ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.05 22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.

Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,

Сергій Губерначук
2025.12.05 14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.

Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти

Юлія Щербатюк
2025.12.05 14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.

"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,

Мар'ян Кіхно
2025.12.05 11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться. «Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р

Микола Дудар
2025.12.05 09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…

Тетяна Левицька
2025.12.05 09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Хронометраж

коли ми безсмертні були і щасливі

Cв. С.

Образ твору у Діда Мороза Снігурка із вати,
і світ ще поділено, як на квадрати,
на добрих і злих

і кава без цукру, і вірші без рими,
і тридцятилітні здаються старими,
як первісний гріх

на розчарування помножено втому,
та я все одно повертаюсь додому
хрестами доріг

і сумніву більше не маю ні грама,
що час повернув би усміхнену маму,
якби тільки міг.

2009(2011)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-29 18:12:40
Переглядів сторінки твору 10287
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.099 / 5.5  (4.967 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.098 / 5.5  (4.968 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-29 22:01:12 ]
пройняло про тридцятилітніх...
в дитинстві все по плану, здається: школа, універ, заміж, діти, школа і по колу, а тут ростеш-ростеш, і наче ще не готовий до своїх дітей, наче ще сам нікуди без підтримки мами...
щось я сьогодні зачиталась на ПМ))) й бажання не пропадає, гарні талановиті вірші сьогодні у асортименті)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-30 11:17:30 ]
коли бажання не пропадає - це класно! :)
дякую, Вітулю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2011-11-30 00:41:56 ]
може, і не так просто, але щиро - вихлюп... видих..........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-30 11:18:07 ]
так, видих - точно.
пасіб :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анничка Королишин (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-30 10:38:51 ]
"Я тебе чую!"
Час виткав на полотні квадрати.Сховав їх,щоб люди марили надіями.
Перехрестив дороги.
Дав - усе.
Забрав - усе.
А любов - є.Думками,словами,пам"яттю,почуттям - ЛЮдиною пережита і продовжена.Дякую тобі!:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-30 11:18:46 ]
І я тебе чую, дорога моя Анничка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2011-11-30 13:41:17 ]
"та я все одно повертаюсь додому
хрестами доріг"
зіщуливсь під натиском років від втоми
старенький поріг
пам'ять...
матусі усмішка (крізь часу судоми) -
молитвою - мій оберіг


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-30 17:38:15 ]
так і є. дякую, Терцино :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-30 23:37:17 ]
"...І тридцятилітні здаються старими, як первісний гріх" - свята правда... було таке - тепер смішно й згадувати :)
Час - штука страшна. А смерть - милостива, бо що б ми робили з отим усім, що довелося пережити? Воно ж нікуди не дівається, накопичується в пам'яті, і врешті-решт воно б нас просто розчавило...
Щось мене на філософію проти ночі потягло :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-01 00:56:12 ]
це не проти ночі. це просто осінь померла. і почалась зима...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-12-02 21:58:19 ]
Так. Чіпляє...Прям , філософські напєви, Чорі. ) Світлі і сумні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-02 22:02:08 ]
краще б напої :)
дяка, Ірбіс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-03 13:12:09 ]
Коли сімнадцятий минав
про каву з цукром я не знав
морквинкою ділився із конем,
а він галопом ніс із вітерцем.
Та згодом казка ця мине...

Чорі! Хронометражистка Ви наша! :))))))
І вмієте ж Ви отак майстерно донести "цокання" хронометрів та хроноскопів і зупинити (повернути) комонника...
Спасибі, Чорі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-03 16:20:11 ]
Це точно, Ваасилю, головне - вчасно зупинити/повернути :) спасибі Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Шамрай (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-06 21:21:48 ]
і кава без рими...
сова тут залишиться
Чорі, дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-07 10:56:15 ]
ага, і вірші без цукру :)
лишайся, совушко, зима довга :)
дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Томаш Деяк (М.К./Л.П.) [ 2012-05-06 13:37:35 ]
Як же добре написано... дрижачки по шкірі. І от ту слід би опустити завісу і сказати, що не у техніці поезія, а у нетривіальному сприянятті світу і головного у ньому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-05-07 18:47:39 ]
..і завіса опускається :) дякую, Томаше.