ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ніна Яворська (1985) / Вірші

 осінь нас повбиває
ця осінь колись-таки нас повбиває.
це поки що тиша на східному фронті.
і нам, найпевніше, не бачити раю -
на душі невірні там введено квоту.
ця осінь колись-таки нас повбиває -
на скальпи поріже перуки і маски.
десь крикне пронизливо дзвоник трамваю.
і всі наші спроби зазнають фіаско.
ця осінь колись-таки нас повбиває.
за вітром розвіє ще тліючі рештки...
налий мені чашку гарячого чаю,
й тримай до зими під домашнім арештом.


02.10.2011 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-03 09:53:07
Переглядів сторінки твору 4421
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.574 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.462 / 5.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.12.27 19:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 10:07:33 ]
ця осінь колись-таки нас повбиває?
В таких випадках кажуть: Господь з тобою!
Зі словом треба бути вельми обережною... Що людина говоритиме чи писатиме, то те й матиме... У кожному слові є величезна енергія, то яку потрібно вивільнювати? Звісно, добру... Якщо говорити про погане, то таке й станеться... Це вже багато разів підтведжено життям... Слово дарує велику радість під час творчості... Невже ви отримуєте насолоду, коли пишете отакі рядки?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-03 13:29:31 ]
про енергетику слів - згідна. але кожне слово, мовлене чи написане, має право на існування. життя наше не вельми "рожеве", то чому наскрізь оптимістичною має бути й творчість? погоджуюсь, поезія має дарувати позитивні емоції, але й перегодовувати читача солодким не варто. це моє, суб'єктивне. не ображайтесь, раптом що.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 10:10:34 ]
Перепрошую, підтверджено життям...
Домашній арешт - це слушно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Завадський (Л.П./М.К.) [ 2011-11-03 10:23:56 ]
Гарне закінчення. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-03 13:56:17 ]
дякую. я постараюсь))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 12:07:19 ]
щось є у цьому вірші.
але - маски на скальпи?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-03 13:57:40 ]
знаю, з обличчя скальпів не знімають... але якщо вважати перуки і маски символами людської "штучності", то думаю, можна їх отак-от поєднати))) дякую за візит


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 13:51:32 ]
"десь крикне пронизливо дзвоник трамваю" - не перевелись ще булгаківські Аннушкі :)

"на душі невірні там введено квоту" - тобто, певну кількість "невірних душ" рай таки приймає, ви вважаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-03 13:59:55 ]
зовсім не думала про булгаківську Аннушку, коли писала цей рядок...
про "невірні" душі - всі ми невірні, в тій чи іншій мірі; приймають тих, хто щиросердечно покаявся; душі ЛГ-їв, очевидно, каятись не хочуть))))) якось так... дякую за увагу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 13:59:01 ]
ця осінь колись таки нас повбиває...
чи ми доб'ємО її темної ночі
аби не почула той дзво-ник трамваю
сигнал до "фіаско" для душ неохочих...

це я до того, що вірш надто вже суб'єктивний (багато що проситься до пародіювання...)

Але ж і цікаву реальність вибудували Ви, Ніно!
Останні два рядки цілком пояснюють "поведінку" ЛГ: вона прагне затишку вкупі із кимось ...вірним!

А щодо квоти і раю я приєднуюсь до запитання Чоррі...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-03 14:02:04 ]
до пародій мені не звикати, так що все ок... і, як на мене, у кожного автора вірші суб'єктивні - не писатимете ж Ви, підлаштовуючись під чийсь світогляд, чиїсь переконання?
а на запитання Чорнявої Жінки я вже відповіла...
дякую, що не пройшли повз)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 14:31:52 ]
Це вам дякую, Ніно, за чудові образи...
так, усі найкращі вірші - суб'єктивні!
Але вона (с-сть) має бути переконливою, як на мене...
А відповідь на питання Чоррі нене не задовольнила: слово "квота" усе одно недоречне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-03 15:12:00 ]
я знаю, що не всі образи у моїх віршах переконливі і однозначні, але інакше писати не вмію... про "квоту" подумаю, але, зазвичай, я мало що змінюю у віршах