ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.03.20 19:41
Михайло Голодний (1903-1949)

В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.

Іван Потьомкін
2026.03.20 18:36
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Юрко Бужанин
2026.03.20 16:16
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?

Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг

Сергій Губерначук
2026.03.20 15:21
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.

Борис Костиря
2026.03.20 11:47
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.

Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись

Юхим Семеняко
2026.03.20 10:16
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом

Охмуд Песецький
2026.03.20 08:23
Кохаю і люблю, моя кохано,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.

Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,

Віктор Кучерук
2026.03.20 07:55
Цілу зиму нею снили,
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ

С М
2026.03.20 05:44
Я гадаю
Буде це
Легковажно, гаразд
Я гадаю
Буде це
Легковажно, окей

Твою машкару

Ігор Шоха
2026.03.19 23:14
Не можна існувати без
поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена

Охмуд Песецький
2026.03.19 18:47
Імла незгод і світлий смуток –
Це те, що визріло між нами.
Розрив - одна з тих оборудок,
Де розраховуються снами.

Вони однаково самотні,
Як ми в теперішньому стані.
А що було напередодні,

Борис Костиря
2026.03.19 18:14
Я заплутався в сітях дрімучих,
У тужавості лютих погроз,
У болотах сум'ять і могутніх
Несходимих степах у мороз.

Я заплутався в сумнівах, болях,
У стражданнях важких голосінь,
У складних і завихрених долях,

Євген Федчук
2026.03.19 16:57
Сиджу, бувало та дивлюсь новини,
Цікавлюся: що ж там у москалів?
Хто там керує? Хто в них на чолі?
Й дивуюся – там купа з України
У кріслах, навіть у Кремлі сидять.
І, поки кров‘ю наш народ спливає,
Вони себе чудово почувають
І «чесними» очима в с

Тетяна Левицька
2026.03.19 16:26
Біль тисне на скроні — розквітнув зірчастий,
дурманом закопчений болиголов?
Як важко на смертному ложі плекати
без віри й надії нещасну любов.

Ген, за бур'янами відради колишні —
ніхто не підніме минуле на глум?
А де ж заховатися, Боже Всевишній,

Борис Костиря
2026.03.19 11:07
Шок від того, що літо минає,
Переллється у трепет ріки,
Розіллється луною у гаю
І полине в поля навіки.

Так багато ми влітку не встигли.
Час минув у сипучий пісок.
Ми торкнемось небесної титли

Віктор Кучерук
2026.03.19 05:55
Ясне сонечко пригріло
І тепліше стала вись, -
І сніги сліпучо-білі
Вмить водою узялись.
І відразу розбудили
Землю лоскотом струмки,
Що побігли з крутосхилів
У провалля та ярки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Короткая сказка на ночь
Образ твору Нике

Когда дядюшка Гершвин в обнимку с тётушкой Эмми зайдут к тебе на чай: «нам с мятой, не надо премий», он будет сидеть в углу, незаметный, как тень от спицы, но внезапно окажется многотел, многорук, многолиц, и
ты вдруг захочешь приговорить его к высшей мере, он вздохнёт устало: «Ты опять за своё? Не буди зверя», уронит тебе на рёбра свои ангельские ладони, а тебе будет сниться долго, что ты тонешь… тонешь,

что в тебе прорастают водоросли /через руки и ноги босы/, на которых хоть вешайся, хоть плети из них косы, что тобою гуляют рыбы, рачки, черепахи даже, и все говорят тебе что-то, но это уже не важно. он прикоснётся к груди, животу, подержит за локоть крепко, в тебе качнётся трава-мурава: good bye, детка! посидит на сливовой ветке укуренной синей птицей.

так и кончится твой ноябрь,
такой небылицей.

24.11.09

Контекст : I Go To Sleep


Найвища оцінка Сонце Місяць 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-24 00:02:45
Переглядів сторінки твору 5373
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.972 / 5.69  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.880 / 5.58  (5.005 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 00:24:44 ]
Гм, водорості курити не пробував, а, схоже, варто :)
Забористо он як!
"что в тебе прорастают водоросли /через руки и ноги босы/, на которых хоть вешайся, хоть плети из них косы" - заполонило!
На замовляння схоже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 00:29:28 ]
Та Ви на пташку подивіться, Романе! Бачте, яка вона щаслива? Так шо не сумнівайтесь навіть.
На замовляння? Може. Але писалась казочка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 01:06:30 ]
Та пташка розмахом крил показує якого паровоза вона дунула?)Колір очей підходящий для такого розмаху крил )))
гарна казочка вийшла, гарнюща я б навіть сказав. Читається одним подихом (головне, щоб хтось вчасно скомандував "Видихай":))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 01:24:54 ]
ота пташка і скаже вчасно :) бо якщо команди не почути, то фсьо: рибки, черепашки і всяка інша прелєсть :) а так видихнув і "добраніч. малята" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 00:29:37 ]
ніжно дуже дякую

підпис: укурений синєптах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 00:31:33 ]
допис: дуже розчулений...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 00:38:13 ]
головне - не впасти у процесі розчулення з вітки...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 16:02:33 ]
Ля. ля! -
дзьобате створіння
розгойдує гілку
під мирне сопіння
старої вінілки
на звідкись
і кимось
для чогось
для когось?
Ну, словом..
Про що це я?
а, про грамофон!
Ось.
І,значить, виходячи
лагідним звуком
так прозоро і сонно
колишучи вухо,
чудна шепотілка
досягне мети,
нарешті!
А знаєш якої? -
це ти!

:)ой, що це я...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 20:06:55 ]
мі-мі!
то не вінілка
то ми самі
то в нас пропливають
товсті соми
то в нас проростає
морська трава
а синя пташка -
завжди правА.

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 16:42:59 ]
Так і закінчиться твій листопад, рідненька:
пляцок медвяний, і друзів маленька жменька,
більше не треба – бо гілка тонка – і трісне,
місце лиши, аби птасі на неї сісти –
«кар!» чи «пшепрашам» - в контексті – «давай посадку!»
Сяде на сніжну перину, як синя латка –
«От, прилетіла...» - а що це за штем в куточку?
Азбука морзе любові – тире і точка,
Точно сказилася, дівка! Слоза тече...
- Здрастуйте, пане Ернесте...На «ти»? То Че,
як тут? Не зимно? Все гуд, долетіла, ок!
Знов перешкоди..не чую, сніжить...
Сніжок...
Падає тихо - як коси на ситець його постелі...
...ангелом синім злітає пташина під ребра стелі..
...дівчинко-очі-зелені, трава – під спину...
- Що тобі, мила?
Чи серце, чи сливу?
-Сина...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 20:15:57 ]
"давай посадку!" -
кричить Осадко,-
до ваших пташок
приймайте наших!
таких вже чорних,
що навіть синіх,
і не чопОрних
моїх пінгвінів!

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 23:45:38 ]
а потом прийдет кто-то потом.. сдует золотящуюся пыль с книг. мелодично помолчит вспоминая себя и уже не себя. пускай. тихо потянется пальцами к птице. смотрящей из искрящихся мягко сияющих далей. и птица вспорхнет лениво. вздрогнет от радости перемен. смело болтая крыльями наберет высоту. врубит вельвет андеграунд и сощурится с ветром. невесомо несущим куда-то в страну Цинцинатти....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 17:39:08 ]
... и так, весело и смело болтая крыльями, сделает несколько прощальных кругов над таким занудно-правильным и засахаренно-толерантным городком, уронит свою скупую маразматическую слезу на заброшенные поля (для повышения урожая), и под звенящий вельвет андерграунд полетит прямо в пастельное желе начинающегося рассвета...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-25 23:50:21 ]
Скупые слезы роняют для "пущего маразму", а не для повышения урожая. Эх, Чо, - китайская принцесса... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-26 00:01:50 ]
Ну, привііііт, радість моя! Таке скажеш! Це ж не прості тобі поля з кукурудзою чи буряками. Це - трав"яні поля. Так шо наша синя пташка знає, шо поливати своєю маразматичною слізкою :)