ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.01 07:40
* * *
Самотність крижана вчувається сильніше,
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні в клітці звуки соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр

хома дідим
2026.08.31 21:18
* 189 *
сонцезаходом палає
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт

Ольга Садкова
2026.08.31 20:40
"Давно живу, та не збагну і досі..."
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?

Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,

Вячеслав Руденко
2026.08.31 14:55
Рай чумаковий — без плачу.
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.

Борис Костиря
2026.08.31 12:25
* * *
Ніякі греблі пристрасть не зупинять.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.

Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.

Ірина Вовк
2026.08.31 06:25
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 6)
ЦИКЛ ІІІ. ЮДЕЯ

ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар

Віктор Кучерук
2026.08.31 06:15
* * *
Відкладаю сон на потім,
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.

Віктор Насипаний
2026.08.30 22:33
Скоро осінь
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон

Євген Федчук
2026.08.30 21:36
Як більшовики на Тамбовщині з селянами воювали в 1921 році
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж

Іван Потьомкін
2026.08.30 21:25
Уже завересніло...
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:

С М
2026.08.30 21:06
Техаське Радіо & Біґ-Біт (The Doors)
Це слово про Техаське радіо й такий біґ-біт
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то

хома дідим
2026.08.30 19:47
* 188 *
якось незрозуміло вийшло
ти не успів ні там ні сям
проспівуючи харе крішна
чи уклоняючись мерцям
тебе лякають методично
щоб далі ти лякався сам
провідуючи світлий храм
або харизматично так

Ольга Садкова
2026.08.30 19:29
"Я бачила, як плаче генерал..."
Я бачила, як плаче генерал,
коли вручали мамі квіти...
У неї син пішов за небокрай,
а вороття немає звідти.

Я бачила, як плаче генерал,
які прозорі в нього сльози.
Цю людяність звела б на п’єдестал

Борис Костиря
2026.08.30 18:16
* * *
Тепер уже не скоро буду бігать.
Погода розгулялась, Боже мій!
Навала повені, навала снігу.
Ніхто це передбачити не міг.
Удалині, як видиво морігу,
Співає тихо річковий прибій.

Не скоро випрямлюсь у зріст свій дужий,

Вячеслав Руденко
2026.08.30 17:55
Як всеохопність тензора.
У схвальному минулому
Я з вами на коні,
А перед ним нечувано
Бринить життя в борні.
Пітьма горить і падає,
Рипить канатний блок,
Весну передбачаючи,
Бабак дає урок.

Кока Черкаський
2026.08.30 16:56
Гавриліада. Гаврило і Юля
Гаврило руку клав на серце,
Гаврило патріотом був,
І в молоді буремні роки
Він в Київ на майдан махнув

Він за майбутнє України
Потужно, як титан, стояв,
І, щоб прогнать злочинну владу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші / Переклади

 Вже скільки їх упало в цю безодню (З М. Цвєтаєвої)
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Татьяна Квашенко 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тетяна Тетяна 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-02-12 13:16:19
Переглядів сторінки твору 39165
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.808 / 5.44  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.862 / 5.5  (5.005 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 14:12:52 ]
Так, я розумію, це дещо інший відтінок має бути...може "міміки"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 14:17:13 ]
Взагалі, варіант "Мінливої, як міміка дитяча," можливий. Але мене поки зупиняє присмак науковості в "міміці". Хоча якщо іншого не придумаю... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 14:26:06 ]
Чорі, переклад гармоніює з текстом. Тільки: як пічник зі стажем стверджую, що зола не може диміти. Зола - мінеральні (не органічні) рештки у вигляді пилу. Диміти може жар, рештки дров. І ще одне: не варто, напевно, змінювати у цьому випадку смислове навантаження Цвєтаєвої "когда дрова в камине становятся золой" - тут, погодьтеся, інша філософія


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 14:44:35 ]
От знаєте, Богдане, мені ця зола довго не давала спокою, але я знайшла в інеті (оскільки я не пічник зі стажем :), що коли в золі ховаються рештки горячого ще вугілля, саме вони і можуть димити. А враження, що димить зола.
Щодо філософії, то йшлося про ранок (коли дрова вже догорять за ніч). Власне, на мій погляд, у варіанті з холодною золою - про те ж саме.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-12 15:03:17 ]
Чорі, Доброго дня.
І жар згасає в печі...
На світ золу виносять...
Розкладають нові дрова...
І піч дарує силу добра....
(це думка другого пічника)
вже скільки їх сгоріло!?
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 15:08:28 ]
багато сгоріло.
І Вам дякую, Олександре :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-12 15:25:35 ]
це добре, коли розуміємо
одне-одного
заходив до Вашої Сестри
сподобалось:
" ОДИН:ОДИН"
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 15:48:46 ]
та ми ж не змагаємось :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-12 16:17:31 ]
ні.
свого часу...
змаганням завдяки
дрова
золою стали...
Родинного тепла Вам,
-І
ЦЕ
ВСЕ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 21:33:34 ]
і у дров із золою - не змагання. це перевтілення.
Дякую, і Вам тепла :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 17:29:45 ]
Твір ще можна доопрацювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 21:32:43 ]
Що і робиться. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2012-02-12 17:42:42 ]
Ой, Чорі, біда та й годі з цим збагаченням української мови за рахунок російської))) От глянь як багато відповідників у російського слова "рожа" - пика, пичка, пицюра, мармиза, мармуза. Як гадаєш запозичення у вигляді "рожиця" виправдане? ;-) В решті тексту тільки пазітіф!!! )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 21:36:21 ]
нє, Жозі, не вважаю рожиці ліпшим варіантом :)
поки є два варіанти:
"мінливу, як мармизка у дитини"
"мінливу, наче міміка дитини".

Тобі що до вподоби?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 18:12:36 ]
Дуже гарний переклад! так легко читається, і, як на мою скромну думку, що найголовніше - передає ідею твору :)
рожиця наче не зачепила :)) лиш хотілося сказати "із вимогою віри" - якось мені словотвір на -ання не дуже :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 21:37:15 ]
а було саме з вимогою. На мене Ната справедливо наїхала з наголосом :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 20:41:36 ]
ЛЕДВЕ пробився... Проблеми з інетом :о(

Чо! Приєднуюсь до схвальних слів. Дозволю кілька зауваг:
1. і ангели господні
Співатимуть й мені – МЦ не уповає на ангелів – вона говорить про «я исчезну»… - і все…
2. усе – золоте… я би помізкував…
3. з його насущно стиглим степом
Забуло-загуло – гарний образ, але це далеко від Марининого «насущного хлеба», який БУДЕ головною турботою й після її зникнення – тобто життя продовжуватиметься і її відходу й не помітять
4. рожиці дитячі – симпатично й мило :о), але «изменчивость детских мин» – це, нмсд, дещо інше, серйозне, бо «рожиці корчать», а міна – вона мінлива, та й рожиця – не українське… У МЦ – у вірші – ніде й нотки смішливості й замилування…
5. «ледача зола» – це дещо інше, ніж краса згасання…
6. Ви всі – мені, тій, що не знала міри,
Чужі, свої, агов! – МЦ звертається до всіх – без розбору, не розрізняючи своїх і чужих – «ЧТО мне – чужие и (ИЛИ) свои?»
7. мої розмови,
І тільки двадцять літ – МНЕ грустно и МНЕ двадцать лет… у тебе ж МОЇ розмови і МОЇ двадцять літ…
8. стрімкій, шаленій битві – і «стремительность событий»… з Часом не борються…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 21:02:44 ]
ось до кого треба "по дєлу" звертатися! :о)
де хазяйка? Ч-о-о-о-р-і! тут "дєло" нагальне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-12 21:26:22 ]
а я, здається, наїхав на Ферма у "Поемі Гори" :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 21:41:17 ]
тута ми :) ща розгрібу.


1   2   3   4   5   6   7   Переглянути все