ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.04.04 14:33
1947. Пісенька фронтового шофера
Н.Лабковський (1908-1989), Б.Ласкін (1914-1983)

Через гори, ріки та долини,
крізь пожежі, крізь югу та сніг
ми вели машини
й обминали міни
на шляхах-дорогах фронтових.

Борис Костиря
2026.04.04 13:27
Ностальгія
Так люди відпускать не хочуть
Це літо, що лишає нас.
Вони вовтузяться, мов оси,
Шукаючи убитий час.

У метушні і марнославстві
Шукаєм залишки тих днів,
Які минули так безславно,

Володимир Мацуцький
2026.04.04 11:35
Нами правлять владолюби
Нами правлять владолюби
та корупціонери.
Пошесть ця країну губить,
виснажує нерви.
Цим вона Майдан приспала,
ще й приспала правду,
що колись-то владу знала
за козацьку Раду.

Костянтин Ватульов
2026.04.04 09:58
Станція осінь
За вікном інсценівки похмурі,
Де серпневе убрання пройшло.
У степу золотисті козулі
Шурхотять пересохлим листком.

Налетіли небесні фіранки.
Ось виднівся і щойно пропав
Ілюстрацій відбиток квітчастий

С М
2026.04.04 07:08
Місяцеві гори (Grateful Dead)
Холодна гірська ріка і торгівцева донька
Місяцеві гори Ілектро уклонись мені
Хай-хо закрукає ворон теревені-терни
Хай-хо закрукає ворон уклонись мені

Хей Томе Банджо
Хей о лавре
Більше лавра аніж сіяв би

Віктор Кучерук
2026.04.04 07:01
* * *
Зірвався вітер і здійняв
Пилюку догори, -
І довгі стебла пишних трав
Хитанням уморив.
Тепло розвіялось умить,
А темінь налягла,
Щоб млою вдень насторожить
Одразу пів села.

Тетяна Левицька
2026.04.03 23:35
Живи!
Ти все здолаєш на шляху:
хвороби, заздрість, війни!
Майстерно підкуєш блоху,
крізь мури пройдеш вільний.

Хай не ятрять старі борги
твої сердечні рани.
Воскреснеш з пороху трухи

М Менянин
2026.04.03 22:37
Схід наш ось (передчуття миру)
Сходить Сонце України,
це і є той Божий Схід.
Хто в любові до людини –
той тримає Духа плід.

Чую дотик, Східний вітер
чулить душу неспроста,
бачу тему далі літер,

Охмуд Песецький
2026.04.03 21:56
Катрени любові
Інтригами доводити до сліз,
Не підпускати до близьких відносин,
І відмовляти в сексі навідріз,
Коли нічого лишнього не просим.

Закоханість - це саме той засіл,
Де сіль кохання, цукор і гірчиця,
Часник образ... Збираймося за стіл,

Іван Потьомкін
2026.04.03 21:38
Замальовки не тільки про жінок (запозичено з книги Wladyslawa Palubickеgo «Kobieta w humorze zydow
Домашні зауважили, що Хаїм спить в окулярах. «Чому ти не здіймаєш наніч окуляри?»- питає здивована дружина. «Бачиш, люба, так зіпсувався мій зір, що я вже не бачу людей ввісні». *** В клубі юдейських інтелігентів великого промислового міста точиться р

Костянтин Ватульов
2026.04.03 16:03
не
На незайманій кухні не вариш під музику добрі обіди.
У вітальні навпроти не чути відраду маненьких дітей.
Не дрімає на бильці дивану розніжена кішка спокійно.
У кутку підвіконня кімнатна фіалка ніяк не цвіте.

На засніженій вулиці змерзлі машини по

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
* * *
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
* * *
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
* * *
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Костянтин Ватульов
2026.04.02 17:19
Мама
Я ще відбиваюсь у дзеркалі сонних калюж,
Чомусь прикидаюся сильним та зовні здоровим.
А хмара на небі підтягує ношу важку,
Що схожа частково на сиву примару ворони.
І навіть якщо у минулому сенси вбачав,
То зараз уже розгубив притаманну гостинніс

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Хоку сумної сливи
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 Вони бояться
Вони бояться ходити під мотузками і чорних котів; вони бояться абортованих відер, протягів і потягів поготів…Зеленого змія, вроків на віях і крутять дулі; слухають Баха, підкупають янголів-охоронців: гулі-гулі. Із власних нервів в’яжуть потай сорочки для неї або для нього, за гороскопом типові квочки. Міми без гриму, волосся непофарбоване, округлий животик – ще місяць-півтора до повені. І кожна могла би позувати для картини да Вінчі – так само посміхаються, пролазять кадром у вічі. Пливуть вздовж будинків, неначе кити блакитні; вигляд розумний, наче б то знаються на івриті. Бояться, щоб їх не роз’їхало колесо диму; деякі (важко повірити) бояться навіть інтиму. Їм все дозволено, червоний килим простелено; для них висячі сади, вакантні сліди попід стелею…
…а потім зникають по черзі: то одна, то друга…з’являються інші – і так далі по кругу…і доки в одних очах лампадка гасне – Бог пробиває когось (три п’ятсот) на касі.




Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Єва Тоцька 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-08-20 09:33:29
Переглядів сторінки твору 9126
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.931 / 5.38  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-20 10:32:21 ]
Мені сподобалось.

Ось лише порадив би, з твого дозволу, "Бог пробиває когось"... не "три п’ятсот" , а "дві тисячі десять" (ну, й віршу дати назву 2010, звісно, щось я розійшовся у порадах, але вони носять запитальний характер...)

З найкращими побажаннями, Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 11:06:54 ]
Дякую, Костику. Але 3-500 тут майже принципово. Може це не зовсім зрозуміло, але малась на увазі вага немовляти. А тому 2010 трохи не підходить. Дякую, що читаєш і коментуєш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-20 13:03:45 ]
Зміст, образи - сподобалися! Мені імпонує революційність сучасної поезії стосовно форми і змісту. Але, зізнаюся вам чесно, не завжди сприймаю перевтілення поезії в прозу. Поезія має свій, відмінний семантичний код, іншу форму, яка її робить поезією. Поезія наділена своєю ідентичністю. НМСД, грань між поезією і прозою мусить бути. Принаймні, щоб це проглядалося. Можливо я не дозрів до руйнування такої межі? А можливо і не треба цього робити? Це я пишу як поціновувач ваших поезій.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 13:57:04 ]
Дякую, Миколо. Я теж не завжди сприймаю такі метаморфози, але іноді затісно в певних рамках, і хочеться спробувати себе в новому амплуа. Може, це і не завжди вдається, але щоб про це дізнатися - потрібно обпектися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Строкань (М.К./М.К.) [ 2009-08-20 13:57:35 ]
сподобалось
Зруйнували мою уяву про власні очі. А може можна якось цього досягти без івриту? : )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 15:45:52 ]
Дякую, Юрію. А есперанто підійде? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 15:46:57 ]
Приємно, коли хтось любить саме отаке:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:44:41 ]
Юрію, та можна і так, але хіба від того щось кардинально змінилося?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:52:32 ]
Читати легше, принаймі мені.
Бо шось новаторського і стрункуванню рядків не бачу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:22:50 ]
Как интересно...
Вы классик :).
А меня выносит... заклинания, проза-жизни-которая-еще-правдивей из-за неподчинения каким-то канонам (и тут Остапа понесло...:)), с непричесанными придыханиями и километровыми выдохами, такой неформат-каждого-слова - и ведь о чем так пишут? о чем-то почти-чудесном, слишком-обыденном и совсем-невероятном...
я так не умею, меня это ДИКО прет - это, кажется, не аргумент?.. :))))
(а задним умом понимаю, что может быть, дело не в этом...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:49:08 ]
Зміст цього твору вибрав саме таку форму, і я, як раб своєї уяви, нічого не змогла вдіяти:) Не треба забігати далеко, але колись і така форма знайде прихильників у масах. Верлібр так само довго не визнавали, і я колись від цього багато потерпала. Може,я мазохістка:)але знову йду тернистим шляхом. Критикуйте на здоров'я, я від цього не меншаю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:50:16 ]
Угу,
В класіки в дєтстве іґрал с девчонкамі со двора, даже в резінку пробовал. :)
Автор може писати як йому/їй "задній ум" підказує - питання - як це сприйме
читач. Бо "чукча нє чітатєль - чукча пісатєль" - не завжди стикується праперлі.
Як би ми не виходили зо себе, а кілометрового видоху не вийде, ну хіба що на
передсмертному одрі. Щоби наше слово не здихало, а вмирало неповсякденно
не потрібно гонитися за котрольним пострілом у кожному рядку, а бачити себе
і світ збоку - фром енозер дайменшін, бо гострота слова приводить у тупик, а його
глибина на дно іситини. (Думає шо ше таке вумне ляпнути)
Для чогось та рима там є - якого... тоді її там мати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:51:03 ]
Ондо, дякую за відсилання до вірша Ю.Бро, бо я не читала раніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:55:04 ]
Ого-го, Юрію, вумного тут ти багато сказав. Будь-яка форма вірша має свою аудиторію, автор, перш за все, має писати для себе, а не для когось. Тобто, якщо йому хочеться експериментувати, то, будь-ласка, аби не шкодило здоров'ю.А хоча б один читач колись-таки похвалить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-21 11:28:29 ]
Юрію, за це я і ціную твою думку. Бо немає нічого гіршого для поета ніж захвалювання, тим паче незаслужене
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-05 18:03:15 ]
Мені подобається Ваша творчість,у ній самобутність переплітається з хайтеком