Чорі, щодо того сайту, то я пробувала там зареєструватися, але мені поки що не вдалося. Найгірше те, що ці вірші Н.Гармазій надруковані не в інтернеті, а вже вийшли книгою, яка ходить Україною і отак потихеньку дійшла до мене. Пощастило, що є добрі люди, які знають мою творчість і відразу побачили неладне.На третій варіант я, звісно, не спроможна, але от над попередніми треба подумати. Ще раз дякую.

А чому ти не спроможна на третій варіант? Явний факт порушення інтелектуальної власності, такі випадки навіть нашим законодавством вже розглядаються. А гарний адвокат тобі міг би допомогти. Блін, чому ми боїмося себе захищати?!
А щодо Інтернету - подумай і дій.

Оленко, кинь, будь ласка, лінк на цей сайт.

http://nbbkir.at.ua/news/2009-06-26-43
http://nbbkir.at.ua/
http://ff-kspu.at.ua/news/2008-11-16-4
http://ff-student.at.ua/news/2008-3-21-2-0-
ось за цими лінками ти можеш розказати всю правду.

http://ff-kspu.at.ua/news/2008-11-16-8 - це отут та стаття Богомаз. Так ти ж можеш залишити свій комент, навіть без реєстрації. Дій, Оленко!

Дякую, Чорі, буду якось діяти. Просто тепер страшно навіть друкувати вірші в інтернеті, бо хтось колись в якійсь країні візьме їх і використає. Цим своїм криком я хотіла попередити інших авторів, особливо тих, хто друкується під псевдонімами, бо їх вірші ще навіть легше вкрасти.Одного ніколи не зрозумію, невже немає ніякої совісті, щоб займатися такою справою. Якби ще в різних авторів потрохи цупити окремі образи, це ж було б не так помітно.Це, звісно, чорний гумор.

Олено, бути в шоці - то не конструктивно. Як на мене, то, Чоррі права - потрібно написати кілька аналітичних статей і розташувати їх на інтернетівських ресурсах, включаючи той, де Ви не можете зареєструватись. Книга, яка вже надрукована і ходить по Україні - то крапля в морі. Швидше за все то якийсь андеграундний напівсамвидав, а не офіційне видання. Дійсно не варто сприймати це близько до серця але й розгублюватись не варто. У журналістиці та суміжних областях таке явище має назву рерайту - вітаю, Ви маєте справу із поетичним рерайтом, коли Ваші вірші авторка переписала по-своєму. Довести своє авторство в цьому випадку можна, якшо Ваші оригінали надруковані раніше із позначенням дати. Судитись, як на мене, то марна справа - навіщо, якщо навіть таку дурнувату ситуація можна використати на власну користь?:)

Юль, мої вірші дійсно написані раніше. Деякі навіть 2004-2005 рік і всі вони давно надруковані у моїх збірках, а також в колективних антологіях.

тим більше, що вже надруковані.. тобто в якості доказу можна приводити фактаж. тоді справа за невеликим - розпочати дискусію з приводу авторства вищенаведених текстів. якщо така буде мати місце, можна розраховувати на мою підтримку.)

Та про що тут дискутувати, Юль? Фасом об тейбл, і вся дискусія :)
Оленко, треба у видавництво, яке її надрукувало, надіслати листа з оцим всім. Та в інші видавництва Кіровограду, щоб вони навіть на гарматний постріл її не підпускали.

Дякую за підтримку. Знаю, що світ тісний, і наша зустріч з Надією Гармазій колись-таки відбудеться. Я думаю нам буде про що поговорити, тим паче, що, як виявляється, ми мислимо однаково:)

Насправді, Чорі, приватному видавництву до лямпи, чи її це вірші, чи не її. Їм головне, аби замовник платив гроші. Зараз можна надрукувати будь-що. Шкода, що творів Надійки немає на цьому сайті, бо може тоді б хтось із авторів майстерень теж упізнав би щось із свого рідненького.

Дивись глибше, Оленко :) Видавництву, може, до лямпи, крадені ті вірші чи ні. Але йому зовсім "не до лямпи", чи будуть в нього далі замовники, бо Інтернет - могутня сила, і репутацію може "підмочити" дуже легко. Подумай про це.

Може й так, репутацію треба берегти.

Костя, та досить з мене вже тих збірок. Знаю, що позов я ніколи не подам, але якогось вибачення чи елементарного пояснення хотілося б почути.