ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.16 23:43
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши

Олена Балера
2026.09.16 21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.

Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни

Ольга Садкова
2026.09.16 18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,

Вячеслав Руденко
2026.09.16 17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?

Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,

Ігор Шоха
2026.09.16 16:34
       .           І
Закони – альфа і омеґа
про береги та обереги
людей і нелюдів, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про бардак.
Та не сміємося наразі,

Тетяна Левицька
2026.09.16 14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.

Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —

Світлана Пирогова
2026.09.16 14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі

Борис Костиря
2026.09.16 13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.

Щось повинно відбутися. Маятн

Ольга Олеандра
2026.09.16 08:39
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.

Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на

Віктор Кучерук
2026.09.16 06:58
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

С М
2026.09.15 23:17
шуз у тебе оксамитний
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей

хома дідим
2026.09.15 22:44
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Короткая сказка на ночь
Образ твору Нике

Когда дядюшка Гершвин в обнимку с тётушкой Эмми зайдут к тебе на чай: «нам с мятой, не надо премий», он будет сидеть в углу, незаметный, как тень от спицы, но внезапно окажется многотел, многорук, многолиц, и
ты вдруг захочешь приговорить его к высшей мере, он вздохнёт устало: «Ты опять за своё? Не буди зверя», уронит тебе на рёбра свои ангельские ладони, а тебе будет сниться долго, что ты тонешь… тонешь,

что в тебе прорастают водоросли /через руки и ноги босы/, на которых хоть вешайся, хоть плети из них косы, что тобою гуляют рыбы, рачки, черепахи даже, и все говорят тебе что-то, но это уже не важно. он прикоснётся к груди, животу, подержит за локоть крепко, в тебе качнётся трава-мурава: good bye, детка! посидит на сливовой ветке укуренной синей птицей.

так и кончится твой ноябрь,
такой небылицей.

24.11.09

Контекст : I Go To Sleep


Найвища оцінка Сонце Місяць 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-24 00:02:45
Переглядів сторінки твору 5670
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.972 / 5.69  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.880 / 5.58  (5.005 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 00:24:44 ]
Гм, водорості курити не пробував, а, схоже, варто :)
Забористо он як!
"что в тебе прорастают водоросли /через руки и ноги босы/, на которых хоть вешайся, хоть плети из них косы" - заполонило!
На замовляння схоже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 00:29:28 ]
Та Ви на пташку подивіться, Романе! Бачте, яка вона щаслива? Так шо не сумнівайтесь навіть.
На замовляння? Може. Але писалась казочка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 01:06:30 ]
Та пташка розмахом крил показує якого паровоза вона дунула?)Колір очей підходящий для такого розмаху крил )))
гарна казочка вийшла, гарнюща я б навіть сказав. Читається одним подихом (головне, щоб хтось вчасно скомандував "Видихай":))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 01:24:54 ]
ота пташка і скаже вчасно :) бо якщо команди не почути, то фсьо: рибки, черепашки і всяка інша прелєсть :) а так видихнув і "добраніч. малята" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 00:29:37 ]
ніжно дуже дякую

підпис: укурений синєптах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 00:31:33 ]
допис: дуже розчулений...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 00:38:13 ]
головне - не впасти у процесі розчулення з вітки...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 16:02:33 ]
Ля. ля! -
дзьобате створіння
розгойдує гілку
під мирне сопіння
старої вінілки
на звідкись
і кимось
для чогось
для когось?
Ну, словом..
Про що це я?
а, про грамофон!
Ось.
І,значить, виходячи
лагідним звуком
так прозоро і сонно
колишучи вухо,
чудна шепотілка
досягне мети,
нарешті!
А знаєш якої? -
це ти!

:)ой, що це я...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 20:06:55 ]
мі-мі!
то не вінілка
то ми самі
то в нас пропливають
товсті соми
то в нас проростає
морська трава
а синя пташка -
завжди правА.

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 16:42:59 ]
Так і закінчиться твій листопад, рідненька:
пляцок медвяний, і друзів маленька жменька,
більше не треба – бо гілка тонка – і трісне,
місце лиши, аби птасі на неї сісти –
«кар!» чи «пшепрашам» - в контексті – «давай посадку!»
Сяде на сніжну перину, як синя латка –
«От, прилетіла...» - а що це за штем в куточку?
Азбука морзе любові – тире і точка,
Точно сказилася, дівка! Слоза тече...
- Здрастуйте, пане Ернесте...На «ти»? То Че,
як тут? Не зимно? Все гуд, долетіла, ок!
Знов перешкоди..не чую, сніжить...
Сніжок...
Падає тихо - як коси на ситець його постелі...
...ангелом синім злітає пташина під ребра стелі..
...дівчинко-очі-зелені, трава – під спину...
- Що тобі, мила?
Чи серце, чи сливу?
-Сина...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 20:15:57 ]
"давай посадку!" -
кричить Осадко,-
до ваших пташок
приймайте наших!
таких вже чорних,
що навіть синіх,
і не чопОрних
моїх пінгвінів!

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 23:45:38 ]
а потом прийдет кто-то потом.. сдует золотящуюся пыль с книг. мелодично помолчит вспоминая себя и уже не себя. пускай. тихо потянется пальцами к птице. смотрящей из искрящихся мягко сияющих далей. и птица вспорхнет лениво. вздрогнет от радости перемен. смело болтая крыльями наберет высоту. врубит вельвет андеграунд и сощурится с ветром. невесомо несущим куда-то в страну Цинцинатти....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 17:39:08 ]
... и так, весело и смело болтая крыльями, сделает несколько прощальных кругов над таким занудно-правильным и засахаренно-толерантным городком, уронит свою скупую маразматическую слезу на заброшенные поля (для повышения урожая), и под звенящий вельвет андерграунд полетит прямо в пастельное желе начинающегося рассвета...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-25 23:50:21 ]
Скупые слезы роняют для "пущего маразму", а не для повышения урожая. Эх, Чо, - китайская принцесса... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 00:01:50 ]
Ну, привііііт, радість моя! Таке скажеш! Це ж не прості тобі поля з кукурудзою чи буряками. Це - трав"яні поля. Так шо наша синя пташка знає, шо поливати своєю маразматичною слізкою :)