ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 hej Jude
розповзаються зморшки системою координат
виноградник усох
ні сатирів нема ні менад
нерозбавлений сон із суцільної в’язі сонат
нерозв’язаний вузол із жил і глевкої породи

обережно ступати себе в оберемку нести
і сміятись у безумі - ти безумовно не з тих
навіть сволок не держить такої сволоти як ти
боягузе за синіми спинами перегородок

і ховаючи мозок між альфою й зетом газет
не дивитись як тіло охляле по лезу повзе
говорити собі - це почався сезон ГРЗ
неохоче до тями іти
ніби хлопець до війська

барабани боввани сокирою рубаний біль
розбиватиме губи на біс не тобі не тобі
а за сірістю сирість а далі - останній рубіж
ця розколота синь підійди сюди синку не бійся

в кольорових лабетах кайфує сумління слабе
і волає у вухо широка горлянка ТБ
а волосся і шкіра уже відторгають тебе
і вдаряються мухи у шибу мов гелікоптери

і - hey Jude! - залягають під шкіру із пісні слова
і тебе у безодню стічною трубою змива
ця країна багата на дати та антидива
де кути образи перехожі
глухі як тетері




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-14 11:23:50
Переглядів сторінки твору 16356
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.838
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 15:21:24 ]
а мені як!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2010-01-14 15:29:39 ]
Ну що ж - за взаємність!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-14 16:09:21 ]
говорити собі - це почався сезон ГРЗ
неохоче до тями іти
як у юні до війська
Вандочко, мені здалося, що останній рядок тут якось... відпадає, не тулиться до попередніх, неузгоджений. А загалом вірш дуже добрий, і дуже мені близький


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2010-01-14 16:11:17 ]
Наталко, дякую Вам за коментар. А який саме рядок - "У юні до війська"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-14 16:31:23 ]
Ага...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2010-01-14 16:37:29 ]
Тут порівняння - іти неохоче до тями, так само як у юні до армії. Я, здається, не дуже добре розумію проблему :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-14 16:44:31 ]
отож я так і хотіла (б) прочитати: як юнь до армії... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-14 16:50:18 ]
Хотіла сказати: як юнь до війська. Вибачте :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-14 16:54:21 ]
Може: як юнак до війська? І ритм врятовано, і зміст, і навіть конкретизовано (бо ж юнь - це й дівчата...) Чи я надто залізла в чужу грядку? То вибачте... :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2010-01-14 17:00:34 ]
Наталочко, все дуже до теми :) Я можу лише подякувати, бо мене цей рядок теж турбував. Зараз щось подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-14 17:06:33 ]
А-а-а, здається, до мене "дійшло": Ви мали на увазі не тих, хто не хоче йти до війська (юнь), а пору (юність), коли туди йти не хочеться. Еге ж? Але ж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2010-01-14 17:08:00 ]
Саме так :) А якщо - ніби хлопець до війська?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-14 17:12:57 ]
Ну, я б тоді не спіткнулася б об цей рядок. :) Приємно, що Ви не реагуєте агресивно, як дехто. Мені здається, тепер усе стало на свої місця...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2010-01-14 17:17:49 ]
Якби я була близько до 100% впевнена, то ще б посперечалася трохи :) Але - агресивно - ніколи.
Мені приємна Ваша увага, Наталко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-14 17:31:03 ]
Мені ваша - теж :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Дорошенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 17:31:12 ]
фано, гарно, і як треба - трошки сумно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2010-01-14 17:35:09 ]
Спасибі, Михайле:) Якби ж тільки трошки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-14 17:34:50 ]
Дуже цікавий вірш, ритм підкуповує і вдаряє майже струмом останніх рядків у катренах. Останній з них - надзвичайно гостроКутий - колюся і хочеться ще - такої поезії.
Дякую, Вандо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2010-01-14 17:36:33 ]
Обережно з гострими предметами, Віталіку:) А вірш таки справді вийшов гострим - напевне, так і мало бути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Терен (Л.П./М.К.) [ 2010-01-14 19:58:15 ]
Вандо, тут є і ритм, і до ритму... Справді перше слово, яке хочеться сказати - гостро. "А волосся і шкіра уже відторгають тебе" - ось це зачепило
(прибирає зі столу гострі предмети) ;)