ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.04.15 21:23
Величезні ангари і сховища
зберігають мовчання.
Нескінченні простори...
Підприємства-гіганти в місті
припадають пилом віків.
На них лише крякають
ворони, передвіщаючи
майбутні потрясіння.

Ірина Білінська
2025.04.15 18:54
І ти мені явилася у сні,
журлива музо, зірвана з орбіти…
Кому довічні дала ти обіти,
що цвіт убрався у студений сніг?
Кому віддала крила золоті,
сама упавши у німу безодню? —
Колодязі глибокі і безводні,
а ночі — невиразні і густі.

Іван Потьомкін
2025.04.15 14:58
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від н

Володимир Бойко
2025.04.15 14:09
«Миротворці» - трамп із маском
Терендять російську казку.
Схаменіться, ви ж не діти –
Скільки можна терендіти!

Козак Дума
2025.04.15 13:57
Я камінь філософський не шукав,
а намагався сенс буття збагнути.
Відвідав не один життя анклав
і рвав не раз одвічні долі пута.

Ішов угору в бурю і туман,
спускався долу у палюче сонце.
Блукав поміж химерій і оман,

Юрій Гундарєв
2025.04.15 09:26
квітня у засвіти відійшов один із корифеїв латиноамериканського магічного реалізму.
Всесвітньо відомий перуанський письменник завжди щиро підтримував Україну. У листопаді 2014 року він побував у Києві та Дніпрі. Так, під час зустрічі зі студентами Київсь

Тетяна Левицька
2025.04.15 07:33
Остання крапля впала зі щоки
і відлягло, мов відпустила в літо
того, ким сповивала всі думки,
рапсодії присвячувала світлі.

Нам потай заздрив осяйний дивак,
що не пізнав шаленої любові.
Та спурхнув птах у небо, як літак,

Віктор Кучерук
2025.04.15 06:06
Коли чужий ступає до порога,
Чи зупиняється в чеканні край воріт, –
Оповіщає гавканням тривогу
Управний охоронець наш – Джигіт.
Нема в гостей ніякої надії
Зайти у двір, бо пес і круть, і верть, –
Як хижий звір, собака шаленіє,
Зі зла аж наїжачуєт

Борис Костиря
2025.04.14 21:29
Де знаходиться
справжня сутність людини?
На яких хвилях?
На якій глибині?
Ми ковзаємо поверхнею,
не торкаючись
глибинної магми.
Чи не злякаємося ми,

Віктор Кучерук
2025.04.14 15:26
Оглядає вулиці
Безгомінна ніч, –
До парканів тулиться
Вздовж пустих узбіч.
Стала на обочині,
Вибившись із сил, –
Чи іти не хочеться
Далі їй звідсіль?

Козак Дума
2025.04.14 14:39
Не говоріть мені про бога,
не заїкайтеся про честь!
Вони втонули од знемоги
у цьому безмірі безчесть.

І не кажіть мені про гідність,
а за сумління – нічичирк!
Гнітить духовна світу бідність

Іван Потьомкін
2025.04.14 13:28
Щойно Мойсей з’явивсь на небі ,
Як янголи навперебій просити зачали
Всевишнього - не віддавать Тору людині:
«Як можеш Ти позбутися того,
Що виношував задовго до створіння світу?»
«Чи гідний цей чоловік такої честі?»
Незрушно дививсь Господь на

Юрій Гундарєв
2025.04.14 09:28
квітня під час виконання бойового завдання на літаку F-16 загинув український льотчик Павло Іванов.
Герою України було лише 26 років…

Літак F-шістнадцять.
Пілот - двадцять шість.
Замовкла рація.
Зупинилась мить…

Тетяна Левицька
2025.04.13 23:33
Моїх поезій чуйний режисер,
вишневих сакур садівник жаданий.
Я завагітніла від тебе і тепер
ношу під серцем сонце полум'яне.

Дві лінії на смужечці надій —
тест позитивний... гормональні зміни...
Перлини щастя на веселці вій,

Борис Костиря
2025.04.13 21:53
Минуле повернутися не може
Як цілісність, як цілий континент,
Та все-таки воно усіх тривожить,
Як вічність, переплавлена в момент.

Минуле повертається в частинах
Чи в образах, гештальтах і листах.
Минуле проповзе крізь павутину

Євген Федчук
2025.04.13 13:55
Спеленатий арканами він їхав на коні
Між двох монголів, що кінці тримали
І холодно на нього позирали.
А в нього думи в голові сумні.
Бо ж розумів, що смерть його чека.
Тохта слова на вітер не кидає.
Та ніякого розпачу немає,
Хай смерть йому і буде
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 без птахів_без листя_без трави
Образ твору Торкаєшся мого обличчя, наче люстра у порожній залі –
Проводиш пальцями по гострих вигинах вилиць –
Ніби не віриш, чи боїшся повірити…
Тонка оболонка, півпрозора плівочка моєї шкіри зимна,
ніби я - запакована свіжозаморожена курка із супермаркету.
З тією хіба різницею, що синюшні ниточки вен на скронях пульсують:
Тук-тук-тук, - і потім цок-цок-цок, як старий, дідів іще годинник.
-Зозулько-зозулько, скільки років іще чекати?
Чи ти це питаєш у мене,
чи я – у пташечки із дзиґарика?
...Я завжди страшенно мерзну в цю пору перших снігів –
Час Кінця, одвічної порожнечі, загубленого зеленого шалика, задубілих пальців
Шибеницького (від слова «шибениця») завіконного пейзажу, коли весь світ
– без птахів, без листя і без трави –
нагадує один великий сиротинець.
- я, - кажеш ти, - люблю, - і розламуєш велику помаранчу,
що невідь-звідки узяв серед ночі – тебе, - і годуєш мене з руки, як довірливе маленьке звірятко…
…цівочка соку - солодка дезертирка - тікає униз по шиї і ховається у видолинку грудей,
але ти перехоплюєш її ніжними – пильними – вустами…
а потім усе сплутується, і межі стираються, і слова, і обриси,
і сон заплітається за сон, як густа дівоцька коса.
…і ми уже не бачимо, як на світанку
великою циганською голкою церує розлізле небо
вершник Часу Кінця –
віршник Часу Початку -
ангел у ватно-марлевій пов'язці.




Найвища оцінка Вітер Ночі 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тарас Кремінь 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-05 09:36:15
Переглядів сторінки твору 4818
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.151 / 5.38  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.023 / 5.25  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-05 09:45:10 ]
"ангел у ватно-марлевій пов'язці."- знівичив усі відчуття... І я починаю читати спочатку...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 13:20:44 ]
)))приємного другого прочитання у контексті ватно-марлевої пов"язки)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 11:16:27 ]
Звуконаслідування "Тук-тук" ближче до ударів серця, тим паче, до старого годинника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 11:17:52 ]
"Час Кінця, одвічної порожнечі" звучить, мов тиск у скронях. Точно і влучно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 13:21:28 ]
Дуже дякую, Тарасе! Тепла і затишку у час перших снігів тобі!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-05 11:33:40 ]
Аню, який може бути шибеницький пейзаж коли люди створені один до одного? І ніякого глупства.
А пов'язки і клапани більш надумано...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 13:26:16 ]
Оооо, Саш, ти не дивився на світ із мого вікна.... У мене там такі завіконні пейзажі - гей-гей....Останній поверх останнього будинку останнього мікрорайону міста - а внизу - сіре, мокре, по-рож-нє... обїзна траса. автозаправка. водій, що курить троха одалік, відсунувши свою пов"язку, жовтий пес на цепу, жменька недобудованих котеджів не зовсім нових рускіх, голі дерева, брудна шмата неба на піввікна, ворони, що креслять кола - щодня однакові, і мокрий сніг...
А люди створені одне для одного - це правда. Це таїна любові.
Теплого тобі дня, Саш. І запашного чаю, і ніжності в серці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-10 17:13:47 ]
Привіт, Ганно! Хочу вам сказати, що ваш вірш мене дуже зачепив... По-перше, ви - смілива жінка, бо не кожна зможе порівняти себе з "мокрою куркою", і спробувати пошукати у цьому порівнянні поезію; по-друге, (мені так здається) натурою до цього вірша були ви сама, і оте ваше "по видолинку грудей" прозвучало дуже відверто, еротично і просто красиво, і по-третє, "Вершник Часу Кінця –
віршник Часу Початку - ангел у ватно-марлевій пов'язці" - особисто для мене це, як паля. Дуже близько і глибоко. Справдіж-бо, наші янголи готові заради нас на все. Словом, браво!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-11-11 15:11:42 ]
Щиро вдячна, Вікторе, за відгук, і за розуміння, і за прихильність! За все)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вадим Степанчук (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-28 11:14:54 ]
Ганно, гарний вірш. Гарні метафори. Чіпляють) Підіймають в уяві, постійно підіймають, досить глибокі образи. Я особисто таку поезію вважаю найціннішою серед інших форм поезії - ту, що підіймає потужні емоційні стани.
А от якщо накладаю це все на розмір вірша і риму, часто-густо втрачається якась концентрація. Іноді вдається. Дуже іноді поєднується без втрат.
Другими словами для мене ритмізований вірш написати і наситити його метафорами і підняти певну емоцію в читача - не проблема і в принципі питання уяви, якої хоч відбавляй у нашого-то брата. Ну ще плюс питання відчуття у доборі потрібних слів, сполучень і т.д. А от все оце на римовану форму покласти - це, щоб якісно і влучно в результаті було, - то це вже тяжка праця)
Цікава ваша думка щодо цього.
Пробачайте каламбур пунктуації..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 19:34:01 ]
Дякую за відгук, Вадиме.
Звісно, можна і заримувати, тим паче, за бажання, можна заримувати що завгодно, хоч підручник з вищої математики))) але не завжди хочеться)
хоча римувати я теж умію)))
ДЯКУЮ!