ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.12.30 07:48
Антитеза

Білий аркуш паперу -
Дивочуд кистеперий,
Поле мінне. Там спалені нерви
В німоті нищать власні гріхи.

А каміння ще доста.

Володимир Бойко
2025.12.29 23:44
Війна – найогидніший засіб розширення територій, але нічого ефективнішого людство ще не вигадало. Історію України (за Винниченком) не можна читати без брому. Всуціль сфальшовану історію росії краще не читати взагалі. Путіфренія – тупикове відгалужен

Олександр Буй
2025.12.29 22:11
Коли світло здолає пітьму
І життя запалає зорею –
Ще когось поцілую, когось обійму,
Але ти вже не станеш моєю.

Коли Місяць на Землю впаде
І до неба злетять океани –
Все на світі тоді стане скрізь і ніде,

Юрко Бужанин
2025.12.29 14:56
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.

Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав

Борис Костиря
2025.12.29 13:44
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано

Сергій Губерначук
2025.12.29 13:10
Чому з небес не впали оксамити?
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??

Два білі олені блищать очима в

Віктор Насипаний
2025.12.29 00:56
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть

Олександр Сушко
2025.12.29 00:12
дружня пародія)

Кінець життя


Стукотять по черепу колеса
Напханих бедламом поїздів.
Ось тому я вию, наче песик,

Тетяна Левицька
2025.12.28 22:35
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?

Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,

Ярослав Чорногуз
2025.12.28 22:17
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.

Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.

Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.

Олег Герман
2025.12.28 16:43
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’

С М
2025.12.28 15:43
Сьогодня Ніч, Сьогодня Ніч

Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому

Іван Потьомкін
2025.12.28 14:22
– Здоров будь нам, пане Чалий!
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?

Євген Федчук
2025.12.28 13:20
Приїхала відпочити бабуся на море.
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це

Микола Дудар
2025.12.28 13:09
Життя таке як воно є:
Щоб не робив — йому не вгодиш.
І як цвіте, і як гниє —
І те і се в собі хорониш…
Без сліз й без радощів — ніяк.
Без злости трішки сирувате…
З своїм відтіночком на смак
На певний час з небес узяте.

Борис Костиря
2025.12.28 12:27
Стукотять важкі нудні колеса
Споважнілих, мудрих поїїздів.
І шматують серце, ніби леза,
Меседжи майбутніх холодів.

Подорож для того і потрібна,
Щоб збагнути спалахом сльози
Те, що відкривається на ринзі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ніна Яворська (1985) / Вірші

 осінь нас повбиває
ця осінь колись-таки нас повбиває.
це поки що тиша на східному фронті.
і нам, найпевніше, не бачити раю -
на душі невірні там введено квоту.
ця осінь колись-таки нас повбиває -
на скальпи поріже перуки і маски.
десь крикне пронизливо дзвоник трамваю.
і всі наші спроби зазнають фіаско.
ця осінь колись-таки нас повбиває.
за вітром розвіє ще тліючі рештки...
налий мені чашку гарячого чаю,
й тримай до зими під домашнім арештом.


02.10.2011 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-03 09:53:07
Переглядів сторінки твору 4760
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.574 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.462 / 5.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.12.27 19:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 10:07:33 ]
ця осінь колись-таки нас повбиває?
В таких випадках кажуть: Господь з тобою!
Зі словом треба бути вельми обережною... Що людина говоритиме чи писатиме, то те й матиме... У кожному слові є величезна енергія, то яку потрібно вивільнювати? Звісно, добру... Якщо говорити про погане, то таке й станеться... Це вже багато разів підтведжено життям... Слово дарує велику радість під час творчості... Невже ви отримуєте насолоду, коли пишете отакі рядки?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-03 13:29:31 ]
про енергетику слів - згідна. але кожне слово, мовлене чи написане, має право на існування. життя наше не вельми "рожеве", то чому наскрізь оптимістичною має бути й творчість? погоджуюсь, поезія має дарувати позитивні емоції, але й перегодовувати читача солодким не варто. це моє, суб'єктивне. не ображайтесь, раптом що.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 10:10:34 ]
Перепрошую, підтверджено життям...
Домашній арешт - це слушно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Завадський (Л.П./М.К.) [ 2011-11-03 10:23:56 ]
Гарне закінчення. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-03 13:56:17 ]
дякую. я постараюсь))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 12:07:19 ]
щось є у цьому вірші.
але - маски на скальпи?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-03 13:57:40 ]
знаю, з обличчя скальпів не знімають... але якщо вважати перуки і маски символами людської "штучності", то думаю, можна їх отак-от поєднати))) дякую за візит


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 13:51:32 ]
"десь крикне пронизливо дзвоник трамваю" - не перевелись ще булгаківські Аннушкі :)

"на душі невірні там введено квоту" - тобто, певну кількість "невірних душ" рай таки приймає, ви вважаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-03 13:59:55 ]
зовсім не думала про булгаківську Аннушку, коли писала цей рядок...
про "невірні" душі - всі ми невірні, в тій чи іншій мірі; приймають тих, хто щиросердечно покаявся; душі ЛГ-їв, очевидно, каятись не хочуть))))) якось так... дякую за увагу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 13:59:01 ]
ця осінь колись таки нас повбиває...
чи ми доб'ємО її темної ночі
аби не почула той дзво-ник трамваю
сигнал до "фіаско" для душ неохочих...

це я до того, що вірш надто вже суб'єктивний (багато що проситься до пародіювання...)

Але ж і цікаву реальність вибудували Ви, Ніно!
Останні два рядки цілком пояснюють "поведінку" ЛГ: вона прагне затишку вкупі із кимось ...вірним!

А щодо квоти і раю я приєднуюсь до запитання Чоррі...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-03 14:02:04 ]
до пародій мені не звикати, так що все ок... і, як на мене, у кожного автора вірші суб'єктивні - не писатимете ж Ви, підлаштовуючись під чийсь світогляд, чиїсь переконання?
а на запитання Чорнявої Жінки я вже відповіла...
дякую, що не пройшли повз)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 14:31:52 ]
Це вам дякую, Ніно, за чудові образи...
так, усі найкращі вірші - суб'єктивні!
Але вона (с-сть) має бути переконливою, як на мене...
А відповідь на питання Чоррі нене не задовольнила: слово "квота" усе одно недоречне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-03 15:12:00 ]
я знаю, що не всі образи у моїх віршах переконливі і однозначні, але інакше писати не вмію... про "квоту" подумаю, але, зазвичай, я мало що змінюю у віршах