ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.09.28 01:28
Тризуб 🔱
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
* 215 *
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Репортажі звідусіль
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
* * *
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Не ті тепер в ажурах просвітки
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
* * *
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.

Ірина Вовк
2026.09.27 06:11
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 9)
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар

С М
2026.09.26 23:53
Шпигун (The Doors)
я шпигун
у борделю цім
знаю що сниш
уві сні своїм
про ті слова
до смаку тобі
і потаємніші страхи

Володимир Бойко
2026.09.26 23:12
Навколонаукові думки
Стратегія без тактики – що теорія без практики. Закономірність законом не міряна. Сердечні стосунки обертаються сердечними травмами. Навіть люди з високим IQ в кінцевому підсумку можуть виявитися нелюдами. Що вже казати про «верхи» московські…

хома дідим
2026.09.26 22:23
* 214 *
а хтось же вимикає ліхтарі
і зачиняє час від часу брами
на самоті
без драми чи дорами
ймовірно без думок
без особливо мрій
яке їм діло далебіг
чи ти поет

Вячеслав Руденко
2026.09.26 20:09
Як зайве слушної пори
Чи був він гарним завдяки
Знанням про Небеса,
Зібравши злидням мідяки,
Як рятівна краса,

Коли за місяцем кружляв,
Мов обраний народ,
У дим, що берегом лежав,

Борис Костиря
2026.09.26 15:57
Розбитий телефон
Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у

Іван Потьомкін
2026.09.26 13:33
СУКОТ
Судилось їм нести перший дощ Святій Землі.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.

Ольга Береза
2026.09.26 12:02
Мурлика — кіт Франка
В кабінеті холоднім, що кликали вдома «Сибіром»,
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.

Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже

Ірина Вовк
2026.09.26 07:51
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 8)
VIIІ. СКИНУТИЙ З ПРЕСТОЛУ У розкішних термах – міських лазнях Помпей – ранок минав у лінивій млості. Багатий патрицій Секст відпочивав у басейні з теплою водою. Два темношкірі раби-чужинці без упину обмахували його пальмовим листям, а третій розтирав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ніна Яворська (1985) / Вірші

 Допоки ти є...
Ти знати не хочеш, чому знов народжую вірші,
чому сохнуть квіти, гаптовані шовком багряним.
А я ладна вмерти, аби лиш ти міг жити вічно
і бути для неї, для іншої, милим, коханим.
Ти ставиш під сумнів логічність незвичних метафор,
укотре глузуєш із прагнення бути собою.
А я б, не вагаючись, йшла за тобою етапом,
ламала би списи у герці із долею злою.
Ти зовсім не мусиш надвоє себе розривати,
і крихточки ніжності сипати в ліжку моєму.
Допоки ти є, я могутніша від Клеопатри.
І байдуже, що не побачу ніколи Едему.


29. 07. 2010 р.




Найвища оцінка Валерій Хмельницький 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Марина Єщенко 5.25 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-08-08 22:03:27
Переглядів сторінки твору 6756
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.116 / 5.38  (4.574 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.462 / 5.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.12.27 19:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-08 23:01:06 ]
Шановна Ніно! Гарна, душевна поезія...
Велика сила жіноче самозречення чи навіть самопожертва! В ім’я кохання. Для коханого.
Але все-таки дуже би хотілося закінчення більш оптимістичного, хоч би краплинку надії для самої Лір.Героїні. Наприклад, в останньому рядку:
"А серце шепоче - дорогу в Едем ми знайдемо..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 23:41:37 ]
О так, пане Іване, тут вся суть вірша в отій самопожертві... Щиро вдячна, що завітали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-08 23:05:27 ]
а як на мене, увесь оптимізм у тому й полягає, що допоки Він є, ліричній героїні байдуже, що вона не побачить едему) Він для неї краще Едему!!! І це чудово...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-08 23:11:17 ]
Шановна Марино, Ви маєте на увазі, що Лір. Героїня
буде насолоджуватись самим фактом перебування Милого
в Едемі з Іншою? Якщо так, то воістину жіноча самозреченість не має меж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 23:40:39 ]
Шановна Мариночко! Щиро Вам вдячна за розуміння і підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-08 23:44:06 ]
але ж ви, пане Іване, пропонуєте далеко не кращий варіант!
інколи краще просто радіти за коханого, ніж попсувати йому життя, якщо він усе-таки любить іншу, та ще й взаємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-09 00:27:13 ]
Марино, ви маєте на увазі не кращий варіант подальшого розвитку сюжету, чи не кращий варіант
запропонованого рядочка? Якщо друге - то цілком можливо, погоджуюсь з Вами (якщо і автор поезії такої ж думки - то беззастережно). Якщо ж перше - то це теж не спонукало Лір. Героїню до якихось дій, що суперечать її почуттям, просто залишало маленький шанс(надію), тобто не спалювало всі мости...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 23:45:40 ]
хтось колись казав: "Якщо любиш - зможеш відпустити"... думаю, дуже правильна фраза...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-08 23:45:54 ]
Шановна Ніно! Підтримую вашу ліричну героїню у її почуваннях, а вас у творчості!:):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-09 07:59:13 ]
Надію на що? У коханого ліричної героїні все добре, він щасливий зі своєю обраницею, і ліричній героїні цього достатньо, і вона щаслива. І на що можна надіятися? Що суперниця загине, що вони розлучаться, і т.д.? Ну це вже буде не те світле кохання, про яке вона мріяла, воно буде брудне. До того ж це надто егоїстично. І щастя нікому не додасть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-08-09 09:59:30 ]
Ти ставиш під сумнів логічність незвичних метафор,
укотре глузуєш із прагнення бути собою - !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 12:20:20 ]
рада, що хоч два рядочки зачепили :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-09 10:46:43 ]
Дорога Марино! Надія, як відомо, вмирає останньою... В почутті любові люди, буває, тримаються і за соломинку (надії). З іншого боку,якщо кохання велике, таке, що вартує ТАКОЇ самопожертви, то за нього варто, навіть треба боротися. Хоча Ваші почуття мені близькі і зрозумілі, в Вашому віці ця життєва ситуація (в якій опинилися Лір. Герої) має сприйматися так і тільки так! Радий за Вас. Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 22:48:38 ]
а якщо та соломинка не рятівна, а вбивча?
те, що зроблено з егоїстичних міркувань, потім усе одно вернеться і вдарить тебе каменем в потилицю...

краще любити вільно)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-09 13:02:34 ]
А мені цей рядок сподобався найбільше:

чому сохнуть квіти, гаптовані шовком багряним.(С)

Насправді дуже гарний вірш, Ніно! І твої почуття мені дуже зрозумілі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 13:19:33 ]
ох, ті почуття... всі їх розуміють, але ніхто не може підказати, як би їх позбутися :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-09 13:26:02 ]
Все проходить...(напис зовнішній стороні перстня царя Соломона)
І це пройде... (напис на внутрішній стороні перстня царя Соломона)
;)