ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.08 05:18
* * *
Як з усмішкою помру
На порозі хати,
Навіваючи журу
Стануть причитати.
Щоб нічого не утнув
Ще неохололий,
Покладуть мене в труну
І обступлять колом.

Борис Костиря
2025.07.07 21:54
Любов
Любов - шматок самої вічності,
мить єднання з абсолютом,
це шматок меду,
але він може бути згірклим.
У любові ми перебуваємо
у невагомості, але можемо
болісно впасти на землю.
У коханні ми відчуваємо

Олександр Сушко
2025.07.07 13:17
Ти!
А коси жінки - висріблений ліс,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!

І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,

Віктор Кучерук
2025.07.07 08:14
* * *
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Молода трава
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Мальви-обереги
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Князь заліський Ярослав Всеволодович
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Доля
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
* * *
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
* * *
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
Гірчитиме в Мені Війна --- український атмосферік
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
Дім червоний (The Jimi Hendrix Experience)
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
* * *
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
* * *
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
* * *
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Зірки
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 Вони бояться
Вони бояться ходити під мотузками і чорних котів; вони бояться абортованих відер, протягів і потягів поготів…Зеленого змія, вроків на віях і крутять дулі; слухають Баха, підкупають янголів-охоронців: гулі-гулі. Із власних нервів в’яжуть потай сорочки для неї або для нього, за гороскопом типові квочки. Міми без гриму, волосся непофарбоване, округлий животик – ще місяць-півтора до повені. І кожна могла би позувати для картини да Вінчі – так само посміхаються, пролазять кадром у вічі. Пливуть вздовж будинків, неначе кити блакитні; вигляд розумний, наче б то знаються на івриті. Бояться, щоб їх не роз’їхало колесо диму; деякі (важко повірити) бояться навіть інтиму. Їм все дозволено, червоний килим простелено; для них висячі сади, вакантні сліди попід стелею…
…а потім зникають по черзі: то одна, то друга…з’являються інші – і так далі по кругу…і доки в одних очах лампадка гасне – Бог пробиває когось (три п’ятсот) на касі.




Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Єва Тоцька 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-08-20 09:33:29
Переглядів сторінки твору 8744
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.931 / 5.38  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-20 10:32:21 ]
Мені сподобалось.

Ось лише порадив би, з твого дозволу, "Бог пробиває когось"... не "три п’ятсот" , а "дві тисячі десять" (ну, й віршу дати назву 2010, звісно, щось я розійшовся у порадах, але вони носять запитальний характер...)

З найкращими побажаннями, Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 11:06:54 ]
Дякую, Костику. Але 3-500 тут майже принципово. Може це не зовсім зрозуміло, але малась на увазі вага немовляти. А тому 2010 трохи не підходить. Дякую, що читаєш і коментуєш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-20 13:03:45 ]
Зміст, образи - сподобалися! Мені імпонує революційність сучасної поезії стосовно форми і змісту. Але, зізнаюся вам чесно, не завжди сприймаю перевтілення поезії в прозу. Поезія має свій, відмінний семантичний код, іншу форму, яка її робить поезією. Поезія наділена своєю ідентичністю. НМСД, грань між поезією і прозою мусить бути. Принаймні, щоб це проглядалося. Можливо я не дозрів до руйнування такої межі? А можливо і не треба цього робити? Це я пишу як поціновувач ваших поезій.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 13:57:04 ]
Дякую, Миколо. Я теж не завжди сприймаю такі метаморфози, але іноді затісно в певних рамках, і хочеться спробувати себе в новому амплуа. Може, це і не завжди вдається, але щоб про це дізнатися - потрібно обпектися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Строкань (М.К./М.К.) [ 2009-08-20 13:57:35 ]
сподобалось
Зруйнували мою уяву про власні очі. А може можна якось цього досягти без івриту? : )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 15:45:52 ]
Дякую, Юрію. А есперанто підійде? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 15:46:57 ]
Приємно, коли хтось любить саме отаке:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:44:41 ]
Юрію, та можна і так, але хіба від того щось кардинально змінилося?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:52:32 ]
Читати легше, принаймі мені.
Бо шось новаторського і стрункуванню рядків не бачу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:22:50 ]
Как интересно...
Вы классик :).
А меня выносит... заклинания, проза-жизни-которая-еще-правдивей из-за неподчинения каким-то канонам (и тут Остапа понесло...:)), с непричесанными придыханиями и километровыми выдохами, такой неформат-каждого-слова - и ведь о чем так пишут? о чем-то почти-чудесном, слишком-обыденном и совсем-невероятном...
я так не умею, меня это ДИКО прет - это, кажется, не аргумент?.. :))))
(а задним умом понимаю, что может быть, дело не в этом...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:49:08 ]
Зміст цього твору вибрав саме таку форму, і я, як раб своєї уяви, нічого не змогла вдіяти:) Не треба забігати далеко, але колись і така форма знайде прихильників у масах. Верлібр так само довго не визнавали, і я колись від цього багато потерпала. Може,я мазохістка:)але знову йду тернистим шляхом. Критикуйте на здоров'я, я від цього не меншаю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:50:16 ]
Угу,
В класіки в дєтстве іґрал с девчонкамі со двора, даже в резінку пробовал. :)
Автор може писати як йому/їй "задній ум" підказує - питання - як це сприйме
читач. Бо "чукча нє чітатєль - чукча пісатєль" - не завжди стикується праперлі.
Як би ми не виходили зо себе, а кілометрового видоху не вийде, ну хіба що на
передсмертному одрі. Щоби наше слово не здихало, а вмирало неповсякденно
не потрібно гонитися за котрольним пострілом у кожному рядку, а бачити себе
і світ збоку - фром енозер дайменшін, бо гострота слова приводить у тупик, а його
глибина на дно іситини. (Думає шо ше таке вумне ляпнути)
Для чогось та рима там є - якого... тоді її там мати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:51:03 ]
Ондо, дякую за відсилання до вірша Ю.Бро, бо я не читала раніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-20 20:55:04 ]
Ого-го, Юрію, вумного тут ти багато сказав. Будь-яка форма вірша має свою аудиторію, автор, перш за все, має писати для себе, а не для когось. Тобто, якщо йому хочеться експериментувати, то, будь-ласка, аби не шкодило здоров'ю.А хоча б один читач колись-таки похвалить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-08-21 11:28:29 ]
Юрію, за це я і ціную твою думку. Бо немає нічого гіршого для поета ніж захвалювання, тим паче незаслужене
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-05 18:03:15 ]
Мені подобається Ваша творчість,у ній самобутність переплітається з хайтеком