ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Огляди критики та аналітики):

Галина Щерба
2016.02.13

Василь Дерій
2016.01.31

Танюша Гаращенко
2015.02.22

Любов СЕРДУНИЧ
2014.03.11

Кушнір Микола Ікстлан
2013.03.22

Микола Істин
2013.02.17

Світлана Майя Залізняк
2009.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Пашук (1982) / Огляди критики та аналітики

 Що робити? Плагіат.
Люди добрі, що ж то робиться? Крадуть не те, щоб образи, а дослівно цілі строфи. Нещодавно до моїх рук потрапила збірка трьох авторок „Тройзілля”, видана 2009-го року у Кіровограді. І яке ж було моє здивування, коли в однієї із „поетес” Надійки Гармазій із 25-ти представлених віршів у кількох поезіях я натрапила на відвертий плагіат. Щоб не бути пустослівною наведу для взірця свої поезії і Надійки Гармазій.

Олена Пашук

А весна переношена за середину березня
А весна іще досі страждає нічним енурезом.
Я шукаю з поміж відлиги свою краплю берега.
Я метелик, що хоче злетіти з тичинки леза.


Вірю, кожній рослині в цей день подарують по жінці,
Які наче б то пахнуть зітханням й ногами босими
Ми тримаємо світ, він наповнений нами по вінця
І на бас обертатись щодня певно досить вже.

Нам до ліжка приносять цей день
з легким присмаком кави,
І коти ненастроєні скрипки тягнуть із вирію.
Нам не треба в музей, нас потрібно чіпати руками,
Дайте хоч навесні відчути себе неповією.

збірка „...і німі оплески” 2004р.

Надія Гармазій

Треба, щоб кожній троянді
подарували жінку
Бажано, разом з ліжком,
До якого щоранку приносять каву
І день із закоханим присмаком....


Треба відкрити музеї,
Де збережуть її запах,
Де збережуть її вільність...

2009р. С.77
----------------------------------------------

Олена Пашук

в астронома
завжди одне око заплющене
а тому я для нього
лише пів жінки


цікаво з правою чи лівою півкулею

йому все одно
а я не знаю
яке око підфарбувати
аби втримати на віях
трьох китів

йому все одно
а я не знаю
чи є у мене серце
з усіма його камерами схову
та крематорієм

йому все одно
а я вже звикла
що пів мене вдома
а пів – на роботі

між нами
три квартали
між нами
тінь
між нами
сокира виросла

антологія „13*13”, 2007

***
Надія Гармазій

У своєму ковпаку
Ти так схожий
На того, хто рахує зірки.
Але ж ти – перехожий,
Але ж я – лиш пів суті.
Я – пів жінки, пів всесвіту,
Бо в астронома завжди
Одне око примружене.

І тобі – лише твоє небо.
А я не знаю, яке око нафарбувати
І так – роки...світові.
Бо пів мене – твоя суть.
Бо пів мене – ти бачиш одним оком.
Але ж, пів мене – це тільки одна друга жінки.

2009 С.79

-----------------------------------------------
Олена Пашук

черниця
монастир на мишей залишивши
у сукні весільній подалася в небо
аби звідти шукати ті пальці
на які обручка налізе
бо по пальцях
як по зрубу дерева
можна сказати
скільки тобі років

і скільки тебе під шкірою
пальці піаніста
можуть із пляшки дістати змія
або висушити на собі
зо два десятки горобців

пальці хірурга
можуть перетасувати
смужки на тілі бджоли


а тобі чернице
потрібні пальці
з-під нігтів яких
можна золото добувати

антологія „13*13”, 2007

***
Надія Гармазій


По твоїх пальцях,
Як по зрубу дерева,
Видно,
Скільки тобі років,
Але, чи треба це,
Коли твої пальці
Наосліп тасують смужки
Бджолиного тіла,
Ніколи не помиляючись
У їх безглуздій послідовності


2009 С.84
----------------------------------------------
Олена Пашук

ця черепаха везла час
у будинок для престарілих
де вікон немає
де вікна є
але кого виглядати

окрім світанків із мокрого шовку

сліпі птахи
у небо не втрапивши
на склі
свою смерть вишивають
білим хрестиком

черепаха
що світ на собі
не втримала
спізнилася на один крок
та пів удару серця

посеред будинку
братики зацвіли

2005

***
Надія Гармазій

Є вікна,
У які нічого не можна побачити,
Крім будинку навпроти.
Усі, хто дивляться крізь скло – приречені,
Бо ждуть НІКОГО...
У них забагато часу,
Щоб ждати,
І замало, аби діждатися.
А черепаха завжди привозить його, час,
Тільки невчасно,
Запізно.

Прострочений,
Не придатний до вжитку тими,
Хто дивиться
У вікна
З кімнати
Будинку
Для престарілих
...

2009 С.78

Особливо насмішила стаття „Іще не всі слова були чиїмись…» Галини Богомаз на сайті факультету філології та журналістики КДПУ. Цитую :„Не залишила байдужими слухачів й інтимна лірика. «Треба щоб кожній троянді подарували жінку» - пише Надія Гармазій, староста «Обрію». Хто з великих поетів зміг би так точно передати за допомогою одного образу всі тонкощі жіночої душі? А хто до цього часу чув фразу: «І знову ніч підсипала снодійне»? Ніхто. Виходить, що не «всі слова були уже чиїмись»! Не всі образи були покладені в основу віршів. Отже, обрійчани ще можуть зробити свій внесок у літературу. Значить, у «Обрію» є майбутнє!
Не вважаю себе великим поетом, але стосовно Надійки Гармазій виходить, що усі слова були уже чиїмись.





Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Наталка Кисіль 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-02 14:31:29
Переглядів сторінки твору 35835
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.149 / 5.5  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-25 15:35:24 ]
А ви знаєте, у мене відчуття, що нині, окрім деяких горе-письменників, і ледь не вся наша журналістика на плагіаті тримається.
Пишуть-переписують один у одного, без указівки на справжнє авторство ідей, рішень, фрагментів і навіть цілих текстів.
Можливо рефлексують, що потрібно буде ділитися гонорарами?
Та потрібно ділитися, що у цьому такого незвичного. Бо як справжній автор житиме, як не від результатів своєї праці?

Але серйозні першоджерела, частіше за все, і не вимагатимуть отої копійчини, але ж хоча би натяк їм почути на вшанування витраченого ними таланту і часу, не кажучи вже про копірайт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 15:44:04 ]
А до чого тут журналістика? До речі, журналістські гонорари набагато менші за творчі, так що з них точно ніхто ні наживеться. Натомість існують законодавчі вирішення проблеми (навіть у нас). Інша справа, що у нас ще не звикли до цивілізованого реагування на таке.
А що означає фраза "справжній автор житиме, як не від результатів своєї праці?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 10:52:05 ]
Шановна Любо, ваші запитання говорять про ті, ще неохоплені вашим талантом, сфери, які вам необхідно творчо розвивати. Переконаний, що вам це вдасться, потрібно лише на це звернути увагу. І думайте про "добро", про "доброту" і "добротність" - і увиразниться все.
А сутність проблеми "плагіату" - як на мене, саме в цьому, у не розумінні "добра" і "добротності".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 11:50:45 ]
Шановний Володю! Дякую щиро за побажання розвитку. Я всь час цим займаюсь. Але водночас хочу попросити, щоб Ви були точніші у формулюванні своїх думок. Бо, по-перше, про журналістику я знаю не з чиїхось слів. А, по-друге, стосовно залежності "справжності" автора від того, "на що він житиме" - це дуже хитка конструкція. Ви, певно, мали на увазі автора, який професійно займаєтсья цією діяльноістю, тобто "живе" з літературної праці. Думаю, таких одиниці взагалі. Усі інші, так би мовити, за сумісництвом. Щодо "справжності" автора, вона взагалі не залежить від гонорарів. Хіба не так? Подумайте - Ви зможете, я впевнена.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 12:14:38 ]
Любо, якби ви "добротно" торкалися тексту мого коментаря, то напевно побачили, що кажу я і про письменницький світ (основна тема статті) і додаю до цього світу ще й світ четвертої влади - журналістики.
Мої слова торкаються одночасно різних сфер, але ж ви дивитеся тільки аби щось зле знайти, трактуєте однобоко, пропоную вам - шукайте добра і пов'язаного з ним розуміння. Саме цього вам, на мою скромну думку, наразі не вистачає у вашій творчості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 12:35:19 ]
Володю, якби в мене була така ж можливість, які у Вас - правити коментарі, я би, звісно, виправила свою першу фразу. Тому що в першому варіанті Вашого коментаря не йшлося про письменницький світ.
Не будемо сперечатися про "добротність" і "однобокість" - на даний період ми з Вами по-різному це трактуємо, тобто розуміємо.
Це стосується і моєї "творчості", панотче.
Просто якось подумайте: а раптом те, що Вам здається "не добром", не є таким?
І ще подумайте: а раптом моя нинішня поведінка - просто реакція, викликана чимось іншим? Можливо, якраз різницею між чиїмось словами про "добро" і діями? Тоді все виглядатимо в іншому світлі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 13:37:45 ]
Негарно так говорити, Любо, це було від початку. А звинувачувати мене у свідомих перекручуваннях - це зразок прояву зла з вашого боку. Не прикрашає вас таке образотворче мислення.

Погляньте, Любо, на тему статті і спілкуйтеся відповідно. Ми вже достатньо відійшли в сторону.

Отже "плагіат" є зло, бо присвоюється праця і результати праці іншого автора. Поки справжній автор іще серед нас, можна вважати, що окрім усього іншого, крадуться і засоби для існування, а, значить, засоби для подальшої плідної праці.
Якщо автор уже покинув наш світ, тим більше потрібно називати Імена і не привласнювати аж так безцеремонно чужі ідеї чи здобутки.

А ось цікаво, чи можна назвати "безіменне" наслідування "плагіатом", наприклад, близьке наслідування Олександром Сергійовичем Пушкіним Горація у "Я пам'ятник собі...", та й Державін Горація любив...

А Котляревський в його "Енеїді" як вчиняв? Напевно гумористично розтлумачував першоджерела?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 14:02:03 ]
Не треба,Володю, ми обидва (і не ми одні) чудово знаємо, що там було спочатку :) Так само, як і в другому Вашому коменті. Я Вас не звинувачую у свідомих перекрученнях - просто уточнила позиції, скориговані після виправлення коментів. Не вбачайте зла там, де його немає :)
Щодо "плгіату" як явища - згодна повністю. Тільки все одно думаю, що варто відокремлювати деякі речі.Від факту плагіату справжній автор не перестане творити і далі. Можливо, навіть плідно.
Щодо безіменних "наслідувань". є деякі цікаві думки тут
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%B0%D1%82
"Во всяком случае, совпадение отдельных идей не является плагиатом, поскольку любые новые произведения в чём-то основаны на идеях, не принадлежащих автору."
Конкретно про Пушкіна і Горація затруднююсь сказати, оскільки не знайома настільки добре з творчістю останнього. Якби Ви надали конкретний приклад, де саме О.С.П."безіменно наслідував" Горація, розмова була б більш предметною.
А "енеїда" зовсім, нмд, не має відношення до наслідування, цесамостійний твір, заснований на авторському розумінні першоджерел.


1   2   3   4   Переглянути все