ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
* * *
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Хоку сумної сливи
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Стукіт підків
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки,
І які ознаки у ходи,
Про поспішно кинуті осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
* * *
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
Вулиця братів Шевчуків
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
* * *
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Мелодія весни (рондель)
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Бедж (Cream)
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Радість
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.

хома дідим
2026.04.01 19:54
* 31 *
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігрант
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Свої ж
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові

Юхим Семеняко
2026.04.01 11:32
Після пробудження
  Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Епоха куряви
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,

Сергій Губерначук
2026.03.31 21:40
Алконавт
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.

Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –

Ігор Терен
2026.03.31 19:24
На тому березі
Не дивуюсь видиву нічному,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.

І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юля Бро (1979) / Вірші

 только зверь и женщина
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Олександр Комаров 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка ккк ох 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-08-06 12:33:06
Переглядів сторінки твору 14413
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.266 / 5.83  (4.836 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 5.396 / 6  (4.808 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.10.09 11:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 12:50:48 ]
Щасливий же він чоловік! І мудра авторка, яка крізь темряву, мусони і цунамі привела його до нас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 14:21:20 ]
Юлю, він щасливий, так, це цілком узгоджується із світовою гармонією)). А авторка швидше спостережлива;) мудрий - звір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 13:57:10 ]
Ого!
А кажуть погляд жінки - маячня, в ньому немає постійності.
І собака погавкає день-другий, і стане слугою першому хто кістку кинув.
Афанасію Нікітіну, Колумбу Христофору чи Сані Гргор'єву?
Юля, а "дикі гуси" могли б і як зарок читати.
Угу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 14:17:29 ]
Са(о) нечко, ну і най кажуть...що мені до того?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 14:03:26 ]
І що за жінки в Украйні нині. Одні на вишню турецьку, другі царів на шабашку гонять. А в колишнє врем'я жінки були - слона на скаку, хобот одною рукою йому. Еееех! :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 14:18:35 ]
в колишнє врем’я і хоботи були... взявся - маєш річ! поностальгуємо чи що?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 14:29:01 ]
еге ж, сестро, і не кажи))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 15:18:29 ]
От не знаю навіть чому, а мені знову Грецію нагадало :) Тільки не знаю, як там, у давній Греції, з хоботами вправлялися :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 15:24:32 ]
Чоррі, інтуіція тебе не подводить. Є тут Греція. Як "мыслеформа";)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 14:59:33 ]
Коли вітрів і доріг традиційно-незмінно усіх чотири,
Коли гострим – як голка! – стали і слух, і зір,
Зумій побачити їх – на порозі свого життя (квартири) –
Он де вони! Ручні аж до ручки – жінка і звір.

Треба пояснень? Ну, значить, пояснень не треба –
От вони і мовчать, не відводять очей. Тече
Понад ними торішнє – холодне, лапате небо,
І Господь заглядає у душу через плече.

Є слова, що не просто слова? Кілька нот – і скоса
хтось погляне…і погляд торкнеться найглибших плес…
…на порозі життя зупинилася жінка боса…
…і загавкав, відчувши домівку, кудлатий пес…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 15:20:41 ]
саме про це і кажу, люба моя майстрине довільних перекладів:) є слова, що не просто слова, у них ти вкладаєш дещо правічне. добре, що є хтось, хто розуміє без слів. добре, що ти є:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 17:40:42 ]
Хто сказав що то пес? То ж бо вовк, і не загавкає, а завиє.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 23:03:10 ]
Та не питання, Вовчику-братику, вовк - то вовк.
***
Кілька грам, потім - чвертка, і пляшка, і крок - і пута
з гіпсу білого...але ж ногу пристойно втовк!…
…на порозі життя зупинилася жінка взута…
…і завив, відчуваючи м"яско, голодний вовк…
...
або так -
Ну, давай по рублю, дорога, й не підем до школи,
…математику - ф топку! життя - це один політ!
…на порозі життя зупинилася жінка гола…
…і з долоні хлебтав валер"янку облізлий кіт…
....
чи отак -
Але й серпень солодкий! У теплих обіймах літа
головне - розчинитись достоту, сказавши "так"!
…на порозі життя зупинилася жінка вдіта…
…і нахабно пролазив у двері рудий хом"як…
......
а можна і так -
Перевищив? Халепа! За рогом - і форма синя,
кілька смужок на палці, свистулька, пристойний штраф...
…на порозі життя зупинилася жінка в міні…
…і здивовано зирив у шибку стрункий жираф…
....
ну, чи отак -
А засмага така, наче руки мастив у ваксі,
але й це не важливо! як ластівка, в небо линь!!!…
…на порозі життя зупинилася жінка в максі…
…наполегливо цокав копитом в пальтішку кінь…
...
і взагалі, Вовчику-братіку, звір - він всякий буває, ага)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-08-07 11:45:19 ]
а бо й так:
Наливає на півдні у штофик на пів дна море,
і з піску пінна хвиля стира мокрий слід.
…на порозі життя зупинилася жінка в горі…
…під порогом пас бліх сліпий кріт…

А то, кажуть, у вас тут зговор...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-07 12:06:45 ]
він наважився зрештою жінку забрати з порога
і впустив у життя найзвабливішу з вічних спокус.
та яка, друзі, змова?!?!облиште, не скигліть на бога!!!!
...а за нею пропхався у двері розлючений скунс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-08-07 12:11:14 ]
Еротична вечеря. На столик – вино і мідій,
Розкладай-но хутчіше, мон шер, бойовий диван…
…посміхалась (направду, це змова!) брюнетка в міді…
…і хотів бути третім друзяка її, кабан)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-08-07 12:13:57 ]
Тепла осінь на носі. Читай перестиглі веди
(адже вічні)…і сонце сміється з твоїх вікон….
…на порозі життя зупинилася жінка в кедах…
…забинтованим хоботом їв полуниці слон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-07 12:30:51 ]
Або ще так:

Після вечері веселі вже очі карі,
в спогади лізе якийсь чарівний малюк,
вийде до вітру втомлена жінка в сарі,
і скаженіло іакне вночі вислюк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-08-07 12:55:49 ]
чоловік собі жив, як усі, і не мав ілюзій.
раптом рипнули двері й смілива, мов Жанна Д’арк:
перестигла брюнетка, зваблива, як All inclusive:
"Любий, влізе в помешкання пересувний зоопарк?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 15:06:31 ]
Так і тут зговор.