ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.04.22 07:45
1952. Під стукіт коліс
Л.Давидович (1900-1986), В.Драгунський (1913-1972)

Мчать ялинки, мчать галяви,
місяць в озеро пірна.
Гарно так на верхній лаві
край відкритого вікна!

    Нічка за вікном чорніє,

Віктор Кучерук
2026.04.22 05:29
* * *
На теплих крилах весняних вітрів
Ключ журавлиний звично прилетів
І на болоті ось уже курличе
Щодня невпинно зграя мандрівнича.
Гучне звучання повних голосів
Тепер не змовкне до осінніх днів,
А потім самозахист знов покличе
Птахів кудись за наше п

хома дідим
2026.04.21 22:19
* 49 *
що тут вигадувати що ліпити
у порожнечі між байдужих стін
і то не гобіти були а брити
казав тобі а ти скривилася при цім
тебе цікавить щось просте і зрозуміле
поплакати чи посміятися собі
і речі що тебе наразі оточили
чи уточнили · всі вони аби

Тетяна Левицька
2026.04.21 21:35
А ти ж казав...
А ти ж казав мені: «Не плач,
не бідкайся, все добре буде...»
Та смерті чорної палаш*
встромився гостряком у груди.

Не вберегли ні Бог, ні я,
ні ті, що теж добра бажали.
Без тебе, сонечко, ніяк

Марія Дем'янюк
2026.04.21 16:09
Котилася крашанка
Покотилась крашанка до самого неба,
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Темнооку тишу щоби не злякати.

Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Крашанки яскраві в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кошик В

Борис Костиря
2026.04.21 14:09
Зелений лист
Листок зелений завітав у хату,
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.

Володимир Бойко
2026.04.21 13:50
Нетривіальні думки - 2
Людям справді великим манія величі ні до чого. Завдяки розвою філософії людство позбулося найкращих ілюзій. Не зазнавши гіркоти поразок, не відчуєш смаку перемог. Дика природа надто чутлива до диких звичаїв. Коли відчуваєш листопад у квітні –

Юрій Гундарів
2026.04.21 12:01
Рядок, що запамʼятався
Один видатний поет якось зауважив: справжній вірш це такий, де кожен рядок - вірш. Гадаю, не варто забирати літр крові, іноді досить й однієї краплі. Скажімо, достатньо 123-секундної композиції «Yesterday», щоб зрозуміти, якого рівня музикант перед вами…

Ігор Шоха
2026.04.21 11:38
За дверима вічності
Живу, не марную ні грошей, ні часу,
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.

ІІ

Костянтин Ватульов
2026.04.21 08:53
Голуб мене
Голуб мене долонями, як вогку глину
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється

Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен

Віктор Кучерук
2026.04.21 05:57
* * *
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.

Охмуд Песецький
2026.04.20 20:28
Код грудня
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.

Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,

Світлана Пирогова
2026.04.20 20:16
Хата
Під очеретом хата зустрічала
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.

Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.

хома дідим
2026.04.20 17:51
* 48 *
усе це буде не про нас
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні

Іван Потьомкін
2026.04.20 17:42
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Ігор Терен
2026.04.20 17:30
Заочні проводи
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.

А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 і це не ново
Образ твору через густі римовані кущі
на волю знову рветься першослово,
як це не ново, як же це не ново...
які оманливі грудневі ці дощі,
як попелюшки в золотих каретах,
і вітер, що гуляє в очеретах,
ще пам’ятає запахи весни...
.................................
куди ж поділися всі кольорові сни?




Найвища оцінка Сонце Місяць 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Віктор Зайбер 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-12-21 18:01:20
Переглядів сторінки твору 7077
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.403 / 5.39  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.509 / 5.5  (5.005 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.854
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-22 09:24:39 ]
Чорнявко, повторюся. Ти метафізик. Шкода ще не має ядерної поезії.Товариш Сахаров оцінив би.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 11:16:52 ]
Санчику, не обзивайся :) Ядерної, кажеш... Добре, що хоч не ядрьоної :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Зайбер (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-22 09:51:34 ]
"І це не ново",- звучить трохи, як на мене, по- російськи. Ваша поезія небуденна, особлива. Намагаюся розібратися, в чому її прихована сила, чому викликає інтерес. З повагою, Віктор.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 11:17:57 ]
Ой, Вікторе, як розберетесь, мені теж скажіть, добре? :)
До речі, а як буде "і це не ново" українською?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2008-12-22 10:22:14 ]
Та кожне Ваше першослово
Руйнує смуток, страх, плачі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 11:23:12 ]
То ж смійтесь, смійтесь - сміхачі
щоранку знову йдуть на лови :)

Дякую, Юлю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-22 16:06:31 ]
Йо, Чері (чи як ту у нас кажут - муриночко) :)
На базу завезли бензопилу, мо` приїхати потєти ті кущі троха. Га?
Жеби то першослово порвати.
Можеш ваєнному аб`яснити звідки у папелюшок золоті карети в грудні?
Блін, бідний вітер - загнали го` в очерети. Я чоловік не болотний, а очерет
росте в грудні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 21:11:14 ]
Ех ти, ваєнний... Здається, переганяв ти Сірка у тій Мексіці за аміжками... Або текіла пальона була :(
Бензопила не допоможе, тащи вже базуку! Тільки дивись, щоб приціл не збитий був :) У попелюшок золоті карети в грудні звідти ж, звідси усе інше - з чарівної палички доброї тьоті-феї. А чому б очерету не рости в грудні? На нього ж криза не впливає :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-22 21:55:20 ]
В аміожок - короткі ніжки, так же догнати їх не справлєло проблеми.
А шо очерет - то як хоінка (ялинка по польску, чурхає єдину звилину від кашкета) - вечнорастущеєє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 22:11:21 ]
А у крокодильців ніжки ще коротші. Так шо, ти з Сірком і їх доганяв?!
А очерет - він вєчноіснуюче. Інколи ще прикидається сухим і сумним.
Слу, а може, тобі аміжки скинуться у надішлють кашкет з двома звилинами? Тоді обидві руці зайняті будуть :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-22 22:18:54 ]
Нє - з двома не пайдьоть - ай вил канфюз майселф зен.
З одною - я говорю - то шо думаю і не думаю шо говорю.
А з двома - це вже - короткоє замиканіє і здвіг па фазє.
Як зобачиш вітер, то передай му же він вине мені 10 песос,
бо я як пхав їх у панчоху єдній аміжці, то вім ми їх тойво - забацав.
І скажи же в пальмац краще гулєти ніж б очереті - не так зимно.
Так кракаділів нема - кракаділи в африці, там - алігатори - Сірко двох з голоду загриз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 16:55:05 ]
які оманливі грудневі ці дощі,
як попелюшки в золотих каретах, - !!!
:-)
Якось так під настрій попав цей вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 21:14:47 ]
Агааа, уявила тебе у золотій кареті, що повііільно так в"їжджає у потойбічну львівську браму на очах у очманілої публічки... і ти з віконечка ручкою отак... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 21:34:31 ]
Тільки при умові, що в цей час на небесних качелях, підвішених до хмар на невидимих канатах, гойдається чорнява фея, яка підморгує і вимахує чарівною паличкою... А зовсім близько від феї, поміж хмар спочиває сонцемісяць, який невгамовно пускає їй бісики ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 21:39:05 ]
...а фея від тих бісиків мружиться, чарівна паличка починає жити власним життям, карета вкривається діамантами, потім атласними стрічками, публічка перетворюється спочатку на щурів, потім на кажанів, які маленькою, але дружною зграйкою злетають до Ратуші і тане десь у зимовій ваті неба... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-12-23 13:57:07 ]
чарівна паличка перетворюється на рибу-стрілу: вона жене крізь хмари: протинає кажанів, які зменшилися до розміру мізинчиків: одним рухом карбуючи на їхніх душах захмарний ідеал попелюшки з невидимою але духмяніючою в повітрі посмішкою- феєю, яку весь час непокоять і спокушають бісики сонцемісяця: той заслухався черговим небесним джезбендом, мудруючи казкову сюрреальну параболу, приємно гіркувато-хмільну на всяк різносмак, збадьорену солодко- різкими оксамитово- бляшаними звуками- подихами..

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-23 16:29:40 ]
до невидимої посмішки-феї додається видима посмішка-Чеширський Кіт, який скляшкою від зламаного пенсне починає пускати бісиків сонцемісяцю; той приходить до тями і - над містом лунає свінг... попеляшка в захваті!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-12-23 16:37:52 ]
паличка- риба- стріла перетворюєтся на диво- трубу з чарівною сурдинкою, на її звуки звідусіль з.являються веселі штукарі, які напинають над казкою зимового міста тепле- глибоке- свіже небо початку осені, прикрашають притрушені снігом ялинки тропічними плодами і котячими посмішками, на одну з них всідається фея і, гойдаючись, наспівує "white christmas"

:-)