ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.11.02 20:59
Холодом стилета
Слова сліпі, тавровані тобою
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.

І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.

В Горова Леся
2025.11.02 20:29
Абрикоса
Розгулявся північний, та так уже крепко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав, і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли

Іван Потьомкін
2025.11.02 18:46
РОССОЛІМО
Я люблю не стільки з кимось чи з комп’ютером грати, скільки відтворювати партії майстрів з шахів. Для мене це щось схоже на читання цікавої книжки чи прослуховування класичної музики. І ось серед інших видатних майстрів сициліанського захисту я натрапи

Євген Федчук
2025.11.02 15:21
Звідки взялися на світі блохи
Прочитав Василько книжку про Лєвшу Лєскова.
Про те, як Лєвша спромігся блоху підкувати.
Та і став тоді бабусі своєї питати:
- Що то за звір – блоха ота? Щось для мене нове.
- То комаха. Така мала, навіть менше мухи.
І стрибає, й кусається. Зараз то ї

Микола Дудар
2025.11.02 08:48
Звучить дочасно і...
Звучить дочасно і потужно…
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Світло погаслих зірок
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

С М
2025.11.01 20:33
На ліпше (The Beatles)
Усе на ліпше хоч би як
І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби

Та й визнав, що усе на ліпше

Світлана Пирогова
2025.11.01 20:10
Не напишу про тебе мемуари
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
Епоха палеоліту - поруч
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,

Микола Дудар
2025.11.01 13:17
Піврічне немовля...
Піврічне немовля з матусею і татком…
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…

Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні

Володимир Мацуцький
2025.11.01 12:28
Ми білі ворони
Братам по крові і братам по духу

Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Прощання з літом
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Парасолька
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст

Юрій Лазірко
2025.10.31 20:53
Зустріч у Світлих Споминах --- український блюз
Я пригадую - розчиняюся у думках...
Неприковані, млосні спомини... вічний блюз...
Ніжні дотики, затамовані на устах...
і не знаю я - чи ще дихаю, бо боюсь:
розгубити тебе намистинами пасії,
перекроїти час - зодягнутися в згаслого дим...
Я сумую і су

Ярослав Чорногуз
2025.10.31 17:23
Нарешті
Нарешті я ізнову на Природі,
Колише тишу ніжний вітерець.
Вистукує морзянку на колоді
Завзято-щемно дятел-молодець.

Нарешті літо бабине всміхнулось,
І золотом обсипало мене.
І дивовижним шумовинням чулим

Микола Дудар
2025.10.31 14:49
***
А дивовижа поруч майже
Хтось стелить шлях без перепон
Можливо вже вона підскаже,
Чому тебе так нудить від корон…
2.
Чому тобі до серця ближче
Та значимость, з ім’ям коротким: Вірш
Нема такої сили, щоби знищить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Передноворічне
«And due to the crisis –
who knows where Christ is..»
(Ю. Лазірко)

вантажівка летить -
наближається час вакацій,
а надворі сльота – і стемніло від провокацій,
і немає кому божевілля замкнути в карцер,
бо свобода: внизу - хаос, німота - вгорі,
і вистрибують глупі ставки в невинній грі

чи то нічка зіткала б якусь гамівну сорочку,
чи то взяв на приціл би півень шалену квочку,
чи діждемо у мирі, люди, Нового рочку?
каламутить ріку скоцюблений білоперст,
і черва осоружна суне за сотні верст…

огорнула думки пітьма і роз’їла мізки:
плямувати усіх! і усюди шукати зиски!
у Миколи, бува, не знайшлося такої різки…
у гостиннім куті зневажено хліб і сіль,
через діри вилазить крадене звідусіль,

чи кричи чи мовчи – все одно, як об мур горохом,
і виходять із нір потвори, зарослі мохом,
під овчиною – кігті, а сорому - анітрохи…

але станемо поряд – і згине сердитий рик,
і насічкою січень поставить на руку рік.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-12-22 17:02:58
Переглядів сторінки твору 6890
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-22 18:05:40 ]
Гммм,
Вандзю.
Мені си подобає Твоя поєзія, ну Ти не менш її. ;)
Вумний вірш - мусів жем 2 рази перечитати.
Ритм дещо складнуватий, але коли читати повільно - то виправданий.
Я бим виділив "стАвки", бо спочатку прочиталось "ставкИ".
Мо` запитатисі чому півень взяв би на приціл саме шалену квочку,
бо ніби то квока - то вже та, котра висиджує, або ходить з малими...
"і насічкою січень поставить на руку рік." - то по руці можна сказати
скільки людині років?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 18:12:48 ]
*червоніє, згадує, як колись їй подобалися мужчіни у військовій формі із холодною зброєю в зубах, зітхає - і заходиться тайпати*

Я щось не дуже у квочках розбираюся - просто здалося мені, непоганий символ. Можливо, замість півня проти шалу варто задіяти сокиру? :-)

СтАвки виділю, а про насічки - то в переносному значенні сказано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-22 18:29:37 ]
А шо - вже си не подобают такі джігіти? Ух! (тобто Асса).
(танцює лєзгінку на капоті хамера)
Нє сокиру не тра - діточок шкода, най доквокає, а тоди вже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 18:32:29 ]
Ну я і кажу, ліпше трохи більше любові (півень), ніж сокира... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-22 18:40:34 ]
Тут головне півневі не думати довго, а квоці - не втікати зашипко,
во тіко не є певним чи квока дасть йому, але коли шалена, то певні же дасть,
дожене і ще раз дасть. Півню легше - своє діло зробить і до єншої і
аліментів Тобі - навпаки, не справлятиметься - до росолу попаде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 18:46:59 ]
(голос за кадром: Ви почули невеличку лекцію про психологічні особливості особистих стосунків курей та півнів, яку прочитав кандидат сільгосп. наук, Зеньо Збиток...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-22 19:05:57 ]
(Пропопощує горло - бомкає лобом у мікрофон, довкола кури та півні плескають у обкуцані крила - птахоферма, виймає пляху текіли власного виробництва - настойка алоє на спирті).
На чому то я думку втратив?
А ! Сокира - то холодна зброя в руках баби Рузі. Пропоную більш гуманний спосіб - 300 Вольт до пельки - водразу зосмажисі
і голова ціла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 19:11:29 ]
(за кадром запахло смаженою курятиною...)
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-22 19:15:02 ]
Yeah, lunch time :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 19:54:31 ]
Бідна Вандо, як Вам з Вальгалли та в курник!:) Я не з приводу вірша, вірш справді гарний, я з приводу коментарів. А хочу сказати про "Осідлати дракона" (бо не втовпився за шанувальниками:)) - як, мабуть, кожного, хто в дитинстві книжки читав, зачепив цей вірш спогадом про свою мрію (банально, але по іншому не придумав). А тепер сховатися там від реальності можна, певно, лише в поезії. Вам це вдалося зробити прекрасно, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 20:06:02 ]
Михайле, куди тільки доля (і уява) не заносить поета :-)
Дякую за Ваш відгук на композицію про дракона - спогад про мрію, це Ви влучно сказали, найперше враження, що виникає в читача. Я ж надаю йому трохи іншого значення - можливість поглянути на звичайне життя ішншими очима, привнести в нього нотки фантазії - і фантастики. Нехай на коротку мить - але світ набуде нових барв :-)
Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 21:34:16 ]
No passaran усім моховим потворам!
Ванд, а хто такий "скоцюблений білоперст"? Цей звірьок мені спокою не дає :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 21:40:28 ]
:-))))
Ну білоперст - це "білий перст", тільки у вигляді неологізму.
А "скоцюблений" - то зігнутий або скривлений. Коротше кажучи, звірьок не при собі :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-12-23 14:24:25 ]
Цікаву тему ви тут означили. :)

Вандо, трохи початок, як на мене, можна було би посилити.
А далі вже дуже файно все розвинулось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-23 17:46:09 ]
ОК, я сьогодні в доброму гуморі - так що вирішила послухатися і почаклувати над початком ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-12-23 14:21:06 ]
хай всі скоцюрблені неприсобі лишаться в цьому грудні.

ДраКонИ forever!

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-23 17:44:44 ]
A great wish, my friend :-)
Welcome, драконе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-24 10:15:06 ]
Актуально і свіжо, Вандо!

Респект. ;)

Якби ми не переймалися тим, що буде потім і що ми, як не крути, не можемо змінити, то дерева були б нам набагато зеленішими, сонце- помаранчевішим, а люди- людоподібнішими.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 11:41:48 ]
Респект навзаєм, Ганусь - за розуміння ;-)