ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

С М
2025.09.28 16:19
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй

Сергій СергійКо
2025.09.28 14:11
Відірвати планують руку.
Пропонують протез натомість
І щоб – розпачу ані звуку,
Зараз вимкнемо вам свідомість.
“Поступитися”- кажуть, – “треба”!
І зі скальпелем всі у чергу.
“Он ще друга, дивись, у тебе”–
І вже сіли на шию зверху.

Світлана Пирогова
2025.09.28 13:41
Осіння тиша барви розливає,
І прохолода обіймає ранки.
А вересень готує склянку чаю,
Міркує, творить з листя витинанки.

Аквамарином ваблять небокраї.
Троянди пишні квітнуть біля ґанку.
Осіння тиша барви розливає,

Віктор Кучерук
2025.09.28 12:23
Цілоденно понад нами,
Всюди сіючи далі, -
Поодинці і клинами
Відлітають журавлі.
Летючи у вічний вирій,
Тужно звуки видають
Про бажання жити в мирі,
Про земну коротку путь...

Леся Горова
2025.09.28 10:57
Ця тиша, що гучніша громовиці,
Чорніша ночі та хмуріша тучі,
Уперто огорнутись норовиться
В холодний сон і в очевидь гнітючу.

Мені б її, як то було раніше,
В обидві жмені, щоб текла елеєм.
А я боюся нинішньої тиші,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ніна Яворська (1985) / Вірші

 Рейс на Марокко
А місяць сьогодні - мов скибка цитрини
у чашці міцного, пахучого мокко.
Відправлю у спам хмарочоси, вітрини,
і чартерним рейсом - на пляжі Марокко.
Забуду пароль до архіву депресій,
змотаю в клубок всі пусті обіцянки...
А ти фанатій від Чигринського й Мессі,
і мацай ту кралю, що п'є тільки "б'янко".
І можеш продати мої діаманти
та пафосне ліжко у стилі бароко...
Я просто звикаю тебе не кохати,
відколи літак приземлився в Марокко.


02. 06. 2010 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-02 18:31:07
Переглядів сторінки твору 4757
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.574 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.462 / 5.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.12.27 19:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-06-02 18:41:41 ]
Я би діаманти залишила: мо у Марокко знадобляться...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-02 18:49:10 ]
у Марокко можна придпати нові коштовності - колоритні східні ринки ніхто не відміняв ;) дякую за відгук, Вікторіє :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-02 18:49:59 ]
ой, придбати )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-06-02 18:55:47 ]
А, то він вам кошти перешле...

Вибачте, Ніно, за жарти!

Вірш гарний, але по суті про нього важко щось сказати, тому й... Це скоріше замальовка, фіксація картинки, чи потоку почуттів (відчуттів), як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-02 19:12:13 ]
а мені подобається писати такі ось "невловимі" вірші... майже ніколи нічого в них не конкретизую, залишаючи читачам простір для фантазії... адже кожен сприймає, відчуває, думає по-різному... щиро дякую Вам за увагу до мого скромного творіння :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-06-02 21:13:24 ]
І що ж у них "невловимого", хіба що те, що імен не названо... а так - уже чисто конкретно, але із значним домішком емоційності-образності.

А увагу до вашого "скромного" творіння виявляю, бо бачу потенціал поетичний, і шкода,якщо ви його так невловимо витратите... Ви здатні до більшого!!!

Але, справді, у кожного свої пороги сприймання, бачення, відчуття, думання... Вибачте, якщо перейшла межу!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-06-02 19:08:11 ]


А де картинка? - Нічне Марокко,
коханка юна, й коханця око,
бо чорне тіло у ловеласа,
тож тільки око у колір мокко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-02 19:14:14 ]
цікаве питання :) знаєте, африканські мужчини - то "не мій формат", мабуть, тому й обійшлося без таких яскравих картинок :) дякую, що прочитали :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-06-02 19:31:52 ]

Приємно, коли і смаки співпадають.
Щасливі мормони! - гормони волають. :)

А так?
Тоді картинка - летить сніжинка,
коханець білий, примерзла слинка,
а ти в Марокко, така смачненька,
чекаєш певно від нього Вчинка? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-02 20:10:45 ]
а таки чекаю ;)

вдячна Вам за такі поетичні коментарі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-06-02 20:19:33 ]
:)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-02 20:22:11 ]
о, цікавенький смайлик О_о


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-02 22:41:34 ]
Шановна Вікторіє!
"із значним домішком емоційності-образності" - Ви так кажете, ніби це погано... хіба вірш не має бути саме таким - яскравим, емоційним, образним? чи в ньому має бути суха констатація факту: жили собі Іван та Маруся, але щось в них не склалося і Маруся гайнула в Марокко - підкоряти гарячих арабських мужчин... тоді це якась замітка до стінгазети, а не вірш...
на рахунок моєї скромності чи, радше, самокритичності: хіба було б краще, якби я тут розпиналася про те, яка я талановита та геніяльна? я реально дивлюсь на свій потенціал, усвідомлюю, що до справжнього МИТЦЯ мені ще рости й рости...
але, як ми вже обидві писали, кожен сприймає все по-своєму...
спасибі за цікаву бесіду.
завжди рада бачити Вас на своїх сторінках :)