ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.12.18 07:24
* * *
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Дивний сон
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Барва знамена і тло
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі

Іван Потьомкін
2025.12.17 20:15
***
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

С М
2025.12.17 16:51
Чуйне грішне (The Doors)
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну

Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Завжди з тобою
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Вулиця
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
***
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Портос (ч.1)
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Справжня зима
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло…
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
***
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Я і Совість
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Моя муза
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває...
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 писати влітку про ялинки щонайменше не модно
писати влітку про ялинки щонайменше
не модно
чоловіка відкладеного на завтра
кохай сьогодні
прокидайся із сонцем громадянином
Японії
і відганяй темні сили білим оком
півонії
не вір золотому руну
на ньому немає проби
купи піщаний годинник
пантруй за пустелею Гобі
квіти сади
на них метеликів фарби
ще б Кобо Абе ключі від будинків
дав би
і тихо живи як миша у сирі
чедер
на небо дивись
уявляй дощів дреди




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-08-10 09:05:56
Переглядів сторінки твору 5832
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.198 / 5.5  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 10:12:45 ]
Там щось з формою, але то без мене розкажуть.
Думки та образи дуже гарні.
Але...
Кобо Абе ще раз нагадує про Японю, вносить дисонанс у загальну географію, може його прибрати? А то ялинки Японія пустелі ітут знову Японія з іншого боку, але про теж саме... Фонить.
І про хороше:

прокидайся із сонцем громадянином
Японії (с)
Ємко багатогранно дуже, дуже

не вір золотому руну
на ньому немає проби (с)

Сподобалось, чудово, просто чудово

і тихо живи як миша у сирі
чедер (с)

Сорт сиру освіжае заюзаний образ. Бо звично уявляти мишу в дірявому сирі, а тут раптом чедер нора в затиштому шматку сиру. Клас!

уявляй дощів дреди

Ну це просто
Люблю
Юля.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 10:41:49 ]
Юль, безмежно вдячна за такий розлогий і конструктивний коментар. Щодо Кобо Абе, то все-таки я використала це ім'я не стільки як відсилання до Японії (хоча і це теж), а в основному як відсилання до пісків. Думаю, не треба нагадувати про цей відомий твір. Логічним продовженням ланцюга Японія-піски-будинки для мене був саме цей автор. Хоча, можливо, й треба було би бути алогічною, але написалося так, і це мене поки що влаштовує.Ще раз дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 14:30:34 ]
Я дуже полюбляю цього японського автора. Мала щастя читати в російському перекладі крім того роману, на який ви на тякаєте, ще "Чужое лицо" і "Человек ящик"
"Женщина в песках" чудовий і звичайно, найбільш відомий твір, письменника, але асоціація Кобо Абе з пісками, подібна до того, якби Шевченка асоціювали з рядком "Реве та стогне Дніпр широкий", тобто для діток п'ятого класу порівняння, або для тих хто тільки чув про Кобо Абе.
Мене вразило ваше відчуття логіки і те як ви це передали у своєму вірші


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-08-10 10:55:23 ]
Ну що я Тобі, Оленко, пораджу, коли ти вже й сама все розумієш?.. Ще й, бачу, море моє на яхті моїй любиш, про яке я, провідчувши, написав:

Море. Ніч. І дельфіна голос.
Безіменна зоря тремтить.
Твоє тіло – дзвінке і голе
Заперечення темноти.

Органічне, органне в жилах,
Солоніють видох і вдих.
На серцях виростали б крила,
Але ж серце наше з води.

Ми на морі сліди лишаєм.
Я – муз–чина і муза – ти.
Розпинаєм і воскрешаєм
Наше тіло, як мед густий.

Отако… отако… і вище…
Хвиля піниться й нас несе.

Ми – Життя!
Ми із моря вийшли.

Біля моря нам можна все.
Отож... "чоловіка відкладеного на завтра
кохай сьогодні"... :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 13:54:10 ]
Ой, як тонко Ти все відчуваєш:) Навіть на морі не сховатися від пронизливих очей Поета. А та муза, якій насправді присвячено того вірша насправді має бути дуже щасливою, їй ж бо можна все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-08-10 15:34:34 ]
:) Ой тонко-тонко... А не рветься... Приємно, що помітила. Святе місце порожнім не буває... Ти теж тонко... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 21:33:18 ]
Ото той Iгорко - батяр. :)
Жодна муза на пiнi з якої повстала не втримається вiд таких захцянок.

'Я – муз–чина і муза чинна – ти.' :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 13:26:09 ]
Та що ж буду писати...Всі поетичні знахідки твої вже перераховано. З насолодою вчитуюсь, як завжди, тішуся новому твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 13:56:12 ]
Юль, знахідки то перераховано, але повторююсь, я люблю, коли і недоліки вказують. Мені ж бо ще далеко до самооцінки 6. Тішуся, що ти втішена.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 21:55:12 ]
Оленко,
Як завжди - дуже образно.

З теплом,
ЛЮ

***
прокидайся із сонцем громадянином
Японії
Македонсько розширюй свої
територiї
Cпоглядай на розпiнених
муз та поетiв
Попелюшок у кедах 48-го
в кабрiолетi
Одягай щось цнотливе пiд знаком
"Осторожно детi" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 09:08:51 ]
Дякую, Юр. Уявила собі Попелюшок у кедах 48-го. З теплом на тепло.