ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.10.16 20:23
Малює осінь філігранно
Малює осінь філігранно:
У півтонах охри і бронзи.
Вдягає клену шарф багряний,
Заводить з листя справжнє рондо.

Вона не квапиться, бо знає:
Краса у кожній миті парку.
І таємничості ознаки -

Мирон Шагало
2026.10.16 19:44
Ранок народиться
Тихо жоржиною
до скроней твоїх доторкну,
казкою мрійною
вечірні уста пригорну.
Ніч засвітить зірки
для нас двох.
Ранок народиться
без тривог.

Ігор Терен
2026.10.16 15:09
У школі гри на виліт
Життя запрошує до школи
не перший раз у перший клас
і поки ходимо по колу
з минулого в майбутній час
останній дзвоник із ніколи
ночами доганяє нас.

ІІ

Борис Костиря
2026.10.16 13:35
Кара
Намагався заснути, та тільки дарма.
Не вдалося поринути в небо таємне.
Огортає, як військо, тотальна пітьма.
І в раю не побачиш сподівану Єву.

Намагався заснути, та кара тебе
Наздогнала в домівці й ударила в серце.
Ти прикутий до скелі, де небо ря

Катерина Савельєва
2026.10.16 11:14
Береги (рондель)
Осiннiй холод навкруги,
Вже час напевно вiдпускати:
Пожовкле листя вiддавати,
Де били вiтру батоги.

Самотньо дивляться луги,
Їх також можна привiтати.
Осiннiй холод навкруги,

В Горова Леся
2026.10.16 11:07
Цілу ніч
Дощ бавився із вітром цілу ніч,
Дзвенів по блясі, шурхотів у шибку,
То цівкою наспівував мені,
То булькав у трубі сердитий хрипко.

Він безліч раз міняв відтінки тем:
Тужив за літом, шепотів про осінь,
Замріяно дзюрчав мені про те,

Віктор Кучерук
2026.10.16 06:15
* * *
Плине небом ясний місяць,
Сповиває землю сон.
Тче пітьма тонку завісу
Між густих дубових крон.
Сплять пташки в гніздечках тихих,
Вітер також спати ліг.
Лиш зістарену безвихідь
Подолати сон не зміг.

хома дідим
2026.10.15 23:54
* 231 *
ідеалізм чи нігілізм
часописи й бібліотеки
ще пантоміми та балетки
олівчики з мосяжних гільз
овідія метаморфози
варфоломей морфін у дозах
шуруй до раю і вернись
в кінці обовязково приз

Артур Сіренко
2026.10.15 16:58
Сьогоніч бистрина зірок
Були часи Троянові,
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола

Володимир Бойко
2026.10.15 16:38
Лімерики F-12
Держслужбовцям у місті Валенсії
Дуже гарно живеться на пенсії.
Безкоштовне кіно,
Казино і вино -
Фантастичне життя у Валенсії.

Із поклоном в російську столицю
Мчить, мов птах, вірнопідданий фіцо

Борис Костиря
2026.10.15 15:58
Небесний меч
Небесний меч над нами висне,
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.

Артур Курдіновський
2026.10.15 15:15
Освідчення осені
Які б рядки про тебе не писав я,
Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.

Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.

Євген Федчук
2026.10.15 14:27
Битва під Суздалем у липні 1445 року
Історія – учителька життя.
Але одних вона навчити може,
А інші до навчання неспроможні.
Живуть на білім світі, як сміття.
Самі по-людськи не навчились жить,
Нормально жити іншим заважають,
І розуміти того не бажають,
Що ті уроки треба все ж учить,

Тетяна Левицька
2026.10.15 12:37
Книга
Бра над софою схилилось уклінно...
Ніч підглядає в зашторені вікна...
В тиші блукають розгублені тіні,
книга тремтить у руках непомітно,
як пелюстки білорунних гортензій.
Слово до слова, складаються в пазли,
ллється мелодія дивних поезій —
образи с

Юрій Гундарів
2026.10.15 10:24
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Антон Смецький
Військовослужбовець, хореограф і танцівник.
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втратив ногу, підірвавшись на російській міні. Але після реабілітації повернувся до св

Віктор Кучерук
2026.10.15 06:04
* * *
Пригадую часто сипучі піски
На березі річки стрімкої,
І дотики ніжні тремкої руки
У лозах порою нічною.
Тьмяніли і знов яскравіли зірки,
І шурхоти в тиші тонули, -
Донині вертаю крізь довгі роки
Туди, де дрімає минуле.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші / Переклади

 Вже скільки їх упало в цю безодню (З М. Цвєтаєвої)
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Татьяна Квашенко 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тетяна Тетяна 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-02-12 13:16:19
Переглядів сторінки твору 39854
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.808 / 5.44  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.862 / 5.5  (5.005 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 14:12:52 ]
Так, я розумію, це дещо інший відтінок має бути...може "міміки"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 14:17:13 ]
Взагалі, варіант "Мінливої, як міміка дитяча," можливий. Але мене поки зупиняє присмак науковості в "міміці". Хоча якщо іншого не придумаю... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 14:26:06 ]
Чорі, переклад гармоніює з текстом. Тільки: як пічник зі стажем стверджую, що зола не може диміти. Зола - мінеральні (не органічні) рештки у вигляді пилу. Диміти може жар, рештки дров. І ще одне: не варто, напевно, змінювати у цьому випадку смислове навантаження Цвєтаєвої "когда дрова в камине становятся золой" - тут, погодьтеся, інша філософія


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 14:44:35 ]
От знаєте, Богдане, мені ця зола довго не давала спокою, але я знайшла в інеті (оскільки я не пічник зі стажем :), що коли в золі ховаються рештки горячого ще вугілля, саме вони і можуть димити. А враження, що димить зола.
Щодо філософії, то йшлося про ранок (коли дрова вже догорять за ніч). Власне, на мій погляд, у варіанті з холодною золою - про те ж саме.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-12 15:03:17 ]
Чорі, Доброго дня.
І жар згасає в печі...
На світ золу виносять...
Розкладають нові дрова...
І піч дарує силу добра....
(це думка другого пічника)
вже скільки їх сгоріло!?
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 15:08:28 ]
багато сгоріло.
І Вам дякую, Олександре :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-12 15:25:35 ]
це добре, коли розуміємо
одне-одного
заходив до Вашої Сестри
сподобалось:
" ОДИН:ОДИН"
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 15:48:46 ]
та ми ж не змагаємось :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-12 16:17:31 ]
ні.
свого часу...
змаганням завдяки
дрова
золою стали...
Родинного тепла Вам,
-І
ЦЕ
ВСЕ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 21:33:34 ]
і у дров із золою - не змагання. це перевтілення.
Дякую, і Вам тепла :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 17:29:45 ]
Твір ще можна доопрацювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 21:32:43 ]
Що і робиться. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2012-02-12 17:42:42 ]
Ой, Чорі, біда та й годі з цим збагаченням української мови за рахунок російської))) От глянь як багато відповідників у російського слова "рожа" - пика, пичка, пицюра, мармиза, мармуза. Як гадаєш запозичення у вигляді "рожиця" виправдане? ;-) В решті тексту тільки пазітіф!!! )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 21:36:21 ]
нє, Жозі, не вважаю рожиці ліпшим варіантом :)
поки є два варіанти:
"мінливу, як мармизка у дитини"
"мінливу, наче міміка дитини".

Тобі що до вподоби?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 18:12:36 ]
Дуже гарний переклад! так легко читається, і, як на мою скромну думку, що найголовніше - передає ідею твору :)
рожиця наче не зачепила :)) лиш хотілося сказати "із вимогою віри" - якось мені словотвір на -ання не дуже :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 21:37:15 ]
а було саме з вимогою. На мене Ната справедливо наїхала з наголосом :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 20:41:36 ]
ЛЕДВЕ пробився... Проблеми з інетом :о(

Чо! Приєднуюсь до схвальних слів. Дозволю кілька зауваг:
1. і ангели господні
Співатимуть й мені – МЦ не уповає на ангелів – вона говорить про «я исчезну»… - і все…
2. усе – золоте… я би помізкував…
3. з його насущно стиглим степом
Забуло-загуло – гарний образ, але це далеко від Марининого «насущного хлеба», який БУДЕ головною турботою й після її зникнення – тобто життя продовжуватиметься і її відходу й не помітять
4. рожиці дитячі – симпатично й мило :о), але «изменчивость детских мин» – це, нмсд, дещо інше, серйозне, бо «рожиці корчать», а міна – вона мінлива, та й рожиця – не українське… У МЦ – у вірші – ніде й нотки смішливості й замилування…
5. «ледача зола» – це дещо інше, ніж краса згасання…
6. Ви всі – мені, тій, що не знала міри,
Чужі, свої, агов! – МЦ звертається до всіх – без розбору, не розрізняючи своїх і чужих – «ЧТО мне – чужие и (ИЛИ) свои?»
7. мої розмови,
І тільки двадцять літ – МНЕ грустно и МНЕ двадцать лет… у тебе ж МОЇ розмови і МОЇ двадцять літ…
8. стрімкій, шаленій битві – і «стремительность событий»… з Часом не борються…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 21:02:44 ]
ось до кого треба "по дєлу" звертатися! :о)
де хазяйка? Ч-о-о-о-р-і! тут "дєло" нагальне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 21:26:22 ]
а я, здається, наїхав на Ферма у "Поемі Гори" :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 21:41:17 ]
тута ми :) ща розгрібу.


1   2   3   4   5   6   7   Переглянути все