ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.02.10 10:05
Ранковий автобус один і той самий
Виходить з імли невблаганно, як час.
Як витязь казковий, виходить із драми,
Аби піднести до фантазії нас.

Ранковий автобус приходить невчасно,
Мов доля, яка заблукала в світах.
Ранковий автобус, як виблякле г

Віктор Кучерук
2026.02.10 07:12
На фото пожовкле дивлюся
І згадую легко краї
В яких потрапляла бабуся
В обійми юначі мої.
Як сонцю весна, довірялась
Теплу моїх лагідних рук
І тішилась щиро помалу,
Що часто гостює онук.

Лесь Коваль
2026.02.09 21:55
Ми колись перестрінемось поглядом
в центрі міста твого серед натовпу
мимовільно, побіжно і поквапом.
Я дивитимусь пильно й не знатиму
звідки мчиш і куди повноводною
провесінньою чистою річкою.
Милуватимусь літньою вродою
і душею, що сонцем відсвіч

С М
2026.02.09 21:41
закриття сезону
закриття сезону
літо йде
мов недовгий сон
що діяти
закриття сезону

вранці ми не думали про те

Володимир Бойко
2026.02.09 21:19
Кому бракує друзів – вишукує ворогів. У московській мові слова «братство» і «рабство» пишуться по-різному, але сприймаються однаково. Невчасно подана до обіду ложка може обернутися ложкою дьогтю. Московському баранові Золотих воріт не бачити.

Іван Потьомкін
2026.02.09 21:09
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн

Олександр Буй
2026.02.09 20:59
Він приречено жив, бо давно розумів,
Що горітиме вперше й востаннє,
І собою вогонь запалити хотів
Неземного святого кохання.

А у неї із кременя серце було –
Почуття їй були незнайомі.
Що горіння для неї? Воно – ремесло,

Віктор Насипаний
2026.02.09 19:14
У село на місяць бабці
З міста син привіз онука.
Щоб привчить його до праці,
Бо село -то добра штука.

А малий – у телефоні,
Не піде нізащо з хати.
Що йому корова, свині?

Сергій Губерначук
2026.02.09 16:51
Ївґа горлала на третій день весілля
так – ніби їй всипали п’яного зілля:
«Так, немає обручки! Не-ма-є!!
Вона вислизнула, а де – не знаю!
Вона розбилася й десь закотилася!..»
Тут Ївдю й кинув до льоху пан Тодорош:
«О-ось тобі наша весільна подорож!!!

Ярослав Чорногуз
2026.02.09 16:39
Вись розчулила весною,
Навіть крізь холодне скло,
Сяєва голубизною
Творить голубине тло.

Фіанітом пречудово
Спалахнув небесний цвіт.
І шаленствами любові

Марія Дем'янюк
2026.02.09 14:24
«Служу Україні!» — від віку й донині
Слова ці лунають і серце діймають.
«Служу Україні!» — їй, неньці єдиній.
Міцне в нас коріння, родюче насіння.
Традиції, мова, батьків заповіт —
Основа держави на тисячі літ.
Пильнуймо зірко, тримаймося стійко.
Б

Тетяна Левицька
2026.02.09 14:06
В червоній сукні жінка чарівна,
Іще не осінь, та вже не весна.
Красиві форми і смарагд очей
Непересічних зваблюють людей.
Одним здається, що таких кобіт
Гойдає у долонях цілий світ.
Співають херувими в небесах,
Дарує лебедині крила птах.

Микола Дудар
2026.02.09 10:39
Відтепер і дотепер
Маю сотню зауважень.
Свідки поруч — власний нерв.
Правда, він без повноважень.

Є двигун, і є штовхач…
Є кажись, дивлюсь, предтеча:
Після неї знову плач —

Борис Костиря
2026.02.09 10:36
Мовчання, мов кактус в пустелі німій,
Родилося після словесних завій.
Мовчання, мов крапка в поемі життя,
Що скине з вершини в степи каяття.
Мовчання, мов клекіт природних стихій,
Пронизливі звуки в сонаті сумній.
Так звершиться сила холодних

Євген Федчук
2026.02.08 15:07
То не вітер Диким полем трави колихає,
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч

Лесь Коваль
2026.02.08 12:49
Я снігом табірним впаду тобі до ніг
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.

Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юля Бро (1979) / Вірші

 только зверь и женщина
Только зверь и влюблённая женщина видят тебя насквозь.
Ты не помнишь собачьей морды, не помнишь её лица.
Сколько было зверей и женщин, покуда ты вкривь и вкось
Эту землю топтал…Но их взгляды длятся. Три мудреца
На арабском рынке, где ты выбирал оружие и коня,
Говорили: от глада, от мора, вора, воды, огня
Берегут тебя зверь и женщина, глядя в ночную тьму.
И пока молчат по-своему Милостивому Ему
Ни цунами тебя не возьмёт,ни смерч, ни самум,
Намотай на ус себе, запиши на ум.
Все глаза проглядели в ночую тьму и дневную даль,
Вот выходит она на порог и зверь её, и они – твои.
Потому попутными были муссон, пассат, и мистраль,
Потому идёшь домой, о, пресветлый царь, на своих двоих.
Потому домой идёшь. ...сколько было в пути домов,
Очагов и хлеба со вкусом чужой земли.
Ты устал, "останусь" - уста, отсекая, рекли, но кровь
Говорила: "Заговор, встань!" и два взгляда тебя вели.
Только зверь и женщина со своей ворожбой:
Ты – любим, любым дойди невредим...
И пока не сводят с дороги глаз, ты идёшь домой.
И пока идёшь ты, – над ними небо и Бог над ним.




Найвища оцінка Олександр Комаров 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка ккк ох 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-06 12:33:06
Переглядів сторінки твору 14269
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.266 / 5.83  (4.836 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 5.396 / 6  (4.808 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.10.09 11:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 15:22:23 ]
це корпоративний інтерес, чоловіче)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-07 00:54:21 ]
"Когда-то он был другим
Он был женщиной с узким лицом
На нём был чёрный корсаж,
А в корсаже спрятан кинжал..." БГ

такі всякі настрої )

Вітання!

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-07 12:08:53 ]
привіт! сумні гішпанські алюзії?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 00:00:07 ]
Сьогодні на сайті одні звірі....))) З повагою. В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 00:05:56 ]
Жертва шукає ката, Вітре, тож це Ваш особистий шлях сьогодні збігається із звіриними стежками:)) Але серед цих звірів є нічогенькі собі люди;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 00:08:05 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 09:29:42 ]
Добридень, Юля! Випадково побачив фото гейші і вирішив заглянути на вогник. Цікаве письмо...
Хай Вам щастить...
З повагою,
Василь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 11:14:40 ]
Смію замітити, любий Василю, що це не гейша, а китайська принцеса. Якщо Ви уважно придивитесь до аватарок усіх "Літавиць", Ви дещо помітите.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-03-16 00:31:15 ]
огоо.... як інколи буває корисно заглянути на сторінки власних віршів..а тут тебе чекають коментарі. пізно, кажуть, Василю, краще аніж ніколи, тож дяка Вам за коментар. Мені було приємно його знайти хай і Вам буде щасливо і радісно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 02:43:11 ]
Придивлялася не до усіх аватарок, але помітила, що Літавиці ввели гарну моду - теплу і інтригуючу (у гарному розумінні) :)
Останній катрен хочеться тримати яко девіз. А ще усе більше і більше упевнююся у нашій (оргкомітету 5 sevama фесту) ідеї: пора зустрітися :-) Деталі згодом.
Чомусь (може задум авторки) подумала про гороскоп, де є "дом" і звірі. Хоча звір є у кожного у душі.
Таке скромне питаннячко - це ж неспроста у творах авторок Літавиць простежується спільна нитка ? ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-03-16 00:32:34 ]
Оксанко, ну ти втнула, люба) "дім" гороскопу це цікаво, тра буде поміркувати над таким ракурсом))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 00:56:35 ]
От, ще раз перечитала твій вірш, Юлечко, і знову поринула у магію... Як казав Вінні-Пух "це жжж неспроста " ;))) На іншому сайті переглянула дизайни ламп. Вчора була на потрясній виставці скульптур, там були усілякі дива, навіть космічні. Цей вірш всотав у себе усі наші мрії і виплеснув їх таким темно-синім сяйвом, яке казково тебе охоплює зусібіч і не хоче відпускати... А, може то весна уже приходить? ))
В, усякому разі, тут відчутно заговорювання (ворожбу) на щасливий прихід когось дорогого... :)
"Только зверь и женщина со своей ворожбой:
Ты – любим, любым дойди невредим...
И пока не сводят с дороги глаз, ты идёшь домой.
И пока идёшь ты, – над ними небо и Бог над ним."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-03-17 17:17:44 ]
так, це і є таке собі заговорювання, як завше ти все вірно відчуваєш... я теж дуже вже хочу на променад по виставках, але от захворіла як назло:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-08 16:41:36 ]
Очень интересно и таинственно, звучит , как притча. Впринципе все понятно, а вот насчет зверя, имеется ввиду внутренний зверь, который дремлет в каждом человеке. Зверь - это какие-то стремления бескомпромисные, отвага, жажда жить ????
Очень интересное сочетание женщины и зверя, которые в тандеме могут как разрушить так и защитить от чего угодно.
Вот только мне не понятно что имел ввиду автор под зверем.

Очень понравилось это творение.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-08 16:44:17 ]
А....подождите, влюбленная женщина и есть какое-то проявление зверя???
Ведь точно! когда женщина любит она может пойти на любые жертвы, но и может просто уничтожить причем как в переносном так и в прямом смысле слова. Ведь если тот, кого она люит не разделяет ее любви, или не дай Бог! предаст - тогда нет страшнее зверя за нее! Точно!
Я права?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-08 16:44:50 ]
Жаль, что выше 5.5 я Вам поставить не могу :(((((