ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.08.20 08:07
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 3)
Залізна «черепаха» «Коли фортуна зраджує царів, золото їхніх обладунків стає їхньою труною». Давньоримський афоризм часів Александрійської війни Клинки легіонерів вириваються з піхов із пронизливим, холодним скреготом. Цей залізний звук я вже чу

Віктор Кучерук
2026.08.20 07:04
* * *
Пекуче сонце вище й вище
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.

Тетяна Левицька
2026.08.19 21:33
То ти мене.
Краватка в синю рисочку, сорочка біла,
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.

Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила

Віктор Насипаний
2026.08.19 21:09
* * *
Вже навхрест шиє дощ думки- печалі.
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.

Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток

С М
2026.08.19 21:00
Вершники грози (The Doors)
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози

Іван Потьомкін
2026.08.19 20:54
Cheer up, Ukraine!
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

хома дідим
2026.08.19 19:09
* 178 *
скажи мені скажи
чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім

М Менянин
2026.08.19 18:35
Націоналіст не нацист – есей
Націоналіст не нацист – есей 0 Українцям на часі. 1 Є країни з титульними націями. 2 Є в цих краях гості – етнічні діаспори. 3 Є націоналізм в них. 4 Є національна держава, що піклується за свій народ, спонукає до бажання бути тут, або поверн

Артур Курдіновський
2026.08.19 15:45
Поклич!
Поклич мене зажуреним сонетом -
І я прийду. Як важко б не було, -
Прорвуся крізь заплутані тенета,
Знесилений, постукаю у скло.

Поклич мене замріяним ронделем -
І я прийду крізь пафосну юрбу.
Дамо початок райдужним новелам,

Ольга Садкова
2026.08.19 14:51
"Сусідський кіт зайшов до хати..."
Сусідський кіт зайшов до хати,
хоч не його мені б чекати.
На крісло зліз,
примружив очі.
Сидіти довго так охочий...

Й навіщо, справді, гості інші,
коли з котом аж ллються вірші?

Борис Костиря
2026.08.19 13:55
Пристрасть
Яка палка гармонія і дикість
Цієї пари, що руйнує світ
І трощить скелі, мов несамовитість!
Летить у небо пристрасть, як болід.
Вони злились, не можуть зупинитись
На березі, мов непоборной цвіт.

Такий коханець гарний і потужний

Ірина Вовк
2026.08.19 10:38
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 2)
Дарунок Середземного моря «Помста – це напій, який найкраще смакує, коли він зачерпнутий з глибин моря». Афоризм Стародавнього Єгипту …Центуріон піднімає руку, даючи знак своїм людям оточити сходи. Позаду нього чути шум прибою Егейського мор

Віктор Кучерук
2026.08.19 07:54
* * *
Наближається вже осінь,
Раз у мене за вікном
Зароїлись дружно оси,
Зграї ластівок кругом.
Вже затьмарюється далеч
І по травах суне дим, -
І тривожно кряка галич
На городи та сади.

хома дідим
2026.08.18 20:06
* 177 *
у сутінок
вагоміших відлуннях
чи вистачить мені
завзяття чи снаги
казати щось посутньо
і невмисне
зворушуючись
напростець углиб

Вячеслав Руденко
2026.08.18 17:45
Історія світу– в дрібницях!
Гребці налягають на весла -
Їх ваблять в імлі вечорниці,
Шахрай невеликого зросту
Готує для них печериці,

Корма розчиняється стрімко
Легкою тендітною в кучках
У піні мигдальній Одетти,

Ольга Садкова
2026.08.18 14:39
Дід іде
В нього чоботи вкрилися пилом,
аж до бронзи засмагло чоло,
і утома на плечах, як брила…
Так вертає наш дід у село.
Лише зрідка їздить машиною,
запрягає нечасто й коня,
путівцем прошкує і нивою,
щоб посіяти не навмання,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Передноворічне
«And due to the crisis –
who knows where Christ is..»
(Ю. Лазірко)

вантажівка летить -
наближається час вакацій,
а надворі сльота – і стемніло від провокацій,
і немає кому божевілля замкнути в карцер,
бо свобода: внизу - хаос, німота - вгорі,
і вистрибують глупі ставки в невинній грі

чи то нічка зіткала б якусь гамівну сорочку,
чи то взяв на приціл би півень шалену квочку,
чи діждемо у мирі, люди, Нового рочку?
каламутить ріку скоцюблений білоперст,
і черва осоружна суне за сотні верст…

огорнула думки пітьма і роз’їла мізки:
плямувати усіх! і усюди шукати зиски!
у Миколи, бува, не знайшлося такої різки…
у гостиннім куті зневажено хліб і сіль,
через діри вилазить крадене звідусіль,

чи кричи чи мовчи – все одно, як об мур горохом,
і виходять із нір потвори, зарослі мохом,
під овчиною – кігті, а сорому - анітрохи…

але станемо поряд – і згине сердитий рик,
і насічкою січень поставить на руку рік.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-12-22 17:02:58
Переглядів сторінки твору 7354
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-22 18:05:40 ]
Гммм,
Вандзю.
Мені си подобає Твоя поєзія, ну Ти не менш її. ;)
Вумний вірш - мусів жем 2 рази перечитати.
Ритм дещо складнуватий, але коли читати повільно - то виправданий.
Я бим виділив "стАвки", бо спочатку прочиталось "ставкИ".
Мо` запитатисі чому півень взяв би на приціл саме шалену квочку,
бо ніби то квока - то вже та, котра висиджує, або ходить з малими...
"і насічкою січень поставить на руку рік." - то по руці можна сказати
скільки людині років?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 18:12:48 ]
*червоніє, згадує, як колись їй подобалися мужчіни у військовій формі із холодною зброєю в зубах, зітхає - і заходиться тайпати*

Я щось не дуже у квочках розбираюся - просто здалося мені, непоганий символ. Можливо, замість півня проти шалу варто задіяти сокиру? :-)

СтАвки виділю, а про насічки - то в переносному значенні сказано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-22 18:29:37 ]
А шо - вже си не подобают такі джігіти? Ух! (тобто Асса).
(танцює лєзгінку на капоті хамера)
Нє сокиру не тра - діточок шкода, най доквокає, а тоди вже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 18:32:29 ]
Ну я і кажу, ліпше трохи більше любові (півень), ніж сокира... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-22 18:40:34 ]
Тут головне півневі не думати довго, а квоці - не втікати зашипко,
во тіко не є певним чи квока дасть йому, але коли шалена, то певні же дасть,
дожене і ще раз дасть. Півню легше - своє діло зробить і до єншої і
аліментів Тобі - навпаки, не справлятиметься - до росолу попаде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 18:46:59 ]
(голос за кадром: Ви почули невеличку лекцію про психологічні особливості особистих стосунків курей та півнів, яку прочитав кандидат сільгосп. наук, Зеньо Збиток...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-22 19:05:57 ]
(Пропопощує горло - бомкає лобом у мікрофон, довкола кури та півні плескають у обкуцані крила - птахоферма, виймає пляху текіли власного виробництва - настойка алоє на спирті).
На чому то я думку втратив?
А ! Сокира - то холодна зброя в руках баби Рузі. Пропоную більш гуманний спосіб - 300 Вольт до пельки - водразу зосмажисі
і голова ціла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 19:11:29 ]
(за кадром запахло смаженою курятиною...)
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-22 19:15:02 ]
Yeah, lunch time :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 19:54:31 ]
Бідна Вандо, як Вам з Вальгалли та в курник!:) Я не з приводу вірша, вірш справді гарний, я з приводу коментарів. А хочу сказати про "Осідлати дракона" (бо не втовпився за шанувальниками:)) - як, мабуть, кожного, хто в дитинстві книжки читав, зачепив цей вірш спогадом про свою мрію (банально, але по іншому не придумав). А тепер сховатися там від реальності можна, певно, лише в поезії. Вам це вдалося зробити прекрасно, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 20:06:02 ]
Михайле, куди тільки доля (і уява) не заносить поета :-)
Дякую за Ваш відгук на композицію про дракона - спогад про мрію, це Ви влучно сказали, найперше враження, що виникає в читача. Я ж надаю йому трохи іншого значення - можливість поглянути на звичайне життя ішншими очима, привнести в нього нотки фантазії - і фантастики. Нехай на коротку мить - але світ набуде нових барв :-)
Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 21:34:16 ]
No passaran усім моховим потворам!
Ванд, а хто такий "скоцюблений білоперст"? Цей звірьок мені спокою не дає :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 21:40:28 ]
:-))))
Ну білоперст - це "білий перст", тільки у вигляді неологізму.
А "скоцюблений" - то зігнутий або скривлений. Коротше кажучи, звірьок не при собі :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-12-23 14:24:25 ]
Цікаву тему ви тут означили. :)

Вандо, трохи початок, як на мене, можна було би посилити.
А далі вже дуже файно все розвинулось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-23 17:46:09 ]
ОК, я сьогодні в доброму гуморі - так що вирішила послухатися і почаклувати над початком ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-12-23 14:21:06 ]
хай всі скоцюрблені неприсобі лишаться в цьому грудні.

ДраКонИ forever!

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-23 17:44:44 ]
A great wish, my friend :-)
Welcome, драконе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-24 10:15:06 ]
Актуально і свіжо, Вандо!

Респект. ;)

Якби ми не переймалися тим, що буде потім і що ми, як не крути, не можемо змінити, то дерева були б нам набагато зеленішими, сонце- помаранчевішим, а люди- людоподібнішими.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 11:41:48 ]
Респект навзаєм, Ганусь - за розуміння ;-)