ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Молода трава
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Мальви-обереги
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Князь заліський Ярослав Всеволодович
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Доля
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
* * *
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
* * *
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
Гірчитиме в Мені Війна --- український атмосферік
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
Дім червоний (The Jimi Hendrix Experience)
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
* * *
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
* * *
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
* * *
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Зірки
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Вітрове гліссандо
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Битва на річці Супій 8 серпня 1135 року
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
***
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
Корабель із кришталів (The Doors)
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 Вони бояться
Вони бояться ходити під мотузками і чорних котів; вони бояться абортованих відер, протягів і потягів поготів…Зеленого змія, вроків на віях і крутять дулі; слухають Баха, підкупають янголів-охоронців: гулі-гулі. Із власних нервів в’яжуть потай сорочки для неї або для нього, за гороскопом типові квочки. Міми без гриму, волосся непофарбоване, округлий животик – ще місяць-півтора до повені. І кожна могла би позувати для картини да Вінчі – так само посміхаються, пролазять кадром у вічі. Пливуть вздовж будинків, неначе кити блакитні; вигляд розумний, наче б то знаються на івриті. Бояться, щоб їх не роз’їхало колесо диму; деякі (важко повірити) бояться навіть інтиму. Їм все дозволено, червоний килим простелено; для них висячі сади, вакантні сліди попід стелею…
…а потім зникають по черзі: то одна, то друга…з’являються інші – і так далі по кругу…і доки в одних очах лампадка гасне – Бог пробиває когось (три п’ятсот) на касі.




Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Єва Тоцька 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-08-20 09:33:29
Переглядів сторінки твору 8743
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.931 / 5.38  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-20 10:32:21 ]
Мені сподобалось.

Ось лише порадив би, з твого дозволу, "Бог пробиває когось"... не "три п’ятсот" , а "дві тисячі десять" (ну, й віршу дати назву 2010, звісно, щось я розійшовся у порадах, але вони носять запитальний характер...)

З найкращими побажаннями, Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 11:06:54 ]
Дякую, Костику. Але 3-500 тут майже принципово. Може це не зовсім зрозуміло, але малась на увазі вага немовляти. А тому 2010 трохи не підходить. Дякую, що читаєш і коментуєш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-20 13:03:45 ]
Зміст, образи - сподобалися! Мені імпонує революційність сучасної поезії стосовно форми і змісту. Але, зізнаюся вам чесно, не завжди сприймаю перевтілення поезії в прозу. Поезія має свій, відмінний семантичний код, іншу форму, яка її робить поезією. Поезія наділена своєю ідентичністю. НМСД, грань між поезією і прозою мусить бути. Принаймні, щоб це проглядалося. Можливо я не дозрів до руйнування такої межі? А можливо і не треба цього робити? Це я пишу як поціновувач ваших поезій.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 13:57:04 ]
Дякую, Миколо. Я теж не завжди сприймаю такі метаморфози, але іноді затісно в певних рамках, і хочеться спробувати себе в новому амплуа. Може, це і не завжди вдається, але щоб про це дізнатися - потрібно обпектися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Строкань (М.К./М.К.) [ 2009-08-20 13:57:35 ]
сподобалось
Зруйнували мою уяву про власні очі. А може можна якось цього досягти без івриту? : )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 15:45:52 ]
Дякую, Юрію. А есперанто підійде? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 15:46:57 ]
Приємно, коли хтось любить саме отаке:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:44:41 ]
Юрію, та можна і так, але хіба від того щось кардинально змінилося?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:52:32 ]
Читати легше, принаймі мені.
Бо шось новаторського і стрункуванню рядків не бачу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:22:50 ]
Как интересно...
Вы классик :).
А меня выносит... заклинания, проза-жизни-которая-еще-правдивей из-за неподчинения каким-то канонам (и тут Остапа понесло...:)), с непричесанными придыханиями и километровыми выдохами, такой неформат-каждого-слова - и ведь о чем так пишут? о чем-то почти-чудесном, слишком-обыденном и совсем-невероятном...
я так не умею, меня это ДИКО прет - это, кажется, не аргумент?.. :))))
(а задним умом понимаю, что может быть, дело не в этом...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:49:08 ]
Зміст цього твору вибрав саме таку форму, і я, як раб своєї уяви, нічого не змогла вдіяти:) Не треба забігати далеко, але колись і така форма знайде прихильників у масах. Верлібр так само довго не визнавали, і я колись від цього багато потерпала. Може,я мазохістка:)але знову йду тернистим шляхом. Критикуйте на здоров'я, я від цього не меншаю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:50:16 ]
Угу,
В класіки в дєтстве іґрал с девчонкамі со двора, даже в резінку пробовал. :)
Автор може писати як йому/їй "задній ум" підказує - питання - як це сприйме
читач. Бо "чукча нє чітатєль - чукча пісатєль" - не завжди стикується праперлі.
Як би ми не виходили зо себе, а кілометрового видоху не вийде, ну хіба що на
передсмертному одрі. Щоби наше слово не здихало, а вмирало неповсякденно
не потрібно гонитися за котрольним пострілом у кожному рядку, а бачити себе
і світ збоку - фром енозер дайменшін, бо гострота слова приводить у тупик, а його
глибина на дно іситини. (Думає шо ше таке вумне ляпнути)
Для чогось та рима там є - якого... тоді її там мати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:51:03 ]
Ондо, дякую за відсилання до вірша Ю.Бро, бо я не читала раніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:55:04 ]
Ого-го, Юрію, вумного тут ти багато сказав. Будь-яка форма вірша має свою аудиторію, автор, перш за все, має писати для себе, а не для когось. Тобто, якщо йому хочеться експериментувати, то, будь-ласка, аби не шкодило здоров'ю.А хоча б один читач колись-таки похвалить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-21 11:28:29 ]
Юрію, за це я і ціную твою думку. Бо немає нічого гіршого для поета ніж захвалювання, тим паче незаслужене
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-05 18:03:15 ]
Мені подобається Ваша творчість,у ній самобутність переплітається з хайтеком