ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юля Бро (1979) / Вірші

 только зверь и женщина




Найвища оцінка Олександр Комаров 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка ккк ох 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-06 12:33:06
Переглядів сторінки твору 13218
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.266 / 5.83  (4.836 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 5.396 / 6  (4.808 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.10.09 11:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 12:50:48 ]
Щасливий же він чоловік! І мудра авторка, яка крізь темряву, мусони і цунамі привела його до нас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 14:21:20 ]
Юлю, він щасливий, так, це цілком узгоджується із світовою гармонією)). А авторка швидше спостережлива;) мудрий - звір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 13:57:10 ]
Ого!
А кажуть погляд жінки - маячня, в ньому немає постійності.
І собака погавкає день-другий, і стане слугою першому хто кістку кинув.
Афанасію Нікітіну, Колумбу Христофору чи Сані Гргор'єву?
Юля, а "дикі гуси" могли б і як зарок читати.
Угу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 14:17:29 ]
Са(о) нечко, ну і най кажуть...що мені до того?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 14:03:26 ]
І що за жінки в Украйні нині. Одні на вишню турецьку, другі царів на шабашку гонять. А в колишнє врем'я жінки були - слона на скаку, хобот одною рукою йому. Еееех! :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 14:18:35 ]
в колишнє врем’я і хоботи були... взявся - маєш річ! поностальгуємо чи що?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 14:29:01 ]
еге ж, сестро, і не кажи))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 15:18:29 ]
От не знаю навіть чому, а мені знову Грецію нагадало :) Тільки не знаю, як там, у давній Греції, з хоботами вправлялися :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 15:24:32 ]
Чоррі, інтуіція тебе не подводить. Є тут Греція. Як "мыслеформа";)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 14:59:33 ]
Коли вітрів і доріг традиційно-незмінно усіх чотири,
Коли гострим – як голка! – стали і слух, і зір,
Зумій побачити їх – на порозі свого життя (квартири) –
Он де вони! Ручні аж до ручки – жінка і звір.

Треба пояснень? Ну, значить, пояснень не треба –
От вони і мовчать, не відводять очей. Тече
Понад ними торішнє – холодне, лапате небо,
І Господь заглядає у душу через плече.

Є слова, що не просто слова? Кілька нот – і скоса
хтось погляне…і погляд торкнеться найглибших плес…
…на порозі життя зупинилася жінка боса…
…і загавкав, відчувши домівку, кудлатий пес…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 15:20:41 ]
саме про це і кажу, люба моя майстрине довільних перекладів:) є слова, що не просто слова, у них ти вкладаєш дещо правічне. добре, що є хтось, хто розуміє без слів. добре, що ти є:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 17:40:42 ]
Хто сказав що то пес? То ж бо вовк, і не загавкає, а завиє.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 23:03:10 ]
Та не питання, Вовчику-братику, вовк - то вовк.
***
Кілька грам, потім - чвертка, і пляшка, і крок - і пута
з гіпсу білого...але ж ногу пристойно втовк!…
…на порозі життя зупинилася жінка взута…
…і завив, відчуваючи м"яско, голодний вовк…
...
або так -
Ну, давай по рублю, дорога, й не підем до школи,
…математику - ф топку! життя - це один політ!
…на порозі життя зупинилася жінка гола…
…і з долоні хлебтав валер"янку облізлий кіт…
....
чи отак -
Але й серпень солодкий! У теплих обіймах літа
головне - розчинитись достоту, сказавши "так"!
…на порозі життя зупинилася жінка вдіта…
…і нахабно пролазив у двері рудий хом"як…
......
а можна і так -
Перевищив? Халепа! За рогом - і форма синя,
кілька смужок на палці, свистулька, пристойний штраф...
…на порозі життя зупинилася жінка в міні…
…і здивовано зирив у шибку стрункий жираф…
....
ну, чи отак -
А засмага така, наче руки мастив у ваксі,
але й це не важливо! як ластівка, в небо линь!!!…
…на порозі життя зупинилася жінка в максі…
…наполегливо цокав копитом в пальтішку кінь…
...
і взагалі, Вовчику-братіку, звір - він всякий буває, ага)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-08-07 11:45:19 ]
а бо й так:
Наливає на півдні у штофик на пів дна море,
і з піску пінна хвиля стира мокрий слід.
…на порозі життя зупинилася жінка в горі…
…під порогом пас бліх сліпий кріт…

А то, кажуть, у вас тут зговор...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-07 12:06:45 ]
він наважився зрештою жінку забрати з порога
і впустив у життя найзвабливішу з вічних спокус.
та яка, друзі, змова?!?!облиште, не скигліть на бога!!!!
...а за нею пропхався у двері розлючений скунс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-08-07 12:11:14 ]
Еротична вечеря. На столик – вино і мідій,
Розкладай-но хутчіше, мон шер, бойовий диван…
…посміхалась (направду, це змова!) брюнетка в міді…
…і хотів бути третім друзяка її, кабан)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-08-07 12:13:57 ]
Тепла осінь на носі. Читай перестиглі веди
(адже вічні)…і сонце сміється з твоїх вікон….
…на порозі життя зупинилася жінка в кедах…
…забинтованим хоботом їв полуниці слон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-07 12:30:51 ]
Або ще так:

Після вечері веселі вже очі карі,
в спогади лізе якийсь чарівний малюк,
вийде до вітру втомлена жінка в сарі,
і скаженіло іакне вночі вислюк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-07 12:55:49 ]
чоловік собі жив, як усі, і не мав ілюзій.
раптом рипнули двері й смілива, мов Жанна Д’арк:
перестигла брюнетка, зваблива, як All inclusive:
"Любий, влізе в помешкання пересувний зоопарк?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 15:06:31 ]
Так і тут зговор.