ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.15 12:46
Голос віків звучить
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,

Тетяна Левицька
2026.04.15 10:44
Цвітуть: конвалії, бузки,
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.

Олена Побийголод
2026.04.15 06:41
Костянтин Ваншенкін (1925-2012)

Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!

Що несе майбуття?

Віктор Кучерук
2026.04.15 05:39
В березні та квітні
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -

Світлана Пирогова
2026.04.14 22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.

Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,

С М
2026.04.14 13:30
У Мангровій Долині ухопивши промінь сонця
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я

Пиріжкарня Асорті
2026.04.14 13:14
Досить складним видався переклад, бо текст був, а з консультантів – лише скупі дані в Інтернеті, підкріплені ексклюзивом давніх свідчень. І ми вже знаємо, що плем'я було маловідомим, і якщо траплявся на узбережжі хто-небудь з нього, то це було не щод

Тетяна Левицька
2026.04.14 12:38
У душевному багатті
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,

Борис Костиря
2026.04.14 11:55
О, скільки непрочитаних книжок
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.

Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,

Іван Потьомкін
2026.04.14 11:14
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Тетяна Левицька
2026.04.13 21:12
Вглядаюсь пильно у портрет —
за тлом скорботи сліз не видно.
Пішов улюблений поет
у потойбіччя самотинно,

лишивши на папері дум:
рожеві мрії, сподівання,
і лірики осінній сум,

Пиріжкарня Асорті
2026.04.13 18:39
загине все що де було
підземний кит і три слони
стрімке вогненне помело
в руках чортів і сатани

дотліють залишки майна
і в позахмарній вишині
вселенська визріє війна

хома дідим
2026.04.13 15:58
я не упевнений
що був хотів
чогось крутіше
і мої вірші
не упевнені
так само
ж
чи у повітрі

Борис Костиря
2026.04.13 12:16
Скільки можна битися
об стіну байдужості,
об стіну мовчання,
натикатися на браму відчаю,
на колючий дріт ненависті,
мінні поля сумніву,
читати партитуру вагань,
пити вино забуття?

Іван Потьомкін
2026.04.13 10:11
Лиця українські у юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться,
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь. Дороговказом
Узяв собі одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
А звичайнісіньку людину.

Володимир Ляшкевич
2026.04.12 19:55
Основу традиційної творчості в більшості випадків складає рух до цілісної єдності в образному монозвучанні, чи в поліфонії, з формуванням гармонійної завершеності. Музика прагне каденції, вірш — остаточного образу, думка — чіткого висновку. Але існує й
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 Іде блондинка у центрі Риму
Іде блондинка у центрі Риму,
підбори, міні-спідниця (до рими).
І поглядом гострим очей зелених
підкошує всіх, не бере полонених.
Несе на собі тимчасову корону
о signorina, о bella donna.
За нею вслід - табун італійців, -
пармезанове сонце випалює лиця.
І кожен хоче спіймати на євро
рибку підвиду „Біляве стерво”.
Іде блондинка у центрі Риму,
з десяток років сховавши за гримом,
сховавши гордість, відкривши груди –
ось ви які, нелегальні будні.
У неї на серці світлина-ікона,
одна любов, не якась порціонна.
І серце так хоче додому... чи хоче?
Зелене море і чорні очі.

Звичайна блондинка, міні, підбори,
самбука, бики і смерть матадора.




Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Юрко Халавка 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-10 12:41:40
Переглядів сторінки твору 5564
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.239 / 5.63  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-10 13:06:15 ]
Олено, це про українську жінку-заробітчанку?

Дуже болючий вірш, хоч і, на перший погляд, іронічний. Певно, в Італії наші жінки потерпають найбільше. Колись читала про них статтю у "Дзеркалі тижня"- то потім цілий день сльози не сходили з очей.

А коли вона приїде додому, і їй захочеться сховати груди, відкрити гордість і вийти заміж за хорошого хлопця, то чи вдасться їй то зробити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-10 13:24:46 ]
Молодець, Ганнусю,ти все правильно зрозуміла. Це все про наших жінок, жертв певних обставин.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-10 13:35:11 ]
Так, це все дуже сумно :(

В мене в самої тітка на заробітки до Угорщини та Греції їздила. В угорщині не заробила майже ніц і втратила 15 кілограмів. а в Греції- вийшла заміж :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-10 13:36:03 ]
Хоча- напрям роботи в неї був зовсім не такий, як у вашої героїні...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-10 13:37:57 ]
Вийшла заміж? Так це ж добре. Значить, не даремно їздила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-11 13:21:59 ]
"І поглядом гострим очей зелених" , а в кінці "Зелене море і чорні очі." : якби взяти в лапки "Чорні очі" - викреслити, як пісню, то це російський романс... (А так - первісний варіант - плутаний, нечіткий)

"У неї на серці світлина-ікона" - якби підсилити, розвинути (образ-порівння влучний для даної теми!) ...


"І кожен хоче спіймати на євро
рибку підвиду „Біляве стерво” - оце "Біляве стерво", якби його замінити на італійський оригінальний? Підсилило б відчуття і емоційність...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-11 13:43:27 ]
Костянтине, щодо очей - то тут все правильно. На початку вірша я спеціально наголошкую, що очі зелені, щоб було зрозуміле закінченя вірша."Зелене море і чорні очі"- перенесення з однієї площини в іншу. Героїня настільки виплакала вже сліз за рідним домом, за Чорним морем, що її очі вже як те Чорне море, а море навпаки зелене. Вибачте, що так по-дитячому пояснюю. Щодо стерва, то я не володію італійською мовою настільки, щоб знайти цьому виразу достойний відповідник. Та й ця поезія не є матеріалом для вивчення італійської мови. Ще раз дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-11 14:35:39 ]
Знаєш , Оленко ,про мою любов до Європи...А твій вірш якось на землю з небес опускає...Бо так воно і є-насправді кому ми там треба?Ото й тільки-як у твоєму вірші.
Гарний вірш-емоційний,образний,і-нічого зайвого.Життя і люди,які його оточують самі теми підказують,але краще б про це не писати,чи влучніше-не про таку жіночу долю.Хоча,з іншого боку-жінку-заробітчанку все це,мабуть, влаштовує,як і людей,які її туди відпустили.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-11 20:17:08 ]
Дякую, Тань. Приємно, що завітала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Халавка (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-22 02:23:20 ]
Добрий вірш, важлива тема і справляє враження що написаний з побеченого а не з почутого чи прочитано... Творчих усіпів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-06-22 20:32:05 ]
Дякую, Юрко. Насправді знаю багатьох жінок із Італії, хоч сама там, на жаль, не бувала.