ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.09.28 01:28
Тризуб 🔱
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
* 215 *
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Репортажі звідусіль
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
* * *
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Не ті тепер в ажурах просвітки
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
* * *
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.

Ірина Вовк
2026.09.27 06:11
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 9)
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар

С М
2026.09.26 23:53
Шпигун (The Doors)
я шпигун
у борделю цім
знаю що сниш
уві сні своїм
про ті слова
до смаку тобі
і потаємніші страхи

Володимир Бойко
2026.09.26 23:12
Навколонаукові думки
Стратегія без тактики – що теорія без практики. Закономірність законом не міряна. Сердечні стосунки обертаються сердечними травмами. Навіть люди з високим IQ в кінцевому підсумку можуть виявитися нелюдами. Що вже казати про «верхи» московські…

хома дідим
2026.09.26 22:23
* 214 *
а хтось же вимикає ліхтарі
і зачиняє час від часу брами
на самоті
без драми чи дорами
ймовірно без думок
без особливо мрій
яке їм діло далебіг
чи ти поет

Вячеслав Руденко
2026.09.26 20:09
Як зайве слушної пори
Чи був він гарним завдяки
Знанням про Небеса,
Зібравши злидням мідяки,
Як рятівна краса,

Коли за місяцем кружляв,
Мов обраний народ,
У дим, що берегом лежав,

Борис Костиря
2026.09.26 15:57
Розбитий телефон
Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у

Іван Потьомкін
2026.09.26 13:33
СУКОТ
Судилось їм нести перший дощ Святій Землі.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.

Ольга Береза
2026.09.26 12:02
Мурлика — кіт Франка
В кабінеті холоднім, що кликали вдома «Сибіром»,
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.

Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже

Ірина Вовк
2026.09.26 07:51
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 8)
VIIІ. СКИНУТИЙ З ПРЕСТОЛУ У розкішних термах – міських лазнях Помпей – ранок минав у лінивій млості. Багатий патрицій Секст відпочивав у басейні з теплою водою. Два темношкірі раби-чужинці без упину обмахували його пальмовим листям, а третій розтирав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ніна Яворська (1985) / Вірші

 Такі часи
Попелюшки сьогодні не в моді,
скромність втратила свій п"єдестал,
в інституті дівиць благородних
куртизанки влаштовують бал.
"Не формат" уже лицарі з кіньми,
серенади упали в ціні,
кануть в Лету герої всесильні.
А жінки, як і завше, сумні...


01.12.2009 р




Найвища оцінка юзернейм юзернейм 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-12-02 23:22:34
Переглядів сторінки твору 3856
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.561 / 5.44  (4.574 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 4.336 / 5.25  (4.462 / 5.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.12.27 19:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-02 23:40:32 ]
Що поробиш, час лицарства минув... Сподобалось

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 00:23:52 ]
А я трохи почіпляюся до вірша Тоні. "Скромність втратила свій п"єдестал" - нічого собі скромність, якщо мала (але втратила) таку помпезну річ, як п'єдестал!
Не зрозуміло з жінками: з одного боку вони теж винуватиці зазначених метаморфоз (в інституті дівиць благородних куртизанки влаштовують бал), а з другого - постраждала сторона (А жінки, як і завше, сумні...). Ідея вірша хороша, актуальна, але мало він полежав. Через пару днів авторка і сама б його підправила. Тоню, вірш хороший, допоможіть йому подорослішати.
Бажаю успіхів!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-03 17:37:11 ]
Пане Володимире! З Вашого дозволу, відповім на Ваші "чіпляння" до мого вірша.
Така риса як скромність колись високо цінувалася в жінках, відповідно можна говорити про те, що вона знаходилась на п"єдесталі, стояла вище від усієї суєти.
А з жінками нема нічого незрозумілого. Ви бачили щасливих куртизанок? Тих, які б гордилися собою, які б купалися в фальшивих почуттях? Тому й сумні, бо навіть багатство і вседозволеність не приносять істинного щастя.
А від довгого лежання вірші втрачають актуальність ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 08:27:21 ]
Я п'єдесталу скромності не втрачу,
Бо маю дуже скромну вдачу!
Шевченко, Стус і всі опальні,
Сьогодні ви не актуальні!

Такі аргументи мене переконали, пані Антоніно! Успіхів Вам у творчості і в житті! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
юзернейм юзернейм (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-03 00:35:34 ]
"Жінки мовчали. Все було не так.
Їм не хотілось пива і морозива"...(с)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 10:56:38 ]
Пані Антоніна, сподіваюся, не про всіх жінок так написала. Наприклад, у мене особисто немає таких товаришок. Всі жінки особливі, цікаві. А явище, яке описане, існує всю історію людства. Сумно звичайно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 18:35:52 ]
Хороший, мудрий вірш.
Підтримую думку В.Гнєушева: зазвичай віршу не завадить трошки відлежатись, дозріти. Коли повертаєшся до нього через кілька днів. неділь - виявляєш недосконалості, які раніше не помічав.
Що до Вашого вірша, яб трохи змінив останні рядки, а саме: "всесильні герої" і "як завше сумні жінки"
Мій варіант:
Здув романтику(ків) вітер осінній,
А жінки - залишились...
Сумні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-03 20:59:40 ]
Молодець, Антоніно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-04 00:19:51 ]
Попелюшки, як завше, у моді-
На роботі і вдома в пригоді
Стануть мудрі покірні рабині.
Та бали не для них уже нині...

Женімо сум, Тоню, геть! Памятаєте Ліну Костенко

"Шукайте посмішку Джоконди, вона ніколи не мине"

Жінки таки вміють посміхатися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 09:46:02 ]
Не минув! Не минув, Тонічко!..
Я дуже хочу бути лицарем!..
:))
Я буду.
Я зможу!.. ;))