ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ніна Яворська (1985) / Вірші

 Прощавай
Перемеленим попелом
стежку до тебе встелятиму,
божевіллям розтопленим
ватру журби підживлятиму,
запиватиму кавою
черстві надії сплюндровані,
лікуватиму травами
душу навскіс препаровану,
у шпаринах шукатиму
сліду твого прохололого,
не віддам тому катові
запаху твОго ранкового,
розливатиму спомини,
наче бензин, між кімнатами,
рухом впевнено-стомленим
іскри з коробки вийматиму...
Ти не згадуй поганого
в день, коли дзвони кричатимуть.
Просто смійся з оргАнами,
й плач, коли землю кидатимуть...


13. 04. 2010 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-05-20 15:51:06
Переглядів сторінки твору 2841
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.706 / 5.5  (4.574 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.462 / 5.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.12.27 19:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-20 20:55:27 ]
невже все настільки погано, що не заслуговує ні одного коментаря? :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-05-20 21:45:34 ]
Це Вам так здається.
Оцінка стоїть, а її автор, мабуть, вже нагадував про себе під одним з сусідніх творів. Все в порядку.
Цікавий метафоричний ряд.
Про каву, ІМХО, можна було б не віршувати. Цей вже давно як непоетичний образ став просто побутовим. Як і цигарки - хай навіть з найкозирніших сортів тютюну.
"Душу, навскіс препаровану". Я так зрозумів, що по діагоналі, тобто не глибоко, але критично. І глибоко. Або ні. Читання по діагоналі зазвичай неглибоке.
Сумнівні (т.з. "авторські") наголоси можна обминати. Достатньо кількох хвилин роботи з рядком - і проблеми немає.
"Бензин" якось приземлює вірш. Горить не тільки він, та і на ньому практично робляться такі оборудки, що як кажуть на Донеччині, "мама, нє горюй". Де бензин - там і техніка. "Коробка". А вона має два наголоси. Читач може призупинитись.
Іскра також іноді має відношення до двигунів внутрішнього згоряння.
А далі не буду. Бо йдуть оргАни.
Якось провокативно для пародістів.

Мій коментар можна видалити. Хоча я не стібався.
На кладовищах грають духові оркестри. Нащо ті органи?

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-20 21:59:36 ]
Ой, люблю такі детальні "розбірки" моїх віршів, тому в жодному разі не видалятиму цей соковитий коментар :) Згідна на рахунок того, що кава і бензин - надто плоско і непоетично, але ж і історія покинутої жінки стара, як світ ;) "Іскри з коробки" - тут я мала на увазі сірникову коробку і ,відповідно, сірники. Якщо воно Вам якось пов"язалось з автомобілем, соррі за мою неоковирну фантазію :) А органи грають в католицьких храмах, то чому б не уявити, що ЛГ - католичка? ;)
А пародій я не боюсь, пережила вже зо три, переживу й майбутні, якщо такі з"являться :)
Ось так :)

З повагою, Ніна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-05-20 22:10:45 ]
Є вдалі асонанси, які межують з алітераціями, якщо я достеменно правильно відрізняю одне від другого.
Просто рими - в нинішні часи це занадто просто. Зараз складне стає простим. а просте - ускладнюється. Тому алітерації, ІМХО, та асонанси є поетичною майбутністю закінчення кожного рядка або середини.
Вірш нагадав плач.
Це хіба погано? Хіба не виразно стенала Ярославна? Виразно. Я його завчив для оцінки за якихось дві години без футболу і піжмурок з друзями.
Ви мені пояснили деякі важливі моменти вірша. Тепер справа за реалізацією.
радий буду бачити.
Ваш читач :))) Г.С.
Знаками поваги ми вже обмінялись:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-20 22:21:43 ]
Обіцяю, що намагатимусь реалізовуватись без простих рим і заяложених образів :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-05-20 22:26:10 ]
Я не надиктовував Вам нічого для виконання, а просто уважний читач і колега по творчій справі :)))

На все добре у кращому розумінні цього варіанту прощання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-20 22:31:01 ]
я дуже ціную думки моїх уважних читачів і завжди до них прислухаюся, бо прекрасно знаю, що до справжніх Майстрів мені ще рости й рости :))) надіюсь, що доросту ще в цьому житті


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-05-22 20:44:23 ]
Ніно, вірш чудовий, і я шкодую лише про одне - що тільки сьогодні після тривалої відсутності пішла на ПМ читати поезію. Але який чудовий сюрприз - я зустріла тут ВАШІ ВІРШІ. і вони - як квіти - справжні, неповторні, досконалі у своїй щирості і красі!!! Ніно, Ви - ТАЛАНТ!!! Відверто Вам заявляю!!!
Іду читати інші Ваші вірші. Ви мене просто неймовірно здивували і втішили -чудові поезії!!!!