Автори /
Літугрупування «Літавиці» (2008)
|
Автори
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Так (В.Н.)
•
Ти розмову цю не продовжуй. Бо. (Ю.Б.)
•
* * * (Ю.Б.)
•
Лічилка про війну (Г.О.)
•
*** (Г.О.)
•
івано_яковичо_жовтень (Г.О.)
•
Листопад. Жiноче (Г.О.)
•
такі лапаті (Г.О.)
•
поза кадром (Г.О.)
•
Good morning, city (Г.О.)
•
жовта субмарина (Г.О.)
•
як виноградинка (Г.О.)
•
бабине лiто (Г.О.)
•
боягузка (Г.О.)
•
пір'ячко невагоме (Г.О.)
•
буцім яблуко перше (Г.О.)
•
понад (Ч.Ж.)
•
екватор лiта (Г.О.)
•
над прiрвою у життi... (Г.О.)
•
Богові сняться флокси. (Г.О.)
•
Марсіанські хроніки (Н.В.)
•
Білінгвістична частушка (Ч.Ж.)
•
Луиза, Магда… сколько вам осталось? (Из Лины Костенко) (Ч.Ж.)
•
Лолiта (Г.О.)
•
Мені що до того (Вєніамін Блаженний) (Ч.Ж.)
•
Crazy-колыбельная (Ч.Ж.)
•
маха оголена. золотi лови. (Г.О.)
•
тополинi ворожiння (Г.О.)
•
у крылатого льва моего голубая грива (Из Юлии Мусаковской) (Ч.Ж.)
•
вiха-вiхола (Г.О.)
•
нічна злива (Г.О.)
•
лiтнiй сон (Г.О.)
•
бузок (Г.О.)
•
четвер (Г.О.)
•
злива (Г.О.)
•
было дальше (Ч.Ж.)
•
Стикс льётся в море Черное, глухое (Из Романа Скибы) (Ч.Ж.)
•
казочка про хепі-енд (Г.О.)
•
кіно на дві серії (Г.О.)
•
О симптомах (Ч.Ж.)
•
гробки (Г.О.)
•
Мерещилось Булгакову и Кафке (Из Р. Скибы) (Ч.Ж.)
•
О языковом барьере (Ч.Ж.)
•
весно-красна, прийди, ріднесенька (Г.О.)
•
Живу. Стараюсь ненавидеть деньги (Из Игоря Павлюка) (Ч.Ж.)
•
операцiйна (Г.О.)
•
петеушники (Г.О.)
•
монтаж (Г.О.)
•
заоконное (Ч.Ж.)
•
флейтистка (Г.О.)
•
бабусині капці (Г.О.)
•
Золота рибка (Г.О.)
•
пасторальне (Ю.Б.)
•
Я здесь, королева (Из Романа Скибы) (Ч.Ж.)
•
щоденник (Г.О.)
•
смех_печаль (Ч.Ж.)
•
Дзеркало (Г.О.)
•
А ты всё не являешься, Мария… (Перевод из Р. Скибы) (Ч.Ж.)
•
київ_весна (Г.О.)
•
Сарматське море (Г.О.)
•
ЗАПАХИ (Г.О.)
•
Жмеринка (Г.О.)
•
7 березня (Г.О.)
•
а до Бога как до гроба (Ч.Ж.)
•
Голос_спортивного_коментатора (Г.О.)
•
Я помнил всё, что в жизни ещё будет (Из Романа Скибы) (Ч.Ж.)
•
майже колискова (Г.О.)
•
Мы будем долговечны, как печаль (Из Романа Скибы) (Ч.Ж.)
•
Предсмертие зимы. И мы, как понятые (Ч.Ж.)
•
О наболевшем (Ч.Ж.)
•
Снова осень среди рощи плачет (Из А. Наюка) (Ч.Ж.)
•
жінка (Г.О.)
•
мій ангел (Г.О.)
•
Вже скільки їх упало в цю безодню (З М. Цвєтаєвої) (Ч.Ж.)
•
позитивнi рекомендацii щодо того, як пережити лютий (Г.О.)
•
Речi, якi я люблю робити з тобою (Г.О.)
•
сад (Г.О.)
•
Ретро_гон (Ч.Ж.)
•
Звоните мне, когда захочется (Перевод из Андрея Наюка) (Ч.Ж.)
•
головний біль (Г.О.)
•
О прощаниях (Ч.Ж.)
•
...ма (Ч.Ж.)
•
пост_святковий синдром (Г.О.)
•
як сива галька (Г.О.)
•
Щедрий вечiр (Г.О.)
•
на чернетці зими (Г.О.)
•
О размерах тени (Ч.Ж.)
•
репліка to.. (Ю.Б.)
•
Когда-нибудь ты станешь (Песенка) (Ч.Ж.)
•
напередоднi Рiздва (Г.О.)
•
так слова впадают в речь (Ч.Ж.)
•
Ви ще дізнаєтесь про те... (Г.О.)
•
Колготки (Г.О.)
•
про Божий світ (Г.О.)
•
Аня_Мороз (Г.О.)
•
полно_лунно, пляшут гунны (Ч.Ж.)
•
Дощ-снiг (Г.О.)
•
далі (Н.В.)
•
О снобизме (Ч.Ж.)
•
Монолог Чори в ответ на её Диалог с Шико под новогодней ёлкой (Ч.Ж.)
•
Для Оксани Куценко (Г.О.)
•
Діалог біля новорічної ялинки (З Юрія Левітанського) (Ч.Ж.)
•
Хронометраж (Ч.Ж.)
•
Я люблю оці дні (З Ю. Левітанського) (Ч.Ж.)
•
про мрію великооку (Г.О.)
•
Неразлучные (Ч.Ж.)
•
Жіночий світ (Г.О.)
•
На крючке (Ч.Ж.)
•
Робітничі квартали (Г.О.)
•
О межсезонье (Ч.Ж.)
•
як сонце (Г.О.)
•
осінні мовчання (Г.О.)
•
коли все тільки починалось (Ч.Ж.)
•
осіння молитва (Г.О.)
•
Оленка та її золоті кролики (Г.О.)
•
Эпиграмма на Валерия Хмельницкого (Ч.Ж.)
•
В сухом остатке (Ч.Ж.)
•
Для N (Ч.Ж.)
•
Золоті геральдичні звірі (Г.О.)
•
дукачик на згадку (Г.О.)
•
О Музе и арбузе (Ч.Ж.)
•
банально про яблука (Г.О.)
•
Банальное (Ч.Ж.)
•
Об источнике света (Ч.Ж.)
•
Крізь пальці (Ч.Ж.)
•
вереснева малина (Г.О.)
•
Справи на осінь (Г.О.)
•
Цена (Ч.Ж.)
•
Далі буде (Г.О.)
•
Лавандрин (Г.О.)
•
К вопросу о таре (Ч.Ж.)
•
Памяти (Ч.Ж.)
•
і нічого (Г.О.)
•
Лета бабьего слепые паутинки (Из И. Павлюка) (Ч.Ж.)
•
снилося нині... (Г.О.)
•
Увы (Ч.Ж.)
•
Реверс (Ч.Ж.)
•
літературщина (Г.О.)
•
дівчинка вже велика (Г.О.)
•
Тире (Ч.Ж.)
•
трилер із національним колоритом (Ю.Б.)
•
Она хотела сына от Христа (Из И. Павлюка) (Ч.Ж.)
•
восьминога любов (Г.О.)
•
перші повернення (Г.О.)
•
Опять весна (По И. Павлюку) (Ч.Ж.)
•
Сеткою нервов ловлю зарю (Из И. Павлюка) (Ч.Ж.)
•
Степень распада (Ч.Ж.)
•
колискова (Г.О.)
•
у плавнях... (Г.О.)
•
Сага (А. Вознесенський) (Ч.Ж.)
•
бути травою (Г.О.)
•
Місто (Г.О.)
•
где-то (Ч.Ж.)
•
Боженько_що_один_на_всіх (Г.О.)
•
Центоники_1 (Ч.Ж.)
•
Это лето сошло с ума (Ч.Ж.)
•
Ось нарешті і ти (Переклад з Л. Борозенцева) (Ч.Ж.)
•
кропива дводомна (Г.О.)
•
Всього і треба (Ю. Левітанський) (Ч.Ж.)
•
Сказка для Августа (Ч.Ж.)
•
весняні посівання (Г.О.)
•
одне (Ю.Б.)
•
лютневі пейзажі (Г.О.)
•
Хозяин возвращается (Из А. Осадко) (Ч.Ж.)
•
Медея знов ...(Переклад з Л. Борозенцева) (Ч.Ж.)
•
Метелику-Жуане, не боїшся? (Г.О.)
•
гранатова любов (Г.О.)
•
Напоминание (Ч.Ж.)
•
Простая песенка (Ч.Ж.)
•
Я не побачу знамениту «Федру» (З О. Мандельштама) (Ч.Ж.)
•
Наблюдение (Ч.Ж.)
•
Ты ждал (Ч.Ж.)
•
Друга сторінка (Ч.Ж.)
•
Чарівна скрипка (З М. Гумільова) (Ч.Ж.)
•
Эпоха-мама (Ч.Ж.)
•
Шосте чуття (М. Гумільов) (Ч.Ж.)
•
Всё труднее (Ч.Ж.)
•
и Новый Год наконец-то... (Ю.Б.)
•
з лавандою... (Г.О.)
•
перстень кинула в криницю (Г.О.)
•
ворожила-замовляла... (Г.О.)
•
Ноги, можливо, підуть, але я залишусь і тоді (Ю.Б.)
•
вже (Г.О.)
•
Флотилія фантому (Г.О.)
•
З незмінного (Ю.Б.)
•
можно брать любые слова... (Ю.Б.)
•
БИЛЕТ В ОБА КОНЦА (Ю.Б.)
•
мандрівка по воду (начерк) (Ю.Б.)
•
Двірник (Ю.Б.)
•
погрішність (Ю.Б.)
•
Жінка, що ти їй наврочив безсоння... (Ю.Б.)
•
Дивлюсь на тебе. Марю... (Ю.Б.)
•
Йоль (Ю.Б.)
•
можна (Н.В.)
•
офелія (В.Н.)
•
п'ятий океан (Г.О.)
•
сни і мусони (В.Н.)
•
де горохи білі (Г.О.)
•
дев’яте коло (В.Н.)
•
Хлопчик-Старий (Г.О.)
•
* * * * * * * * * (В.Н.)
•
hej Jude (В.Н.)
•
* * * * (В.Н.)
•
За дверима (Ч.Ж.)
•
у черзі за листопадом (В.Н.)
•
Несложно(е) (Ч.Ж.)
•
Ігри (В.Н.)
•
Мій тихий сон (За О. Мандельштамом) (Ч.Ж.)
•
* * * (В.Н.)
•
* * * (В.Н.)
•
четвер нескоєних дурниць (В.Н.)
•
Біла колискова (В.Н.)
•
По спирали (Ч.Ж.)
•
C.O. (В.Н.)
•
Жонглерка (В.Н.)
•
*** Яльмар Гульберг (переклад зі швед.) (В.Н.)
•
Карін Бойе. У русі (переклад зі швед.) (В.Н.)
•
Для О.К. (Г.О.)
•
Чёрно-бело-3 (Ч.Ж.)
•
Тотальне безсоння (день 15) (Г.О.)
•
Короткая сказка на ночь (Ч.Ж.)
•
Мушля (за О. Мандельштамом) (Ч.Ж.)
•
Осінні парки (Г.О.)
•
Ты мне (Ч.Ж.)
•
допоки зеленою тушшю (Г.О.)
•
Одні та інші (Ч.Ж.)
•
без птахів_без листя_без трави (Г.О.)
•
Зимно (Ч.Ж.)
•
Осінні акварелі - І (Г.О.)
•
У фотографии (Ч.Ж.)
•
Туман (Г.О.)
•
ниточка із Божого вишиття (Г.О.)
•
не (Н.В.)
•
Непройдений шлях (за Робертом Фростом) (Ч.Ж.)
•
кольорові камінчики (Г.О.)
•
Іріт (Г.О.)
•
осінні алюзії (Г.О.)
•
осіннє замовляння (Г.О.)
•
Тихо (Н.В.)
•
Кошка-ты-небо (Ч.Ж.)
•
до питання минучості життя (Г.О.)
•
Нас мало – юних, білокрилих (В. Набоков) (Ч.Ж.)
•
Брате-кате (Ч.Ж.)
•
Карменсіта Печального Образу (В.Н.)
•
Как дети (Ч.Ж.)
•
Тріо з вогнем (В.Н.)
•
Повернення (В.Н.)
•
Червоним по білому (В.Н.)
•
Чёрно-бело-2* (Ч.Ж.)
•
чотири стіни (В.Н.)
•
Ось і літо втекло (За А.Тарковським) (Ч.Ж.)
•
земна (В.Н.)
•
втеча (В.Н.)
•
Двадцять першого ніч. Понеділок (За А. Ахматовою) (Ч.Ж.)
•
только зверь и женщина (Ю.Б.)
•
* ДІАЛОГИ * Дівочі забаганки (Ч.Ж.)
•
Творення квазі-світу (Г.О.)
•
Море (Він_Вона_Воно) (Г.О.)
•
Чёрно-бело (Ч.Ж.)
•
дарма (В.Н.)
•
Буколіка Любові (Г.О.)
•
без ціни (Ю.Б.)
•
Из жизни цветов (Ч.Ж.)
•
Колискова для коханих (Ч.Ж.)
•
Хайку дыхания (Ч.Ж.)
•
Страсть (Ч.Ж.)
•
непрочитана жінка (Г.О.)
•
Лише збагни! (із Роберта Вільяма Сервіса) (Ч.Ж.)
•
в середине июня (Ю.Б.)
•
кілька слів про марність поезії (Г.О.)
•
*** (Г.О.)
•
Старе кіно (Ч.Ж.)
•
і незбагненна (Ч.Ж.)
•
Листування з Богом (Ч.Ж.)
•
Станцуй поминки (Ч.Ж.)
•
мисливиця (В.Н.)
•
Помста чаклунки (Ч.Ж.)
•
щасливий (Ю.Б.)
•
Таємниці старої шафи (В.Н.)
•
До Лесбії (З Гая Валерія Катулла) (Ч.Ж.)
•
Цитадель (Г.О.)
•
* * * (В.Н.)
•
вітер перемін (В.Н.)
•
бісер (Г.О.)
•
Дура несчастная (Ч.Ж.)
•
Прохання (Ч.Ж.)
•
Шабат (З Ганни Осадко) (Ч.Ж.)
•
Метаморфоза (Ч.Ж.)
•
агой! (В.Н.)
•
* * * (Ю.Б.)
•
Та, що повірила вітрам (В.Н.)
•
авторці (В.Н.)
•
спасіння (В.Н.)
•
Первый (Ч.Ж.)
•
зимовéсни (В.Н.)
•
Під вуаллю (В.Н.)
•
Круг десятый (Ч.Ж.)
•
жити просто (Г.О.)
•
Лядово (Ю.Б.)
•
Спогад (В.Н.)
•
Сліпці (Ч.Ж.)
•
Пустодзвін (Н.В.)
•
Не вір мені (Ч.Ж.)
•
не стільки (В.Н.)
•
гріховне (Н.В.)
•
Передноворічне (В.Н.)
•
і це не ново (Ч.Ж.)
•
Капли (Ч.Ж.)
•
Цокотухи (В.Н.)
•
і це минеться (Ю.Б.)
•
Осідлати дракона (В.Н.)
•
Талан (В.Н.)
•
У темряві (В.Н.)
•
На смерть Осени (подражание символистам) (Ч.Ж.)
•
Доллі (Л.)
•
[Нічого не...] (В.Н.)
•
Таємниця (В.Н.)
•
на дзвоник у тиші (Г.О.)
•
Так попастись... (В.Н.)
•
Untitled (В.Н.)
•
Welcome, драконе! (Г.О.)
•
Портрет-пейзаж-портрет (Г.О.)
•
Вода і ковила (Г.О.)
•
Здрастуй, Любове (Г.О.)
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Зараз би розказати — тільки слова холодні.
Тільки мовчу і тану, просякаю теплом.
Тільки мовчу і тану, просякаю теплом.
Ти розмову цю не продовжуй. Бо.
Ось тобі Ду Фу, ось тобі – Лі Бо,
Ось тобі Ду Фу, ось тобі – Лі Бо,
Ні рік, ні день, а тихий шепіт «ще…»
Ти пригадав, а вигадав неначе.
Ти пригадав, а вигадав неначе.
Як у дитячій лічилці –
Раз, два…
Раз, два…
Знаєш, та лярва вже і у сни приходить до мене…
Виганяє тебе з них – і хазяйнує, як собі хоче,
Виганяє тебе з них – і хазяйнує, як собі хоче,
Такий туман – убрід не перейти,
Півначерком – дерев дереворити,
Півначерком – дерев дереворити,
Земля вже відродила. Ані руш
В траві холодні тільця пізніх груш.
В траві холодні тільця пізніх груш.
Дні закороткі, буцім підстрижена власноруч гривка,
Ножиці тупі, пасма на кахелі, та й дідько із ними,
Ножиці тупі, пасма на кахелі, та й дідько із ними,
На цій зупинці автобус стоїть найдовше,
У водія ранковий перекур і кава у пластиковому стаканчику,
У водія ранковий перекур і кава у пластиковому стаканчику,
Ці традиційні – 7.00 - мої ранки –
Як задавнені ранки,
Як задавнені ранки,
Мала звичку в дитинстві – приміряти на себе чужі карколомні історії,
ніби мамині сукні, гарні та безнадійно завеликі,
ніби мамині сукні, гарні та безнадійно завеликі,
Сон-як-спогад,
сон_як_маленька ластівка попід стріхою,
сон_як_маленька ластівка попід стріхою,
...Літо – вжить – пролетіло,
Ніби хюндай повз безіменну станцію –
Ніби хюндай повз безіменну станцію –
Дивне бажання, іще з дитинства, коли довго їхала потягом із батьками –
вийти
вийти
Заховатись у цьому місті, як у плетеній рукавичці,
Де каміння дихає тепло, де у квітів – дівоча пам'ять,
Де каміння дихає тепло, де у квітів – дівоча пам'ять,
Не пам'ятаючи снів і доріг, знов народитися на світанку,
табула раса чи траса ранку легка, повітряна, невагома,
табула раса чи траса ранку легка, повітряна, невагома,
понад хмарами
поза чварами
поза чварами
Літо витягує душу через соломинку,
Мучить надранок, на груди лягає перевертнем,
Мучить надранок, на груди лягає перевертнем,
Так буває. Такий собі час – ікс чи ігрек, може, інші літери алфабету,
Який перебути треба – як чуму, лютий місяць чи довгі, як лютий, місячні,
Який перебути треба – як чуму, лютий місяць чи довгі, як лютий, місячні,
За_в_мерти
в полуді цього спекотного полудня
в полуді цього спекотного полудня
Ходити по чужій-чужій землі,
як ходять кораблі і в`ючені верблюди.
як ходять кораблі і в`ючені верблюди.
Скільки пасток у Сварога –
меряно-немеряно!
меряно-немеряно!
Луиза, Магда… сколько вам осталось?
Огромный мир, холодные ветра.
Огромный мир, холодные ветра.
- Ееее, мені би легеньке чтиво якесь... на літо…
- Ну то візьміть «Лоліту!»
- Ну то візьміть «Лоліту!»
Мені що до того – живий ачи мертвий
Зі мною співає у дружнім дуеті,
Зі мною співає у дружнім дуеті,
под землёю ласковой
мертвячки,
мертвячки,
...Як заходила в річку – груди світилися молоком,
Пипки, як писочки, пнулися вгору, до Місяця,
Пипки, як писочки, пнулися вгору, до Місяця,
Щороку, коли надходить пора тополиного пуху,
Навала білого_та_пухнастого,
Навала білого_та_пухнастого,
у крылатого льва моего голубая грива
есть ворота из меди выходы перекрыты
есть ворота из меди выходы перекрыты
З думки на думку – аня_коза_дереза – стриб-скік,
Години-хвилини-роки – як колись не подав руки… –
Години-хвилини-роки – як колись не подав руки… –
Уночі була злива.
То небо кохалося із землею – навіжено, пажерливо, довго,
То небо кохалося із землею – навіжено, пажерливо, довго,
...плями сонця – немов ластовиння на спориші,
ластівки розрізають небо кравецькими ножицями,
ластівки розрізають небо кравецькими ножицями,
Лише не відводь очей, подивися на цей бузок
напередодні літа –
напередодні літа –
"Я помру в Парижі в четвер увечері".
Сесар Вальєхо
Сесар Вальєхо
Трах-тарах! –
Тидиш! –
Тидиш! –
девять..восемь..семь..шесть..
снова эта сезонная пошесть,
снова эта сезонная пошесть,
Стикс льётся в море Черное, глухое,
Где по ночам рыдает Полифем,
Где по ночам рыдает Полифем,
– Пі-пі-пі, –
мишка така норушка, що най їй грець!
мишка така норушка, що най їй грець!
"Він повернувся" –
на цьому кадрі стихає музика, тло темніє,
на цьому кадрі стихає музика, тло темніє,
Кто гений, тот и псих – сомнений быть не может.
Но по ночам меня догадка гложет:
Но по ночам меня догадка гложет:
Старенький цвинт;рик за селом – буцімто кошичок Великодній,
Попорані гробки – як пасочки –
Попорані гробки – як пасочки –
Мерещилось Булгакову и Кафке,
И снится в надземнóй несуете
И снится в надземнóй несуете
Набухли почки, стонет ливер,
по всем приметам скоро май
по всем приметам скоро май
Що не кажи, моя коліжаночко кароока,
Та весна-красна – така гормональна морока!
Та весна-красна – така гормональна морока!
Живу. Стараюсь ненавидеть деньги,
Познавши счастье радуги и гроз.
Познавши счастье радуги и гроз.
– Не хвилюйтеся, все буде добре. З Богом, –
Санітарка у білому хвацько котить поперед себе залізну штукенцію,
Санітарка у білому хвацько котить поперед себе залізну штукенцію,
Обнімаю
вас,
вас,
«Зроби-но монтаж, Біллі!» -
Прошу у Бога,
Прошу у Бога,
неотвратима словно тать
пришла суббота
пришла суббота
Якось так історично склалося,
що у тих загумінках, звідки я родом, що в тій родині, звідки я кров'ю,
що у тих загумінках, звідки я родом, що в тій родині, звідки я кров'ю,
«Святий діду Миколаю,
принеси мені із раю:
принеси мені із раю:
Жила тихо і непомітно,
Тицялась німим писком
Тицялась німим писком
Сільське кохання. Молоко і мед.
Тужаві груди і пісні тужливі.
Тужаві груди і пісні тужливі.
Я здесь, королева. Узнали? Тот самый.
Да нет, то не взгляд, а Луна так печёт…
Да нет, то не взгляд, а Луна так печёт…
дорогі-любі кияни,
запрошую щиро на спільний творчий вечір Оксани Куценко і Ганни Осадко, який відбудеться уже сьогодні, 23 березня, о 18 годині у Будинку письменника (Банкова,2).
запрошую щиро на спільний творчий вечір Оксани Куценко і Ганни Осадко, який відбудеться уже сьогодні, 23 березня, о 18 годині у Будинку письменника (Банкова,2).
старый мим в любимом немом кино –
он сегодня горький алкаш-скрипач –
он сегодня горький алкаш-скрипач –
Погляну в люстро – чи нема, чи є
Обличчя в рамі? І лице чиє
Обличчя в рамі? І лице чиє
А ты всё не являешься, Мария…
А тут ни вербы не растут, ни злаки…
А тут ни вербы не растут, ни злаки…
Замітають подоли спідниць
і Сирець, і Поділ,
і Сирець, і Поділ,
Знаєш, малий,
Усі ми живемо на дні сарматського моря,
Усі ми живемо на дні сарматського моря,
Завжди велася на запахи,
йшла за ними на полювання,
йшла за ними на полювання,
Містечко_в_пальтечку миршавім,
з пегасом на прапорі,
з пегасом на прапорі,
Ох, ті мухи,
мухи–набридухи,
мухи–набридухи,
а до Бога как до гроба
не протоптана дорога
не протоптана дорога
Не забуду ніколи:
Як вовняна нитка Голосу_спортивного_коментатора
Як вовняна нитка Голосу_спортивного_коментатора
Я помнил всё, что в жизни ещё будет.
В моих каретах прели скакуны.
В моих каретах прели скакуны.
Хлопчик, якого не знала,
бо він народився у іншу еру...
бо він народився у іншу еру...
Мы будем долговечны, как печаль.
А может, долговечнее печали.
А может, долговечнее печали.
Предсмертие зимы. И мы, как понятые.
Всевышний протокол подписан. Копий три.
Всевышний протокол подписан. Копий три.
Ни на одной скрижали света
Ответа не было и нет:
Ответа не было и нет:
Снова осень среди рощи плачет.
Золотеют люди и дожди.
Золотеют люди и дожди.
Говорила –
неначе ковил пестила:
неначе ковил пестила:
Мій ангел
Із дерев'яним гребінцем у руках –
Із дерев'яним гребінцем у руках –
Вже скільки їх упало в цю безодню,
Розверсту вдалині.
Розверсту вдалині.
У середині лютого, коли до весни як до неба рачки,
І мінус двадцять чотири, і вже дістало,
І мінус двадцять чотири, і вже дістало,
Наприклад:
...пити удвох глітвейн –
...пити удвох глітвейн –
Сплітались щовечора:
Пагони рук тяглися одне до одного
Пагони рук тяглися одне до одного
Виниловый божок –
забытый пасадобль.
забытый пасадобль.
Звоните мне, когда захочется.
Я буду нежным, словно снег.
Я буду нежным, словно снег.
Біль такий головний, що у скроні гепає – в-і-д-ч-и-н-і-т-ь!
Ей, альо гараж! Позасинали там? Від-чи-няй-те!
Ей, альо гараж! Позасинали там? Від-чи-няй-те!
Её любимая забава –
себя, единственную, бдя,
себя, единственную, бдя,
неозора внутрішня Колима,
ні шляхів, ні кордонів у ній нема,
ні шляхів, ні кордонів у ній нема,
Дні_як_орда, всі на одне татарське лице,
З вищиром посмішки нетутешньої,
З вищиром посмішки нетутешньої,
...тонка галузка посеред снігів -
як зморшечка_чи_риска поміж брів,
як зморшечка_чи_риска поміж брів,
І знову зозулЕнька обліта
три сАди_три терЕми_три світлиці,
три сАди_три терЕми_три світлиці,
Де її знайти, скажи-но, точку оту,
крапку оту золоту
крапку оту золоту
Его неистовой гордыне
стал тесен Музы ареал:
стал тесен Музы ареал:
губами зніми з мене льолю
з мереживом на стегні.
з мереживом на стегні.
Когда-нибудь ты станешь
птицей
птицей
...це так п-о-з-и-т-и-в-н-о:
зустрічати сніг, що падає за вікном,
зустрічати сніг, що падає за вікном,
так слова впадают в речь
обласкать или обжечь
обласкать или обжечь
...і Бог одарить (чи ударить) січнем,
немов дарунком (як мечем двосічним) –
немов дарунком (як мечем двосічним) –
Це ніколи не забувається –
Дитячі радянські колготки
Дитячі радянські колготки
Мені подобається думати, що просто зараз, у цей от час,
коли я клямцаю на клаві, чекаючи обідньої перерви,
коли я клямцаю на клаві, чекаючи обідньої перерви,
Коли Бога ще не було, а Ленін жив вічно,
коли комп'ютери були великими й нереальними,
коли комп'ютери були великими й нереальними,
полно_лунно
пляшут гунны
пляшут гунны
Дощ-як-закоханість, дощ-як-криваве-танго,
що ритмом тамтамовим лупить у скроні,
що ритмом тамтамовим лупить у скроні,
Обривається нитка, дійшовши останнього натягу,
і чекання, неначе чека,
і чекання, неначе чека,
Сформировавшийся поэт
неприкасаем, братцы.
неприкасаем, братцы.
– Что Вам ответить, о, наш ироничный Шико?
Вас убеждать – право слово, смешная затея,
Вас убеждать – право слово, смешная затея,
І шато, як шатро, і нічні шепотіння, тінь
від руки чи від птахи, і трави густі, як коси…
від руки чи від птахи, і трави густі, як коси…
– Коїться що на цім світі? – А просто зима.
– Просто зима, Ви гадаєте? – Так, я гадаю.
– Просто зима, Ви гадаєте? – Так, я гадаю.
у Діда Мороза Снігурка із вати,
і світ ще поділено, як на квадрати,
і світ ще поділено, як на квадрати,
Я люблю оці дні, коли задум уже прояснився і тема відгадана,
і опісля все швидше і швидше, підвладно ключу,–
і опісля все швидше і швидше, підвладно ключу,–
Білявий хлопчик зі сну –
Я з ним уже майже подружилася,
Я з ним уже майже подружилася,
Поэт пародисту
Подивися на глобус.
Це - довічно-вагітний, це звично_жіночий округлий світ,
Це - довічно-вагітний, це звично_жіночий округлий світ,
Поэзия корыстна,
чай, не родная мать,
чай, не родная мать,
Робітничі квартали
прокидаються найраніше:
прокидаються найраніше:
Всё, как всегда: бушуют войны где-то,
не утихает спор о божестве,
не утихает спор о божестве,
Середньовіччя - вічне. Як тоді,
Пливуть тумани сонні по воді,
Пливуть тумани сонні по воді,
Суха трава втомилася рости,
і навіть ти втомився, навіть ти,
і навіть ти втомився, навіть ти,
Коли все тільки починалось
у долі дівчинки-Землі,
у долі дівчинки-Землі,
Квіти, що заплющують очі на ніч,
Бо втомилися,
Бо втомилися,
для Олени Артемчук
Валере ников было мало –
Весь день не уставал менять.
Весь день не уставал менять.
Рифмы просятся наружу?
Полежи, и всё пройдёт.
Полежи, и всё пройдёт.
Этот вечер с чёрным дождём заодно,
и октябрь наши нервы, как руки, гложет.
и октябрь наши нервы, как руки, гложет.
Золоті геральдичні звірі
з гобеленів зійшли –
з гобеленів зійшли –
Поплавці захололих качок на осінній воді.
Та вода заколише – і лише,
Та вода заколише – і лише,
Кидая корку от арбуза
под ноги безразличной публике,
под ноги безразличной публике,
Бережи їх усіх, Боже:
клени притишені, що за єдину морозяну ніч листя усе згубили,
клени притишені, що за єдину морозяну ніч листя усе згубили,
Сюжет банален до зевоты:
осенний сплин и бла-бла-бла.
осенний сплин и бла-бла-бла.
Умаявшись от сладкого труда,
восторги принимая те и эти,
восторги принимая те и эти,
останнє мито
цей лист кленовий
цей лист кленовий
довга, заплутана,перемелена,
ніби гендерна проза Оксани Забужко:
ніби гендерна проза Оксани Забужко:
…збирати у пучечки полин, розтирати у пучках гірке-що-аж-сиве листя,
хоронити захололих метеликів, що Богові душі віддали
хоронити захололих метеликів, що Богові душі віддали
Как аукнулось тебе яблочко!
если б знала – опять сначала?
если б знала – опять сначала?
…у Місті_Кольору_Сепія,
в осені, що пахне кленами та корицею,
в осені, що пахне кленами та корицею,
18 вересня о 12.00, у Львові, у Конференц-залі Палацу Мистецтв - презентація поетично-кулінарного арт-буку "Лавандрин" Ганни Осадко та Олександри Шевченко (Ондо Лінде).
http://blog.i.ua/community/662/786001/
http://blog.i.ua/community/662/786001/
И в эпатаже откровенном,
поэт, повеса, разгильдяй,
поэт, повеса, разгильдяй,
Клянусь Зевесом, город был прекрасен!
как свежий холст в объятиях лазури,
как свежий холст в объятиях лазури,
...сиділа якось на високій кручі,
дерева і каміння обіруч,
дерева і каміння обіруч,
Лета бабьего слепые паутинки
Золотеют, словно Божья кровь.
Золотеют, словно Божья кровь.
...снилося нині –
розмова із Господом Богом.
розмова із Господом Богом.
Рыдаешь словами-сливами...
да будь ты хоть афро-китайцем –
да будь ты хоть афро-китайцем –
Ты уйдёшь красиво: спина пряма,
тихий шаг, даже эха нет,
тихий шаг, даже эха нет,
Що ти побачиш, почувши:
«Старий і море?»
«Старий і море?»
Дівчинка_вже_велика:
цукерку за щокою ховає, любов у серці тамує,
цукерку за щокою ховає, любов у серці тамує,
Сладко-горька микстурочка,
жизнь_тире_корректура:
жизнь_тире_корректура:
Сім сомів сидять у ямі:
Соменята, сам, сама
Соменята, сам, сама
Она хотела сына от Христа.
Судьбу красиво называла бренной.
Судьбу красиво называла бренной.
Все немов у Шекспіра:
бо пожили так мало і болісно
бо пожили так мало і болісно
...її перші повернення –
з піонерського табору в червні, із моря в липні,
з піонерського табору в червні, із моря в липні,
Опять весна.
И снова те же гаммы.
И снова те же гаммы.
Сеткою нервов ловлю зарю
В час базарно-советский.
В час базарно-советский.
Снова закопана Троя,
и степень распада
и степень распада
...Милий хлопчику, спочинь-но, розчешу твої кучéрі,
поцілунки до вечері – то найкращий ліґумін,
поцілунки до вечері – то найкращий ліґумін,
…у плавнях – прохолода і туман,
вода – як роси... Рисочки аїру
вода – як роси... Рисочки аїру
Ти мене на світанку розбудиш,
на порозі, роззута, заплачеш.
на порозі, роззута, заплачеш.
Молода трава
головою пробила зимову землю –
головою пробила зимову землю –
Місто химерне,
де міми, жонглери, черниці;
де міми, жонглери, черниці;
Ты права – не хватает её,
на ветру громыхает быльё,
на ветру громыхает быльё,
...Боженько_що_один_на_всіх:
без дискримінації за статтю, віком, расою та віросповіданням –
без дискримінації за статтю, віком, расою та віросповіданням –
Поэтом можешь ты не быть,
но зеленеет жизни древо.
но зеленеет жизни древо.
Это лето сошло с ума,
изменяя судьбы итог:
изменяя судьбы итог:
Ось нарешті і ти помітив:
Наша осінь не йде – вповзає
Наша осінь не йде – вповзає
Росте
завжди самотою
завжди самотою
Всього і треба, що вдивитись,– боже мій,
Всього і справи, що уважно придивитись,–
Всього і справи, що уважно придивитись,–
Маленький индеец Чуткое Ухо
обладал, понятно, отличным слухом,
обладал, понятно, отличным слухом,
...кіт-вуркіт сидить на ґанку, миє вушка, миє щічки,
сонячні зайці стрибають з пучок пальців – раз-два-три,
сонячні зайці стрибають з пучок пальців – раз-два-три,
Вперта хата пуста
не відпускає… не …
не відпускає… не …
...тут небо – як розбавлений кефір
з полиці супермаркету:
з полиці супермаркету:
Какая дура! Ткала и порола,
Порола, ткала и порола вновь,
Порола, ткала и порола вновь,
Медея знов занурює в ріку
Скривавлені бинти вечірніх сонцекраїв,
Скривавлені бинти вечірніх сонцекраїв,
Він переміг Господаря, і Церкву,
і ярмарковий натовп, що волав
і ярмарковий натовп, що волав
…надвечір цвіт граната принесла в мої покої вірна Маріквіта:
Беря резец и от мечты хмелея,
запомни равновесия закон:
запомни равновесия закон:
За окошком рожи корчит январь,
затаился и рычит, словно зверь,
затаился и рычит, словно зверь,
Я не побачу знамениту «Федру»,
У старовиннім яруснім театрі,
У старовиннім яруснім театрі,
И какая, в общем, разница,
кто и чем законы пишет?
кто и чем законы пишет?
Ты осени ждал,
как ждут корабли реки,
как ждут корабли реки,
Сторінка друга: Він, Вона і мить,
коли вони прокинулись. Іскрить
коли вони прокинулись. Іскрить
Милий хлопчику веселий, усмішка твоя сяйлива,
Не проси такого щастя, що отруює світи,
Не проси такого щастя, що отруює світи,
Чумою пытали,
кострами, кольями,
кострами, кольями,
Прекрасне в нас закохане вино,
І добрий хліб, що в піч для нас сідає,
І добрий хліб, що в піч для нас сідає,
Всё труднее прощаться, но легче прощать,
собирать по углам прошлогодние мысли,
собирать по углам прошлогодние мысли,
от его неприсутствия рядом тело выгибает дугой,
она шепчет: «милый мой, дорогой» тому, кому заявляла:
она шепчет: «милый мой, дорогой» тому, кому заявляла:
вербовим прутиком - по глині...
заміси
заміси
перстень кинула в криницю:
перса тугою повиті,
перса тугою повиті,
...ворожила-замовляла, як мале дівчисько вперте: води-луки-тіло-руки, поєднайтесь в круговерті сну вабливого, щоб зранку не розплутати нікому...сонце знову ставить кому, і за коси витягає із намріяного раю, із придуманого дива...
За вікном – промерзла слива голо світиться від тиші, листя – покотом, і миші з поля, як з Єгипту, сунуть, морем-по стерні – до дому
За вікном – промерзла слива голо світиться від тиші, листя – покотом, і миші з поля, як з Єгипту, сунуть, морем-по стерні – до дому
Ноги, можливо, підуть, але я залишусь і тоді
Там, де здіймається дим понад садом і домом,
Там, де здіймається дим понад садом і домом,
...вже
павутиння в Ірій відлетіло,
павутиння в Ірій відлетіло,
наш п’яний корабель - флотилія фантому:
осінні авеню - погідлива ріка,
осінні авеню - погідлива ріка,
В Празі писати легше аніж, скажімо, отут…
Впаде рядно сутінків (ніби з Бермудів родом),
Впаде рядно сутінків (ніби з Бермудів родом),
Можно брать любые слова и молчать их с тобой вдвоём.
Отпускать их, как голыши, в водоём и считать круги.
Отпускать их, как голыши, в водоём и считать круги.
1. к тебе
в нього із нею було тільки те, що за фактом,
в неї із ним – майже все, на що здатна уява.
в неї із ним – майже все, на що здатна уява.
Янголя витрушує напірник,
На курник вилазить молодик.
На курник вилазить молодик.
Кандидат у майстри спорту з вільного кохання,
Сурогат справжньої мрії відтінку фламінго…
Сурогат справжньої мрії відтінку фламінго…
Жінка, що ти їй наврочив безсоння:
Синці під очима, колодязі у очах, -
Синці під очима, колодязі у очах, -
У місті - спека. Спекались рідні,
Повідчиняли вікна й ходим голі.
Повідчиняли вікна й ходим голі.
Втримайся на плаву, тримаючись за плавці,
Бачиш, яке тавро на спині у цього дня?
Бачиш, яке тавро на спині у цього дня?
Можна нічого не значити - ні для кого, ні перед ким,
заховатися за волоссям своїм рідким
заховатися за волоссям своїм рідким
“some girls will get their way”
(“Ophelia” Tori Amos)*
(“Ophelia” Tori Amos)*
Маломовна дівчинка, що будує замок на березі океану –
зосереджено прикусує нижню губу, риючи фортечні рови,
зосереджено прикусує нижню губу, риючи фортечні рови,
коли затихне гонг і зблідне Ганг
і розіп’ють гірке зело брахмани
і розіп’ють гірке зело брахмани
Найперше – запах. Липоцвітна мла,
що мляво вигинає жовту спину,
що мляво вигинає жовту спину,
на дев’ятому колі пекла хороше й тепло
паперові троянди пахнуть майже реально
паперові троянди пахнуть майже реально
.. худорлявий хлопчик-горобчик великоокий
Сергію Осоці
розповзаються зморшки системою координат
виноградник усох
виноградник усох
більше не снись
ти мій сон отруїв
ти мій сон отруїв
Ти приходиш до мене в снах
цей листопад невмолимий як голод і як любов
і вічний немовби черга від ранку
і вічний немовби черга від ранку
нежной ложью
несложно
несложно
Не буде несподіваних зізнань,
разючих, ніби кров на простирадлі.
разючих, ніби кров на простирадлі.
Мій тихий сон зі мною щохвилинно –
Захований моїм чаклунством ліс,
Захований моїм чаклунством ліс,
де ти знайдеш такого янгола…?
(«Крихітка Цахес»)
(«Крихітка Цахес»)
хлопчику з аніме пещений самураю
горло моє німе бачиш я помираю
горло моє німе бачиш я помираю
цей четвер ніби знак на дорозі стоїть
ми ступили той крок від любові до… завтра
ми ступили той крок від любові до… завтра
люляй моя остання солодка здобич
в небі на фабриці робиться перший сніг
в небі на фабриці робиться перший сніг
Когда судьба по следу шла за нами,
Как сумасшедший с бритвою в руке.
Как сумасшедший с бритвою в руке.
«Так терпко пахне той панич
з чужого саду»
з чужого саду»
на майдані масова істерія:
дівчинка жонглює смолоскипами
дівчинка жонглює смолоскипами
Буває нерозділене кохання,
чіпляється за груди й пазурами
чіпляється за груди й пазурами
Не той найкращий день, де ситі ми,
а той, де спрага нас веде щомить.
а той, де спрага нас веде щомить.
По снігу навпрошки...
Від підошов
Від підошов
Ты так мечтал, да вот не смог…
и в башне из слоновой кости
и в башне из слоновой кости
Тотальне безсоння – два тижні – куку, зозулько,
Ще ніч перебути – не полем брести навскіс,
Ще ніч перебути – не полем брести навскіс,
Когда дядюшка Гершвин в обнимку с тётушкой Эмми зайдут к тебе на чай: «нам с мятой, не надо премий», он будет сидеть в углу, незаметный, как тень от спицы, но внезапно окажется многотел, многорук, многолиц, и
ты вдруг захочешь приговорить его к высшей мере, он вздохнёт устало: «Ты опять за своё? Не буди зверя», уронит тебе на рёбра свои ангельские ладони, а тебе будет сниться долго, что ты тонешь… тонешь,
ты вдруг захочешь приговорить его к высшей мере, он вздохнёт устало: «Ты опять за своё? Не буди зверя», уронит тебе на рёбра свои ангельские ладони, а тебе будет сниться долго, что ты тонешь… тонешь,
Можливо, я тобі не милий,
Ноче; з безодні світу мрій
Ноче; з безодні світу мрій
Три шпарівні ґаздині – сиві парки
Прядуть куделю осені у парку
Прядуть куделю осені у парку
как Алигьери
адовы ступени,
адовы ступени,
Колись вони були кругленькі й барвисті,
І вона напихала їх повен рот,
І вона напихала їх повен рот,
Йдуть рядками нормо-дні,
кращі серед гірших,
кращі серед гірших,
Торкаєшся мого обличчя, наче люстра у порожній залі –
Проводиш пальцями по гострих вигинах вилиць –
Проводиш пальцями по гострих вигинах вилиць –
і пісня виродиться в схиму –
спотворену сестру «люблю»,
спотворену сестру «люблю»,
замерзла лепеха у ноги босі,
лелеки відлетіли, легіт трав
лелеки відлетіли, легіт трав
Под тонким шёлком на лунно-покатых плечах
её кожа просвечивала жемчужным зовом
её кожа просвечивала жемчужным зовом
...Білим кістяним гребенем чесатиму волосся осіннього туману,
...та стежка – загублена біла нитка –
Будь-яка дівчина може бути чарівною. Все, що для цього потрібно — стояти спокійно і виглядати дурепою.
Хеді Ламмар
Хеді Ламмар
Крізь жовтий ліс два шляхи вели,
Шкода, не пройти мені обох,
Шкода, не пройти мені обох,
…уже тиждень я відкладаю важливий телефонний дзвінок.
- Завтра, - кажу я собі,
- Завтра, - кажу я собі,
Ґвалтовна евакуація із міста гріха тривала.
Дівчата мишками наляканими носилися по хаті,
Дівчата мишками наляканими носилися по хаті,
…відьмацьке наслання: і берег, і місячний мул,
Що шворку слідів загубивши, торкнувся губами
Що шворку слідів загубивши, торкнувся губами
Сивим дощем недремним,
Ти починаєш. Не остання і не перша,
і тиху голову на тихі руки сперши
і тиху голову на тихі руки сперши
и разделив с кошкой сардельку
с тобою – кофе
с тобою – кофе
милий,
не життя минає. Ми минаємо неминуче –
не життя минає. Ми минаємо неминуче –
Нас мало – юних, білокрилих,
ще не загублених у млі,
ще не загублених у млі,
– Занадто близько
була мулета
була мулета
Бої із тінню,
битви з вітряками...
битви з вітряками...
В море радостно надо входить, как дети,
как будто в храм, разув перед водою мысли,
как будто в храм, разув перед водою мысли,
Вогонь догорає –
і скоро нас грітиме попіл.
і скоро нас грітиме попіл.
Колії-колії, довгі, як зими.
Рідні, як сестри.
Рідні, як сестри.
Ці шляхи - заболочені, сіллю засипані й пилом.
Боронь Боже, колись отакими шляхами іти.
Боронь Боже, колись отакими шляхами іти.
В том краю белым-бело
белый вечер намело
белый вечер намело
чотири стіни, і глухо неначе в танку,
і це фіолетове плаття старе, як світ,
і це фіолетове плаття старе, як світ,
Ось і літо втекло,
Наче і не бувало.
Наче і не бувало.
земна – і не тільки тому, що грішна,
в очах догоряє трава торішня
в очах догоряє трава торішня
спека у Києві,
поряд – морозиво, квас,
поряд – морозиво, квас,
Двадцять першого ніч. Понеділок.
Ледь помітно столицю в імлі.
Ледь помітно столицю в імлі.
Только зверь и влюблённая женщина видят тебя насквозь.
Ты не помнишь собачьей морды, не помнишь её лица.
Ты не помнишь собачьей морды, не помнишь её лица.
Золота Жінка
Знаєш, це наче взяти великий аркуш паперу,
Ручку і ґумку. Для початку - намалювати сферу.
Ручку і ґумку. Для початку - намалювати сферу.
Ти вже знаєш, що ця дорога тривала не ніч – завжди,
І несло мій плацкарт, і кидало аж до неба,
І несло мій плацкарт, і кидало аж до неба,
Я верю в чёрно-белость слов и чёткость линий,
как верит снег на волосах, что он – лишь иней,
как верит снег на волосах, что он – лишь иней,
ти для нього сорочка потерта –
яка на щодень,
яка на щодень,
- Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: «Де ти пасеш? Де даєш ти спочити у спеку отарі? Пощо біля стад твоїх друзів я буду, немов та причинна?»
Чим платити за газ, чим платити за воду й світло
Та за сонний сніг, що на тлі його силуети: як вії – віти…
Та за сонний сніг, що на тлі його силуети: як вії – віти…
Ах, розы... силуэт изящный,
цены б вам не было, кабы
цены б вам не было, кабы
Тихо-тихо сніг іде,
Ніч за вікнами пливе,
Ніч за вікнами пливе,
моё дыханье
потерялось слушая
потерялось слушая
без красивых слов
холодную курицу
холодную курицу
Втомишся, доки усе обійдеш – зали горішні, глухі оглухлі кути,
Перебереш, стоячи на драбинці – перші «у шкірі», у льоні – дальні,
Перебереш, стоячи на драбинці – перші «у шкірі», у льоні – дальні,
Лише збагни! Де ночі мить
На камінь срібло ллє,
На камінь срібло ллє,
в середине июня стояла такая жара
что слипались страницы у книги и влажные пальцы
что слипались страницы у книги и влажные пальцы
То бавлянка сенсів, то бовтанка слів і значень,
Безпритульно, як дощ на селі. Невилазна драгва.
На горищі товчеться куниця, а, може, ласка.
На горищі товчеться куниця, а, може, ласка.
Галантному Маньєристу
смагляві стегна, мов ласо
на звичну сутність чоловічу,
на звичну сутність чоловічу,
Сон у літню ніч академіка На…. лауреата На…, голови На…, дійсного члена На…, etc., etc, etc
Станцуй поминки по любви
на синем берегу печали,
на синем берегу печали,
було в неї тільки скарбу
що лук і стріли…
що лук і стріли…
Кину палаючу квітку в безодню ріки,
І спалахне вся вода від Ереба до Феба,
І спалахне вся вода від Ереба до Феба,
Звиває присмерк в тугі сувої блакить небесну,
Ти позіхаєш, ти вариш каву, ти пишеш п’єсу.
Ти позіхаєш, ти вариш каву, ти пишеш п’єсу.
Може, як долю ділили,
вона не прийшла?
вона не прийшла?
О, Лесбіє! Живі ми – тож кохаймось,
Плітки старих не варті навіть аса!
Плітки старих не варті навіть аса!
…перше весняне сонце вихлюпується на сонний брук
охайних містечок Австрії,_Чехії_Швейцарії_тощо,
охайних містечок Австрії,_Чехії_Швейцарії_тощо,
я дихаю тобою,
я живу,
я живу,
без мети сніги метуть – і хай метуть
у війні із календарними листками,
у війні із календарними листками,
Що ж тобі, любове моя, розказати?
За вікном півроку лежить скловата –
За вікном півроку лежить скловата –
Всё размеренно, глянцево, силуэт
идеален, как точки акупунктуры,
идеален, как точки акупунктуры,
і по дорозі на Елізій -
хоч по прямій, хоч по косій -
хоч по прямій, хоч по косій -
…Монетка валидола под язык –
И можно жить вот так, как жить привык,
И можно жить вот так, как жить привык,
хоть мальчик алчно постигал
азы склонений и спряжений,
азы склонений и спряжений,
агой! луна покотиться по горах,
шулікою на спини полонин.
шулікою на спини полонин.
Капризы тонут в капуччино,
Коричный день венчает тень.
Коричный день венчает тень.
чи винна в тому я, що вірила вітрам,
чи винна в тому, що на поклик їх озвалась,
чи винна в тому, що на поклик їх озвалась,
на твої тонкопері вірші
нагодилася татарва:
нагодилася татарва:
розсипається птаство ніби з руки насіння
і ряднина над ним розіпнута синя-синя
і ряднина над ним розіпнута синя-синя
Памяти друга
[зимо-]
Під вуаллю, як пташка у клітці,
звідусіль привітання, мов град, -
звідусіль привітання, мов град, -
Марія + бита = особа великого значення.
Белла Донна
Белла Донна
Жити просто. Просто жити:
Душица, и полынь, и ковыли...
Доковыляла? – славь немедля Бога!
Доковыляла? – славь немедля Бога!
він – сутулий, у сірім пальті-футлярі,
йде вклонитись у ноги зорі полярній,
йде вклонитись у ноги зорі полярній,
мимо Мекки и Рима…
И. Бродский
И. Бродский
Знаєш, моя хороша – тяжко носити, а страшно не донести:
Розплескати на дрібнички і на завулки, де кроки гулко,
Розплескати на дрібнички і на завулки, де кроки гулко,
Не вір, коли кажу: журба
десь причаїлась за дзиґариком,
десь причаїлась за дзиґариком,
я не стільки кохаю тебе,
як вважаю своїм
як вважаю своїм
Господи, не любити Твоїх людей – то страшенний гріх,
А любити...
А любити...
«And due to the crisis –
who knows where Christ is..»
who knows where Christ is..»
через густі римовані кущі
на волю знову рветься першослово,
на волю знову рветься першослово,
слов много
смысла мало
смысла мало
Оті години з подругами ранні,
шматочки сну, потоплені в горнятах, -
шматочки сну, потоплені в горнятах, -
неділя в Вінниці – шкребеш потилицю:
у що це виллється: чи заманеться
у що це виллється: чи заманеться
осідлати дракона – сум’яття нап'ясти
і пірнути з розгону
і пірнути з розгону
що втрачати розвінчаній королеві?
тільки волю
тільки волю
на молитовнику - пальці тонкі
сльози
сльози
Ей всё казалось – есть ещё в запасе вечность
до времени, пока «никак иль хорошо»,
до времени, пока «никак иль хорошо»,
Сьогодні тепло. Ти пальто зимове
зостав у шафі, ніби давній сум,
зостав у шафі, ніби давній сум,
[не бачиш]
в очах твоїх сестро
живе таємниця
живе таємниця
- не хочу –
Пов’язка на очі до темряви ласа,
Пов’язка на очі до темряви ласа,
Так попастись у павутину сирих під’їздів,
так попастись – і для історій навік пропасти,
так попастись – і для історій навік пропасти,
Я зробила себе з потиличників і падінь,
перебрехана за роки стількома із мов,
перебрехана за роки стількома із мов,
Відпусти із цепу дракона – най летить на всі чотири вітри,
у свій теплий драконячий вирій – на канари там чи багами.
у свій теплий драконячий вирій – на канари там чи багами.
Вже води відійшли від берега, уже
вона відходить теж по ниточці алеї…
вона відходить теж по ниточці алеї…
Той пагорб ковилою переріс –
Дивись: правічний мурашиний ліс,
Дивись: правічний мурашиний ліс,
Вутле суденце – кораблик з кори,
в трюмі – олива і цина...
в трюмі – олива і цина...