ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.09 18:53
Гефсиманія
Узяв з собою Петра та Зеведеєвих синів.
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли

М Менянин
2026.04.09 17:36
День Господній України
А для вас, хто
Ймення Мойого боїться,
зійде Сонце Правди… Мал. 4:2

Ілля прибув на Україну,
Блага є вість початку Дня –
єднає серце батька й сина
і зцілена в краях рідня.

Охмуд Песецький
2026.04.09 17:27
Земля і дим
Дивитись крізь оптику двох незамараних скелець,
І бачити світ у серпанку, і ним милуватися теж,
І визнавати, що ти не хазяїн життя, а лише поселенець,
І не владарюєш, а в мареннях так і живеш.

Ти іноді куриш "траву", і затим забуваєшся в димі,
На

Тетяна Левицька
2026.04.09 14:37
Скорбота
Дорогі друзі, хочу вам повідомити, що вчора на 62 році життя помер мій найкращий друг, наставник, людина з Великої Літери Ярослав Чорногуз.
Член НСПУ, журналіст, талановитий поет, співак, композитор, чуйний, добрий, емоційний, справедливий. Величезна вт

Борис Костиря
2026.04.09 13:36
Осінні дощі
Осінні дощі невгамовні й протяжні
Ідуть невмолимо, як військо звитяжне.

Вони проспівають відомі псалми,
В яких загубитися зможемо ми.

Осінні дощі все бринчать на гітарі
В своєму столітньому репертуарі.

Юрко Бужанин
2026.04.09 12:50
Пам'яті Ярослава Чорногуза
В моменти втрат оголюються нерви -
Аж хочеться, від відчаю, завити.
Живе ж на світі довго різне стерво,
А кращі і на Небі в дефіциті.

9.04.2026

В Горова Леся
2026.04.09 12:01
Сірко
Розчахнута акація цвіте.
Щосили гонить живоносні соки
По знівеченім стовбуру високім -
Медовий дух летить в село пусте.

Там гулко-говірливі зазвичай
Зніміли вулики в траві, Сірком примятій.
Під ґанком спаленим буяє густо м'ята,

Федір Паламар
2026.04.09 11:48
Вчорашній день
Попивав сивуху зо червоним перцем
(Ох, мені погано - принесіть відерце),
Весело гуляли на весільнім герці:
Стрелив з арбелета тамаді у серце.

хома дідим
2026.04.09 09:01
* 38 *
фак оф алле
але нормально взагалі
пасхальний зайчик
білий кролик
що усього всього
ворожого на тлі
не треба рими
почервонілі очі голубі

Віктор Кучерук
2026.04.09 06:00
* * *
Безликий день без місяця й числа, -
Без запахів, без звуків і без зблисків, -
Лише сіріє непроглядна мла
І всюди мокро та підступно слизько.
Мов сонний сум весь простір оповив
І тишу заколисує навмисно,
Щоб понад лугом не лунав мотив
Веснянками за

Артур Курдіновський
2026.04.09 03:50
Пам'яті Ярослава Чорногуза (сонет)
Холодний квітень розриває душу.
І сіра злива - в серце арбалет.
Ну як же так, мій незамінний Друже?
Зарано обірвався Ваш сонет!

Поставити питання зараз мушу:
Якщо не Ви, то хто ж тоді - Поет?
Хай заздрість чорна сяде у калюжу

Борис Костиря
2026.04.08 20:03
* * *
Хлопець біг крізь дощі невідомо куди,
Навмання, без призначення, цілі,
Крізь безмежне нашестя стрімкої води,
Крізь епох навісні заметілі.

Хлопець біг крізь калюжі, яруги, рови,
Крізь Освенцими й Хіросіми.
І над ним виростали фатальні гриби

хома дідим
2026.04.08 19:30
* 37 *
покинуті тексти
що їх
фоліанти
та я
записую далі
слово за словом
на кухні чи
сидячи на унітазі

Артур Курдіновський
2026.04.08 17:10
Пішов із життя Ярослав Чорногуз
ЯРОСЛАВ ОЛЕГОВИЧ ЧОРНОГУЗ
(20.07.1963 - 08.04.2026)

ДРУЖЕ! ВЧИТЕЛЮ! МІЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ БАТЬКУ! Яяяяяяяяяяяяяяяяяк?

Пішов із життя Поет, який подарував цьому світу справжнє світло кохання. А мені - подарував мене! Колись представники акторської профес

Костянтин Ватульов
2026.04.08 16:11
Кіт
Західний вітер на згарищах сонної вулиці,
Кіт повернувся у пошуку крихти тепла.
Врешті до мене з надією ледве притулиться,
Вмоститься близько десь зліва і біля ребра.

Шкірою треться, а кігті розбиті та стомлені,
Зовсім промерзли худенькі на тілі кі

Юрій Гундарів
2026.04.08 11:14
Вибране і вибрані
Укотре бюся об залізобетонну стіну байдужості. Та не можна захаращувати Вибране пересічними і не завжди елементарно вичитаними текстами Олександра Сушка! По-перше, Вибране - це обличчя порталу, який не варто перетворювати на міжсобойчик. А отже, це облич
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Сказка для Августа
Образ твору Маленький индеец Чуткое Ухо
обладал, понятно, отличным слухом,

        он слышал, как над ним летали птицы,
        как в глубинах синих дышали рыбы,
        и слышал даже, что волку снится,
        и что волчата сказать могли бы,

маленький индеец Чуткое Ухо
собрался как-то ночью с верным духом,
сидя под огромным и сонным небом,
и запел тихонько о том, где не был:

        [тихо и задушевно звучит песня «Ноля»]
        Эх, трава-травушка, травушка-муравушка,
        Эх, берёзки-ёлочки, шишечки-иголочки,
        Эх, цветочки-лютики да грибочки-ягодки,
        Эх, да птички-уточки, прибаутки-шуточки.

Тогда тотем льва спросил, тряхнув гривой:
мой мальчик, о чем ты поешь так слёзно,
мол, почему сейчас зреют сливы
и почему умирают звёзды?

        Чуткое Ухо был ещё очень мал,
        и тотем медведя ему так сказал:
        – Посмотри на этот желтеющий куст,
        Понимаешь, на землю пришёл авгýст.

– Áвгуст,– поправил робко тотем орла,
но наш индеец шептал свои слова:

        [ещё тише и ещё задушевнее]
        Эх, трава-травушка, травушка-муравушка,
        Эх, берёзки-ёлочки, шишечки-иголочки,
        Эх, цветочки-лютики да грибочки-ягодки,
        Эх, да птички-уточки, прибаутки-шуточки.

И тотем медведя, утерев слезу,
Объявил по прерии, клыком блеснув:
– В Чутком Ухе заговорила груст.
Этот мальчик будет теперь Август!»

        [еле слышно, почти эхом]:
        Эх, трава-травушка, травушка-муравушка...

И вздохнул малыш, на траву прилёг, и
никто ему не сказал, что путь лёгкий...



2010







    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-03-14 15:02:23
Переглядів сторінки твору 6789
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.293 / 6  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.292 / 6  (5.005 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Інтерпретації музикальних композицій
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 17:51:20 ]
Славна історія, хоч і печальна трохи.
Схоже, малий у попередньому житті мав хатину десь під Смоленськом (от вам і генетична пам'ять про берьозкі-йолочкі), а ще раніше ця душа мешкала у тілі Гая Юлія Цезаря (інакше звідки у преріях Августу взятися?) ;))
Чорі, ти мені там дивись... травичка-грибочки до добра не доводять (про голочки я вже мовчу), давай краще до мене, тут вишняку ще ціле відро не відкорковане :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 20:24:21 ]
Чому печальна? Малюк дорослішає (вірніше, його душа), починає чути не тільки близьке, але й далеке, поринає у всесвітню єдність усього з усім :)
І хто зна, де і в кому жили колись наші душі? От мені, наприклад, доволі часто сниться північ Італії, причому у найменших дрібницях :)

А вишнячок, Грені, був - мммм, тільки малувато :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 20:49:27 ]
Італія?! Ну, принаймні, тепер ясно, звідкіля у тебе такий шалений темперамент ;)
Вишнячок чекає. Приїжджай у гості - відра, сподіваюсь, малувато не буде :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 20:58:20 ]
І приїду, а що ти думала? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 21:11:43 ]
А шо тут думати - чекати тепер буду! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 19:28:08 ]
Эт шедеврально! Нутром чую!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 20:27:05 ]
Какое умное нутро - не ошибается :))
Спасибо, Ветер, что оценил!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 19:48:48 ]
"В натурі" пісня "Ноля" звучить аж ніяк не задушевно. Мені навіть здалось, що цей вірш - намагання хоч якось "в-тихо-ммрити" виконавця. Бідолашний "малиш" - у нього ж таке "чуткоє ухо"!... Цікава "сказка".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 20:39:42 ]
Як Вам сказати, Любо... Група "Ноль" і її "дядя Фьодор" - це більше, ніж просто група. Це - своя, не схожа ні на кого, безшабашна вільна субкультура. І за зовнішнньою "буйністю" - вельми небанальний і неповерхневий зміст.
Якщо буде бажання, отут їх весела "індіанська" історія
http://nolhistory.ru/history.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-14 22:13:23 ]
***– В Чутком Ухе заговорила груст.*** - У слові "груст" можливо опечатка.

***И вздохнул малыш, на траву прилёг, и
никто ему не сказал, что путь лёгкий...*** - шкода малюка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 22:22:38 ]
Ні, Маріє, це не одруківка. Це так індіанською "грусть" звучить :)

Якщо шкода, то трішки, бо попереду в нього довгий шлях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-03-16 03:19:46 ]
Етюд про Август
у солодко~грустних тонах

...і було літо
літо радості земної та небесної літо пісень
світло усміхнених мрійливо мудрих і осяйно вбраних веселками сестер~братів
їхній мелодійний сміх довго лунав над сріблом врочисто~неквапних річок
& небезпечних та дивовижно привабливих урвищ
де пломеніли винятково чудесні нетутешні квіти
& вечорами жевріли довкола запашні казково золотисті вогнища
біля них сиділося так вільно & млосно & водночас затишно
як розповідь гаптована дивами та фантазіями змішувалася
із п.янким фіміамом багать
так линув святковий час вічності
у літо радості небесної та земної літо пісень....

і коли побачите маленького індіанця
що незворушно сидить під древньою ялинкою ґінкґо
і здається начебто смокче великого пальця, стискаючи
решту пальців у кулаці, хоч насправді він тихенько
розкурює улюблений мініатюрний томагавк
(розміром не більше, як півтора дюйми)
або лише вдає що розкурює за звичкою хоч немає вже сенсу
у незворушних зіницях горнуться та розбігаються
свинцеві хмарки, що провіщають близьку осінь
де невідомі страхи полонять дзвінкий ліс
у якому не сміх лунатиме чи пісня
а дехто навіть зрідка зустрічатиметься десь чи деінде
чи шкодуватиме слова щирого чи сердечної посмішки
зачинятиме двері~вікна вдаватиме неначе не бачить
не пригадуватиме барвистих багать плечима стинатиме
неодмінно буде навколо більше боязких
закоцюблих у тужливих дедалі вогкіших не зна для кого тліючи
кіптявих душах~печерах що ніби іще силяться осяятися
але ~

золото & пурпур у прадавніх очах знебарвлюються
сутінковий кришталь
холоднішає. . пустіє. . . вмирає. . . . .
& коли бачите індіанця
що незворушно сидить собі під древньою величчю ґінкґо
запитайте себе у серці своїм ~
що зросте у наступному нестямно крихкому серці-птахові

як минеться оте індіанське літо. . . . .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 19:30:59 ]
...Амінь :)
Класно. Як мелодія факірської дудочки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-20 12:29:56 ]
Скажи? Оце і я, як змія під факірською дудочкою, дивлюся на це заворожено і хитаюся з боку в бік :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-20 12:34:35 ]
СМ, індіанське літо не закінчиться ніколи
поки зеленітиме древня ялинка ґінкґо
під якою маленький_сивий індіанець
розкурює свій тамагавк і розмовляє
зі своїм серцем-птахом
зі своїм серцем-рибою
зі своїм серцем-звіром
зі своїм серцем-осінню...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-03-17 23:11:09 ]
Приветствую Чуткое Сердце! То есть Чорняву Ж-ж-женщину (какой сквозняк в этом слове - :))):шутка)...
И спою: "Э-э-эх УХнем! Сама пойдёт... Э-э-эх дубинушка! Сама пойдёт... сама... "
Не расстраивайтесь моим "шуткам": я ценю и Ваше тоже, но ... подвержен сарказму ( идиот потому что)... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-20 12:37:09 ]
Привет, Быстрая Нога! Сквозняк - это хорошо, он выдувает застоявшийся воздух :)
А что, тут есть шутки, из-за которых можно расстроиться? :)
Спасибо, что заглянули в прерию. В ней сарказм быстро излечивается :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-03-20 13:13:47 ]
Цікава казочка. Але сумно чомусь після неї :(.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-20 13:23:51 ]
"Печаль моя светла" (с)
:)