ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тамара Ганенко
2025.08.10 07:36
Десь твоє серце далеко
Неприкаяне
Піврозчахнуте
Дике
Горде
Домашнє
Умиротворене

Борис Костиря
2025.08.09 21:54
Тихо спадає листя,
як повільна кінохроніка.
Листя - це роки
нашого життя,
вони так само
безслідно зникають у землі.
Невдовзі ліс стане
оголений і зовсім самотній,

Ярослав Чорногуз
2025.08.09 21:11
Неначе у карцері дрібен --
Запхали тебе у тюрму.
Нікому вже ти не потрібен
У світі жахливім цьому.

Старіючий, сивий і хворий --
Чи здох, чи живий -- все одно.
Дурні, безпідставні докори

С М
2025.08.09 13:45
Говорилось
за простори між нас усіх
І людей, що
невидимі нам із-за стін
ілюзійних
Правди не почути
далі пізно геть
нема їх уже

Іван Потьомкін
2025.08.09 13:25
Чорнявий кіт із карими очима споглядає з височини книжкового розвалу на тих, хто мало не щодня приходить і переглядає те, що прибуло. Здається, що кіт знає всі мови, крім гебрайської та китайської, яких немає серед написаних стосів книжок. Тих, за якими

Юрій Гундарєв
2025.08.09 11:52
…Шукати щось нове? Стаж і кваліфікація в Северина були, проте йому хронічно не таланило. Всі однокурсники знайшли теплі місця й тихо пожинали купюри. І не те щоб вони збивали зорі з неба - просто ситих кутків на всіх не вистачає. Свого часу він засиджував

Олена Побийголод
2025.08.09 10:52
Із Бориса Заходера

Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!

І ось наша доблесна Рижка

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині

Не загримить, не зойкне поза хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 у плавнях...
…у плавнях – прохолода і туман,
вода – як роси... Рисочки аїру
стоять несхитно по коліна в тиші,
а крапки понад рисочками – бабки
висять у небі... Сотні літер «і»
у прописах білявої школярки –
під лівий берег ці очерети...

…а ти ласкавовітряно пусти
по водах темних човника з паперу,
ачей приб'ється бережечка, де
старенький качур рясочку пряде
і виглядає качечку додому…

...та рвучко вітер-диригент змахне
тростинкою прозорою – і хори
жабів затягнуть риголетто Верді
про серденько зрадливе у красуні...




Найвища оцінка Віктор Кучерук 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Чорногуз 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-26 21:50:45
Переглядів сторінки твору 13484
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.304 / 5.75  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 4.835 / 5.25  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-27 03:35:14 ]
От і мені надзвичайно сподобалося все, окрім тандему жаби - Ріголетто. Але чогось з поваги і схиляння перед талантом пані Ганни не наважувалася писати. Хоча мені голоси жаб не завжди паскудні, іноді на подвір"ї чую їх з недалечкого озерця, то навіть тішуся, що ще не всі тварини зникають від нашої екології, але не хотілося б, щоб вони кумкали про серце красуні. Пані Ганно, прошу, сприйміть, як скромне побажання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 07:03:16 ]
Природа і людина, одвічна краса природи і людського розуму викликають захоплення у мене після прочитаного.
Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-27 08:53:20 ]
І мені в останній строфі пригадалися жаби з мульфільма "Дюймовочка", але я подумала, що це такий авторський хід.

Яка, виявляється, тяга до слова і музики у "мешканців Плавнів"! Там не все так запущено, як гадалося. Гарна, прозора замальовка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-27 11:01:25 ]
Аню, не зважай. стьобове риголетто у виконанні жабок - на своєму місці іце - одна зі знахідок тексту.
розтлумачу своє бачення для "тих, хто в танку":
автор мав на увазі, що іноді від закоханності хочеться співати навіть глухому і німому, не те що жабкам)
а позиція Ярослава мені нагадує совєцкі часи, коли для малювання чи ліпки Лєніна потрібен був спеціальний дозвіл)
ІМХО)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-27 16:16:23 ]
Опускатись до Вашого рівня, Фігляре, коментувати аби насолити - я не буду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-05-27 12:05:56 ]
Обожнюю кумкання жаб. Тоді відчуваєш чистоту плеса й живучість природи, адже жаби найпримхливіші чистюлі :)
Чудовий опис, Ганнусю, я би стеблинкою там керувала, а не хворостинкою :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-05-27 12:10:34 ]
Хто кращий - жаба чи соловей? Не нам вирішувати, Бог створив усіх рівними


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-27 16:28:53 ]
Безумовно рівними, але кожне має притаманну їй функцію - соловей чи співочий дрозд співають, а жаби кумкають, швидше розмовляють, пащекують, перемивають комусь кісточки. Ви ж музикант, Оксано! Солов"ї,якби змагалися б з жабами у пащекуванні, справді б програли. Ось у цьому і є ота рівність, про яку Ви мовите.
Але якщо ми хочемо все перевернути з ніг на голову - тоді все правильно. Жаби співають арії, а солов"ї - пащекують. Улюблена гра диявола - гра в навпаки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-05-27 23:58:22 ]
Окрім музичної освіти маю ще і біологічну. Тому мені дивно чути, що жаби комусь перемивають кістки чи пащекують. Не переносьте на них людські вади, Яре... Читайте поезію і насолоджуйтеся нею, ви ж -автор, знаєте, що вірш - не енциклопедія, це тремкий нотний стан серця...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 00:13:01 ]
Я і насолоджуюсь. Все, крім місця з жабами, мені подобається, Оксано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-27 12:49:48 ]
Риска, це коли горизонтально. Може варт подумати ще, Аню? А ось із жабами файно вийшло.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-05-27 23:59:01 ]
риска - це коли прямо :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 17:03:27 ]
дайош жабкових арій багато і різних! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-27 23:26:08 ]
Аню! Класний вірш, класні жаби та їх арії! Ура весні й коханню! "кум-кум-кум" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-30 22:31:17 ]
Цілком підтримую, вірш чудовенький!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-28 00:49:29 ]
У кого з почуттям гумору все гаразд, ті не образяться.

Весняних днів минає дивний час,
і я, мов кіт, що відгуляв – і спати.
Чудово, що болото біля хати,
там прохолода, там спасіння нас.

Вже перші міні замінили на бікіні,
та я не в стані споглядати ноги.
бо в хаті двадцять, сорок – в напівтіні.
Йду до води від рідного порогу.

А в баби ПМС, їй бздури в голові,
то качка в яблуках, то знову віп-забава,
Казали тато, що брюнетки краще дві,
ніж та фарбована. Ой дорога ти, славо.

Здуріла геть, сто доларів білети,
ще сто на туфлі, двісті на костюм,
а манікюр, вино, а віп-кльозети,
три штуки на кольє й новий парфюм.

Навіщо трати ті, пуста ти голова.
Що, по дорозі ще на оперету?
Ну й що, що там танцює хтось й співа?
Он жаби вже тренують Риголетто.

Який ще тенор? Вуйко Паваротті?
Той, що з Італії на заробітки їде?
У мене опера приватна на болоті,
таке там кумкають, якраз у них флюїди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-29 13:57:32 ]
тече річка невеличка,
в річці кумкає марічка.
ну а жабка на підмостках
он співає флору тоску!

і костюмчик по фігурі,
і лелека на бандурі,
і котисько на ударних,
всі скандують: гарно! гарно!

у партері, на балконах,
жабки, чайки і пітони,
мишки, коники і свині
шаленіють від пуччіні!

ай-ай-ай, яка халепа,
от почув би це джузеппе,
все життя, іще з малого
їв би жаб, і більш нічого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2011-06-01 12:29:42 ]
Айой, яка дискусія розгорілася з невеличкого експромтика.... Дуже цікаво було прочитати! Стільки думок несподіваних, стільки емоцій... Дякую всім! Люди, я вас люблю!