ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.11.02 01:34
Сонце нікуди не поспішає, ні,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.

Годинник цок-цок, та мені все одно,

хома дідим
2026.11.01 23:35
така мандрівка
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами

Ірина Вовк
2026.11.01 22:49
Антологія драматичних містерій Середньовіччя,
Відродження та епохи Бароко)


І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.


«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»

Євген Федчук
2026.11.01 22:06
На вигоні влітку молодь постійно збиралась,
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х

Ігор Шоха
2026.11.01 17:44
Не чуємо, що пізно говорити
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.

Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора

Борис Костиря
2026.11.01 15:33
Цей важливий ковток, ніби чашу цикути,
Я прийму перед стратою, в лати закутий.

І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.

В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.

Юрій Гундарів
2026.11.01 13:03
Чотиривірш - строфа, що складається з чотирьох рядків і зазвичай має закінчену думку, має французьку назву: катрен.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!

Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.

Вячеслав Руденко
2026.11.01 12:30
Журба заклякла горілиць,
Гузьким лежить між блискавиць,
Летить крихке між довгих віт,
По гіллю сходить чорний кіт,
До змерзлих відьом на льоду
Підносить всохлу лободу,
Говорить відьмам: — Ворожба
Перлинам пер знайшла гриба!

Віктор Кучерук
2026.11.01 07:41
Не квітнуть верби, сохнуть лози
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...

С М
2026.10.31 23:30
Книжкові сторінки покинуто біля моря
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь

Є розповідь, один король

хома дідим
2026.10.31 23:04
жовтнева девальвація
завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому

Світлана Пирогова
2026.10.31 19:59
А жовтень прохолодою повіяв,
І стіни кам'яні мовчать, німі.
Ти і сьогодні білий парус-мрія.
Невидно крізь шибки мутні в пітьмі.

Ти тільки будь, - молюся я ночами,
А вдень у круговерті різних справ
Бинтую порожнечі сірі рани,

Ігор Терен
2026.10.31 19:13
Кого немає у хатині скраю,
тих доля випихає за Дунай,
щоб загодя не трафили у рай,
якого на землі ніде немає
(хоча і пекла не буває теж
за межами руїни і пожеж),
та де не буду, серце уміщає
все, що дарує доля на врожай:

Іван Потьомкін
2026.10.31 18:48
Люблю людей, у кого, як-то кажуть, руки золоті,
За що не візьмуться, усе у них гаразд,
Легко й мовби без зусиль надмірних.
Це в побуті. Навдивовижу, і в майстерні духа
Є також наділені даром отаким.
…У знаній в Парижі кав’ярні «Режанс»
Франс

В Горова Леся
2026.10.31 15:15
Вже листопадно нічому і впасти,
І дню короткому хмизиною горіти.
Здимає перепріле листя вітер,
А холоду прошилася срібляста
Тремтяча нитка поміж голі віти
Й упала в біле:

Ніяковіють пізні хризантеми

Борис Костиря
2026.10.31 13:38
Я забутий під снігом далеких часів.
Мене звати ніяк. Я - минулого тінь.
Я полишив життя, мов задавнений гнів,
Ніби голос у гулі земних голосінь.
Я здійнявся у небо і вмить занімів,
Не знайшовши опору благань і спасінь.

Мене викреслив світ з електр
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Короткая сказка на ночь
Образ твору Нике

Когда дядюшка Гершвин в обнимку с тётушкой Эмми зайдут к тебе на чай: «нам с мятой, не надо премий», он будет сидеть в углу, незаметный, как тень от спицы, но внезапно окажется многотел, многорук, многолиц, и
ты вдруг захочешь приговорить его к высшей мере, он вздохнёт устало: «Ты опять за своё? Не буди зверя», уронит тебе на рёбра свои ангельские ладони, а тебе будет сниться долго, что ты тонешь… тонешь,

что в тебе прорастают водоросли /через руки и ноги босы/, на которых хоть вешайся, хоть плети из них косы, что тобою гуляют рыбы, рачки, черепахи даже, и все говорят тебе что-то, но это уже не важно. он прикоснётся к груди, животу, подержит за локоть крепко, в тебе качнётся трава-мурава: good bye, детка! посидит на сливовой ветке укуренной синей птицей.

так и кончится твой ноябрь,
такой небылицей.

24.11.09

Контекст : I Go To Sleep


Найвища оцінка Сонце Місяць 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-24 00:02:45
Переглядів сторінки твору 5753
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.972 / 5.69  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.880 / 5.58  (5.005 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 00:24:44 ]
Гм, водорості курити не пробував, а, схоже, варто :)
Забористо он як!
"что в тебе прорастают водоросли /через руки и ноги босы/, на которых хоть вешайся, хоть плети из них косы" - заполонило!
На замовляння схоже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 00:29:28 ]
Та Ви на пташку подивіться, Романе! Бачте, яка вона щаслива? Так шо не сумнівайтесь навіть.
На замовляння? Може. Але писалась казочка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 01:06:30 ]
Та пташка розмахом крил показує якого паровоза вона дунула?)Колір очей підходящий для такого розмаху крил )))
гарна казочка вийшла, гарнюща я б навіть сказав. Читається одним подихом (головне, щоб хтось вчасно скомандував "Видихай":))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 01:24:54 ]
ота пташка і скаже вчасно :) бо якщо команди не почути, то фсьо: рибки, черепашки і всяка інша прелєсть :) а так видихнув і "добраніч. малята" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 00:29:37 ]
ніжно дуже дякую

підпис: укурений синєптах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 00:31:33 ]
допис: дуже розчулений...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 00:38:13 ]
головне - не впасти у процесі розчулення з вітки...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 16:02:33 ]
Ля. ля! -
дзьобате створіння
розгойдує гілку
під мирне сопіння
старої вінілки
на звідкись
і кимось
для чогось
для когось?
Ну, словом..
Про що це я?
а, про грамофон!
Ось.
І,значить, виходячи
лагідним звуком
так прозоро і сонно
колишучи вухо,
чудна шепотілка
досягне мети,
нарешті!
А знаєш якої? -
це ти!

:)ой, що це я...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 20:06:55 ]
мі-мі!
то не вінілка
то ми самі
то в нас пропливають
товсті соми
то в нас проростає
морська трава
а синя пташка -
завжди правА.

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 16:42:59 ]
Так і закінчиться твій листопад, рідненька:
пляцок медвяний, і друзів маленька жменька,
більше не треба – бо гілка тонка – і трісне,
місце лиши, аби птасі на неї сісти –
«кар!» чи «пшепрашам» - в контексті – «давай посадку!»
Сяде на сніжну перину, як синя латка –
«От, прилетіла...» - а що це за штем в куточку?
Азбука морзе любові – тире і точка,
Точно сказилася, дівка! Слоза тече...
- Здрастуйте, пане Ернесте...На «ти»? То Че,
як тут? Не зимно? Все гуд, долетіла, ок!
Знов перешкоди..не чую, сніжить...
Сніжок...
Падає тихо - як коси на ситець його постелі...
...ангелом синім злітає пташина під ребра стелі..
...дівчинко-очі-зелені, трава – під спину...
- Що тобі, мила?
Чи серце, чи сливу?
-Сина...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 20:15:57 ]
"давай посадку!" -
кричить Осадко,-
до ваших пташок
приймайте наших!
таких вже чорних,
що навіть синіх,
і не чопОрних
моїх пінгвінів!

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 23:45:38 ]
а потом прийдет кто-то потом.. сдует золотящуюся пыль с книг. мелодично помолчит вспоминая себя и уже не себя. пускай. тихо потянется пальцами к птице. смотрящей из искрящихся мягко сияющих далей. и птица вспорхнет лениво. вздрогнет от радости перемен. смело болтая крыльями наберет высоту. врубит вельвет андеграунд и сощурится с ветром. невесомо несущим куда-то в страну Цинцинатти....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 17:39:08 ]
... и так, весело и смело болтая крыльями, сделает несколько прощальных кругов над таким занудно-правильным и засахаренно-толерантным городком, уронит свою скупую маразматическую слезу на заброшенные поля (для повышения урожая), и под звенящий вельвет андерграунд полетит прямо в пастельное желе начинающегося рассвета...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-25 23:50:21 ]
Скупые слезы роняют для "пущего маразму", а не для повышения урожая. Эх, Чо, - китайская принцесса... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 00:01:50 ]
Ну, привііііт, радість моя! Таке скажеш! Це ж не прості тобі поля з кукурудзою чи буряками. Це - трав"яні поля. Так шо наша синя пташка знає, шо поливати своєю маразматичною слізкою :)