ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2025.10.26 18:54
Протяги часу
Був лицарський сон і минув непорядний,
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо

Володимир Бойко
2025.10.26 17:41
Без моралізаторства (За мотивами Бориса Костирі)
Вона поїхала у далеч невідому –
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.

А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,

Сергій СергійКо
2025.10.26 16:29
Не відчув
Не відчув він тепла середземних країн,
Незнайомі Берлін, Люксембург.
Що Брюссель чи Париж – навіть Києвом він
Не блукав, та й ніколи не був!
Засмагав він під сонцем донецьких степів,
Соледар у підвалах вивчав.
Хоч за віком було йому 20 років –
Ще к

Ніна Виноградська
2025.10.26 15:27
До сьомого коліна
Прадавнина з мого роду) 1 Повертався солдат зі служби у далекому Петербурзі в шістдесятих роках дев’ятнадцятого століття. Їхав на коні, бачив навкруг вишневу заметіль і радів, що йо

Євген Федчук
2025.10.26 15:13
Бій біля Гайворона 20 жовтня 1668 року
Сидять в корчмі над шляхом козаки.
Димлять їх люльки, що аж ріже очі.
Корчмар до них підходить неохоче,
Бо вже добряче випили-таки.
Як козак випив, краще не чіпать,
Бо з’їздить кулацюгою у вухо.
Чи й шаблею… Нікого не послуха.
Отож корчмар, аби не

Володимир Ляшкевич
2025.10.26 14:35
Симфонія природи
І на останок зникнуть обрії і далі,
і твердю висушеному єству, в запалі
ще усього минулого свого,- як води -
спадуть, відкриються забутні насолоди.

Пребудь, хоча б тепер, у дійснім світі!
Почуйся птахою, щасливим квітом в житі,
стрімкою рибою у о

Тетяна Левицька
2025.10.26 06:06
Ридала мати...
Ридала мати: «Вбили сина!»
І проклинала Україну,
І рвала коси на собі.
Колола серце гостра голка,
В труні лежав її Миколка,
В якого очі голубі.

«Тебе ж, — волала рідна мати, —

Віктор Кучерук
2025.10.26 05:33
* * *
У могилах, у руїнах
Рідна сторона, -
Кривду робить Україні
Проклята війна.
Вбивства, болі та страждання,
Де б я не ходив, -
Не існує заклинання
В світі од біди.

Микола Дудар
2025.10.26 00:27
"Моя хата скраю"
Не все в цім світі українське…
З найважливіших запитань
Чому на смак, як мед, злодійське
І в шані виблядки і срань…
Чому нарід шанує панство
Можливо досить а, нарід?
Суцільно виключно зухвальство
Ми ж — джерело своїх же бід…

Сергій СергійКо
2025.10.25 22:51
«Звіри»
Про бійку між Гітлером і Сталіним)

“Друга світова спецоперація” –
Так назвали б ту війну сьогодні.
Дві країни – звіра два, дві нації
– Прагнули кінця цивілізації
І на компроміс були не згодні.
Кігті один в одного встромляли,

Борис Костиря
2025.10.25 22:26
* * *
Старому немає з ким говорити,
його ровесники померли.
Тільки з тишею,
тільки з вічністю,
тільки з німотою.
Його кімнатою
ходить навшпиньках
вічний голос,

Світлана Пирогова
2025.10.25 21:03
Не нагадуй
Не нагадуй мені про себе,
Бо валізи осінь готує.
Заблокую споминів сервер,
Все минуле сховаю в тубу.

Не нагадуй мені про себе,
Зона серця вже недосяжна.
Не для мене моделінг-вебка,

Олександр Буй
2025.10.25 19:20
Чернігову
Горне хвилею скреслу кригу
Повновода ріка Десна…
Мій старий молодий Чернігів!
У нас доля на двох одна.

Починалася світла віра
Від Антонієвих печер –
І курганів твоїх кумири

Микола Дудар
2025.10.25 14:01
В ту саму мить
В ту саму мить мій намір стих…
В цю саму мить переболіло
І віднесло мене від злих
Спочатку душу… згодом й тіло…
А вітер ніжно побурчав…
А згодом зорі з неба сплигли…
Осіння дівонька-свіча…
Ну, тобіш всьо… на свято встигли….

Тетяна Левицька
2025.10.25 09:59
Борг
Не позичайте почуття любові,
перлини слів, що лиш одній належать.
Високих замків, а ні вітру в полі,
щоб боляче не падати із вежі.

Сумління не ятрить борги любовні.
Самотина вінчається з зорею.
Ще не ввібрала погляди бездонні,

Віктор Кучерук
2025.10.25 06:31
* * *
Знедавна не стало вже сили
Поводить рахунок утрат, -
Війна положила в могили
Число незлічиме солдат.
Щоденні салюти і співи
Спричинюють болісний щем, -
Я жаром душевного гніву
Готовий вщент знищити кремль.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 земна
Образ твору земна – і не тільки тому, що грішна,
в очах догоряє трава торішня
і місяць, як той синьорукий Крішна,
тебе обіймає, але дарма:
усі обереги його барвисті -
лише камінці у твоїм намисті,
і дотики-погляди ненавмисні
тебе не туманять, немов дурман

земного тяжіння спасенна сила
твоя же Харибда, твоя же Сцілла
уплав через небо довільним стилем -
невисоко, може, але вперед,
а місяць гримує свої гримаски,
гримучою сумішшю тіло мастить,
і ти, як об’яви, зриваєш маски,
ростиш гарбузи для своїх карет

а стомляться крила, то морок бурий
штовхатиме в ями, на кучугури,
і місяць, що зілля духмяне курить
на тебе й бровою на не поведе -
мінятиме пристрасні аватари,
зганяючи зорі в тупі отари -
і тільки неспокій тобі до пари
на довгій дорозі в земний едем

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Сонце Місяць 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-08-13 13:10:42
Переглядів сторінки твору 6735
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.473 / 5.75  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 4.989 / 5.25  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.807
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-08-13 13:57:22 ]
Отой неспокій якраз до пари:
Обхопить міцно, як гриф гітари,
Тебе, мов щупальцями медуз.
І бренькне тихо, пробним акордом,
І так помалу сумним ескортом
Земний до неба полине блюз.







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-08-13 15:14:18 ]
Справді чудовий експромт...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-13 14:04:38 ]
чудово...так по-небесному і про земне. чи по-земному про небесне?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-08-13 15:14:42 ]
Напевне, і так, і так :-) дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-13 15:53:41 ]
Юль,
Цей вірш досить гармонічно вписується у твою творчість.
Дозволь мені залишити декілька міркувань, як давній твій читач.
***
"усі обереги його барвистї" - коли ми говоримо про Місяць, то його барвистість дещо монотонна -
так як всі барви губляться у сяйві - за винятком срібла/сірого/білого/чорного - тобто картину
назвати барвистою дещо важко. Але мо` я не так зрозумів.
***
"нехай невисоко, але вперед" - невИсоко
***
"і місяць, що зілля духмяне курить" - можна і так, але коли не помиляють - то "палить" по-нашому - або "зіллям духмяним прокурює"
***
"на тебе й бровою на не поведе" ???
***
"зганяючи зорі в тупі отари" - "тупі" - "нє катіт".
***
"на довгій дорозі в земний едем" - я би сказав "на довгій..."

Вотаке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-13 15:55:44 ]
"на довгій дорозі в земний едем" - я би сказав "y довгій..." - XiX - that way:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-08-13 16:41:53 ]
Юрчику, дякую за цікаві коментарі :-)
Волію залишити все, як є, бо для мене всі ці моменти є органічними.
Не буду багато пояснювати, останнім часом взяла за звичку не препарувати власні вірші :-)
З незмінною повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-13 20:52:53 ]
Юлінько,
Як органічно - то органічно - автор завжди має рацію.
Уникатиму тепер деталізованого аналізу оскільки він не є придатливим.
Одним словом - файний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-08-13 21:06:54 ]
спасибі за розуміння, Юрчику :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-15 12:58:19 ]
Дорога Вандо, як на мене, пан Юрій багато в чому має рацію.
Хоча це стосується і всіх нас (включно із паном Юрієм Л. і паном Володимиром Л.), але бажано надавати композиції максимально можливої образної ясності.
Ви ж розумієте, кому багато дано від того і питається більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-08-16 23:27:43 ]
Дорога Редакціє Майстерень,
Дякую за висловлену довіру у формі "тих, кому багато дано", і я, звичайно, розумію Вашу вимогливість
До речі, сама до себе я вимоглива набагато більше, аніж хтось інший до мене.
Стосовно питання милозвучності, якому я сама надаю великої ваги у поезії, то бажанню "умилозвучнити" певний текст теж є межа. Якщо це вже переходить у препарування і перекроювання тексту заради співучого звукопису, то це, як на мене, насильство. І над текстом, і над автором. На мою дуже скромну думку, у віршеві повинна в першу чергу бути присутня Душа. Тобто Поезія.
Значення звукопису дуже велике. Одначе жертвувати Душею і Думкою твору заради бездоганного звукопису видається мені надто великою жертвою. Часом через таке "перекроювання" втрачається сама "сіль" думки, певний тонкий відтінок емоції тощо.
Треба відчувати цю межу, перехід якої зробить редагування нестерпним втручанням. І критик далеко не завжди її відчуває.
Щодо образної ясності або цілісності стилю. Нові стильові течії і мистецькі прориви, як відомо, народжувалися саме через відхилення від традиційних стандартів.
Особисто я як автор, люблю несподівані "вкраплення" як оце "тупі отари зір", які не сподобалися Юрію.
Знову ж таки, я ні в чому нікого не переконую. І впевнена, що єдиноправильної думки просто не існує.
Дякую, що завітали.
Щиро Ваша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-08-17 16:41:47 ]
Юрчику, "чіп перфьюм" ніколи..а от військові черевики - хтозна :) Дякую за щирість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-13 19:33:58 ]
Місяць був завжди байдужим
в силу лячної глибинності
в повільному крені дійсності
так важко залишитись глючним

не треба гамселити в ніч
натопчем в люльки добре зілля
хай вп'ється бенгальським весіллям
цей тихий та омутний Місяць..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-08-13 22:00:59 ]
...аж дух перехоплює :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-13 19:39:17 ]
Попелюшки рано чи пізно саме в земному едемі стають справжніми принцесами :)
Вандусь, цікавий ритм, яскраві образи - порадувала на доріжку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-08-13 21:08:17 ]
:) все в руках попелюшок!
Чорі, на доріжку куди???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-14 01:38:40 ]
в краю магнолий плещет море :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-08-13 23:42:33 ]
Ритм "вытаскивает" из усталости. спасибо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-01 16:22:37 ]
Ах он воно що!