Бог, поки що, мовчить...
Дощем похмурим пахнуло довкола,
тумани в душу сіяли пітьму.
Важка наука в тій життєвій школі,
та іншого не знаємо шляху.
Судилось нам пройти вогонь і воду,
і крим, і рим, і труби мідяні.
"Життя - театр, а люди в нім - актори", -
сказав поет. А істина в вині?
Шукаєм сенс у винах, у лікерах,
щодня новий вигадуємо гріх.
А той дідусь, що там, в небесній сфері,
уже й забув, коли він чув наш сміх.
А ми живем - торгуємо душею,
женемо геть думки про судну мить,
самі собі копаємо траншею...
А Бог все бачить. Бачить - і терпить.
Приспали совість креком, героїном -
бо ж без розваги як на світі жить?
Ми вже не гідні титулу "людина".
А Бог все бачить. Й, поки що, мовчить...
2004 р
Коментарі (8)
Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --