ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.08 07:29
Заховалася в гущі туману
Тьмяна постать висока твоя.
Залишилося в серці, мов рана,
Повне ясного світла ім'я.
Час стирає деталі та риси,
Забирає у вирій літа, -
Я благаю тебе: озовися,
Розімкни жданим словом уста.

Ольга Садкова
2026.10.07 23:29
Залишилась хата самотиною
на поталу хижим ворогам,
стала передчасно вона сивою,
на глумління кинута димам.

Тіло їй поранено осколками.
Вікна, ніби очі без зіниць.
Розтинає небо понад Конкою

Артур Курдіновський
2026.10.07 19:40
Жовтневий день дістав свої пуанти.
Коли дощі почнуть сумний балет,
Самотнім стати може навіть Данте,
Уперше не допише свій сонет.

Втомилися виносливі атланти,
Десь непримхливий гине очерет.
Які для долі знайдуть варіанти

Світлана Пирогова
2026.10.07 18:07
Шипшина достигає в тиші листопаду,
П'є залишки тепла із вицвілих небес.
І знає: все минає - біль і час чудес.
Вона вже не шукає весняну розраду,

Крізь голі колючки і рани є принади,
Дух визріває попри сутінки і стрес.
Шипшина достигає в тиші лист

Тетяна Левицька
2026.10.07 15:20
Багряний плющ і жовті клени
сумують в сутінках черлених.
На бузиновому причілку
не видно ні джмеля, ні бджілки.
Город врожай віддав господі,
твердінь небесна хмари родить,
паливода блукає ревно
у білосніжних хризантемах.

Борис Костиря
2026.10.07 14:41
Нехай минають ця сльота,
Сюїта зливи, фуга вітру.
І буде чиста, як сльоза,
Поема істини і віри.
Ми крізь багнюку пропливем
До чистих берегів свободи.
Не треба інших од, поем.
Шукаємо крізь вічність броду.

Ігор Терен
2026.10.07 11:37
Граматика – моя коняка
і це не заперечить Даль.
В поезії я з’їв собаку,
якій на виставці, в подяку,
мені вручили би медаль.

Мене і бджоли не кусають,
і осам я не до смаку...

Віктор Кучерук
2026.10.07 06:49
Немов на нитку чисті перла,
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.

С М
2026.10.06 23:23
Старий розповідав казки

Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків

Іван Потьомкін
2026.10.06 22:32
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву

Ольга Садкова
2026.10.06 22:14
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні

хома дідим
2026.10.06 22:03
натуралісте
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе

Мирон Шагало
2026.10.06 18:46
Там, де щезнув гамір міста,
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.

Борис Костиря
2026.10.06 13:59
Пам'яті Віталія Коротича

Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.

Колись він був трибун, глашатай, лицар

Володимир Бойко
2026.10.06 12:59
Поки поети клеплють вірші,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.

Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,

Вячеслав Руденко
2026.10.06 12:09
Хвильове — чарівне!
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!

Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Сказка для Августа
Образ твору Маленький индеец Чуткое Ухо
обладал, понятно, отличным слухом,

        он слышал, как над ним летали птицы,
        как в глубинах синих дышали рыбы,
        и слышал даже, что волку снится,
        и что волчата сказать могли бы,

маленький индеец Чуткое Ухо
собрался как-то ночью с верным духом,
сидя под огромным и сонным небом,
и запел тихонько о том, где не был:

        [тихо и задушевно звучит песня «Ноля»]
        Эх, трава-травушка, травушка-муравушка,
        Эх, берёзки-ёлочки, шишечки-иголочки,
        Эх, цветочки-лютики да грибочки-ягодки,
        Эх, да птички-уточки, прибаутки-шуточки.


Тогда тотем льва спросил, тряхнув гривой:
мой мальчик, о чем ты поешь так слёзно,
мол, почему сейчас зреют сливы
и почему умирают звёзды?

        Чуткое Ухо был ещё очень мал,
        и тотем медведя ему так сказал:
        – Посмотри на этот желтеющий куст,
        Понимаешь, на землю пришёл авгýст.

– Áвгуст,– поправил робко тотем орла,
но наш индеец шептал свои слова:

        [ещё тише и ещё задушевнее]
        Эх, трава-травушка, травушка-муравушка,
        Эх, берёзки-ёлочки, шишечки-иголочки,
        Эх, цветочки-лютики да грибочки-ягодки,
        Эх, да птички-уточки, прибаутки-шуточки.


И тотем медведя, утерев слезу,
Объявил по прерии, клыком блеснув:
– В Чутком Ухе заговорила груст.
Этот мальчик будет теперь Август!»

        [еле слышно, почти эхом]:
        Эх, трава-травушка, травушка-муравушка...

И вздохнул малыш, на траву прилёг, и
никто ему не сказал, что путь лёгкий...



2010







    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-14 15:02:23
Переглядів сторінки твору 7296
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.293 / 6  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.292 / 6  (5.005 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Інтерпретації музикальних композицій
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 17:51:20 ]
Славна історія, хоч і печальна трохи.
Схоже, малий у попередньому житті мав хатину десь під Смоленськом (от вам і генетична пам'ять про берьозкі-йолочкі), а ще раніше ця душа мешкала у тілі Гая Юлія Цезаря (інакше звідки у преріях Августу взятися?) ;))
Чорі, ти мені там дивись... травичка-грибочки до добра не доводять (про голочки я вже мовчу), давай краще до мене, тут вишняку ще ціле відро не відкорковане :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 20:24:21 ]
Чому печальна? Малюк дорослішає (вірніше, його душа), починає чути не тільки близьке, але й далеке, поринає у всесвітню єдність усього з усім :)
І хто зна, де і в кому жили колись наші душі? От мені, наприклад, доволі часто сниться північ Італії, причому у найменших дрібницях :)

А вишнячок, Грені, був - мммм, тільки малувато :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 20:49:27 ]
Італія?! Ну, принаймні, тепер ясно, звідкіля у тебе такий шалений темперамент ;)
Вишнячок чекає. Приїжджай у гості - відра, сподіваюсь, малувато не буде :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 20:58:20 ]
І приїду, а що ти думала? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 21:11:43 ]
А шо тут думати - чекати тепер буду! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 19:28:08 ]
Эт шедеврально! Нутром чую!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 20:27:05 ]
Какое умное нутро - не ошибается :))
Спасибо, Ветер, что оценил!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 19:48:48 ]
"В натурі" пісня "Ноля" звучить аж ніяк не задушевно. Мені навіть здалось, що цей вірш - намагання хоч якось "в-тихо-ммрити" виконавця. Бідолашний "малиш" - у нього ж таке "чуткоє ухо"!... Цікава "сказка".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 20:39:42 ]
Як Вам сказати, Любо... Група "Ноль" і її "дядя Фьодор" - це більше, ніж просто група. Це - своя, не схожа ні на кого, безшабашна вільна субкультура. І за зовнішнньою "буйністю" - вельми небанальний і неповерхневий зміст.
Якщо буде бажання, отут їх весела "індіанська" історія
http://nolhistory.ru/history.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-14 22:13:23 ]
***– В Чутком Ухе заговорила груст.*** - У слові "груст" можливо опечатка.

***И вздохнул малыш, на траву прилёг, и
никто ему не сказал, что путь лёгкий...*** - шкода малюка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 22:22:38 ]
Ні, Маріє, це не одруківка. Це так індіанською "грусть" звучить :)

Якщо шкода, то трішки, бо попереду в нього довгий шлях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-03-16 03:19:46 ]
Етюд про Август
у солодко~грустних тонах

...і було літо
літо радості земної та небесної літо пісень
світло усміхнених мрійливо мудрих і осяйно вбраних веселками сестер~братів
їхній мелодійний сміх довго лунав над сріблом врочисто~неквапних річок
& небезпечних та дивовижно привабливих урвищ
де пломеніли винятково чудесні нетутешні квіти
& вечорами жевріли довкола запашні казково золотисті вогнища
біля них сиділося так вільно & млосно & водночас затишно
як розповідь гаптована дивами та фантазіями змішувалася
із п.янким фіміамом багать
так линув святковий час вічності
у літо радості небесної та земної літо пісень....

і коли побачите маленького індіанця
що незворушно сидить під древньою ялинкою ґінкґо
і здається начебто смокче великого пальця, стискаючи
решту пальців у кулаці, хоч насправді він тихенько
розкурює улюблений мініатюрний томагавк
(розміром не більше, як півтора дюйми)
або лише вдає що розкурює за звичкою хоч немає вже сенсу
у незворушних зіницях горнуться та розбігаються
свинцеві хмарки, що провіщають близьку осінь
де невідомі страхи полонять дзвінкий ліс
у якому не сміх лунатиме чи пісня
а дехто навіть зрідка зустрічатиметься десь чи деінде
чи шкодуватиме слова щирого чи сердечної посмішки
зачинятиме двері~вікна вдаватиме неначе не бачить
не пригадуватиме барвистих багать плечима стинатиме
неодмінно буде навколо більше боязких
закоцюблих у тужливих дедалі вогкіших не зна для кого тліючи
кіптявих душах~печерах що ніби іще силяться осяятися
але ~

золото & пурпур у прадавніх очах знебарвлюються
сутінковий кришталь
холоднішає. . пустіє. . . вмирає. . . . .
& коли бачите індіанця
що незворушно сидить собі під древньою величчю ґінкґо
запитайте себе у серці своїм ~
що зросте у наступному нестямно крихкому серці-птахові

як минеться оте індіанське літо. . . . .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 19:30:59 ]
...Амінь :)
Класно. Як мелодія факірської дудочки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-20 12:29:56 ]
Скажи? Оце і я, як змія під факірською дудочкою, дивлюся на це заворожено і хитаюся з боку в бік :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-20 12:34:35 ]
СМ, індіанське літо не закінчиться ніколи
поки зеленітиме древня ялинка ґінкґо
під якою маленький_сивий індіанець
розкурює свій тамагавк і розмовляє
зі своїм серцем-птахом
зі своїм серцем-рибою
зі своїм серцем-звіром
зі своїм серцем-осінню...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-03-17 23:11:09 ]
Приветствую Чуткое Сердце! То есть Чорняву Ж-ж-женщину (какой сквозняк в этом слове - :))):шутка)...
И спою: "Э-э-эх УХнем! Сама пойдёт... Э-э-эх дубинушка! Сама пойдёт... сама... "
Не расстраивайтесь моим "шуткам": я ценю и Ваше тоже, но ... подвержен сарказму ( идиот потому что)... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-20 12:37:09 ]
Привет, Быстрая Нога! Сквозняк - это хорошо, он выдувает застоявшийся воздух :)
А что, тут есть шутки, из-за которых можно расстроиться? :)
Спасибо, что заглянули в прерию. В ней сарказм быстро излечивается :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-03-20 13:13:47 ]
Цікава казочка. Але сумно чомусь після неї :(.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-20 13:23:51 ]
"Печаль моя светла" (с)
:)