ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.10.06 05:53
Зустрілись ми в короткому рядку
Написаного спільним болем вірша.
Моя душа злітала вище й вище
Та мріяла про долю не таку.

Жорстока правда: я тобі ніхто.
Для тебе я навряд чи кимось буду.
Навколо мене - чорний попіл всюди,

М Менянин
2025.10.05 23:31
Коли промінь сонця
сягне твоїх вій –
гайда від віконця
і більше не стій.

Пора, мудрий брате,
настав вже той час
дорослішим стати –

Борис Костиря
2025.10.05 22:40
Чому молода дівчина
так часто буває на кладовищі?
Чому вона ходить туди
щоразу? Молодість і небуття -
що може бути
більш протилежним?
Пам'ять, яка застрягла
у глибоких тріщинах граніту,

Тетяна Левицька
2025.10.05 22:29
Мела вишнева заметіль
і падала додолу цвітом,
як потягло їх звідусіль
один до одного магнітом.

Він воював, як на війні,
за право бути тільки з нею.
У непроглядні дні сумні

Олександр Буй
2025.10.05 21:01
Мед із полиновим присмаком –
Твій поцілунок п’янкий...
Плутать кохання із пристрастю,
Богом благаю, – не смій!

Губи чуттєво калиняться,
Світять смарагди очей...
Жаль тільки час не зупиниться

Віктор Кучерук
2025.10.05 19:01
Налягає пітьма зусібіч
На незвично безлюдну дорогу, -
Переповнена тишею ніч
Присипляє всілякі тривоги.
Увесь світ у блаженстві заснув,
Бо в безсонні не має потреби, -
Лиш поети й військові без сну
Поглядають на зоряне небо...

Євген Федчук
2025.10.05 18:00
Хто в дитинстві не наслухавсь страшилок усяких.
От увечері зберуться і більші, і менші,
Всядуться навкруг багаття, язиками чешуть.
Нарозказують, що менші аж дрижать від ляку.
Хоч не хочуть показати, що отак їм лячно,
Сидять, слухають, очима по темряв

Марія Дем'янюк
2025.10.05 12:43
Всілися каштанчики
На листках-диванчиках.
Поглядають навкруги
Деревцяток дітлахи.
У коричневій кофтині
Ці каштанчики осінні.
Скучили під шкарлупою,
Гомонять поміж собою.

С М
2025.10.05 04:13
Чекав на перехресті, там де 42-га Стріт
І копав камінчика, що валявся собі
Почув дивний шум, озирнувся всебіч
А причина метушні о просто віч-на-віч
Як тут не дивуватися, удома я лишав його
Але немає сумніву, це мій власний надгробок

До гендляра за

Борис Костиря
2025.10.04 22:30
Із кущів простягаються
сотні рук.
Це руки мовчання.
Катарсис дерев
дає необмежені можливості.
Синтаксис тополь
помножений
на пунктуацію кленів.

Леся Горова
2025.10.04 22:28
Мила ластівко, швидкокрила!
Де щебечеш сьогодні, люба?
Осінь стріла і відлетіла.
Хай тебе оминає згуба,

Хай щасливиться в тому краї,
Де погожі приходять ранки,
День турботливо зігріває,

Іван Потьомкін
2025.10.04 19:58
Так сталося, що у батька зі старшим сином збіглися відпустки, тож вирішили поїхати в Київ, де не були вже кілька років після переїзду в Ізраїль. Хотілося насамперед відвідати дім, в якому мешкали, а головне - школу, де син закінчив десятилітку. І ось н

Артур Курдіновський
2025.10.04 09:35
Жовтого місяця перше число.
Підсумок. Видих. Межа. Рубікон.
Жовтень погладив м'якеньким крилом
Зболене серце. Жорстокий закон

Літа спекотного - вже не формат.
Тільки, хіба що, гіркий післясмак
Рваних надій, тих, яким - шах і мат, -

Віктор Кучерук
2025.10.04 05:29
У тих краях, де цвітом чистим
Сади квітують навесні, -
Колись у сутінках імлистих
Мені не вимовили "ні".
А далі - всюди відмовляли
І не дотримували слів,
Тому, окрім садів опалих,
Ніяких інших не зустрів.

Борис Костиря
2025.10.03 22:31
Куди я біжу? Навіщо?
Чи більше я намагаюся
відірватися від місця втечі,
тим більше наближаюся
до нього. Подорожній,
який мені трапиться,
також біжить від чогось?
Від своїх гризот,

Володимир Мацуцький
2025.10.03 20:50
Зелені ягоди калини,
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Сказка для Августа
Образ твору Маленький индеец Чуткое Ухо
обладал, понятно, отличным слухом,

        он слышал, как над ним летали птицы,
        как в глубинах синих дышали рыбы,
        и слышал даже, что волку снится,
        и что волчата сказать могли бы,

маленький индеец Чуткое Ухо
собрался как-то ночью с верным духом,
сидя под огромным и сонным небом,
и запел тихонько о том, где не был:

        [тихо и задушевно звучит песня «Ноля»]
        Эх, трава-травушка, травушка-муравушка,
        Эх, берёзки-ёлочки, шишечки-иголочки,
        Эх, цветочки-лютики да грибочки-ягодки,
        Эх, да птички-уточки, прибаутки-шуточки.


Тогда тотем льва спросил, тряхнув гривой:
мой мальчик, о чем ты поешь так слёзно,
мол, почему сейчас зреют сливы
и почему умирают звёзды?

        Чуткое Ухо был ещё очень мал,
        и тотем медведя ему так сказал:
        – Посмотри на этот желтеющий куст,
        Понимаешь, на землю пришёл авгýст.

– Áвгуст,– поправил робко тотем орла,
но наш индеец шептал свои слова:

        [ещё тише и ещё задушевнее]
        Эх, трава-травушка, травушка-муравушка,
        Эх, берёзки-ёлочки, шишечки-иголочки,
        Эх, цветочки-лютики да грибочки-ягодки,
        Эх, да птички-уточки, прибаутки-шуточки.


И тотем медведя, утерев слезу,
Объявил по прерии, клыком блеснув:
– В Чутком Ухе заговорила груст.
Этот мальчик будет теперь Август!»

        [еле слышно, почти эхом]:
        Эх, трава-травушка, травушка-муравушка...

И вздохнул малыш, на траву прилёг, и
никто ему не сказал, что путь лёгкий...



2010







      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-14 15:02:23
Переглядів сторінки твору 6588
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.852 / 5.5  (4.967 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 4.851 / 5.5  (4.968 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Інтерпретації музикальних композицій
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 17:51:20 ]
Славна історія, хоч і печальна трохи.
Схоже, малий у попередньому житті мав хатину десь під Смоленськом (от вам і генетична пам'ять про берьозкі-йолочкі), а ще раніше ця душа мешкала у тілі Гая Юлія Цезаря (інакше звідки у преріях Августу взятися?) ;))
Чорі, ти мені там дивись... травичка-грибочки до добра не доводять (про голочки я вже мовчу), давай краще до мене, тут вишняку ще ціле відро не відкорковане :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 20:24:21 ]
Чому печальна? Малюк дорослішає (вірніше, його душа), починає чути не тільки близьке, але й далеке, поринає у всесвітню єдність усього з усім :)
І хто зна, де і в кому жили колись наші душі? От мені, наприклад, доволі часто сниться північ Італії, причому у найменших дрібницях :)

А вишнячок, Грені, був - мммм, тільки малувато :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 20:49:27 ]
Італія?! Ну, принаймні, тепер ясно, звідкіля у тебе такий шалений темперамент ;)
Вишнячок чекає. Приїжджай у гості - відра, сподіваюсь, малувато не буде :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 20:58:20 ]
І приїду, а що ти думала? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 21:11:43 ]
А шо тут думати - чекати тепер буду! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 19:28:08 ]
Эт шедеврально! Нутром чую!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 20:27:05 ]
Какое умное нутро - не ошибается :))
Спасибо, Ветер, что оценил!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 19:48:48 ]
"В натурі" пісня "Ноля" звучить аж ніяк не задушевно. Мені навіть здалось, що цей вірш - намагання хоч якось "в-тихо-ммрити" виконавця. Бідолашний "малиш" - у нього ж таке "чуткоє ухо"!... Цікава "сказка".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 20:39:42 ]
Як Вам сказати, Любо... Група "Ноль" і її "дядя Фьодор" - це більше, ніж просто група. Це - своя, не схожа ні на кого, безшабашна вільна субкультура. І за зовнішнньою "буйністю" - вельми небанальний і неповерхневий зміст.
Якщо буде бажання, отут їх весела "індіанська" історія
http://nolhistory.ru/history.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-14 22:13:23 ]
***– В Чутком Ухе заговорила груст.*** - У слові "груст" можливо опечатка.

***И вздохнул малыш, на траву прилёг, и
никто ему не сказал, что путь лёгкий...*** - шкода малюка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 22:22:38 ]
Ні, Маріє, це не одруківка. Це так індіанською "грусть" звучить :)

Якщо шкода, то трішки, бо попереду в нього довгий шлях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-03-16 03:19:46 ]
Етюд про Август
у солодко~грустних тонах

...і було літо
літо радості земної та небесної літо пісень
світло усміхнених мрійливо мудрих і осяйно вбраних веселками сестер~братів
їхній мелодійний сміх довго лунав над сріблом врочисто~неквапних річок
& небезпечних та дивовижно привабливих урвищ
де пломеніли винятково чудесні нетутешні квіти
& вечорами жевріли довкола запашні казково золотисті вогнища
біля них сиділося так вільно & млосно & водночас затишно
як розповідь гаптована дивами та фантазіями змішувалася
із п.янким фіміамом багать
так линув святковий час вічності
у літо радості небесної та земної літо пісень....

і коли побачите маленького індіанця
що незворушно сидить під древньою ялинкою ґінкґо
і здається начебто смокче великого пальця, стискаючи
решту пальців у кулаці, хоч насправді він тихенько
розкурює улюблений мініатюрний томагавк
(розміром не більше, як півтора дюйми)
або лише вдає що розкурює за звичкою хоч немає вже сенсу
у незворушних зіницях горнуться та розбігаються
свинцеві хмарки, що провіщають близьку осінь
де невідомі страхи полонять дзвінкий ліс
у якому не сміх лунатиме чи пісня
а дехто навіть зрідка зустрічатиметься десь чи деінде
чи шкодуватиме слова щирого чи сердечної посмішки
зачинятиме двері~вікна вдаватиме неначе не бачить
не пригадуватиме барвистих багать плечима стинатиме
неодмінно буде навколо більше боязких
закоцюблих у тужливих дедалі вогкіших не зна для кого тліючи
кіптявих душах~печерах що ніби іще силяться осяятися
але ~

золото & пурпур у прадавніх очах знебарвлюються
сутінковий кришталь
холоднішає. . пустіє. . . вмирає. . . . .
& коли бачите індіанця
що незворушно сидить собі під древньою величчю ґінкґо
запитайте себе у серці своїм ~
що зросте у наступному нестямно крихкому серці-птахові

як минеться оте індіанське літо. . . . .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 19:30:59 ]
...Амінь :)
Класно. Як мелодія факірської дудочки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-20 12:29:56 ]
Скажи? Оце і я, як змія під факірською дудочкою, дивлюся на це заворожено і хитаюся з боку в бік :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-20 12:34:35 ]
СМ, індіанське літо не закінчиться ніколи
поки зеленітиме древня ялинка ґінкґо
під якою маленький_сивий індіанець
розкурює свій тамагавк і розмовляє
зі своїм серцем-птахом
зі своїм серцем-рибою
зі своїм серцем-звіром
зі своїм серцем-осінню...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-03-17 23:11:09 ]
Приветствую Чуткое Сердце! То есть Чорняву Ж-ж-женщину (какой сквозняк в этом слове - :))):шутка)...
И спою: "Э-э-эх УХнем! Сама пойдёт... Э-э-эх дубинушка! Сама пойдёт... сама... "
Не расстраивайтесь моим "шуткам": я ценю и Ваше тоже, но ... подвержен сарказму ( идиот потому что)... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-20 12:37:09 ]
Привет, Быстрая Нога! Сквозняк - это хорошо, он выдувает застоявшийся воздух :)
А что, тут есть шутки, из-за которых можно расстроиться? :)
Спасибо, что заглянули в прерию. В ней сарказм быстро излечивается :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-03-20 13:13:47 ]
Цікава казочка. Але сумно чомусь після неї :(.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-20 13:23:51 ]
"Печаль моя светла" (с)
:)