ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.22 12:14
Відчайдухи
Зима у біло-чорних кольорах,
Слова барвистістю не сяють.
Сумує в тишині настінна бра,
Дрижить серденько, ніби сарна,
А люди-відчайдухи на нулі,
Щодня під обстрілом воюють.
Радіють щиро: побратим вцілів,
Хоч січень холодом лютує.

Борис Костиря
2026.01.22 11:17
Відхід
Коли втомлюсь і відійду від справ
У ліс дрімучий чи далекі гори,
Прикутий до стола, неначе раб,
Я відійду в мелодію прозору,
Мов у далекий потаємний рай,
Врятований від бруду наговору.

Я відійду у тінь далеких пальм,

Ігор Терен
2026.01.22 08:53
Режисура світової клоунади
А гарячка біла в білім домі
інфікує цілий білий світ...
у дурдомі цьому,
як відомо,
оселився демон із боліт.

***
А знання, наука та освіта

Кока Черкаський
2026.01.21 23:00
Я не пишу сонети
Писати сонета - це мука,
Вже краще сапать буряки,
Чи підгортати картоплю,
Чи збирати жуки.

Буває, напишеш сонета,
Глядь- а воно ж не сонет!
Й рука мимоволі підносить

Олександр Буй
2026.01.21 21:17
Фенікс
Бувало, пишався, куражився,
Бувало, на щось не наважився –
А підсумок буде простий:
Красива життя ораторія
Завершиться у крематорії.
Як кажуть, «хоч падай, хоч стій»...

Траплялося, жили розтягував,

Сергій Губерначук
2026.01.21 20:10
Ти
Я доторкнувся думкою до тебе.
Від тебе я іще не відчахнувся.
Ти ще моя. І скільки ж сили треба,
щоб я забув тебе, тебе позбувся.

Я що завгодно ладен сотворити,
щоб пам’ять стерла всі твої принади,
щоб і не бачити тебе, не говорити…

Олена Побийголод
2026.01.21 18:50
2001. Горілка у спекоту (в скороченні)
Із Леоніда Сергєєва

В якій ненависті горілку п’є на сонці
шахтар, комп’ютерник, розклеювач афіш!
І те, що, нібито, вона виводить стронцій,
її не робить прохолодніш чи смачніш.

В зеніті буйствує загрозливе світило.

Ярослав Чорногуз
2026.01.21 18:43
Дока
Я закоканий в Тетяну,
От мені морока -
Заражать її не стану --
Власним гоноркоком.

Вірш писати поможу я --
Бліх половлю поки.
Хіть свою я замаскую --

Кока Черкаський
2026.01.21 14:36
Ахеронт
Пливу Ахеронтом у тихім човні,
І страшно, і боязко дуже мені:
А раптом оте? А раптом осе?
Ніхто не врятує мене й не спасе.

Сусід мій праворуч сидить в темноті.
Від страху у нього бурчить в животі.
Він теж в невідомість пливе, як і я,

Микола Дудар
2026.01.21 14:24
Присвята
Обіцянки... обіцянки
Не про мир, не діалог.
Чисто воплі куртизанки
Моно моно монолог…
Хто б повірив, хто б довірив,
Змоноложив і схитрив,
Обіцянки розчепірив —
Я, їй-богу б, пригостив…

Федір Паламар
2026.01.21 11:50
Невірна
Ти не думала зовсім про нього,
Коли я був з тобою на «ти»,
Позабула усі застороги,
Як несила було вже знести.

Я схопив тебе грубо за руку,
Придушив і притис до стіни;
Ти тоді опиралась на муку

Борис Костиря
2026.01.21 10:34
Повалені дерева
Повалені дерева, немов царі полеглі,
Спираються на вічність, спираються на страх.
Повалені дерева, що обіймають легко
Свободу і неволю у вічних небесах.

Повалені дерева, як воїни упалі
У грандіозний битві, у січі вогневій,
Спираються на мужніс

С М
2026.01.21 05:30
Хай лляє кров (The Rolling Stones)
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись

її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є

Артур Курдіновський
2026.01.21 01:09
Знаному критику
Начувайтеся, поети!
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.

Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують

Артур Курдіновський
2026.01.20 16:41
Справжнє
Хоча б краплинку справжнього знайти
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.

Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,

Артур Сіренко
2026.01.20 15:48
Річкові острови снів
Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 земна
Образ твору земна – і не тільки тому, що грішна,
в очах догоряє трава торішня
і місяць, як той синьорукий Крішна,
тебе обіймає, але дарма:
усі обереги його барвисті -
лише камінці у твоїм намисті,
і дотики-погляди ненавмисні
тебе не туманять, немов дурман

земного тяжіння спасенна сила
твоя же Харибда, твоя же Сцілла
уплав через небо довільним стилем -
невисоко, може, але вперед,
а місяць гримує свої гримаски,
гримучою сумішшю тіло мастить,
і ти, як об’яви, зриваєш маски,
ростиш гарбузи для своїх карет

а стомляться крила, то морок бурий
штовхатиме в ями, на кучугури,
і місяць, що зілля духмяне курить
на тебе й бровою на не поведе -
мінятиме пристрасні аватари,
зганяючи зорі в тупі отари -
і тільки неспокій тобі до пари
на довгій дорозі в земний едем

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Сонце Місяць 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-08-13 13:10:42
Переглядів сторінки твору 6829
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.473 / 5.75  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 4.989 / 5.25  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.807
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-08-13 13:57:22 ]
Отой неспокій якраз до пари:
Обхопить міцно, як гриф гітари,
Тебе, мов щупальцями медуз.
І бренькне тихо, пробним акордом,
І так помалу сумним ескортом
Земний до неба полине блюз.







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-08-13 15:14:18 ]
Справді чудовий експромт...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-13 14:04:38 ]
чудово...так по-небесному і про земне. чи по-земному про небесне?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-08-13 15:14:42 ]
Напевне, і так, і так :-) дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-13 15:53:41 ]
Юль,
Цей вірш досить гармонічно вписується у твою творчість.
Дозволь мені залишити декілька міркувань, як давній твій читач.
***
"усі обереги його барвистї" - коли ми говоримо про Місяць, то його барвистість дещо монотонна -
так як всі барви губляться у сяйві - за винятком срібла/сірого/білого/чорного - тобто картину
назвати барвистою дещо важко. Але мо` я не так зрозумів.
***
"нехай невисоко, але вперед" - невИсоко
***
"і місяць, що зілля духмяне курить" - можна і так, але коли не помиляють - то "палить" по-нашому - або "зіллям духмяним прокурює"
***
"на тебе й бровою на не поведе" ???
***
"зганяючи зорі в тупі отари" - "тупі" - "нє катіт".
***
"на довгій дорозі в земний едем" - я би сказав "на довгій..."

Вотаке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-13 15:55:44 ]
"на довгій дорозі в земний едем" - я би сказав "y довгій..." - XiX - that way:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-08-13 16:41:53 ]
Юрчику, дякую за цікаві коментарі :-)
Волію залишити все, як є, бо для мене всі ці моменти є органічними.
Не буду багато пояснювати, останнім часом взяла за звичку не препарувати власні вірші :-)
З незмінною повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-13 20:52:53 ]
Юлінько,
Як органічно - то органічно - автор завжди має рацію.
Уникатиму тепер деталізованого аналізу оскільки він не є придатливим.
Одним словом - файний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-08-13 21:06:54 ]
спасибі за розуміння, Юрчику :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-15 12:58:19 ]
Дорога Вандо, як на мене, пан Юрій багато в чому має рацію.
Хоча це стосується і всіх нас (включно із паном Юрієм Л. і паном Володимиром Л.), але бажано надавати композиції максимально можливої образної ясності.
Ви ж розумієте, кому багато дано від того і питається більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-08-16 23:27:43 ]
Дорога Редакціє Майстерень,
Дякую за висловлену довіру у формі "тих, кому багато дано", і я, звичайно, розумію Вашу вимогливість
До речі, сама до себе я вимоглива набагато більше, аніж хтось інший до мене.
Стосовно питання милозвучності, якому я сама надаю великої ваги у поезії, то бажанню "умилозвучнити" певний текст теж є межа. Якщо це вже переходить у препарування і перекроювання тексту заради співучого звукопису, то це, як на мене, насильство. І над текстом, і над автором. На мою дуже скромну думку, у віршеві повинна в першу чергу бути присутня Душа. Тобто Поезія.
Значення звукопису дуже велике. Одначе жертвувати Душею і Думкою твору заради бездоганного звукопису видається мені надто великою жертвою. Часом через таке "перекроювання" втрачається сама "сіль" думки, певний тонкий відтінок емоції тощо.
Треба відчувати цю межу, перехід якої зробить редагування нестерпним втручанням. І критик далеко не завжди її відчуває.
Щодо образної ясності або цілісності стилю. Нові стильові течії і мистецькі прориви, як відомо, народжувалися саме через відхилення від традиційних стандартів.
Особисто я як автор, люблю несподівані "вкраплення" як оце "тупі отари зір", які не сподобалися Юрію.
Знову ж таки, я ні в чому нікого не переконую. І впевнена, що єдиноправильної думки просто не існує.
Дякую, що завітали.
Щиро Ваша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-08-17 16:41:47 ]
Юрчику, "чіп перфьюм" ніколи..а от військові черевики - хтозна :) Дякую за щирість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-13 19:33:58 ]
Місяць був завжди байдужим
в силу лячної глибинності
в повільному крені дійсності
так важко залишитись глючним

не треба гамселити в ніч
натопчем в люльки добре зілля
хай вп'ється бенгальським весіллям
цей тихий та омутний Місяць..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-08-13 22:00:59 ]
...аж дух перехоплює :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-13 19:39:17 ]
Попелюшки рано чи пізно саме в земному едемі стають справжніми принцесами :)
Вандусь, цікавий ритм, яскраві образи - порадувала на доріжку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-08-13 21:08:17 ]
:) все в руках попелюшок!
Чорі, на доріжку куди???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-14 01:38:40 ]
в краю магнолий плещет море :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-08-13 23:42:33 ]
Ритм "вытаскивает" из усталости. спасибо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-01 16:22:37 ]
Ах он воно що!