ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі

С М
2025.06.17 22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах

Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Сказка для Августа
Образ твору Маленький индеец Чуткое Ухо
обладал, понятно, отличным слухом,

        он слышал, как над ним летали птицы,
        как в глубинах синих дышали рыбы,
        и слышал даже, что волку снится,
        и что волчата сказать могли бы,

маленький индеец Чуткое Ухо
собрался как-то ночью с верным духом,
сидя под огромным и сонным небом,
и запел тихонько о том, где не был:

        [тихо и задушевно звучит песня «Ноля»]
        Эх, трава-травушка, травушка-муравушка,
        Эх, берёзки-ёлочки, шишечки-иголочки,
        Эх, цветочки-лютики да грибочки-ягодки,
        Эх, да птички-уточки, прибаутки-шуточки.


Тогда тотем льва спросил, тряхнув гривой:
мой мальчик, о чем ты поешь так слёзно,
мол, почему сейчас зреют сливы
и почему умирают звёзды?

        Чуткое Ухо был ещё очень мал,
        и тотем медведя ему так сказал:
        – Посмотри на этот желтеющий куст,
        Понимаешь, на землю пришёл авгýст.

– Áвгуст,– поправил робко тотем орла,
но наш индеец шептал свои слова:

        [ещё тише и ещё задушевнее]
        Эх, трава-травушка, травушка-муравушка,
        Эх, берёзки-ёлочки, шишечки-иголочки,
        Эх, цветочки-лютики да грибочки-ягодки,
        Эх, да птички-уточки, прибаутки-шуточки.


И тотем медведя, утерев слезу,
Объявил по прерии, клыком блеснув:
– В Чутком Ухе заговорила груст.
Этот мальчик будет теперь Август!»

        [еле слышно, почти эхом]:
        Эх, трава-травушка, травушка-муравушка...

И вздохнул малыш, на траву прилёг, и
никто ему не сказал, что путь лёгкий...



2010







      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-14 15:02:23
Переглядів сторінки твору 6435
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.937 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.910 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Інтерпретації музикальних композицій
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 17:51:20 ]
Славна історія, хоч і печальна трохи.
Схоже, малий у попередньому житті мав хатину десь під Смоленськом (от вам і генетична пам'ять про берьозкі-йолочкі), а ще раніше ця душа мешкала у тілі Гая Юлія Цезаря (інакше звідки у преріях Августу взятися?) ;))
Чорі, ти мені там дивись... травичка-грибочки до добра не доводять (про голочки я вже мовчу), давай краще до мене, тут вишняку ще ціле відро не відкорковане :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 20:24:21 ]
Чому печальна? Малюк дорослішає (вірніше, його душа), починає чути не тільки близьке, але й далеке, поринає у всесвітню єдність усього з усім :)
І хто зна, де і в кому жили колись наші душі? От мені, наприклад, доволі часто сниться північ Італії, причому у найменших дрібницях :)

А вишнячок, Грені, був - мммм, тільки малувато :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 20:49:27 ]
Італія?! Ну, принаймні, тепер ясно, звідкіля у тебе такий шалений темперамент ;)
Вишнячок чекає. Приїжджай у гості - відра, сподіваюсь, малувато не буде :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 20:58:20 ]
І приїду, а що ти думала? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 21:11:43 ]
А шо тут думати - чекати тепер буду! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-14 19:28:08 ]
Эт шедеврально! Нутром чую!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 20:27:05 ]
Какое умное нутро - не ошибается :))
Спасибо, Ветер, что оценил!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 19:48:48 ]
"В натурі" пісня "Ноля" звучить аж ніяк не задушевно. Мені навіть здалось, що цей вірш - намагання хоч якось "в-тихо-ммрити" виконавця. Бідолашний "малиш" - у нього ж таке "чуткоє ухо"!... Цікава "сказка".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 20:39:42 ]
Як Вам сказати, Любо... Група "Ноль" і її "дядя Фьодор" - це більше, ніж просто група. Це - своя, не схожа ні на кого, безшабашна вільна субкультура. І за зовнішнньою "буйністю" - вельми небанальний і неповерхневий зміст.
Якщо буде бажання, отут їх весела "індіанська" історія
http://nolhistory.ru/history.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-14 22:13:23 ]
***– В Чутком Ухе заговорила груст.*** - У слові "груст" можливо опечатка.

***И вздохнул малыш, на траву прилёг, и
никто ему не сказал, что путь лёгкий...*** - шкода малюка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-14 22:22:38 ]
Ні, Маріє, це не одруківка. Це так індіанською "грусть" звучить :)

Якщо шкода, то трішки, бо попереду в нього довгий шлях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-03-16 03:19:46 ]
Етюд про Август
у солодко~грустних тонах

...і було літо
літо радості земної та небесної літо пісень
світло усміхнених мрійливо мудрих і осяйно вбраних веселками сестер~братів
їхній мелодійний сміх довго лунав над сріблом врочисто~неквапних річок
& небезпечних та дивовижно привабливих урвищ
де пломеніли винятково чудесні нетутешні квіти
& вечорами жевріли довкола запашні казково золотисті вогнища
біля них сиділося так вільно & млосно & водночас затишно
як розповідь гаптована дивами та фантазіями змішувалася
із п.янким фіміамом багать
так линув святковий час вічності
у літо радості небесної та земної літо пісень....

і коли побачите маленького індіанця
що незворушно сидить під древньою ялинкою ґінкґо
і здається начебто смокче великого пальця, стискаючи
решту пальців у кулаці, хоч насправді він тихенько
розкурює улюблений мініатюрний томагавк
(розміром не більше, як півтора дюйми)
або лише вдає що розкурює за звичкою хоч немає вже сенсу
у незворушних зіницях горнуться та розбігаються
свинцеві хмарки, що провіщають близьку осінь
де невідомі страхи полонять дзвінкий ліс
у якому не сміх лунатиме чи пісня
а дехто навіть зрідка зустрічатиметься десь чи деінде
чи шкодуватиме слова щирого чи сердечної посмішки
зачинятиме двері~вікна вдаватиме неначе не бачить
не пригадуватиме барвистих багать плечима стинатиме
неодмінно буде навколо більше боязких
закоцюблих у тужливих дедалі вогкіших не зна для кого тліючи
кіптявих душах~печерах що ніби іще силяться осяятися
але ~

золото & пурпур у прадавніх очах знебарвлюються
сутінковий кришталь
холоднішає. . пустіє. . . вмирає. . . . .
& коли бачите індіанця
що незворушно сидить собі під древньою величчю ґінкґо
запитайте себе у серці своїм ~
що зросте у наступному нестямно крихкому серці-птахові

як минеться оте індіанське літо. . . . .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 19:30:59 ]
...Амінь :)
Класно. Як мелодія факірської дудочки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-20 12:29:56 ]
Скажи? Оце і я, як змія під факірською дудочкою, дивлюся на це заворожено і хитаюся з боку в бік :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-20 12:34:35 ]
СМ, індіанське літо не закінчиться ніколи
поки зеленітиме древня ялинка ґінкґо
під якою маленький_сивий індіанець
розкурює свій тамагавк і розмовляє
зі своїм серцем-птахом
зі своїм серцем-рибою
зі своїм серцем-звіром
зі своїм серцем-осінню...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-03-17 23:11:09 ]
Приветствую Чуткое Сердце! То есть Чорняву Ж-ж-женщину (какой сквозняк в этом слове - :))):шутка)...
И спою: "Э-э-эх УХнем! Сама пойдёт... Э-э-эх дубинушка! Сама пойдёт... сама... "
Не расстраивайтесь моим "шуткам": я ценю и Ваше тоже, но ... подвержен сарказму ( идиот потому что)... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-20 12:37:09 ]
Привет, Быстрая Нога! Сквозняк - это хорошо, он выдувает застоявшийся воздух :)
А что, тут есть шутки, из-за которых можно расстроиться? :)
Спасибо, что заглянули в прерию. В ней сарказм быстро излечивается :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-03-20 13:13:47 ]
Цікава казочка. Але сумно чомусь після неї :(.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-20 13:23:51 ]
"Печаль моя светла" (с)
:)