ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.12.08 22:48
***
Вишенька закрила очі,
Листячком укрила ніжки
І лягла, у неї спочин …
Від садової доріжки
Десь тако за кроків зотри
Ще приліг горіх волоський
Каже, що запізня осінь…
Грудень з нічкою прискорить

Іван Потьомкін
2025.12.08 22:29
Найперша християнка з-поміж неюдеїв
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв,
Допомогти по змозі усім недужим.
Замаячіли на обрії могутні кедри леванонські.
Можна б і пе

Борис Костиря
2025.12.08 22:11
* * *
Засніжені вершини гір -
Шпилі, що пронизають небо.
Куди лише сягає зір,
Лечу я поглядом до тебе.

Засніжені вершини гір
На вістрях доброту тримають.
Ти зачаровано повір

Володимир Бойко
2025.12.08 17:21
Контроверсійне - 3
Нації, що уявляють себе великими, одержимі манією «ощасливлювання» інших. Була тая дружба, як собача служба. Демократія потрібна демократам, масам потрібна охлократія. Де українець шукає броду, там єврей наводить мости. Історичні рішення не бу

С М
2025.12.08 15:25
Лиха Кохана (The Doors)
мчить лиха кохана
цілу ніч і день
їде аж до дідька
просити грошей
а дідька не узуєш
нині час одплат
каже їй вертай-но
що тратила назад

Артур Курдіновський
2025.12.08 07:18
Художнику (рондель)
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.

Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,

Віктор Кучерук
2025.12.08 06:50
* * *
Перепілка ляскає у житі,
Жайвір відзивається згори, -
Сонечко дісталося зеніту
І не сяє в небі, а горить.
Все пашить, виблискує, клекоче
Так забавно, що не маю слів
Описати кольори урочі,
А звучання світу й поготів...

Тетяна Левицька
2025.12.08 00:02
Надія
Вранці протер очі заспаний день,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.

Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,

Борис Костиря
2025.12.07 22:20
Заборонений плід
Заборонений плід закотився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.

Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився

Іван Потьомкін
2025.12.07 22:16
***
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

Микола Дудар
2025.12.07 22:02
Із серії про москалів...
Потребність спокою зросла…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…

Кока Черкаський
2025.12.07 19:04
Ню
твою поезію я глибоко шаную і ціню,
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...

Віктор Насипаний
2025.12.07 18:01
Складна фразеологія
Уроки лінь робити, купа всього у Сашка.
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в

Євген Федчук
2025.12.07 12:23
Велика Смута в Московії початку сімнадцятого століття
Збирається вже в хмари вороння,
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.

Тетяна Левицька
2025.12.07 08:06
Мак червоний
Я плела тобі віночок
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.

Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —

Віктор Кучерук
2025.12.07 06:13
* * *
Укрившись вогкою землею
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Как дети
Образ твору В море радостно надо входить, как дети,
как будто в храм, разув перед водою мысли,
чтобы чёрными его глубину не метить,
забыв обиды и вкус имён врагов кислый,

чётки слов принося на алтарь покоя,
бросать монетку или придумывать сагу
о том, как море расслабленною рукою
щекочет пятки древнему Кара-Дагу.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-08-31 22:51:03
Переглядів сторінки твору 11872
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.868 / 5.5  (4.967 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 4.867 / 5.5  (4.968 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 01:17:17 ]
і зібрала Чорнява Жінка сонячномісячний медовий онікс в жменьку, і засипала в піщаний годинник, і час раптом зупинився.
і усьо.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-02 23:56:53 ]
... кинеш монетку –
під хвіст медузі
уся відпустка
...лоскочеш нерви –
пусті кишені
одні молюски


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-02 23:57:56 ]
:)))
Нехай морська сіль, захована під подушку, дарує свіжість почуттів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 01:25:57 ]
Нєа, цього разу яловець :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 01:24:45 ]
от чого не було, славтєгосподи, так медуз, брр-р-р :)

кишені вільні
від грошеняток,
а ми щасливі,
тому що море,
тому що сонце,
тому що милі
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 21:52:41 ]
людно, як на базарі,
гамірно, наче в пеклі,
мушлю приклАдеш до вуха –
схлипує хвилями тиша...
чуєш?
ану послухай!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:34:57 ]
тиша сповнена морем
море сповнено Духом
не стане самотність горем
разом скажІмо: Ом-м-м-м-м :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-03 01:07:49 ]
О море писать сложно - так много всего хочется передать в словах, а их иногда не хватает- нужно ощущать его кожей, дыханием, проникнуться его настроением, ведь оно такое разное - зимой страшно-суровое, весной - в предвестии тепла горько-нежное, летом - веселое, но в августе ему начинают надоедать эти все люди...
Ой, я разошлась. Просто я живу почти на берегу, да еще и Скорпион, поэтому, надеюсь, простительно:)
Впечатление от стиха неоднозначное - что-то в нем затронуло мою морскую душу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 01:29:10 ]
Знали бы Вы, Нати, какое у меня неоднозначное от него впечатление :))
А на месте моря я бы устала от людей еще в мае. Посмотрите на фотку - это самолично запечатленный Карадаг. И это серебристо-голубое безмятежье воды... Покой. Просто захотелось запомнить это ощущение.
Заплывайте, всегда рада :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-03 13:33:09 ]
Сдобалось. Величне море...Мовчати і слухати його
мову.
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-03 13:37:11 ]
Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 18:34:11 ]
Дякую, Зоряна. Море мені теж сподобалось :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-03 21:44:17 ]
Фотография замечательная - так и повеяло солено-горьковатой влагой... Спасибо за приглашение - запплывать буду почаще, тем более настроение в вашей гавани очень положительное:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-09 22:11:54 ]
Мислено побувала на морі і пороззувалася за кожне входження. Бо влітала або як навіжена, з купою бризок, хоча теж по-дитячому, або тихенько, щоб сонечко не образилося, що зраджую. Але точно не як до храму. Може, тому що я Овен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-09 22:40:59 ]
Тут про те, щоб входити в море з чистими думками, як мусульмани входять до своїх храмів, знявши взуття, щоб не осквернити.
А що Ви мали на увазі під "не як до храму", Галино?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-11 21:45:43 ]
Я саме так і зрозуміла ідею вірша. І вона мені дуже сподобалась. А не як до храму, зважаючи, що я Овен, це мало означати, що вода для мене друга стихія, доповнююча, може, не з точки зору астрології, котрої не знаю досконало, а з точки зору моїх відчуттів. А море то завжди як друг, щирий, привітний, і з ним я й веду себе як з другом, весело і розбишакувато. А думки мої і так чисті, і не тільки перед морем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-01-19 22:01:21 ]
Кстати, Чо (да ты и сама знаешь) - Кара-Даг - "чёрная гора" - эта чернота благородная и бездонная - это тебе не "чёрные мысли"... :о)
Замечательные твои строчки позвали ностальгически в Коктебель... Знаешь, съезжу! Зимний восточный Крым странный, неприкаянный, жалкий - и трогательный... Съезжу! Точно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-19 22:06:45 ]
Знаю, да :)
А съезди! Погладь от меня кипарисы :)