ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі

С М
2025.06.17 22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах

Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку

Світлана Майя Залізняк
2025.06.17 21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Золотавий ла

Борис Костиря
2025.06.17 21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.

Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.

Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.

Віктор Кучерук
2025.06.17 05:03
Посередині болота
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25

Хельґі Йогансен
2025.06.16 23:18
Ти знаєш, я скучив за нами,
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.

Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне

М Менянин
2025.06.16 22:22
В щасливу пору
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.

Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 Іде блондинка у центрі Риму
Іде блондинка у центрі Риму,
підбори, міні-спідниця (до рими).
І поглядом гострим очей зелених
підкошує всіх, не бере полонених.
Несе на собі тимчасову корону
о signorina, о bella donna.
За нею вслід - табун італійців, -
пармезанове сонце випалює лиця.
І кожен хоче спіймати на євро
рибку підвиду „Біляве стерво”.
Іде блондинка у центрі Риму,
з десяток років сховавши за гримом,
сховавши гордість, відкривши груди –
ось ви які, нелегальні будні.
У неї на серці світлина-ікона,
одна любов, не якась порціонна.
І серце так хоче додому... чи хоче?
Зелене море і чорні очі.

Звичайна блондинка, міні, підбори,
самбука, бики і смерть матадора.




Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Юрко Халавка 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-10 12:41:40
Переглядів сторінки твору 5259
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.239 / 5.63  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-10 13:06:15 ]
Олено, це про українську жінку-заробітчанку?

Дуже болючий вірш, хоч і, на перший погляд, іронічний. Певно, в Італії наші жінки потерпають найбільше. Колись читала про них статтю у "Дзеркалі тижня"- то потім цілий день сльози не сходили з очей.

А коли вона приїде додому, і їй захочеться сховати груди, відкрити гордість і вийти заміж за хорошого хлопця, то чи вдасться їй то зробити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-10 13:24:46 ]
Молодець, Ганнусю,ти все правильно зрозуміла. Це все про наших жінок, жертв певних обставин.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-10 13:35:11 ]
Так, це все дуже сумно :(

В мене в самої тітка на заробітки до Угорщини та Греції їздила. В угорщині не заробила майже ніц і втратила 15 кілограмів. а в Греції- вийшла заміж :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-10 13:36:03 ]
Хоча- напрям роботи в неї був зовсім не такий, як у вашої героїні...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-10 13:37:57 ]
Вийшла заміж? Так це ж добре. Значить, не даремно їздила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-11 13:21:59 ]
"І поглядом гострим очей зелених" , а в кінці "Зелене море і чорні очі." : якби взяти в лапки "Чорні очі" - викреслити, як пісню, то це російський романс... (А так - первісний варіант - плутаний, нечіткий)

"У неї на серці світлина-ікона" - якби підсилити, розвинути (образ-порівння влучний для даної теми!) ...


"І кожен хоче спіймати на євро
рибку підвиду „Біляве стерво” - оце "Біляве стерво", якби його замінити на італійський оригінальний? Підсилило б відчуття і емоційність...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-11 13:43:27 ]
Костянтине, щодо очей - то тут все правильно. На початку вірша я спеціально наголошкую, що очі зелені, щоб було зрозуміле закінченя вірша."Зелене море і чорні очі"- перенесення з однієї площини в іншу. Героїня настільки виплакала вже сліз за рідним домом, за Чорним морем, що її очі вже як те Чорне море, а море навпаки зелене. Вибачте, що так по-дитячому пояснюю. Щодо стерва, то я не володію італійською мовою настільки, щоб знайти цьому виразу достойний відповідник. Та й ця поезія не є матеріалом для вивчення італійської мови. Ще раз дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-11 14:35:39 ]
Знаєш , Оленко ,про мою любов до Європи...А твій вірш якось на землю з небес опускає...Бо так воно і є-насправді кому ми там треба?Ото й тільки-як у твоєму вірші.
Гарний вірш-емоційний,образний,і-нічого зайвого.Життя і люди,які його оточують самі теми підказують,але краще б про це не писати,чи влучніше-не про таку жіночу долю.Хоча,з іншого боку-жінку-заробітчанку все це,мабуть, влаштовує,як і людей,які її туди відпустили.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-11 20:17:08 ]
Дякую, Тань. Приємно, що завітала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Халавка (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-22 02:23:20 ]
Добрий вірш, важлива тема і справляє враження що написаний з побеченого а не з почутого чи прочитано... Творчих усіпів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-06-22 20:32:05 ]
Дякую, Юрко. Насправді знаю багатьох жінок із Італії, хоч сама там, на жаль, не бувала.