ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
* * *
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
* * *
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
Черства жінка
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Святополк «Окаянний»
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
Халіна Посвятовска
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
***
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
1962. Сорока (із Яна Бжехви)
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
* * *
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
* * *
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Виживеш ти!
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Муза сміється
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Думки про нездале – 3
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Читацький щоденник. Сергій Жадан
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ

Віктор Кучерук
2025.08.23 06:03
* * *
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
Посмішка скелета
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші / Переклади

 Вже скільки їх упало в цю безодню (З М. Цвєтаєвої)
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Татьяна Квашенко 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тетяна Тетяна 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-02-12 13:16:19
Переглядів сторінки твору 35693
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.786 / 5.42  (4.937 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.910 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 14:12:52 ]
Так, я розумію, це дещо інший відтінок має бути...може "міміки"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 14:17:13 ]
Взагалі, варіант "Мінливої, як міміка дитяча," можливий. Але мене поки зупиняє присмак науковості в "міміці". Хоча якщо іншого не придумаю... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 14:26:06 ]
Чорі, переклад гармоніює з текстом. Тільки: як пічник зі стажем стверджую, що зола не може диміти. Зола - мінеральні (не органічні) рештки у вигляді пилу. Диміти може жар, рештки дров. І ще одне: не варто, напевно, змінювати у цьому випадку смислове навантаження Цвєтаєвої "когда дрова в камине становятся золой" - тут, погодьтеся, інша філософія


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 14:44:35 ]
От знаєте, Богдане, мені ця зола довго не давала спокою, але я знайшла в інеті (оскільки я не пічник зі стажем :), що коли в золі ховаються рештки горячого ще вугілля, саме вони і можуть димити. А враження, що димить зола.
Щодо філософії, то йшлося про ранок (коли дрова вже догорять за ніч). Власне, на мій погляд, у варіанті з холодною золою - про те ж саме.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-12 15:03:17 ]
Чорі, Доброго дня.
І жар згасає в печі...
На світ золу виносять...
Розкладають нові дрова...
І піч дарує силу добра....
(це думка другого пічника)
вже скільки їх сгоріло!?
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 15:08:28 ]
багато сгоріло.
І Вам дякую, Олександре :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-12 15:25:35 ]
це добре, коли розуміємо
одне-одного
заходив до Вашої Сестри
сподобалось:
" ОДИН:ОДИН"
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 15:48:46 ]
та ми ж не змагаємось :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-12 16:17:31 ]
ні.
свого часу...
змаганням завдяки
дрова
золою стали...
Родинного тепла Вам,
-І
ЦЕ
ВСЕ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 21:33:34 ]
і у дров із золою - не змагання. це перевтілення.
Дякую, і Вам тепла :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 17:29:45 ]
Твір ще можна доопрацювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 21:32:43 ]
Що і робиться. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2012-02-12 17:42:42 ]
Ой, Чорі, біда та й годі з цим збагаченням української мови за рахунок російської))) От глянь як багато відповідників у російського слова "рожа" - пика, пичка, пицюра, мармиза, мармуза. Як гадаєш запозичення у вигляді "рожиця" виправдане? ;-) В решті тексту тільки пазітіф!!! )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 21:36:21 ]
нє, Жозі, не вважаю рожиці ліпшим варіантом :)
поки є два варіанти:
"мінливу, як мармизка у дитини"
"мінливу, наче міміка дитини".

Тобі що до вподоби?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 18:12:36 ]
Дуже гарний переклад! так легко читається, і, як на мою скромну думку, що найголовніше - передає ідею твору :)
рожиця наче не зачепила :)) лиш хотілося сказати "із вимогою віри" - якось мені словотвір на -ання не дуже :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 21:37:15 ]
а було саме з вимогою. На мене Ната справедливо наїхала з наголосом :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 20:41:36 ]
ЛЕДВЕ пробився... Проблеми з інетом :о(

Чо! Приєднуюсь до схвальних слів. Дозволю кілька зауваг:
1. і ангели господні
Співатимуть й мені – МЦ не уповає на ангелів – вона говорить про «я исчезну»… - і все…
2. усе – золоте… я би помізкував…
3. з його насущно стиглим степом
Забуло-загуло – гарний образ, але це далеко від Марининого «насущного хлеба», який БУДЕ головною турботою й після її зникнення – тобто життя продовжуватиметься і її відходу й не помітять
4. рожиці дитячі – симпатично й мило :о), але «изменчивость детских мин» – це, нмсд, дещо інше, серйозне, бо «рожиці корчать», а міна – вона мінлива, та й рожиця – не українське… У МЦ – у вірші – ніде й нотки смішливості й замилування…
5. «ледача зола» – це дещо інше, ніж краса згасання…
6. Ви всі – мені, тій, що не знала міри,
Чужі, свої, агов! – МЦ звертається до всіх – без розбору, не розрізняючи своїх і чужих – «ЧТО мне – чужие и (ИЛИ) свои?»
7. мої розмови,
І тільки двадцять літ – МНЕ грустно и МНЕ двадцать лет… у тебе ж МОЇ розмови і МОЇ двадцять літ…
8. стрімкій, шаленій битві – і «стремительность событий»… з Часом не борються…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 21:02:44 ]
ось до кого треба "по дєлу" звертатися! :о)
де хазяйка? Ч-о-о-о-р-і! тут "дєло" нагальне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 21:26:22 ]
а я, здається, наїхав на Ферма у "Поемі Гори" :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 21:41:17 ]
тута ми :) ща розгрібу.


1   2   3   4   5   6   7   Переглянути все