ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,

Ірина Вовк
2026.02.28 10:50
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.

ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,

Юрій Гундарів
2026.02.28 09:35
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання "Герой України".
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко

Віктор Кучерук
2026.02.28 06:13
Творчості години світанкові
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.

Тетяна Левицька
2026.02.27 21:53
Навіщо, скажіть, молоді соколята,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!

Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,

Ігор Шоха
2026.02.27 21:17
                    І
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!

Іван Потьомкін
2026.02.27 19:44
«Слухай, дівчинко!» Вона не слуха…
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.

Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),

Юрій Лазірко
2026.02.27 15:39
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях

збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло

Микола Дудар
2026.02.27 10:43
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?

Борис Костиря
2026.02.27 10:26
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.

Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям

С М
2026.02.26 20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах

Володимир Невесенко
2026.02.26 20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.

Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь

Юрій Гундарів
2026.02.26 20:04
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…

До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 Іде блондинка у центрі Риму
Іде блондинка у центрі Риму,
підбори, міні-спідниця (до рими).
І поглядом гострим очей зелених
підкошує всіх, не бере полонених.
Несе на собі тимчасову корону
о signorina, о bella donna.
За нею вслід - табун італійців, -
пармезанове сонце випалює лиця.
І кожен хоче спіймати на євро
рибку підвиду „Біляве стерво”.
Іде блондинка у центрі Риму,
з десяток років сховавши за гримом,
сховавши гордість, відкривши груди –
ось ви які, нелегальні будні.
У неї на серці світлина-ікона,
одна любов, не якась порціонна.
І серце так хоче додому... чи хоче?
Зелене море і чорні очі.

Звичайна блондинка, міні, підбори,
самбука, бики і смерть матадора.




Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Юрко Халавка 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-10 12:41:40
Переглядів сторінки твору 5509
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.239 / 5.63  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-10 13:06:15 ]
Олено, це про українську жінку-заробітчанку?

Дуже болючий вірш, хоч і, на перший погляд, іронічний. Певно, в Італії наші жінки потерпають найбільше. Колись читала про них статтю у "Дзеркалі тижня"- то потім цілий день сльози не сходили з очей.

А коли вона приїде додому, і їй захочеться сховати груди, відкрити гордість і вийти заміж за хорошого хлопця, то чи вдасться їй то зробити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-10 13:24:46 ]
Молодець, Ганнусю,ти все правильно зрозуміла. Це все про наших жінок, жертв певних обставин.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-10 13:35:11 ]
Так, це все дуже сумно :(

В мене в самої тітка на заробітки до Угорщини та Греції їздила. В угорщині не заробила майже ніц і втратила 15 кілограмів. а в Греції- вийшла заміж :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-10 13:36:03 ]
Хоча- напрям роботи в неї був зовсім не такий, як у вашої героїні...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-10 13:37:57 ]
Вийшла заміж? Так це ж добре. Значить, не даремно їздила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-11 13:21:59 ]
"І поглядом гострим очей зелених" , а в кінці "Зелене море і чорні очі." : якби взяти в лапки "Чорні очі" - викреслити, як пісню, то це російський романс... (А так - первісний варіант - плутаний, нечіткий)

"У неї на серці світлина-ікона" - якби підсилити, розвинути (образ-порівння влучний для даної теми!) ...


"І кожен хоче спіймати на євро
рибку підвиду „Біляве стерво” - оце "Біляве стерво", якби його замінити на італійський оригінальний? Підсилило б відчуття і емоційність...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-11 13:43:27 ]
Костянтине, щодо очей - то тут все правильно. На початку вірша я спеціально наголошкую, що очі зелені, щоб було зрозуміле закінченя вірша."Зелене море і чорні очі"- перенесення з однієї площини в іншу. Героїня настільки виплакала вже сліз за рідним домом, за Чорним морем, що її очі вже як те Чорне море, а море навпаки зелене. Вибачте, що так по-дитячому пояснюю. Щодо стерва, то я не володію італійською мовою настільки, щоб знайти цьому виразу достойний відповідник. Та й ця поезія не є матеріалом для вивчення італійської мови. Ще раз дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-11 14:35:39 ]
Знаєш , Оленко ,про мою любов до Європи...А твій вірш якось на землю з небес опускає...Бо так воно і є-насправді кому ми там треба?Ото й тільки-як у твоєму вірші.
Гарний вірш-емоційний,образний,і-нічого зайвого.Життя і люди,які його оточують самі теми підказують,але краще б про це не писати,чи влучніше-не про таку жіночу долю.Хоча,з іншого боку-жінку-заробітчанку все це,мабуть, влаштовує,як і людей,які її туди відпустили.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-11 20:17:08 ]
Дякую, Тань. Приємно, що завітала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Халавка (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-22 02:23:20 ]
Добрий вірш, важлива тема і справляє враження що написаний з побеченого а не з почутого чи прочитано... Творчих усіпів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-06-22 20:32:05 ]
Дякую, Юрко. Насправді знаю багатьох жінок із Італії, хоч сама там, на жаль, не бувала.