ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.16 23:45
* 232 *
на правах інтермедії
побути поетом
побути красивою осінню
побути жовтнем
курити якусь целюлозу
майже тирсу якусь
але ж
перечитуючи епістолярії

Іван Потьомкін
2026.10.16 22:35
Болеслав Лесьмян "Запізніле визнання"
Люблю, як, весела, розбуджуєш гомін довкіль
І твоїми очима простежену далеч дороги,
І ті чари, що явлені сміхом твоїм –тії ж чари завжди!..
Що тебе я досі не покохав - неспроможен збагнути.

А тепер,як сад зашумить чи скрипнуть двері,
Зриваюсь,аби п

Світлана Пирогова
2026.10.16 20:23
Малює осінь філігранно
Малює осінь філігранно:
У півтонах охри і бронзи.
Вдягає клену шарф багряний,
Заводить з листя справжнє рондо.

Вона не квапиться, бо знає:
Краса у кожній миті парку.
І таємничості ознаки -

Мирон Шагало
2026.10.16 19:44
Ранок народиться
Тихо жоржиною
до скроней твоїх доторкну,
казкою мрійною
вечірні уста пригорну.
Ніч засвітить зірки
для нас двох.
Ранок народиться
без тривог.

Ігор Терен
2026.10.16 15:09
У школі гри на виліт
Життя запрошує до школи
не перший раз у перший клас
і поки ходимо по колу
з минулого в майбутній час
останній дзвоник із ніколи
ночами доганяє нас.

ІІ

Борис Костиря
2026.10.16 13:35
Кара
Намагався заснути, та тільки дарма.
Не вдалося поринути в небо таємне.
Огортає, як військо, тотальна пітьма.
І в раю не побачиш сподівану Єву.

Намагався заснути, та кара тебе
Наздогнала в домівці й ударила в серце.
Ти прикутий до скелі, де небо ря

Катерина Савельєва
2026.10.16 11:14
Береги (рондель)
Осiннiй холод навкруги,
Вже час напевно вiдпускати:
Пожовкле листя вiддавати,
Де били вiтру батоги.

Самотньо дивляться луги,
Їх також можна привiтати.
Осiннiй холод навкруги,

В Горова Леся
2026.10.16 11:07
Цілу ніч
Дощ бавився із вітром цілу ніч,
Дзвенів по блясі, шурхотів у шибку,
То цівкою наспівував мені,
То булькав у трубі сердитий хрипко.

Він безліч раз міняв відтінки тем:
Тужив за літом, шепотів про осінь,
Замріяно дзюрчав мені про те,

Віктор Кучерук
2026.10.16 06:15
* * *
Плине небом ясний місяць,
Сповиває землю сон.
Тче пітьма тонку завісу
Між густих дубових крон.
Сплять пташки в гніздечках тихих,
Вітер також спати ліг.
Лиш зістарену безвихідь
Подолати сон не зміг.

хома дідим
2026.10.15 23:54
* 231 *
ідеалізм чи нігілізм
часописи й бібліотеки
ще пантоміми та балетки
олівчики з мосяжних гільз
овідія метаморфози
варфоломей морфін у дозах
шуруй до раю і вернись
в кінці обовязково приз

Артур Сіренко
2026.10.15 16:58
Сьогоніч бистрина зірок
Були часи Троянові,
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола

Володимир Бойко
2026.10.15 16:38
Лімерики F-12
Держслужбовцям у місті Валенсії
Дуже гарно живеться на пенсії.
Безкоштовне кіно,
Казино і вино -
Фантастичне життя у Валенсії.

Із поклоном в російську столицю
Мчить, мов птах, вірнопідданий фіцо

Борис Костиря
2026.10.15 15:58
Небесний меч
Небесний меч над нами висне,
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.

Артур Курдіновський
2026.10.15 15:15
Освідчення осені
Які б рядки про тебе не писав я,
Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.

Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.

Євген Федчук
2026.10.15 14:27
Битва під Суздалем у липні 1445 року
Історія – учителька життя.
Але одних вона навчити може,
А інші до навчання неспроможні.
Живуть на білім світі, як сміття.
Самі по-людськи не навчились жить,
Нормально жити іншим заважають,
І розуміти того не бажають,
Що ті уроки треба все ж учить,

Тетяна Левицька
2026.10.15 12:37
Книга
Бра над софою схилилось уклінно...
Ніч підглядає в зашторені вікна...
В тиші блукають розгублені тіні,
книга тремтить у руках непомітно,
як пелюстки білорунних гортензій.
Слово до слова, складаються в пазли,
ллється мелодія дивних поезій —
образи с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 писати влітку про ялинки щонайменше не модно
писати влітку про ялинки щонайменше
не модно
чоловіка відкладеного на завтра
кохай сьогодні
прокидайся із сонцем громадянином
Японії
і відганяй темні сили білим оком
півонії
не вір золотому руну
на ньому немає проби
купи піщаний годинник
пантруй за пустелею Гобі
квіти сади
на них метеликів фарби
ще б Кобо Абе ключі від будинків
дав би
і тихо живи як миша у сирі
чедер
на небо дивись
уявляй дощів дреди




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-08-10 09:05:56
Переглядів сторінки твору 6344
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.198 / 5.5  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 10:12:45 ]
Там щось з формою, але то без мене розкажуть.
Думки та образи дуже гарні.
Але...
Кобо Абе ще раз нагадує про Японю, вносить дисонанс у загальну географію, може його прибрати? А то ялинки Японія пустелі ітут знову Японія з іншого боку, але про теж саме... Фонить.
І про хороше:

прокидайся із сонцем громадянином
Японії (с)
Ємко багатогранно дуже, дуже

не вір золотому руну
на ньому немає проби (с)

Сподобалось, чудово, просто чудово

і тихо живи як миша у сирі
чедер (с)

Сорт сиру освіжае заюзаний образ. Бо звично уявляти мишу в дірявому сирі, а тут раптом чедер нора в затиштому шматку сиру. Клас!

уявляй дощів дреди

Ну це просто
Люблю
Юля.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 10:41:49 ]
Юль, безмежно вдячна за такий розлогий і конструктивний коментар. Щодо Кобо Абе, то все-таки я використала це ім'я не стільки як відсилання до Японії (хоча і це теж), а в основному як відсилання до пісків. Думаю, не треба нагадувати про цей відомий твір. Логічним продовженням ланцюга Японія-піски-будинки для мене був саме цей автор. Хоча, можливо, й треба було би бути алогічною, але написалося так, і це мене поки що влаштовує.Ще раз дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 14:30:34 ]
Я дуже полюбляю цього японського автора. Мала щастя читати в російському перекладі крім того роману, на який ви на тякаєте, ще "Чужое лицо" і "Человек ящик"
"Женщина в песках" чудовий і звичайно, найбільш відомий твір, письменника, але асоціація Кобо Абе з пісками, подібна до того, якби Шевченка асоціювали з рядком "Реве та стогне Дніпр широкий", тобто для діток п'ятого класу порівняння, або для тих хто тільки чув про Кобо Абе.
Мене вразило ваше відчуття логіки і те як ви це передали у своєму вірші


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-08-10 10:55:23 ]
Ну що я Тобі, Оленко, пораджу, коли ти вже й сама все розумієш?.. Ще й, бачу, море моє на яхті моїй любиш, про яке я, провідчувши, написав:

Море. Ніч. І дельфіна голос.
Безіменна зоря тремтить.
Твоє тіло – дзвінке і голе
Заперечення темноти.

Органічне, органне в жилах,
Солоніють видох і вдих.
На серцях виростали б крила,
Але ж серце наше з води.

Ми на морі сліди лишаєм.
Я – муз–чина і муза – ти.
Розпинаєм і воскрешаєм
Наше тіло, як мед густий.

Отако… отако… і вище…
Хвиля піниться й нас несе.

Ми – Життя!
Ми із моря вийшли.

Біля моря нам можна все.
Отож... "чоловіка відкладеного на завтра
кохай сьогодні"... :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 13:54:10 ]
Ой, як тонко Ти все відчуваєш:) Навіть на морі не сховатися від пронизливих очей Поета. А та муза, якій насправді присвячено того вірша насправді має бути дуже щасливою, їй ж бо можна все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-08-10 15:34:34 ]
:) Ой тонко-тонко... А не рветься... Приємно, що помітила. Святе місце порожнім не буває... Ти теж тонко... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 21:33:18 ]
Ото той Iгорко - батяр. :)
Жодна муза на пiнi з якої повстала не втримається вiд таких захцянок.

'Я – муз–чина і муза чинна – ти.' :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 13:26:09 ]
Та що ж буду писати...Всі поетичні знахідки твої вже перераховано. З насолодою вчитуюсь, як завжди, тішуся новому твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 13:56:12 ]
Юль, знахідки то перераховано, але повторююсь, я люблю, коли і недоліки вказують. Мені ж бо ще далеко до самооцінки 6. Тішуся, що ти втішена.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 21:55:12 ]
Оленко,
Як завжди - дуже образно.

З теплом,
ЛЮ

***
прокидайся із сонцем громадянином
Японії
Македонсько розширюй свої
територiї
Cпоглядай на розпiнених
муз та поетiв
Попелюшок у кедах 48-го
в кабрiолетi
Одягай щось цнотливе пiд знаком
"Осторожно детi" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 09:08:51 ]
Дякую, Юр. Уявила собі Попелюшок у кедах 48-го. З теплом на тепло.