
Оця найтяжча,
Бо шлях вибоїстий побіг
Крізь дикі хащі.
Хоча обставини не ті,
І не до свята, -
Метою стало у житті
Важке здолати.

Роксолана Вірлан
2026.08.03 21:23
Який в тім толк - щоб відьмі- хижаку,
товкти про різні кодекси в астралі,
а чи про гріх?...у неї є педалі,
пластична Ява - є сакральний круг
і плуг, аби орати білі далі.

Хай сонячного втемнення поріг -
вона - Творця відтворення і воля -

Ольга Садкова
2026.08.03 21:02
Не треба зустрічі, не треба,
лиш надішли мені листа
звідтіль, що між землею й небом,
що забуттям не зароста.

Нехай спливли роки повз мене,
мов ріки, що забули брід —
цвіт прибережного ромену

Ігор Шоха
2026.08.03 18:06
У тому, що імперія проклята,
немає української вини.
Рятують душі дочки і сини –
у кожного згоріла крайня хата,
немає де ховатись від війни.

ІІ
Дійшло уже й до тричі ухилянта

Володимир Бойко
2026.08.03 14:08
Серед літа гостей Занзібару
Неможливо дістати із бару.
Заїжджай в Занзібар -
І одразу у бар,
А без бару нема Занзібару.

Двох туристів у Гондурасі
Придавило в готелі матрасом.

Борис Костиря
2026.08.03 13:23
Бурульки падають з дахів
Так несподівано, як бомби,
Немов тягар німих гріхів
Чи злитки неземного болю.
Бурульки - посланці світів,
Від нас захованих, далеких.
Вони - уламки тих мостів
До позачасся, мов лелеки.

Володимир Мацуцький
2026.08.03 12:19
Народе, встань!
Лише тобі належить право
убити ворога
і знищити катів.
Ти є – країна, і ти є – держава.
Вставай – і піднімай братів.
Крокуй вперед –
І біль , і страх здолаєм,

Іван Потьомкін
2026.08.03 12:10
Чи ними ще не вистелено світ?
Чи ними світа ще не вславлено?
Невже не ними зір твій пломенить
Несхибно так, примружено, аж райдужно?
Чого ще треба?
Диваки мовчать, чи пак
Стискають руку завтрашньому вбивці.
Чого ще треба?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 писати влітку про ялинки щонайменше не модно
писати влітку про ялинки щонайменше
не модно
чоловіка відкладеного на завтра
кохай сьогодні
прокидайся із сонцем громадянином
Японії
і відганяй темні сили білим оком
півонії
не вір золотому руну
на ньому немає проби
купи піщаний годинник
пантруй за пустелею Гобі
квіти сади
на них метеликів фарби
ще б Кобо Абе ключі від будинків
дав би
і тихо живи як миша у сирі
чедер
на небо дивись
уявляй дощів дреди




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-10 09:05:56
Переглядів сторінки твору 6176
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.198 / 5.5  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 10:12:45 ]
Там щось з формою, але то без мене розкажуть.
Думки та образи дуже гарні.
Але...
Кобо Абе ще раз нагадує про Японю, вносить дисонанс у загальну географію, може його прибрати? А то ялинки Японія пустелі ітут знову Японія з іншого боку, але про теж саме... Фонить.
І про хороше:

прокидайся із сонцем громадянином
Японії (с)
Ємко багатогранно дуже, дуже

не вір золотому руну
на ньому немає проби (с)

Сподобалось, чудово, просто чудово

і тихо живи як миша у сирі
чедер (с)

Сорт сиру освіжае заюзаний образ. Бо звично уявляти мишу в дірявому сирі, а тут раптом чедер нора в затиштому шматку сиру. Клас!

уявляй дощів дреди

Ну це просто
Люблю
Юля.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 10:41:49 ]
Юль, безмежно вдячна за такий розлогий і конструктивний коментар. Щодо Кобо Абе, то все-таки я використала це ім'я не стільки як відсилання до Японії (хоча і це теж), а в основному як відсилання до пісків. Думаю, не треба нагадувати про цей відомий твір. Логічним продовженням ланцюга Японія-піски-будинки для мене був саме цей автор. Хоча, можливо, й треба було би бути алогічною, але написалося так, і це мене поки що влаштовує.Ще раз дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 14:30:34 ]
Я дуже полюбляю цього японського автора. Мала щастя читати в російському перекладі крім того роману, на який ви на тякаєте, ще "Чужое лицо" і "Человек ящик"
"Женщина в песках" чудовий і звичайно, найбільш відомий твір, письменника, але асоціація Кобо Абе з пісками, подібна до того, якби Шевченка асоціювали з рядком "Реве та стогне Дніпр широкий", тобто для діток п'ятого класу порівняння, або для тих хто тільки чув про Кобо Абе.
Мене вразило ваше відчуття логіки і те як ви це передали у своєму вірші


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-08-10 10:55:23 ]
Ну що я Тобі, Оленко, пораджу, коли ти вже й сама все розумієш?.. Ще й, бачу, море моє на яхті моїй любиш, про яке я, провідчувши, написав:

Море. Ніч. І дельфіна голос.
Безіменна зоря тремтить.
Твоє тіло – дзвінке і голе
Заперечення темноти.

Органічне, органне в жилах,
Солоніють видох і вдих.
На серцях виростали б крила,
Але ж серце наше з води.

Ми на морі сліди лишаєм.
Я – муз–чина і муза – ти.
Розпинаєм і воскрешаєм
Наше тіло, як мед густий.

Отако… отако… і вище…
Хвиля піниться й нас несе.

Ми – Життя!
Ми із моря вийшли.

Біля моря нам можна все.
Отож... "чоловіка відкладеного на завтра
кохай сьогодні"... :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 13:54:10 ]
Ой, як тонко Ти все відчуваєш:) Навіть на морі не сховатися від пронизливих очей Поета. А та муза, якій насправді присвячено того вірша насправді має бути дуже щасливою, їй ж бо можна все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-08-10 15:34:34 ]
:) Ой тонко-тонко... А не рветься... Приємно, що помітила. Святе місце порожнім не буває... Ти теж тонко... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 21:33:18 ]
Ото той Iгорко - батяр. :)
Жодна муза на пiнi з якої повстала не втримається вiд таких захцянок.

'Я – муз–чина і муза чинна – ти.' :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 13:26:09 ]
Та що ж буду писати...Всі поетичні знахідки твої вже перераховано. З насолодою вчитуюсь, як завжди, тішуся новому твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 13:56:12 ]
Юль, знахідки то перераховано, але повторююсь, я люблю, коли і недоліки вказують. Мені ж бо ще далеко до самооцінки 6. Тішуся, що ти втішена.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 21:55:12 ]
Оленко,
Як завжди - дуже образно.

З теплом,
ЛЮ

***
прокидайся із сонцем громадянином
Японії
Македонсько розширюй свої
територiї
Cпоглядай на розпiнених
муз та поетiв
Попелюшок у кедах 48-го
в кабрiолетi
Одягай щось цнотливе пiд знаком
"Осторожно детi" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 09:08:51 ]
Дякую, Юр. Уявила собі Попелюшок у кедах 48-го. З теплом на тепло.