Що ж тобі, любове моя, розказати?
За вікном півроку лежить скловата –
От погода галицька дурнувата,
Сіє-віє-дряпає і мете…
…Заховала душеньку в тепле тіло:
Щоби тихо, затишно, білим-біло,
Щоб смарагди снів мені не боліли,
Бо зелені в хаті – лише мате
І вазони, Серце.
Та це не те….

…занурюватися у себе – мацьопка комашка у золотий бурштин.
…складати слова – намистини круглі на волосіні,
…у фіналі – коштовні коралі! – донька_чоловік_син…
… а решта – так собі, копійчаний бісер…червоні, сині…

…тільки серце смикнулося – проте
найдрібніший бісер найгірше коле…
чи кілом у груди - оте «ніколи».
чи навиліт кулею – те «не те».


…засинати, ховатися у теплі ілюзії, підбирати слова, яких не скажеш, складати пазли вигаданих зустрічей…Пливти, пливти на спині океаном безмежним…І не розплющувати очей…Ачей приб»є до якогось берега… До якого ж берега, дівко?

…а от скажи… а от скажіть мені – мудрі, сильні,
Де ті води молочні, де – береги кисільні,
Де можна мовчати уранці, і взагалі – не го-во-ри-ти,
Не брехати йому, косуючи на любов-корито
(тріснуло, курва…і води не стримати – утече)
…і розридатися врешті у його – геть чуже – плече…
Не шукати винних – бо їх – винних - нема апріорі…
…бо всі ми, серце, (смертельно) на НЕЛЮБОВ хворі.
... всі минаємо – неминуче минаємо, невимовно…
…бісер колотий…
…гострим бісером серце повне…
…