ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав

Віктор Кучерук
2025.12.01 05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші / Переклади

 у крылатого льва моего голубая грива (Из Юлии Мусаковской)
у крылатого льва моего голубая грива
есть ворота из меди выходы перекрыты
волосами смущённые плечи на миг накрыла
и пустила его на ветер – пускай ловил бы

я легка как пушинка ветер вчера признался
я задумала бегство меня убеждает ангел
золоченые крылья глазища открыты настежь
розой рта он касается пьяного тела нагло

у крылатого льва грива оттенка печали
серебро ворот окаянных сияет дивно
снова черти небесное варево раскачали
есть дороги дороги только пути не видно

заходите ко мне в глазницы мои немые
тонконогая тишь слепая стоит на страже
я настолько привыкла что нету меня отныне
что сама себя вряд ли сегодня узнаю даже

в горле косточка персика дерево выше больше
чешуёй обрастает похоже теперь на змея
улыбается лев дитя не познало боли
я иду по воде
ведь плавать я не умею

ангел тычется в бок ласкаясь как пес голодный
втихаря лижет сердце чтобы оно не тлело
я крылатого льва своего убью сегодня

подопру врата золотые бескрылым телом

у крилатого мого лева блакитна грива
є ворота із міді виходи перекрито
я волоссям розгублені плечі на мить накрила
і пустила його на вітер ловити вітер

я легка як пір'їна вітер мені признався
я викохую втечу напосідає янгол
в нього крила золочені очі відкриті навстіж
він трояндою рота обмацує тіло п'яне

у крилатого лева грива під колір смутку
є ворота зі срібла кляті ворота срібні
хто це знову небесне вариво скаламутив
є дороги дороги тільки шляху не видно

ви заходьте до мене у вічі мої незвані
тонконога незряча тиша стає на чати
я настільки звикла до свого неіснування
що сама себе розівчилася помічати

в горлі кісточка персика дерево вище більше
обростає лускою схоже тепер на змія
усміхається лев дитя не пізнало біль ще
я іду по воді
адже плавати не умію

янгол тулиться в бік ласкавий як пес голодний
і облизує стиха серце аби не тліло
я крилатого свого лева уб'ю сьогодні

підіпру золоті ворота безкрилим тілом





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-21 17:02:09
Переглядів сторінки твору 14074
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.313 / 5.5  (4.967 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.312 / 5.5  (4.968 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.818
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-22 09:11:15 ]
Вдало, НМСДД, напрочуд вдало передано емоційний стан плечей. Якщо лев блакитний, то плечі, наскільки я розумію, почервоніли. І в моїй уяві виникає майже райдужна гама кольорів отієї поетичної дійсності. А, може, вони бліді? Бо вони (цитую) розгублені.
Мені чомусь пригадалась пісня Б.Гребенщікова «Под нєбом голубим». Вона не менш мальовнича, ніж цей вірш. Потім пригадалась ще одна радянська пісня, рядок з тексту якої характеризує емоційний стан теж, мабуть, живої істоти «Я смущонний прєд тобой» із к/ф «В бой ідут одні старікі».
Обидва вірші мені сподобались. Все інше – нюанси сприйняття.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-05-22 10:35:23 ]
Які багаті у Вас асоціації :) Дякую, Гаррі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-05-22 12:37:18 ]
В оригіналі в першому рядку мало би бути "могО"... А потім і "свогО"
Ну і внутрішні паузи виглядають не зовсім доглянутими...
Це, останнє, перейшло і в переклад...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-05-22 21:09:18 ]
"Ніхто не досконалий" (с)

І якщо це всі зауваження, то можна вважати, що переклад вдався :)
Хоча є пару моментів, які варто було б виправити, але навряд вони пов"язані з цезурами.

А щодо наголосів, то є в них певна чарівність, така, як "легка косинка Наталі Гончарової".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-05-22 13:07:02 ]
одне задоволення. легка рука!

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-05-22 21:10:12 ]
тішуся :)
дяка, Терцинко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-22 21:57:02 ]
класно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-05-23 14:42:27 ]
дяка, Яно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-05-23 13:53:58 ]
"Ніхто не досконалий" (с)

І якщо це всі зауваження, то можна вважати, що переклад вдався :)
Хоча є пару моментів, які варто було б виправити (С)

Таки є, Чорі, НМСД, і я побачив ось такі:

1) розой рта он касается пьяного тела нагло (c)
він трояндою рота обмацує тіло п'яне (c) - в оригіналі відсутнє "нахабно", це домисел перекладача.

2) улыбается лев дитя не познало боли (c) усміхається лев дитя не пізнало біль ще (c) - НМСД, важлива втрата частки "ще".

3) я настолько привыкла что нету меня отныне
что сама себя вряд ли сегодня узнаю даже (c)
я настільки звикла до свого неіснування
що сама себе розівчилася помічати (c) - якщо з перекладом першого рядка ще можна погодитись, то переклад другого, НМСД, все-таки суттєво відрізняється, Чорі ("помічати" і "впізнавати" - не одне і те ж).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-05-23 14:48:40 ]
1) "обмацує" само по собі несе присмак нахабності, тоу "нагло" цілком вписується в контекст.
2) так, мабуть, "ще" важлива, але не критично.
3) це місце мене теж хвилює, але не з тієї причини, про яку Ви кажете - просто звучить дещо кострубато. Я ще над цим подумаю.

Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-05-23 15:52:38 ]
1) можливо

3) не помітив жодної кострубатості в наведених рядках

Прошу :)

До речі, мені теж одразу пригадалася пісня Грєбєнщікова, і навіть зауваження Даніїла Андрєєва, що насправді потрібно співати "Над небом голубым". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-05-23 16:11:58 ]
Ну, так, палітра нагадує.
Взагалі-то. це старовинна французька мелодія, БГ її лише модернізував :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-31 15:27:22 ]
Дорога, Чорі!
Епохи Ренесансу канцону Франческо де Мілано (по нотах) мій син грає на гітарі...
У минулому столітті з'являється платівка, де схожа музика Вавілова, а потім вже Б.Г. Щось подібне і з текстом пісні... А де модернізація, інтерпретація, оранжування чи плагіат - це для фахівців.
Але я про інше.
Два мазки на "конопляному" мольберті, рукою, може, того про кого було написано: "Ты слишком нежен для воина", або тих, кого мучить - а де поділася активність?.. До хорошого звикаєш...
- Коли вперше випускаєш весною на луки коника, то він біжить бо зна куди, вихаючи, шарахається від метелика, що нечутно сідає на його гриву. А квітоньку конюшини не спроможний відрізнити від квітки будяка...
- Коли водій (пілот) "Формули - 1" залишає тимчасово авто, то він знімає кермо і: або забирає з собою, або передає в надійні руки...
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-05-31 23:30:49 ]
Ой, Василю-Василю... А Ви хитрун :)
Мабуть, є часи розмовляти/писати і є часи слухати.

Все буде добре :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-01 10:20:50 ]
:))))))