ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій СергійКо
2025.11.22 20:29
Голодомор
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.

Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –

Іван Потьомкін
2025.11.22 20:00
Довбуш і Ребе
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...

В Горова Леся
2025.11.22 14:41
Голос міста
Слухай, світе, мій стогін у ребрах, війною побитих.
То не вітер, то плаче позбавлене плоті життя.
А у тебе погрозливо ноги лише тупотять.
А ще свариться палець: ну-ну, так не можна робити.

Хочеш пилу вдихнути, що сірим сідає на чорне?
То не вихор,

Тетяна Левицька
2025.11.22 09:14
Вільна
Ти казав, що любов не згасає
у горнилі кармічних сердець?
Та постійного щастя немає —
є початок, і хай йому грець!

Посадив синю птаху за ґрати
пеленати дитя самоти?
Як не хочеш кохання втрачати,

Віктор Насипаний
2025.11.22 07:30
Дуже просто
Хочу щось намалювати. – мовив батьку син.
Аркуш чистий, та великий в татка попросив.
- Можеш сонечко чи хмарку. Ось тобі листок.
- Я корову намалюю. – враз надумав той.
Олівці шукав довгенько, думав щось своє.
І прибіг до батька знову, бо питання є.

Артур Курдіновський
2025.11.22 06:28
Вистава
Життя - вистава. Скрізь горять софіти.
Все знаю наперед. Нудьга зелена!
Я викинув костюм із реквізитом...
Ви ж, дурники, - мерщій по мізансценах!

Повторюю для вас усіх востаннє:
Я справжній у своїх похмурих віршах!
Сьогодні ваша роль - палке кохан

Борис Костиря
2025.11.21 22:14
* * *
На цвинтарі листя опале
Про щось прошепоче мені,
Немовби коштовні опали,
Розкидані у бистрині.

На цвинтарі листя стражденне
Нам так мовчазливо кричить.
Постійність є у сьогоденні,

Юрій Лазірко
2025.11.21 21:13
Мовчіть Боги --- українська рок-балада
мовчіть боги
сумління слова не давало
мовчіть бо ви
розбіглись по нірван підвалах
немов щурі
з небесних кораблів
в землі сирій
покоїться ваш гнів

Юрій Лазірко
2025.11.21 21:11
Історія однієї Любові
вже тебе немає поруч і тепла
самоту в душі сьогодні я знайшла
з мого серця аж то смерті
Бог велів тебе не стерти
знемагаю по тобі

я існую бо ти є і вірю снам
ти релігія моя де сам-на-сам

Сергій Губерначук
2025.11.21 16:14
І прийшла Перемога…
І прийшла Перемога!
Уся Україна в Києві постала.
Зійшов Віктор
од Андрія,
од Первозваного –
Багатоочікуваний.
На Михайла
він, як святий Михаїл, у вогні помаранчевім

Ігор Шоха
2025.11.21 16:07
Гримаси часу
У мене дуже мало часу
до неминучої біди,
та поки-що і цього разу
як Перебендя у Тараса
ще вештаюсь туди-сюди.
Зів’яло бачене раніше.
Не ті часи і біди інші:
у небо падає земля,

Микола Дудар
2025.11.21 15:58
***
Багатострадний верші пад
Джерел утомлених від спраги
Не відсторонить листопад
Бо він такий… цікаві справи…
У нього розклад, власний ритм
І безліч сотенних сюрпризів
А ще набрид волюнтаризм
Пустоголових арт-харцизів

Тетяна Левицька
2025.11.21 09:21
Осінній мотив
Осені прощальної мотив
нотами сумними у етері.
Він мене так легко відпустив,
ніби мріяв сам закрити двері.

Різко безпорадну відірвав
від грудей своїх на теплім ложі,
хоч вагомих не було підстав

Олександр Буй
2025.11.21 02:48
Мисливський реквієм
Димок мисливського багаття
Серед осінньої імли...
Згадаймо, хто живий ще, браття,
Як ми щасливими були!

Тісніше наше дружне коло,
Та всіх до нього не збереш:
Не стало Смоляра Миколи,

Борис Костиря
2025.11.20 22:08
* * *
Я іду у широкім роздоллі,
В чистім полі без тіні меча.
І поламані, згублені долі
Запалають, немовби свіча.

Я іду у широкім роздоллі.
Хоч кричи у безмежність віків,
Не відкриє криваві долоні

Євген Федчук
2025.11.20 21:46
До подій в Угорщині 1956 року
Прем’єр угорський Орбан заграє
Постійно з москалями. Мутить воду,
Щоби завдати Україні шкоди:
Європа вчасно поміч не дає.
З ним зрозуміло, бо таких, як він
Москва багато в світі розплодила.
На чомусь десь, можливо підловила
І в КаДеБе агент іще оди
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Сказка для Августа
Образ твору Маленький индеец Чуткое Ухо
обладал, понятно, отличным слухом,

        он слышал, как над ним летали птицы,
        как в глубинах синих дышали рыбы,
        и слышал даже, что волку снится,
        и что волчата сказать могли бы,

маленький индеец Чуткое Ухо
собрался как-то ночью с верным духом,
сидя под огромным и сонным небом,
и запел тихонько о том, где не был:

        [тихо и задушевно звучит песня «Ноля»]
        Эх, трава-травушка, травушка-муравушка,
        Эх, берёзки-ёлочки, шишечки-иголочки,
        Эх, цветочки-лютики да грибочки-ягодки,
        Эх, да птички-уточки, прибаутки-шуточки.

Тогда тотем льва спросил, тряхнув гривой:
мой мальчик, о чем ты поешь так слёзно,
мол, почему сейчас зреют сливы
и почему умирают звёзды?

        Чуткое Ухо был ещё очень мал,
        и тотем медведя ему так сказал:
        – Посмотри на этот желтеющий куст,
        Понимаешь, на землю пришёл авгýст.

– Áвгуст,– поправил робко тотем орла,
но наш индеец шептал свои слова:

        [ещё тише и ещё задушевнее]
        Эх, трава-травушка, травушка-муравушка,
        Эх, берёзки-ёлочки, шишечки-иголочки,
        Эх, цветочки-лютики да грибочки-ягодки,
        Эх, да птички-уточки, прибаутки-шуточки.

И тотем медведя, утерев слезу,
Объявил по прерии, клыком блеснув:
– В Чутком Ухе заговорила груст.
Этот мальчик будет теперь Август!»

        [еле слышно, почти эхом]:
        Эх, трава-травушка, травушка-муравушка...

И вздохнул малыш, на траву прилёг, и
никто ему не сказал, что путь лёгкий...



2010







    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-03-14 15:02:23
Переглядів сторінки твору 6618
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.852 / 5.5  (4.967 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 4.851 / 5.5  (4.968 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Інтерпретації музикальних композицій
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 17:51:20 ]
Славна історія, хоч і печальна трохи.
Схоже, малий у попередньому житті мав хатину десь під Смоленськом (от вам і генетична пам'ять про берьозкі-йолочкі), а ще раніше ця душа мешкала у тілі Гая Юлія Цезаря (інакше звідки у преріях Августу взятися?) ;))
Чорі, ти мені там дивись... травичка-грибочки до добра не доводять (про голочки я вже мовчу), давай краще до мене, тут вишняку ще ціле відро не відкорковане :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 20:24:21 ]
Чому печальна? Малюк дорослішає (вірніше, його душа), починає чути не тільки близьке, але й далеке, поринає у всесвітню єдність усього з усім :)
І хто зна, де і в кому жили колись наші душі? От мені, наприклад, доволі часто сниться північ Італії, причому у найменших дрібницях :)

А вишнячок, Грені, був - мммм, тільки малувато :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 20:49:27 ]
Італія?! Ну, принаймні, тепер ясно, звідкіля у тебе такий шалений темперамент ;)
Вишнячок чекає. Приїжджай у гості - відра, сподіваюсь, малувато не буде :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 20:58:20 ]
І приїду, а що ти думала? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 21:11:43 ]
А шо тут думати - чекати тепер буду! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 19:28:08 ]
Эт шедеврально! Нутром чую!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 20:27:05 ]
Какое умное нутро - не ошибается :))
Спасибо, Ветер, что оценил!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 19:48:48 ]
"В натурі" пісня "Ноля" звучить аж ніяк не задушевно. Мені навіть здалось, що цей вірш - намагання хоч якось "в-тихо-ммрити" виконавця. Бідолашний "малиш" - у нього ж таке "чуткоє ухо"!... Цікава "сказка".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 20:39:42 ]
Як Вам сказати, Любо... Група "Ноль" і її "дядя Фьодор" - це більше, ніж просто група. Це - своя, не схожа ні на кого, безшабашна вільна субкультура. І за зовнішнньою "буйністю" - вельми небанальний і неповерхневий зміст.
Якщо буде бажання, отут їх весела "індіанська" історія
http://nolhistory.ru/history.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-14 22:13:23 ]
***– В Чутком Ухе заговорила груст.*** - У слові "груст" можливо опечатка.

***И вздохнул малыш, на траву прилёг, и
никто ему не сказал, что путь лёгкий...*** - шкода малюка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 22:22:38 ]
Ні, Маріє, це не одруківка. Це так індіанською "грусть" звучить :)

Якщо шкода, то трішки, бо попереду в нього довгий шлях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-03-16 03:19:46 ]
Етюд про Август
у солодко~грустних тонах

...і було літо
літо радості земної та небесної літо пісень
світло усміхнених мрійливо мудрих і осяйно вбраних веселками сестер~братів
їхній мелодійний сміх довго лунав над сріблом врочисто~неквапних річок
& небезпечних та дивовижно привабливих урвищ
де пломеніли винятково чудесні нетутешні квіти
& вечорами жевріли довкола запашні казково золотисті вогнища
біля них сиділося так вільно & млосно & водночас затишно
як розповідь гаптована дивами та фантазіями змішувалася
із п.янким фіміамом багать
так линув святковий час вічності
у літо радості небесної та земної літо пісень....

і коли побачите маленького індіанця
що незворушно сидить під древньою ялинкою ґінкґо
і здається начебто смокче великого пальця, стискаючи
решту пальців у кулаці, хоч насправді він тихенько
розкурює улюблений мініатюрний томагавк
(розміром не більше, як півтора дюйми)
або лише вдає що розкурює за звичкою хоч немає вже сенсу
у незворушних зіницях горнуться та розбігаються
свинцеві хмарки, що провіщають близьку осінь
де невідомі страхи полонять дзвінкий ліс
у якому не сміх лунатиме чи пісня
а дехто навіть зрідка зустрічатиметься десь чи деінде
чи шкодуватиме слова щирого чи сердечної посмішки
зачинятиме двері~вікна вдаватиме неначе не бачить
не пригадуватиме барвистих багать плечима стинатиме
неодмінно буде навколо більше боязких
закоцюблих у тужливих дедалі вогкіших не зна для кого тліючи
кіптявих душах~печерах що ніби іще силяться осяятися
але ~

золото & пурпур у прадавніх очах знебарвлюються
сутінковий кришталь
холоднішає. . пустіє. . . вмирає. . . . .
& коли бачите індіанця
що незворушно сидить собі під древньою величчю ґінкґо
запитайте себе у серці своїм ~
що зросте у наступному нестямно крихкому серці-птахові

як минеться оте індіанське літо. . . . .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 19:30:59 ]
...Амінь :)
Класно. Як мелодія факірської дудочки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-20 12:29:56 ]
Скажи? Оце і я, як змія під факірською дудочкою, дивлюся на це заворожено і хитаюся з боку в бік :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-20 12:34:35 ]
СМ, індіанське літо не закінчиться ніколи
поки зеленітиме древня ялинка ґінкґо
під якою маленький_сивий індіанець
розкурює свій тамагавк і розмовляє
зі своїм серцем-птахом
зі своїм серцем-рибою
зі своїм серцем-звіром
зі своїм серцем-осінню...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-03-17 23:11:09 ]
Приветствую Чуткое Сердце! То есть Чорняву Ж-ж-женщину (какой сквозняк в этом слове - :))):шутка)...
И спою: "Э-э-эх УХнем! Сама пойдёт... Э-э-эх дубинушка! Сама пойдёт... сама... "
Не расстраивайтесь моим "шуткам": я ценю и Ваше тоже, но ... подвержен сарказму ( идиот потому что)... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-20 12:37:09 ]
Привет, Быстрая Нога! Сквозняк - это хорошо, он выдувает застоявшийся воздух :)
А что, тут есть шутки, из-за которых можно расстроиться? :)
Спасибо, что заглянули в прерию. В ней сарказм быстро излечивается :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-03-20 13:13:47 ]
Цікава казочка. Але сумно чомусь після неї :(.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-20 13:23:51 ]
"Печаль моя светла" (с)
:)