ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі

С М
2025.06.17 22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах

Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку

Світлана Майя Залізняк
2025.06.17 21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Золотавий ла

Борис Костиря
2025.06.17 21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.

Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.

Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.

Віктор Кучерук
2025.06.17 05:03
Посередині болота
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25

Хельґі Йогансен
2025.06.16 23:18
Ти знаєш, я скучив за нами,
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.

Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне

М Менянин
2025.06.16 22:22
В щасливу пору
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.

Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих

Іван Потьомкін
2025.06.16 22:14
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 лютневі пейзажі
Образ твору ...тут небо – як розбавлений кефір
з полиці супермаркету:
благенька
прозоро-біла бовтанка,
бо так
тут забагато снігу та мовчання.
...немов у чані намочила прати
ті простирадла Пані Хуртовина,
де я колись із ним лежала в парі...
...тікає пара з коминків угору –
хатинок жменя, кинута недбало,
як зерна ті,
що вже не проростуть...
...сніги та небо,
та іще дерева,
що руки піднімають млосно вгору,
навшпиньках поставали, як дівчатка,
аби його за шию обійняти....




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-28 16:49:48
Переглядів сторінки твору 3382
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-01 12:32:49 ]
Дуже оригінально і гарно, Ганно! Такий вірш треба не декламувати, а шепотіти... Так краще сприймається.Образність надзвичайно ефектна.
ПС.Але не можу не пожартувати - виробники кефіру не образяться?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2011-03-01 15:40:52 ]
))) виробники кефіру - у захваті, Іване! Пошепки повторюють і повторюють!))
а якщо серйозно - дуже дякую за теплі слова. З весною!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-03-01 21:09:53 ]
...ковзка стежина прискає в долину, самотніє плаєчок, а смереки пліткують про лютневі забаганки. Здиміло щастя? Витягли морози крізь комин все тепло, лиш чад лишився – і затуманив голову та й хату. Коминаря б зустріти. Але звідки? Сніги та пустка. І таке мовчання – аж перетліло, попелом взялося. А небо, любий! Як Твої обійми – примарно-скрижаніло-календарні. Лютневі.
Одзолити простирадла та в ополонці тихо полоскати – ачей зійде з водою всеньке лихо.
Чи сонце повертає на весну?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2011-03-02 08:45:19 ]
...тут простір всі властивості міняє, я думала про це, та чи не вперше відчула протяг крижаний по спині, неначе дві кімнатки - то мана, а мешкаю у зимній кам"яниці...
...неначе дім-фортеця-повна-чаша - то мертвий замок, де кімнат без ліку, але так пусто в залах, і відлуння моїх плачів повернеться під вечір:
- привіт_як справи_що в нас є поїсти?
...столове срібло, тьмяні кришталі, свіча - як сонце - світить та не гріє... його камінні дотики... ...завія... хурделить за вікном багато днів, чи, може, років? я не пам"ятаю...
...босоніж - в сни тікаю до весни, де оксамити травня, сонце_ріки, де руки ніжні пестять до світанку, де ти живеш, моя свята любов...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-03-02 22:53:27 ]
...завіялась із лютого у травень, ще й босоніж по росах і по травах, – ото вже й справді, сни оці прадавні, банальні до нудкого позіхання, відомо всім під місяцем і сонцем (зізнайся, ти ж його завжди чекала) хіба не знаєш – пестощі розбестять, камінні ж дотики – стабільності ознака(тьфу-тьфу, чомусь згадалося суспільство, коростою фальшивості свербляче),
- але ж, газдине, що в нас є поїсти -
відлуння лютого злеліяне любов*ю, її лише вважаєш Ти святою?
Та простір крижаніє, наче протяг, який під вечір вистудить всю хату,
чому ж вікно відчинене, мов серце,
невже Ти віриш, що таки весніє???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 14:44:57 ]
Весніє, Серце...
Сонце мружить очі - так безголова-радісно. І кіт
заснув та посміхається щасливо
на підвіконні, де росте герань,
і небо, Серце, - бездоганно-синє,
а сни котячі і мої - барвисті.
Весніє, Серце)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-03-15 23:49:16 ]
... на підвіконні, де цвіте калачик,
дрімає кіт у сонячнім промінні,
примружу очі – так, весніє, Серце,
фіранка рвучко крилами змахнула –
у небо кличе:
чуєш, вже пора...