ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші / Переклади

 у крылатого льва моего голубая грива (Из Юлии Мусаковской)
у крылатого льва моего голубая грива
есть ворота из меди выходы перекрыты
волосами смущённые плечи на миг накрыла
и пустила его на ветер – пускай ловил бы

я легка как пушинка ветер вчера признался
я задумала бегство меня убеждает ангел
золоченые крылья глазища открыты настежь
розой рта он касается пьяного тела нагло

у крылатого льва грива оттенка печали
серебро ворот окаянных сияет дивно
снова черти небесное варево раскачали
есть дороги дороги только пути не видно

заходите ко мне в глазницы мои немые
тонконогая тишь слепая стоит на страже
я настолько привыкла что нету меня отныне
что сама себя вряд ли сегодня узнаю даже

в горле косточка персика дерево выше больше
чешуёй обрастает похоже теперь на змея
улыбается лев дитя не познало боли
я иду по воде
ведь плавать я не умею

ангел тычется в бок ласкаясь как пес голодный
втихаря лижет сердце чтобы оно не тлело
я крылатого льва своего убью сегодня

подопру врата золотые бескрылым телом

у крилатого мого лева блакитна грива
є ворота із міді виходи перекрито
я волоссям розгублені плечі на мить накрила
і пустила його на вітер ловити вітер

я легка як пір'їна вітер мені признався
я викохую втечу напосідає янгол
в нього крила золочені очі відкриті навстіж
він трояндою рота обмацує тіло п'яне

у крилатого лева грива під колір смутку
є ворота зі срібла кляті ворота срібні
хто це знову небесне вариво скаламутив
є дороги дороги тільки шляху не видно

ви заходьте до мене у вічі мої незвані
тонконога незряча тиша стає на чати
я настільки звикла до свого неіснування
що сама себе розівчилася помічати

в горлі кісточка персика дерево вище більше
обростає лускою схоже тепер на змія
усміхається лев дитя не пізнало біль ще
я іду по воді
адже плавати не умію

янгол тулиться в бік ласкавий як пес голодний
і облизує стиха серце аби не тліло
я крилатого свого лева уб'ю сьогодні

підіпру золоті ворота безкрилим тілом





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-21 17:02:09
Переглядів сторінки твору 14061
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.313 / 5.5  (4.967 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.312 / 5.5  (4.968 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.818
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-22 09:11:15 ]
Вдало, НМСДД, напрочуд вдало передано емоційний стан плечей. Якщо лев блакитний, то плечі, наскільки я розумію, почервоніли. І в моїй уяві виникає майже райдужна гама кольорів отієї поетичної дійсності. А, може, вони бліді? Бо вони (цитую) розгублені.
Мені чомусь пригадалась пісня Б.Гребенщікова «Под нєбом голубим». Вона не менш мальовнича, ніж цей вірш. Потім пригадалась ще одна радянська пісня, рядок з тексту якої характеризує емоційний стан теж, мабуть, живої істоти «Я смущонний прєд тобой» із к/ф «В бой ідут одні старікі».
Обидва вірші мені сподобались. Все інше – нюанси сприйняття.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-05-22 10:35:23 ]
Які багаті у Вас асоціації :) Дякую, Гаррі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-05-22 12:37:18 ]
В оригіналі в першому рядку мало би бути "могО"... А потім і "свогО"
Ну і внутрішні паузи виглядають не зовсім доглянутими...
Це, останнє, перейшло і в переклад...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-05-22 21:09:18 ]
"Ніхто не досконалий" (с)

І якщо це всі зауваження, то можна вважати, що переклад вдався :)
Хоча є пару моментів, які варто було б виправити, але навряд вони пов"язані з цезурами.

А щодо наголосів, то є в них певна чарівність, така, як "легка косинка Наталі Гончарової".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-05-22 13:07:02 ]
одне задоволення. легка рука!

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-05-22 21:10:12 ]
тішуся :)
дяка, Терцинко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-22 21:57:02 ]
класно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-05-23 14:42:27 ]
дяка, Яно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-05-23 13:53:58 ]
"Ніхто не досконалий" (с)

І якщо це всі зауваження, то можна вважати, що переклад вдався :)
Хоча є пару моментів, які варто було б виправити (С)

Таки є, Чорі, НМСД, і я побачив ось такі:

1) розой рта он касается пьяного тела нагло (c)
він трояндою рота обмацує тіло п'яне (c) - в оригіналі відсутнє "нахабно", це домисел перекладача.

2) улыбается лев дитя не познало боли (c) усміхається лев дитя не пізнало біль ще (c) - НМСД, важлива втрата частки "ще".

3) я настолько привыкла что нету меня отныне
что сама себя вряд ли сегодня узнаю даже (c)
я настільки звикла до свого неіснування
що сама себе розівчилася помічати (c) - якщо з перекладом першого рядка ще можна погодитись, то переклад другого, НМСД, все-таки суттєво відрізняється, Чорі ("помічати" і "впізнавати" - не одне і те ж).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-05-23 14:48:40 ]
1) "обмацує" само по собі несе присмак нахабності, тоу "нагло" цілком вписується в контекст.
2) так, мабуть, "ще" важлива, але не критично.
3) це місце мене теж хвилює, але не з тієї причини, про яку Ви кажете - просто звучить дещо кострубато. Я ще над цим подумаю.

Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-05-23 15:52:38 ]
1) можливо

3) не помітив жодної кострубатості в наведених рядках

Прошу :)

До речі, мені теж одразу пригадалася пісня Грєбєнщікова, і навіть зауваження Даніїла Андрєєва, що насправді потрібно співати "Над небом голубым". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-05-23 16:11:58 ]
Ну, так, палітра нагадує.
Взагалі-то. це старовинна французька мелодія, БГ її лише модернізував :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-31 15:27:22 ]
Дорога, Чорі!
Епохи Ренесансу канцону Франческо де Мілано (по нотах) мій син грає на гітарі...
У минулому столітті з'являється платівка, де схожа музика Вавілова, а потім вже Б.Г. Щось подібне і з текстом пісні... А де модернізація, інтерпретація, оранжування чи плагіат - це для фахівців.
Але я про інше.
Два мазки на "конопляному" мольберті, рукою, може, того про кого було написано: "Ты слишком нежен для воина", або тих, кого мучить - а де поділася активність?.. До хорошого звикаєш...
- Коли вперше випускаєш весною на луки коника, то він біжить бо зна куди, вихаючи, шарахається від метелика, що нечутно сідає на його гриву. А квітоньку конюшини не спроможний відрізнити від квітки будяка...
- Коли водій (пілот) "Формули - 1" залишає тимчасово авто, то він знімає кермо і: або забирає з собою, або передає в надійні руки...
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-05-31 23:30:49 ]
Ой, Василю-Василю... А Ви хитрун :)
Мабуть, є часи розмовляти/писати і є часи слухати.

Все буде добре :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-01 10:20:50 ]
:))))))