ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть

Козак Дума
2025.07.14 19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.

Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,

Артур Курдіновський
2025.07.14 19:50
Народився експромт.

Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.

Тетяна Левицька
2025.07.14 14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.

І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу

Віктор Кучерук
2025.07.14 05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.

Оксана Рудич
2025.07.14 00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…

Ярослав Чорногуз
2025.07.13 23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Борис Костиря
2025.07.13 22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,

Артур Сіренко
2025.07.13 19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі

Олександр Сушко
2025.07.13 12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.

А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,

Віктор Кучерук
2025.07.13 08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юля Бро (1979) / Вірші

 только зверь и женщина




Найвища оцінка Олександр Комаров 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка ккк ох 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-06 12:33:06
Переглядів сторінки твору 13877
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.266 / 5.83  (4.836 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 5.396 / 6  (4.808 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.10.09 11:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 12:50:48 ]
Щасливий же він чоловік! І мудра авторка, яка крізь темряву, мусони і цунамі привела його до нас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 14:21:20 ]
Юлю, він щасливий, так, це цілком узгоджується із світовою гармонією)). А авторка швидше спостережлива;) мудрий - звір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 13:57:10 ]
Ого!
А кажуть погляд жінки - маячня, в ньому немає постійності.
І собака погавкає день-другий, і стане слугою першому хто кістку кинув.
Афанасію Нікітіну, Колумбу Христофору чи Сані Гргор'єву?
Юля, а "дикі гуси" могли б і як зарок читати.
Угу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 14:17:29 ]
Са(о) нечко, ну і най кажуть...що мені до того?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 14:03:26 ]
І що за жінки в Украйні нині. Одні на вишню турецьку, другі царів на шабашку гонять. А в колишнє врем'я жінки були - слона на скаку, хобот одною рукою йому. Еееех! :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 14:18:35 ]
в колишнє врем’я і хоботи були... взявся - маєш річ! поностальгуємо чи що?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 14:29:01 ]
еге ж, сестро, і не кажи))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 15:18:29 ]
От не знаю навіть чому, а мені знову Грецію нагадало :) Тільки не знаю, як там, у давній Греції, з хоботами вправлялися :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 15:24:32 ]
Чоррі, інтуіція тебе не подводить. Є тут Греція. Як "мыслеформа";)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 14:59:33 ]
Коли вітрів і доріг традиційно-незмінно усіх чотири,
Коли гострим – як голка! – стали і слух, і зір,
Зумій побачити їх – на порозі свого життя (квартири) –
Он де вони! Ручні аж до ручки – жінка і звір.

Треба пояснень? Ну, значить, пояснень не треба –
От вони і мовчать, не відводять очей. Тече
Понад ними торішнє – холодне, лапате небо,
І Господь заглядає у душу через плече.

Є слова, що не просто слова? Кілька нот – і скоса
хтось погляне…і погляд торкнеться найглибших плес…
…на порозі життя зупинилася жінка боса…
…і загавкав, відчувши домівку, кудлатий пес…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 15:20:41 ]
саме про це і кажу, люба моя майстрине довільних перекладів:) є слова, що не просто слова, у них ти вкладаєш дещо правічне. добре, що є хтось, хто розуміє без слів. добре, що ти є:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 17:40:42 ]
Хто сказав що то пес? То ж бо вовк, і не загавкає, а завиє.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 23:03:10 ]
Та не питання, Вовчику-братику, вовк - то вовк.
***
Кілька грам, потім - чвертка, і пляшка, і крок - і пута
з гіпсу білого...але ж ногу пристойно втовк!…
…на порозі життя зупинилася жінка взута…
…і завив, відчуваючи м"яско, голодний вовк…
...
або так -
Ну, давай по рублю, дорога, й не підем до школи,
…математику - ф топку! життя - це один політ!
…на порозі життя зупинилася жінка гола…
…і з долоні хлебтав валер"янку облізлий кіт…
....
чи отак -
Але й серпень солодкий! У теплих обіймах літа
головне - розчинитись достоту, сказавши "так"!
…на порозі життя зупинилася жінка вдіта…
…і нахабно пролазив у двері рудий хом"як…
......
а можна і так -
Перевищив? Халепа! За рогом - і форма синя,
кілька смужок на палці, свистулька, пристойний штраф...
…на порозі життя зупинилася жінка в міні…
…і здивовано зирив у шибку стрункий жираф…
....
ну, чи отак -
А засмага така, наче руки мастив у ваксі,
але й це не важливо! як ластівка, в небо линь!!!…
…на порозі життя зупинилася жінка в максі…
…наполегливо цокав копитом в пальтішку кінь…
...
і взагалі, Вовчику-братіку, звір - він всякий буває, ага)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-08-07 11:45:19 ]
а бо й так:
Наливає на півдні у штофик на пів дна море,
і з піску пінна хвиля стира мокрий слід.
…на порозі життя зупинилася жінка в горі…
…під порогом пас бліх сліпий кріт…

А то, кажуть, у вас тут зговор...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-07 12:06:45 ]
він наважився зрештою жінку забрати з порога
і впустив у життя найзвабливішу з вічних спокус.
та яка, друзі, змова?!?!облиште, не скигліть на бога!!!!
...а за нею пропхався у двері розлючений скунс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-08-07 12:11:14 ]
Еротична вечеря. На столик – вино і мідій,
Розкладай-но хутчіше, мон шер, бойовий диван…
…посміхалась (направду, це змова!) брюнетка в міді…
…і хотів бути третім друзяка її, кабан)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-08-07 12:13:57 ]
Тепла осінь на носі. Читай перестиглі веди
(адже вічні)…і сонце сміється з твоїх вікон….
…на порозі життя зупинилася жінка в кедах…
…забинтованим хоботом їв полуниці слон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-07 12:30:51 ]
Або ще так:

Після вечері веселі вже очі карі,
в спогади лізе якийсь чарівний малюк,
вийде до вітру втомлена жінка в сарі,
і скаженіло іакне вночі вислюк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-07 12:55:49 ]
чоловік собі жив, як усі, і не мав ілюзій.
раптом рипнули двері й смілива, мов Жанна Д’арк:
перестигла брюнетка, зваблива, як All inclusive:
"Любий, влізе в помешкання пересувний зоопарк?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 15:06:31 ]
Так і тут зговор.