ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,

Юрій Лазірко
2025.08.22 20:35
іде війна, о Господи, іде війна
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця

приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі

С М
2025.08.22 19:17
”мав би бути вихід ізвідсіль“
каже блазень крадію
”надто метушливо
ради-от не дають
п’ють ділки моє вино
рвуть плуги мій ґрунт
а ще зневажено давно
словес яку-небудь суть“

Світлана Майя Залізняк
2025.08.22 18:24
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Лев`ячі алго

Світлана Пирогова
2025.08.22 13:26
В долонях літо гріє і пече,
лиш прохолода в глибині печер.
І що не день - нова сюїта,
у кожного своя орбіта.
Чи налаштується ума підхід,
Бо не сліпий він і не чорний кріт.

Прильоти нечисті щоночі:

Іван Потьомкін
2025.08.22 09:51
Упав тихо лист до ніг.
Щось сказать хотів – не зміг.
Може, як улітку йшлося?
Може, що надходить осінь?
Я поклав лист на долоню:
«Е, та він же непритомний...
Зачекаю. Лист – мій гість.
Як оклига – оповість».

Віктор Кучерук
2025.08.22 06:28
Небо поблідло і стало холодним
Чисте повітря відразу навкруг, –
Певно, вже сонце не буде сьогодні
Золотом крити обкошений луг.
Меркнуть покоси без блисків проміння,
Наче без лінзи оправа пенсне, –
Душу бентежить іще безгоміння,
Що звідусіль опови

Ярослав Чорногуз
2025.08.21 23:48
Сюїти сумовиті і веселі,
Симфонії яскраві, мов яса.
І навіть сонцесяйні акварелі
І пензлями, і нотами писав.

Чарують досі і його балади,
І скерцо нас вражають вогняні.
І трелі віртуозні і рулади...

Борис Костиря
2025.08.21 21:58
Талант - це дар чи прокляття?
Грізне падіння метеориту,
постріл сперми,
вибух наднової зірки,
пізнання незнаних пустель,
стрибок у невідомість,
по той бік добра і зла,
по той бік здорового глузду,

Євген Федчук
2025.08.21 19:16
Були у селі три парубки, страшенно ледачі.
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві

Олена Побийголод
2025.08.21 14:46
Із Бориса Заходера

Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.

І скарги йдуть навперебій:

М Менянин
2025.08.21 14:10
З орлами гаранти-країни*
як здобич вже ділять Вкраїну
і навіть прем’єр з Будапешту
бажає отримати решту….

21.08.2025р. UA

* йдеться про Будапештський меморандум по роззброєнню миролюбної України.

Іван Потьомкін
2025.08.21 09:57
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег. От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи

Віктор Кучерук
2025.08.21 06:10
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.

Борис Костиря
2025.08.20 21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі

Артур Сіренко
2025.08.20 18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тарас Письменний
2025.08.20

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Короткая сказка на ночь
Образ твору Нике

Когда дядюшка Гершвин в обнимку с тётушкой Эмми зайдут к тебе на чай: «нам с мятой, не надо премий», он будет сидеть в углу, незаметный, как тень от спицы, но внезапно окажется многотел, многорук, многолиц, и
ты вдруг захочешь приговорить его к высшей мере, он вздохнёт устало: «Ты опять за своё? Не буди зверя», уронит тебе на рёбра свои ангельские ладони, а тебе будет сниться долго, что ты тонешь… тонешь,

что в тебе прорастают водоросли /через руки и ноги босы/, на которых хоть вешайся, хоть плети из них косы, что тобою гуляют рыбы, рачки, черепахи даже, и все говорят тебе что-то, но это уже не важно. он прикоснётся к груди, животу, подержит за локоть крепко, в тебе качнётся трава-мурава: good bye, детка! посидит на сливовой ветке укуренной синей птицей.

так и кончится твой ноябрь,
такой небылицей.

24.11.09

Контекст : I Go To Sleep


Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-24 00:02:45
Переглядів сторінки твору 5163
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.860 / 5.56  (4.937 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 4.862 / 5.58  (4.910 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 00:24:44 ]
Гм, водорості курити не пробував, а, схоже, варто :)
Забористо он як!
"что в тебе прорастают водоросли /через руки и ноги босы/, на которых хоть вешайся, хоть плети из них косы" - заполонило!
На замовляння схоже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 00:29:28 ]
Та Ви на пташку подивіться, Романе! Бачте, яка вона щаслива? Так шо не сумнівайтесь навіть.
На замовляння? Може. Але писалась казочка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 01:06:30 ]
Та пташка розмахом крил показує якого паровоза вона дунула?)Колір очей підходящий для такого розмаху крил )))
гарна казочка вийшла, гарнюща я б навіть сказав. Читається одним подихом (головне, щоб хтось вчасно скомандував "Видихай":))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 01:24:54 ]
ота пташка і скаже вчасно :) бо якщо команди не почути, то фсьо: рибки, черепашки і всяка інша прелєсть :) а так видихнув і "добраніч. малята" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 00:29:37 ]
ніжно дуже дякую

підпис: укурений синєптах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 00:31:33 ]
допис: дуже розчулений...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 00:38:13 ]
головне - не впасти у процесі розчулення з вітки...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 16:02:33 ]
Ля. ля! -
дзьобате створіння
розгойдує гілку
під мирне сопіння
старої вінілки
на звідкись
і кимось
для чогось
для когось?
Ну, словом..
Про що це я?
а, про грамофон!
Ось.
І,значить, виходячи
лагідним звуком
так прозоро і сонно
колишучи вухо,
чудна шепотілка
досягне мети,
нарешті!
А знаєш якої? -
це ти!

:)ой, що це я...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 20:06:55 ]
мі-мі!
то не вінілка
то ми самі
то в нас пропливають
товсті соми
то в нас проростає
морська трава
а синя пташка -
завжди правА.

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 16:42:59 ]
Так і закінчиться твій листопад, рідненька:
пляцок медвяний, і друзів маленька жменька,
більше не треба – бо гілка тонка – і трісне,
місце лиши, аби птасі на неї сісти –
«кар!» чи «пшепрашам» - в контексті – «давай посадку!»
Сяде на сніжну перину, як синя латка –
«От, прилетіла...» - а що це за штем в куточку?
Азбука морзе любові – тире і точка,
Точно сказилася, дівка! Слоза тече...
- Здрастуйте, пане Ернесте...На «ти»? То Че,
як тут? Не зимно? Все гуд, долетіла, ок!
Знов перешкоди..не чую, сніжить...
Сніжок...
Падає тихо - як коси на ситець його постелі...
...ангелом синім злітає пташина під ребра стелі..
...дівчинко-очі-зелені, трава – під спину...
- Що тобі, мила?
Чи серце, чи сливу?
-Сина...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 20:15:57 ]
"давай посадку!" -
кричить Осадко,-
до ваших пташок
приймайте наших!
таких вже чорних,
що навіть синіх,
і не чопОрних
моїх пінгвінів!

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 23:45:38 ]
а потом прийдет кто-то потом.. сдует золотящуюся пыль с книг. мелодично помолчит вспоминая себя и уже не себя. пускай. тихо потянется пальцами к птице. смотрящей из искрящихся мягко сияющих далей. и птица вспорхнет лениво. вздрогнет от радости перемен. смело болтая крыльями наберет высоту. врубит вельвет андеграунд и сощурится с ветром. невесомо несущим куда-то в страну Цинцинатти....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 17:39:08 ]
... и так, весело и смело болтая крыльями, сделает несколько прощальных кругов над таким занудно-правильным и засахаренно-толерантным городком, уронит свою скупую маразматическую слезу на заброшенные поля (для повышения урожая), и под звенящий вельвет андерграунд полетит прямо в пастельное желе начинающегося рассвета...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-25 23:50:21 ]
Скупые слезы роняют для "пущего маразму", а не для повышения урожая. Эх, Чо, - китайская принцесса... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 00:01:50 ]
Ну, привііііт, радість моя! Таке скажеш! Це ж не прості тобі поля з кукурудзою чи буряками. Це - трав"яні поля. Так шо наша синя пташка знає, шо поливати своєю маразматичною слізкою :)