ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.27 18:34
Там, де коняку віз підганяє,
А урядом править візник,
Де шматком арестантського хліба
Наїдаються до гикавок,
Проступає в мороці вранішнім
Повновладдям своїм пересичений
Хвіст собачий, махаючи трупом, –
Бренд Росії останніх десятиліть.

С М
2026.03.27 15:00
Ти стояла на межі свого пір’я
Політ обираючи
Усміхався я із подивом чи в силах
Помахати на прощання
Коли усе пройшло –
Се загоїлося до літа
Опісля прощань
Всі чуття що ми пережили

Артур Курдіновський
2026.03.27 14:51
З'їдає душу болісна саркома.
Круки літають. Вмерли солов'ї.
Мені це місто більше незнайоме,
Мої дороги - більше не мої.

Снують у жалюгідному апломбі
Однакові, безперспективні дні.
Я тут, неначе зомбі серед зомбі,

Юлія Щербатюк
2026.03.27 13:10
Без майбуття, о, щемна яв!
Я чую зраду в кожнім слові!
І спадної тепер любові
Для мене сяє вже зоря.

Так відлітаючи, із тим,
Не впізнавати безкінечно.
В знемозі цілувати плечі,

Борис Костиря
2026.03.27 12:33
Пробудження, немов із поля битви
Відхід в пустелю чи в рясні ліси.
Це прокидання у росі молитви,
У непорочнім сяєві краси.

Пробудження із-під руїн і горя,
Із-під уламків часу і доби.
Пробудження у буйних хвилях моря,

хома дідим
2026.03.27 07:08
у неміч кануть сни
і сяєво на сході
розвидніється ніч
понад полями дим
нездалі та цупкі
народжені до вроди
слова усе не ті
але усе ж ходім

Віктор Кучерук
2026.03.27 06:45
Казковий світ дитячого життя,
Мов потічок весняний, нетривалий,
Безрадісно пішов у небуття,
В душі зродивши паросток печалі.
Майнув, як сон, найщасливіший час
Розливів сміху і всього хотіння, -
Він, наче день, у сутінках погас,
Щоби уяву тішити

Артур Курдіновський
2026.03.27 03:35
Знову до минулого йду в гості,
Фантастичні створюю картини.
Березень. Сьогодні двадцять шосте.
Я тебе вітаю, мила Зіно!

Пам'ятаєш Харків, потім Київ?
Я не їхав! Я летів на крилах!
Невимовний сум сьогодні криє

Мирон Шагало
2026.03.26 21:41
Це море лупасить хвилями,
дме вітром і студить пусткою.
Хтось міряє море милями,
хтось міряє лиш відпусткою.

Ти ж міряєш море мріями,
що стануть колись реальними,
з чіткими часами й мірами,

Тетяна Левицька
2026.03.26 21:15
Там немає біди, і колись не було,
ще душа не вродилася болем,
лиш безмежжя старого совине крило
блискавиця серпом гострим голить.

У отавах незайманих звуки Орфей
розсипає, а я підбираю.
Гнучі башти дерев серед тихих алей

Артур Курдіновський
2026.03.26 17:11
Випльовуючи вірш новий
В чекаючий на нього Всесвіт,
Створімо справжній буревій,
Що всі теорії закреслить!

Навіщо правила дурні
У творчій голові тримати?
Тут будуть оплески гучні,

Олена Побийголод
2026.03.26 16:48
Соломон Фогельсон (1910-1994)

Вночі перед боєм
сиджу під вербою,
дивлюсь на дорогу – український шлях...
Й стає пред очима
все те незгасиме,
за що ми б’ємось у жорстоких боях.

Артур Сіренко
2026.03.26 16:26
Сині проліски снива
Мальовані на білому полотні Едему
(У тому саду теж буває весна –
Буває, буяє, п’янить ароматом),
Адам ще не вдягнув
Сирітську сорочку безхатька
І бідний, наче заброда,
Мандрує пустелями

хома дідим
2026.03.26 15:01
шкандибає вперед за звичкою скоцюрблено роззираючись на місцевість понад свої крихітні окуляри · звіть його хомою чи сявою чи валєрою байдуже · зима завертається сніги пливуть дехто вже ходить без шапки · незнайомі тітки бабки матусі дідусі під пікселем і

Євген Федчук
2026.03.26 14:16
Тут хтось зненацька видихнув: - Татари!
Ударив дзвін, одразу і замовк.
І вже орда посунула, як хмара.
Перед Степаном вигулькнув за крок
Кінний татарин, радісно ошкіривсь,
Тримаючи в руці міцний аркан.
Степана взяти у ясир наміривсь.
А той спиною вп

Охмуд Песецький
2026.03.26 12:16
Себе ти бережеш і власні нерви,
Сховашись під байдужості вуаллю.
І виникло тлумачення химерне,
Неначе я тебе вже не цікавлю.

Ні як амант і навіть не товариш,
Чи просто випадковий перехожий,
З яким ніде нічого не навариш,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 земна
Образ твору земна – і не тільки тому, що грішна,
в очах догоряє трава торішня
і місяць, як той синьорукий Крішна,
тебе обіймає, але дарма:
усі обереги його барвисті -
лише камінці у твоїм намисті,
і дотики-погляди ненавмисні
тебе не туманять, немов дурман

земного тяжіння спасенна сила
твоя же Харибда, твоя же Сцілла
уплав через небо довільним стилем -
невисоко, може, але вперед,
а місяць гримує свої гримаски,
гримучою сумішшю тіло мастить,
і ти, як об’яви, зриваєш маски,
ростиш гарбузи для своїх карет

а стомляться крила, то морок бурий
штовхатиме в ями, на кучугури,
і місяць, що зілля духмяне курить
на тебе й бровою на не поведе -
мінятиме пристрасні аватари,
зганяючи зорі в тупі отари -
і тільки неспокій тобі до пари
на довгій дорозі в земний едем

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Сонце Місяць 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-13 13:10:42
Переглядів сторінки твору 6911
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.473 / 5.75  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 4.989 / 5.25  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.807
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-08-13 13:57:22 ]
Отой неспокій якраз до пари:
Обхопить міцно, як гриф гітари,
Тебе, мов щупальцями медуз.
І бренькне тихо, пробним акордом,
І так помалу сумним ескортом
Земний до неба полине блюз.







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-08-13 15:14:18 ]
Справді чудовий експромт...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-13 14:04:38 ]
чудово...так по-небесному і про земне. чи по-земному про небесне?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-08-13 15:14:42 ]
Напевне, і так, і так :-) дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-13 15:53:41 ]
Юль,
Цей вірш досить гармонічно вписується у твою творчість.
Дозволь мені залишити декілька міркувань, як давній твій читач.
***
"усі обереги його барвистї" - коли ми говоримо про Місяць, то його барвистість дещо монотонна -
так як всі барви губляться у сяйві - за винятком срібла/сірого/білого/чорного - тобто картину
назвати барвистою дещо важко. Але мо` я не так зрозумів.
***
"нехай невисоко, але вперед" - невИсоко
***
"і місяць, що зілля духмяне курить" - можна і так, але коли не помиляють - то "палить" по-нашому - або "зіллям духмяним прокурює"
***
"на тебе й бровою на не поведе" ???
***
"зганяючи зорі в тупі отари" - "тупі" - "нє катіт".
***
"на довгій дорозі в земний едем" - я би сказав "на довгій..."

Вотаке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-13 15:55:44 ]
"на довгій дорозі в земний едем" - я би сказав "y довгій..." - XiX - that way:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-08-13 16:41:53 ]
Юрчику, дякую за цікаві коментарі :-)
Волію залишити все, як є, бо для мене всі ці моменти є органічними.
Не буду багато пояснювати, останнім часом взяла за звичку не препарувати власні вірші :-)
З незмінною повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-13 20:52:53 ]
Юлінько,
Як органічно - то органічно - автор завжди має рацію.
Уникатиму тепер деталізованого аналізу оскільки він не є придатливим.
Одним словом - файний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-08-13 21:06:54 ]
спасибі за розуміння, Юрчику :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-15 12:58:19 ]
Дорога Вандо, як на мене, пан Юрій багато в чому має рацію.
Хоча це стосується і всіх нас (включно із паном Юрієм Л. і паном Володимиром Л.), але бажано надавати композиції максимально можливої образної ясності.
Ви ж розумієте, кому багато дано від того і питається більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-08-16 23:27:43 ]
Дорога Редакціє Майстерень,
Дякую за висловлену довіру у формі "тих, кому багато дано", і я, звичайно, розумію Вашу вимогливість
До речі, сама до себе я вимоглива набагато більше, аніж хтось інший до мене.
Стосовно питання милозвучності, якому я сама надаю великої ваги у поезії, то бажанню "умилозвучнити" певний текст теж є межа. Якщо це вже переходить у препарування і перекроювання тексту заради співучого звукопису, то це, як на мене, насильство. І над текстом, і над автором. На мою дуже скромну думку, у віршеві повинна в першу чергу бути присутня Душа. Тобто Поезія.
Значення звукопису дуже велике. Одначе жертвувати Душею і Думкою твору заради бездоганного звукопису видається мені надто великою жертвою. Часом через таке "перекроювання" втрачається сама "сіль" думки, певний тонкий відтінок емоції тощо.
Треба відчувати цю межу, перехід якої зробить редагування нестерпним втручанням. І критик далеко не завжди її відчуває.
Щодо образної ясності або цілісності стилю. Нові стильові течії і мистецькі прориви, як відомо, народжувалися саме через відхилення від традиційних стандартів.
Особисто я як автор, люблю несподівані "вкраплення" як оце "тупі отари зір", які не сподобалися Юрію.
Знову ж таки, я ні в чому нікого не переконую. І впевнена, що єдиноправильної думки просто не існує.
Дякую, що завітали.
Щиро Ваша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-08-17 16:41:47 ]
Юрчику, "чіп перфьюм" ніколи..а от військові черевики - хтозна :) Дякую за щирість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-13 19:33:58 ]
Місяць був завжди байдужим
в силу лячної глибинності
в повільному крені дійсності
так важко залишитись глючним

не треба гамселити в ніч
натопчем в люльки добре зілля
хай вп'ється бенгальським весіллям
цей тихий та омутний Місяць..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-08-13 22:00:59 ]
...аж дух перехоплює :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-13 19:39:17 ]
Попелюшки рано чи пізно саме в земному едемі стають справжніми принцесами :)
Вандусь, цікавий ритм, яскраві образи - порадувала на доріжку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-08-13 21:08:17 ]
:) все в руках попелюшок!
Чорі, на доріжку куди???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-14 01:38:40 ]
в краю магнолий плещет море :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-08-13 23:42:33 ]
Ритм "вытаскивает" из усталости. спасибо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-01 16:22:37 ]
Ах он воно що!