ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.02.07 23:49
***
У напівтемряві п'ємо холодну каву,
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.

І надрив

В Горова Леся
2026.02.07 21:10
За хмарою
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.

Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод

Іван Потьомкін
2026.02.07 20:39
***
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?

Олександр Буй
2026.02.07 20:21
Ренесанс
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,

Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –

Світлана Пирогова
2026.02.07 13:53
Доля
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко

Борис Костиря
2026.02.07 10:26
Заморозки
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.

Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,

Лесь Коваль
2026.02.07 09:00
Глибінь
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти

Артур Курдіновський
2026.02.07 05:08
Годинник з синім циферблатом (квартон)
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.

І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,

Марія Дем'янюк
2026.02.06 21:40
Дякую Тобі
Мій Боже, дякую Тобі, що Ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю

Лесь Коваль
2026.02.06 21:07
Паросток
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.

Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,

С М
2026.02.06 18:04
Чиста конкретика (Procol Harum)
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань

Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть

Артур Курдіновський
2026.02.06 17:31
Кинуті тюльпани (сонет)
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?

Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"

Борис Костиря
2026.02.06 10:58
Розвал
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.

Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,

Артур Курдіновський
2026.02.05 22:14
Зрікаюся (сонет)
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.

Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -

Микола Дудар
2026.02.05 21:57
***
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…

Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло

Євген Федчук
2026.02.05 21:10
Звідки взялися черепахи
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юля Бро (1979) / Вірші

 только зверь и женщина
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Олександр Комаров 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка ккк ох 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-08-06 12:33:06
Переглядів сторінки твору 14262
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.266 / 5.83  (4.836 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 5.396 / 6  (4.808 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.10.09 11:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 12:50:48 ]
Щасливий же він чоловік! І мудра авторка, яка крізь темряву, мусони і цунамі привела його до нас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 14:21:20 ]
Юлю, він щасливий, так, це цілком узгоджується із світовою гармонією)). А авторка швидше спостережлива;) мудрий - звір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 13:57:10 ]
Ого!
А кажуть погляд жінки - маячня, в ньому немає постійності.
І собака погавкає день-другий, і стане слугою першому хто кістку кинув.
Афанасію Нікітіну, Колумбу Христофору чи Сані Гргор'єву?
Юля, а "дикі гуси" могли б і як зарок читати.
Угу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 14:17:29 ]
Са(о) нечко, ну і най кажуть...що мені до того?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 14:03:26 ]
І що за жінки в Украйні нині. Одні на вишню турецьку, другі царів на шабашку гонять. А в колишнє врем'я жінки були - слона на скаку, хобот одною рукою йому. Еееех! :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 14:18:35 ]
в колишнє врем’я і хоботи були... взявся - маєш річ! поностальгуємо чи що?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 14:29:01 ]
еге ж, сестро, і не кажи))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 15:18:29 ]
От не знаю навіть чому, а мені знову Грецію нагадало :) Тільки не знаю, як там, у давній Греції, з хоботами вправлялися :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 15:24:32 ]
Чоррі, інтуіція тебе не подводить. Є тут Греція. Як "мыслеформа";)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 14:59:33 ]
Коли вітрів і доріг традиційно-незмінно усіх чотири,
Коли гострим – як голка! – стали і слух, і зір,
Зумій побачити їх – на порозі свого життя (квартири) –
Он де вони! Ручні аж до ручки – жінка і звір.

Треба пояснень? Ну, значить, пояснень не треба –
От вони і мовчать, не відводять очей. Тече
Понад ними торішнє – холодне, лапате небо,
І Господь заглядає у душу через плече.

Є слова, що не просто слова? Кілька нот – і скоса
хтось погляне…і погляд торкнеться найглибших плес…
…на порозі життя зупинилася жінка боса…
…і загавкав, відчувши домівку, кудлатий пес…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 15:20:41 ]
саме про це і кажу, люба моя майстрине довільних перекладів:) є слова, що не просто слова, у них ти вкладаєш дещо правічне. добре, що є хтось, хто розуміє без слів. добре, що ти є:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 17:40:42 ]
Хто сказав що то пес? То ж бо вовк, і не загавкає, а завиє.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 23:03:10 ]
Та не питання, Вовчику-братику, вовк - то вовк.
***
Кілька грам, потім - чвертка, і пляшка, і крок - і пута
з гіпсу білого...але ж ногу пристойно втовк!…
…на порозі життя зупинилася жінка взута…
…і завив, відчуваючи м"яско, голодний вовк…
...
або так -
Ну, давай по рублю, дорога, й не підем до школи,
…математику - ф топку! життя - це один політ!
…на порозі життя зупинилася жінка гола…
…і з долоні хлебтав валер"янку облізлий кіт…
....
чи отак -
Але й серпень солодкий! У теплих обіймах літа
головне - розчинитись достоту, сказавши "так"!
…на порозі життя зупинилася жінка вдіта…
…і нахабно пролазив у двері рудий хом"як…
......
а можна і так -
Перевищив? Халепа! За рогом - і форма синя,
кілька смужок на палці, свистулька, пристойний штраф...
…на порозі життя зупинилася жінка в міні…
…і здивовано зирив у шибку стрункий жираф…
....
ну, чи отак -
А засмага така, наче руки мастив у ваксі,
але й це не важливо! як ластівка, в небо линь!!!…
…на порозі життя зупинилася жінка в максі…
…наполегливо цокав копитом в пальтішку кінь…
...
і взагалі, Вовчику-братіку, звір - він всякий буває, ага)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-08-07 11:45:19 ]
а бо й так:
Наливає на півдні у штофик на пів дна море,
і з піску пінна хвиля стира мокрий слід.
…на порозі життя зупинилася жінка в горі…
…під порогом пас бліх сліпий кріт…

А то, кажуть, у вас тут зговор...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-07 12:06:45 ]
він наважився зрештою жінку забрати з порога
і впустив у життя найзвабливішу з вічних спокус.
та яка, друзі, змова?!?!облиште, не скигліть на бога!!!!
...а за нею пропхався у двері розлючений скунс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-08-07 12:11:14 ]
Еротична вечеря. На столик – вино і мідій,
Розкладай-но хутчіше, мон шер, бойовий диван…
…посміхалась (направду, це змова!) брюнетка в міді…
…і хотів бути третім друзяка її, кабан)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-08-07 12:13:57 ]
Тепла осінь на носі. Читай перестиглі веди
(адже вічні)…і сонце сміється з твоїх вікон….
…на порозі життя зупинилася жінка в кедах…
…забинтованим хоботом їв полуниці слон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-07 12:30:51 ]
Або ще так:

Після вечері веселі вже очі карі,
в спогади лізе якийсь чарівний малюк,
вийде до вітру втомлена жінка в сарі,
і скаженіло іакне вночі вислюк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-07 12:55:49 ]
чоловік собі жив, як усі, і не мав ілюзій.
раптом рипнули двері й смілива, мов Жанна Д’арк:
перестигла брюнетка, зваблива, як All inclusive:
"Любий, влізе в помешкання пересувний зоопарк?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 15:06:31 ]
Так і тут зговор.