ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Как дети
Образ твору В море радостно надо входить, как дети,
как будто в храм, разув перед водою мысли,
чтобы чёрными его глубину не метить,
забыв обиды и вкус имён врагов кислый,

чётки слов принося на алтарь покоя,
бросать монетку или придумывать сагу
о том, как море расслабленною рукою
щекочет пятки древнему Кара-Дагу.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-31 22:51:03
Переглядів сторінки твору 10482
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.865 / 5.5  (4.937 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 4.850 / 5.5  (4.910 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 01:17:17 ]
і зібрала Чорнява Жінка сонячномісячний медовий онікс в жменьку, і засипала в піщаний годинник, і час раптом зупинився.
і усьо.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-02 23:56:53 ]
... кинеш монетку –
під хвіст медузі
уся відпустка
...лоскочеш нерви –
пусті кишені
одні молюски


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-02 23:57:56 ]
:)))
Нехай морська сіль, захована під подушку, дарує свіжість почуттів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 01:25:57 ]
Нєа, цього разу яловець :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 01:24:45 ]
от чого не було, славтєгосподи, так медуз, брр-р-р :)

кишені вільні
від грошеняток,
а ми щасливі,
тому що море,
тому що сонце,
тому що милі
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 21:52:41 ]
людно, як на базарі,
гамірно, наче в пеклі,
мушлю приклАдеш до вуха –
схлипує хвилями тиша...
чуєш?
ану послухай!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 22:34:57 ]
тиша сповнена морем
море сповнено Духом
не стане самотність горем
разом скажІмо: Ом-м-м-м-м :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-03 01:07:49 ]
О море писать сложно - так много всего хочется передать в словах, а их иногда не хватает- нужно ощущать его кожей, дыханием, проникнуться его настроением, ведь оно такое разное - зимой страшно-суровое, весной - в предвестии тепла горько-нежное, летом - веселое, но в августе ему начинают надоедать эти все люди...
Ой, я разошлась. Просто я живу почти на берегу, да еще и Скорпион, поэтому, надеюсь, простительно:)
Впечатление от стиха неоднозначное - что-то в нем затронуло мою морскую душу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 01:29:10 ]
Знали бы Вы, Нати, какое у меня неоднозначное от него впечатление :))
А на месте моря я бы устала от людей еще в мае. Посмотрите на фотку - это самолично запечатленный Карадаг. И это серебристо-голубое безмятежье воды... Покой. Просто захотелось запомнить это ощущение.
Заплывайте, всегда рада :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-03 13:33:09 ]
Сдобалось. Величне море...Мовчати і слухати його
мову.
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-03 13:37:11 ]
Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 18:34:11 ]
Дякую, Зоряна. Море мені теж сподобалось :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-03 21:44:17 ]
Фотография замечательная - так и повеяло солено-горьковатой влагой... Спасибо за приглашение - запплывать буду почаще, тем более настроение в вашей гавани очень положительное:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-09 22:11:54 ]
Мислено побувала на морі і пороззувалася за кожне входження. Бо влітала або як навіжена, з купою бризок, хоча теж по-дитячому, або тихенько, щоб сонечко не образилося, що зраджую. Але точно не як до храму. Може, тому що я Овен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-09 22:40:59 ]
Тут про те, щоб входити в море з чистими думками, як мусульмани входять до своїх храмів, знявши взуття, щоб не осквернити.
А що Ви мали на увазі під "не як до храму", Галино?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-11 21:45:43 ]
Я саме так і зрозуміла ідею вірша. І вона мені дуже сподобалась. А не як до храму, зважаючи, що я Овен, це мало означати, що вода для мене друга стихія, доповнююча, може, не з точки зору астрології, котрої не знаю досконало, а з точки зору моїх відчуттів. А море то завжди як друг, щирий, привітний, і з ним я й веду себе як з другом, весело і розбишакувато. А думки мої і так чисті, і не тільки перед морем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-01-19 22:01:21 ]
Кстати, Чо (да ты и сама знаешь) - Кара-Даг - "чёрная гора" - эта чернота благородная и бездонная - это тебе не "чёрные мысли"... :о)
Замечательные твои строчки позвали ностальгически в Коктебель... Знаешь, съезжу! Зимний восточный Крым странный, неприкаянный, жалкий - и трогательный... Съезжу! Точно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-19 22:06:45 ]
Знаю, да :)
А съезди! Погладь от меня кипарисы :)