ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші / Переклади

 Вже скільки їх упало в цю безодню (З М. Цвєтаєвої)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Татьяна Квашенко 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тетяна Тетяна 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-02-12 13:16:19
Переглядів сторінки твору 34114
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.786 / 5.42  (4.937 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.910 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 23:53:54 ]
ще :


постане вік з його щоденним хлібом,(помчить життя з його щоденним хлібом)
забудькуватим(непам’ятливим) днем
і буде все - під вічним небом ніби
і не було мене


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-13 00:05:02 ]
ну, щось підрихтувала вже :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-02-13 10:35:48 ]
прочитавши Сергієві зауваги, спробувала виправили свою "дічайшую" інверсію, а , заодно, "забудькувате", хоч воно мені і не здається зневажливим:

...непам’ятливим днем
під вічним небом буде все, як ніби
і не було мене.

принагідно можна попроситиу Сергія, нехай підкаже відповідник до слова "забывчивость" :)

друге: слово "міна" в укр. мові навіть дуже є, власне у значенні гримаси. Є навіть такий вислів:роби́ти до́бру мі́ну при пога́ній грі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-13 12:26:11 ]
дяка, Зорь. правлю-правлю :)
"забывчивость" є ще "безпам’ятність".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 21:24:02 ]

"застигне все, що рвАлося, боролось
сіяло над усе.."

хоча тут і риму здалося б змінити


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 21:39:55 ]
"сіяло" мені нагадує сіятелей добраго, вєчнаго :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 21:41:25 ]
чому ж, є таке слово "сіЯти"))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 21:42:20 ]
тим більше воно є і в оригіналі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 22:00:45 ]
мені здається, є "сЯяти".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 22:52:58 ]
є і так і так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 22:11:08 ]
Чо, мені щось муляє оте «ледача зола». «Дрова становятся золой» - це ж ще горять, ще не стали золою... Я так прикинула, глянь, можливо на щось тебе наштовхне:

Мінливої, як діти, в кожній міні, (перевірила по словнику, «міна» є)
Сердитої на мить,
Яка любила вечір, що в каміні ( Я пошукала, камін є, а комин – це, швидше, димар, я так зрозуміла)
У полум’ї тремтить.

Мінливої, як настрої дитячі,
І злої лиш на мить,
Яка любила час, коли гарячий
В каміні жар тремтить.
(Яка любила час, як жар гарячий
У комині тремтить – якщо я помилилась щодо каміна-комина:)

Яка любила час, коли, тремтячи,
Ніч в полум’ї горить.

Ти майстер перекладів, Чо, але все ж я більше люблю твої. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 22:30:24 ]
Тань, то я маху дала з комином-каміном :) Зараз передивлюся всі варіанти запропоновані - дякую!

А свої мені рідко пишуться :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-02-13 04:56:11 ]
тааак... чергове покушеніє на шедевр :))...

1.Настане день, і ангели господні
Співатимуть й мені.

надто сміливий (я би сказав навіть нахабний) відхід від оригіналу. співатимуТЬ Й Мені(ТЬЙМ).

2. Рвалося над усе

в укр.мові рвАлося треба, а не рвалОся.

3. Усе - золоте... гм... гм... це не рима.

4. Слово "забудькуватий" в укр.мові має дещо зневажливу конотацію, не підходить воно для врочистого ліричного тексту.

5. під небом вічним ніби - дічайшая інверсія, дічайшая.

6. Не впевнений, що слово "міна" в укр.мові також має значення виразу обличчя.

7. і кавалькади в хащі - мені тут геть незрозуміле узгодження. кавалькади - де? - в хащі? - слово "хащі" в укр.мові має тільки форму множини, однини не має.

8. "хащі - справжнє" це не рима, уви і ах.

9. До всіх – бо я ж не знала міри – тут щось із ритмом.

10. Чужих-своїх, агов! - Агов це вже просто страшно. вона ж не гриби в тій "хащі" збирала і загубилася.

11. Звертаюся із вимаганням віри, - нема ніякого вимагання в людській укр.мові, є вимога, і тільки.

12. За швидкість у стрімкій, шаленій битві - яка там шалена битва, коли йдеться про швидкість зміни подій...

Короче, на мою дуже скромну думку, все це потребує корекції, корекції, корекції... на жаль, мені ця спроба перекладу вдалою не видається, Чорі... а були ж у тебе еверести, ой були...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-13 12:23:07 ]
От шо треба, щоб виманити Осоку :))

1. так, нахабний! поки на ньому лишуся, хоча із звучанням тре щось зробити таки.
2. значить, буде авторський наголос.
3. Згодна, ще думаю.
4-5. Виправляю.
6. Міна є - саме в потрібному значенні.
7. драсті! ха́ща – іменник жіночого роду (див. словник)
називний ха́ща ха́щі
родовий ха́щі хащ
8. це нормальна асонансна рима.
9. З ритмом там все ОК.
10. Не думаю, що так вже страшно. "Агов" тут скоріше, як кураж. А вірш цей злегка куражливий весь, не дивлячись на свій мінор і урочистість.
11. і снова драсті! :)
вимага́ння – іменник середнього роду (див. словник)
12. Тут згодна, ще покручу-подумаю.

А еверести ще будуть, навіть не сумнівайся! :)
І велика дяка за те, що прочитав і відгукнувся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-02-13 12:45:44 ]
Ага, адже він то "в скалі сидить", то "греблі рве" ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-13 12:56:41 ]
А Ви, Валентине, як справжній болгарський розвідник (чи шпигун) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-02-13 13:00:45 ]
за карколомність змін, подій гонитву; за швидкість змін і за подій гонитву


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-13 13:02:12 ]
тоді вже "за швидкоплинність"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-02-13 13:03:21 ]
Майже в усьому згодна із Сергієм Осокою. РвалОся ніяк не може бути авторським наголосом, це дикий русизм - акцентуаційний. А словникам щодо вимагання я б нізащо не довіряла. Наші нинішні словники зрусифіковані до... далі нікуди. Є вимога, вимагання - насаджене рад.мовознавцями слово для зближення-злиття мов, у яких, до речі, лише 30% схожості. Не так: для ліквідації української мови це робилося. Не варто б і зараз продовжувати рад.справу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-13 13:32:09 ]
Звідки у Вас така рішуча вневненість щодо рвалОся?

Про вимагання. Сподіваюсь, словник 1907 року (Б. Грінченка) ніяк не можна звинуватити у "радянськості"? Так от, с. 272:
"Вимагання - требование". Це віддієслівний іменник - від дієслова "вимагати". А іменник "вимога" - то просто іменник "вимога".


1   2   3   4   5   6   7   Переглянути все