ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

С М
2026.11.19 23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань

Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші / Переклади

 Вже скільки їх упало в цю безодню (З М. Цвєтаєвої)
Образ твору Вже скільки їх упало в цю безодню,
Розверсту вдалині.
Настане день, і ангели господні
Співатимуть й мені.

Застигне все, що сяяло, боролось,
Рвалося в небеса,
Смарагд очей моїх, і ніжний голос,
І золота коса.

Триватиме життя з насущним хлібом,
Непам’ятливим днем.
Під вічним небом так все буде, ніби
І не було мене.

Мінливої, як діти, в кожній міні,
Що не тримала зла,
Яка любила час, коли в каміні
Не дрова, а зола.

Віолончель, і кавалькади в хащах,
І дзвони на селі…
– Мене, в якій життя нуртує справжнє
На лагідній землі!

До всіх – бо я ж не знала міри –
Чужих-своїх, агов!
Звертаюся із вимаганням віри,
З проханням про любов.

І день, і ніч, і усно, і письмово:
За правду так і ні,
За те, що надсумні мої розмови,
За двадцять літ мої.

За визнану гіркаву необхідність
Всепрóщення образ,
За всю мою нестримувану ніжність
І гордість напоказ.

За швидкоплинність змін, подій гонитву,
За правду і за гру…
– Послухайте! – А ще мене любіть ви
За те, що я помру.

***

Уж сколько их упало в эту бездну,
Разверзтую вдали!
Настанет день, когда и я исчезну
С поверхности земли.

Застынет все, что пело и боролось,
Сияло и рвалось.
И зелень глаз моих, и нежный голос,
И золото волос.

И будет жизнь с ее насущным хлебом,
С забывчивостью дня.
И будет все - как будто бы под небом
И не было меня!

Изменчивой, как дети, в каждой мине,
И так недолго злой,
Любившей час, когда дрова в камине
Становятся золой.

Виолончель, и кавалькады в чаще,
И колокол в селе...
- Меня, такой живой и настоящей
На ласковой земле!

К вам всем - что мне, ни в чем не знавшей меры,
Чужие и свои?!-
Я обращаюсь с требованьем веры
И с просьбой о любви.

И день и ночь, и письменно и устно:
За правду да и нет,
За то, что мне так часто - слишком грустно
И только двадцать лет,

За то, что мне прямая неизбежность -
Прощение обид,
За всю мою безудержную нежность
И слишком гордый вид,

За быстроту стремительных событий,
За правду, за игру...
- Послушайте!- Еще меня любите
За то, что я умру.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Татьяна Квашенко 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тетяна Тетяна 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-02-12 13:16:19
Переглядів сторінки твору 40379
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.808 / 5.44  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.862 / 5.5  (5.005 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-13 22:29:24 ]
Читай-читай, Ярославе, тільки не падай :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-02-13 23:14:00 ]
Шо, розслабилася? А здря… тут ше одного критика принесло :)) І не спиться ж людям!
Ну, я так, по мєлочам. «Як ніби» - «масло масляне». Або «як», або «ніби». Варіант: «буде так все, ніби».
А от «вимагання» мене наштовхує на суворі думки про кримінальний кодекс. Якась там стаття за сіє дєяніє («вымогательство») існує…
Може, щось таке:

До всіх – бо тій, котра не знала міри,
Чужі й свої – одно, -
До вас усіх - моя вимога віри
І просьба про любов.

І наостанок: ти, звичайно, можеш «осучаснити» і «кавалькаду», і «міну». Але тоді благаю тебе: не берися перекладати Пушкіна!! Це ж, йомайо, половину слів доведеться викинути… ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-02-13 23:29:55 ]
О, ще: золота коса мене щось тойво... муляє. Це все-таки конкретний зоровий образ, а МЦ в основному стрижена, здається, ходила. Кілька разів у юності навіть брилася наголо: щоб кучері відросли :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-02-14 17:29:48 ]
Переклад я проспівала (люблю цю пісню). Проспівалось, але кілька рядків зашпортало:

Під вічним небом буде все, як ніби
(тут уже, бачу, Грені висловилась, тож не буду повторюватись).

Мінливої, як діти, в кожній міні,
Що не тримала зла
(логічно складається враження, що це міна не тримала зла... щось воно не те...)
Може: "як діти, в кожній міні, що не тримають зла"?

За мої двадцять літ... (мОї?) тай, взагалі, щось воно не звучить... неживий якийсь рядок...
Може,
За те, що надсумні мої розмови -
в неповних двадцять літ. (в якихось двадцять літ) тощо...

Коса - теж мене насторожила... (а ще як уявити її, спрямовану в небо))))

а щодо "агов" - у мене двояке ставлення. Воно якось і незвично, але й свіжо водночас і живо...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-02-14 18:00:10 ]
А ще мене любіть ви...
(і ось тут, по-моєму доцільніше "іще", в "а ще" - інше забарвлення)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-14 22:05:03 ]
"Эта музыка будет вечной,
если я не сменю батарейки" :))

Усім аграмєнна дяка, переклад пішов відлежуватися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анничка Королишин (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-16 00:19:46 ]
Відлежиться - зазвучить!бо й зараз - звучить..
Знала б ти,як вгадала час!:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-16 00:22:23 ]
Та я зрозуміла, коли твоє прочитала :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анничка Королишин (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-16 00:25:19 ]
От і ще одне звучить:"Луна и голос":)
Відлунює:)
Дякую,Лю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-16 00:27:02 ]
Це тобі дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-10 16:26:13 ]
Люба, спасибо за ЭТО! вы мне напомнили его, так что я даже взяла себе отсюда на профайл строфу - саму для меня ударную. мне очень понравился ваш перевод. практически нигде не стопорнулась. но вариант той самой строфы в комментариях - мне ещё более - признаюсь - по душе, и семантически, и фонетически.
у меня же только одно замечание - по следующей за этой строфе и последней её строке - там в переводе ритмический сбой "за мОї 20 літ" получается. а что если инверсировать: "за двадцать літ мої(х)"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-10 16:46:49 ]
Дякую, Таню, маєте рацію - зробила інверсію. Корисно все ж таки "відлежуватися" текстам :)

Щодо оцінки. Я розумію, що Ви поставили 5 з найкращих побажань, але на ПМ система координат в оцінках трішки інша, тому Ваша 5 дорівнює десь 3.
Це на той випадок, якщо Ви ще комусь захочете ставити оцінки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-10 16:58:47 ]
cпасибо! странно как-то. я думала 5 это 5:)
я вообще не сторонник оценок. и уж тем более вы в них не нуждаетесь.
но мне бы хотелось понимать систему здешнюю. надеюсь - освою со временем, и с вашей помощью.
оценку я постаралась изменить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-10 17:24:12 ]
Это не хитрая наука :) Возле окошечка с оценками есть опция "Про оцінювання". Там. кажется, всё расписано. Хотя Вы правы, оценивание вовсе не обязательный элемент общения :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-26 13:03:02 ]
Ну здрастє, Чорнявка і як це називається? Ще Шарл.. Шар.., словом ще Саша Перо знав, що після дров залишається попіл, а в нас проти всіх законів звідкісь взялася -зола. Для кого мадам де Маре розпиналася з трактатом про сім чудес світу чи сім секретів перекладу з російської на українську і навпаки, з на українську з російської? Ні знов, -зола живе і перемагає. Хай зола перемагає в металургії й інших неорганічних сполуках, а в поезії, живе -попіл.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-26 13:25:23 ]
Ааааа! Комароффф дарагой, живий і неушкоджений! І я тобі дуже рада :)

А про золу ти МЦ розкажи, бо в неї теж зола перемагає :) А попіл, він, Санчику, як казав класик, "стучиться у серця".


1   ...   3   4   5   6   7   Переглянути все