Поезія - Ніна Яворська - Не будеш мені знову снитися

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2024.11.21 23:09

Сторінки засипані осіннім листям

Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз

2024.11.21 22:17

Фантасмагорій дивовижа

Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха

2024.11.21 20:17

Сонетні строфи

Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук

2024.11.21 19:59

Заклятий льох

Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач

2024.11.21 18:25

Графоманія

І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський

2024.11.21 18:18

Цінуйте слово!

Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін

2024.11.21 17:53

Шлях до Мурашки

Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк

2024.11.21 13:44

Присмак гіркоти

Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб

2024.11.21 09:49

Жінка

Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар

2024.11.21 06:40

***

Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук

2024.11.21 06:38

* * *

Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь

2024.11.21 04:27

Віщунська черешня

Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб

2024.11.21 01:27

Сновидіння

Я розіллю л
                            І
                             Т
                         Е
                           Р
                             И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць

2024.11.20 21:31

По Золотій Лихоманці (Neil Young)

Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін

2024.11.20 13:36

***

Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв

2024.11.20 09:10

Антоніо, танцюючий тореро

років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…

Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Поетичні Майстерні

Нові автори (Поезія):

2024.11.19

2024.11.16

2024.11.11

2024.11.02

2024.11.01

2024.10.30

2024.10.17

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?

Найвища оцінка	Алексий Потапов	5.5	Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка	Валерій Хмельницький	5.25	Майстер-клас / Любитель поезії

Дата публікації	2010-10-06 18:33:45
Переглядів сторінки твору	4100
* Творчий вибір автора:	Любитель поезії
* Статус від Майстерень:	Любитель поезії
* Народний рейтинг	4.935 / 5.38 (4.574 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень"	0 / -- (4.462 / 5.23)
Оцінка твору автором	-
* Коефіцієнт прозорості:	0.777
Потреба в критиці	щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні	оцінювати
Автор востаннє на сайті	2012.12.27 19:15
Автор у цю хвилину	відсутній