Логін
Пароль
Зареєструватися?
Забули пароль?
&
Автори
Поеми
Інша поезія
Рецензії
Публіцистика
Рейтинги
Статистика
|eng|
?
Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі
Вірші,
проза,
аналітика,
огляди
Автори
/
Літугрупування «Літавиці»
(2008)
Все, що мені потрібно –
Коло відвертих слів,
Осінь і дощ, що дрібно
Б’ється в моєму склі.
А через тиждень муки
В місто ввійде зима –
Взяти мене на руки,
Й стане мене нема.
С. Татчин
Автор
Вірші (324)
Інша поезія (20)
Поеми (0)
Аналітика (1)
Проза (18)
Рецензії (0)
Публіцистика (0)
Коментарі
Інтерв’ю
Автори
/ Ванда Нова
•
Осадко Ганна
•
Вірлена Ната
•
Бро Юля
•
Нова Ванда
•
Жінка Чорнява
•
Новікова Вероніка
За оцінками читачів
За оцінками "Майстерень"
За коефіцієнтом прозорості
За змістом
За назвою тексту
За кількістю коментарів
Останні прокоментовані
Огляди ⁄
Переглянути все відразу
•
офелія
(В.Н.)
“some girls will get their way”
(“Ophelia” Tori Amos)*
•
сни і мусони
(В.Н.)
коли затихне гонг і зблідне Ганг
і розіп’ють гірке зело брахмани
•
дев’яте коло
(В.Н.)
на дев’ятому колі пекла хороше й тепло
паперові троянди пахнуть майже реально
•
* * * * * * * * *
(В.Н.)
Сергію Осоці
•
hej Jude
(В.Н.)
розповзаються зморшки системою координат
виноградник усох
•
* * * *
(В.Н.)
більше не снись
ти мій сон отруїв
•
у черзі за листопадом
(В.Н.)
цей листопад невмолимий як голод і як любов
і вічний немовби черга від ранку
•
Ігри
(В.Н.)
Не буде несподіваних зізнань,
разючих, ніби кров на простирадлі.
•
* * *
(В.Н.)
де ти знайдеш такого янгола…?
(«Крихітка Цахес»)
•
* * *
(В.Н.)
хлопчику з аніме пещений самураю
горло моє німе бачиш я помираю
•
четвер нескоєних дурниць
(В.Н.)
цей четвер ніби знак на дорозі стоїть
ми ступили той крок від любові до… завтра
•
Біла колискова
(В.Н.)
люляй моя остання солодка здобич
в небі на фабриці робиться перший сніг
•
C.O.
(В.Н.)
«Так терпко пахне той панич
з чужого саду»
•
Жонглерка
(В.Н.)
на майдані масова істерія:
дівчинка жонглює смолоскипами
•
*** Яльмар Гульберг (переклад зі швед.)
(В.Н.)
Буває нерозділене кохання,
чіпляється за груди й пазурами
•
Карін Бойе. У русі (переклад зі швед.)
(В.Н.)
Не той найкращий день, де ситі ми,
а той, де спрага нас веде щомить.
•
Карменсіта Печального Образу
(В.Н.)
Бої із тінню,
битви з вітряками...
•
Тріо з вогнем
(В.Н.)
Вогонь догорає –
і скоро нас грітиме попіл.
•
Повернення
(В.Н.)
Колії-колії, довгі, як зими.
Рідні, як сестри.
•
Червоним по білому
(В.Н.)
Ці шляхи - заболочені, сіллю засипані й пилом.
Боронь Боже, колись отакими шляхами іти.
•
чотири стіни
(В.Н.)
чотири стіни, і глухо неначе в танку,
і це фіолетове плаття старе, як світ,
•
земна
(В.Н.)
земна – і не тільки тому, що грішна,
в очах догоряє трава торішня
•
втеча
(В.Н.)
спека у Києві,
поряд – морозиво, квас,
•
дарма
(В.Н.)
ти для нього сорочка потерта –
яка на щодень,
•
мисливиця
(В.Н.)
було в неї тільки скарбу
що лук і стріли…
•
Таємниці старої шафи
(В.Н.)
Може, як долю ділили,
вона не прийшла?
•
* * *
(В.Н.)
я дихаю тобою,
я живу,
•
вітер перемін
(В.Н.)
без мети сніги метуть – і хай метуть
у війні із календарними листками,
•
агой!
(В.Н.)
агой! луна покотиться по горах,
шулікою на спини полонин.
•
Та, що повірила вітрам
(В.Н.)
чи винна в тому я, що вірила вітрам,
чи винна в тому, що на поклик їх озвалась,
•
авторці
(В.Н.)
на твої тонкопері вірші
нагодилася татарва:
•
спасіння
(В.Н.)
розсипається птаство ніби з руки насіння
і ряднина над ним розіпнута синя-синя
•
зимовéсни
(В.Н.)
[зимо-]
•
Під вуаллю
(В.Н.)
Під вуаллю, як пташка у клітці,
звідусіль привітання, мов град, -
•
Спогад
(В.Н.)
він – сутулий, у сірім пальті-футлярі,
йде вклонитись у ноги зорі полярній,
•
не стільки
(В.Н.)
я не стільки кохаю тебе,
як вважаю своїм
•
Передноворічне
(В.Н.)
«And due to the crisis –
who knows where Christ is..»
•
Цокотухи
(В.Н.)
Оті години з подругами ранні,
шматочки сну, потоплені в горнятах, -
•
Осідлати дракона
(В.Н.)
осідлати дракона – сум’яття нап'ясти
і пірнути з розгону
•
Талан
(В.Н.)
що втрачати розвінчаній королеві?
тільки волю
•
У темряві
(В.Н.)
на молитовнику - пальці тонкі
сльози
•
[Нічого не...]
(В.Н.)
[не бачиш]
•
Таємниця
(В.Н.)
в очах твоїх сестро
живе таємниця
•
Так попастись...
(В.Н.)
Так попастись у павутину сирих під’їздів,
так попастись – і для історій навік пропасти,
•
Untitled
(В.Н.)
Я зробила себе з потиличників і падінь,
перебрехана за роки стількома із мов,
Переглянути всі твори з цієї сторінки