ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.12.30 07:48
Антитеза
Антитеза

Білий аркуш паперу -
Дивочуд кистеперий,
Поле мінне. Там спалені нерви
В німоті нищать власні гріхи.

А каміння ще доста.

Володимир Бойко
2025.12.29 23:44
Контроверсійне - 5
Війна – найогидніший засіб розширення територій, але нічого ефективнішого людство ще не вигадало. Історію України (за Винниченком) не можна читати без брому. Всуціль сфальшовану історію росії краще не читати взагалі. Путіфренія – тупикове відгалужен

Олександр Буй
2025.12.29 22:11
Рубікон
Коли світло здолає пітьму
І життя запалає зорею –
Ще когось поцілую, когось обійму,
Але ти вже не станеш моєю.

Коли Місяць на Землю впаде
І до неба злетять океани –
Все на світі тоді стане скрізь і ніде,

Юрко Бужанин
2025.12.29 14:56
***
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.

Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав

Борис Костиря
2025.12.29 13:44
Білий аркуш
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано

Сергій Губерначук
2025.12.29 13:10
Ґротеск
Чому з небес не впали оксамити?
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??

Два білі олені блищать очима в

Віктор Насипаний
2025.12.29 00:56
Природа мудра
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть

Олександр Сушко
2025.12.29 00:12
Кінець життя
дружня пародія)

Кінець життя


Стукотять по черепу колеса
Напханих бедламом поїздів.
Ось тому я вию, наче песик,

Тетяна Левицька
2025.12.28 22:35
Чуйний
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?

Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,

Ярослав Чорногуз
2025.12.28 22:17
ВІдповідь модУрністу авангаду
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.

Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.

Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.

Олег Герман
2025.12.28 16:43
Чорнильна ручка
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’

С М
2025.12.28 15:43
Сьогодня Ніч (Neil Young)
Сьогодня Ніч, Сьогодня Ніч

Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому

Іван Потьомкін
2025.12.28 14:22
***
– Здоров будь нам, пане Чалий!
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?

Євген Федчук
2025.12.28 13:20
Легенда про чайку
Приїхала відпочити бабуся на море.
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це

Микола Дудар
2025.12.28 13:09
***
Життя таке як воно є:
Щоб не робив — йому не вгодиш.
І як цвіте, і як гниє —
І те і се в собі хорониш…
Без сліз й без радощів — ніяк.
Без злости трішки сирувате…
З своїм відтіночком на смак
На певний час з небес узяте.

Борис Костиря
2025.12.28 12:27
Поїзд
Стукотять важкі нудні колеса
Споважнілих, мудрих поїздів.
І шматують серце, ніби леза,
Меседжи майбутніх холодів.

Подорож для того і потрібна,
Щоб збагнути спалахом сльози
Те, що відкривається на ринзі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ніна Яворська (1985) / Вірші

 Прощавай
Перемеленим попелом
стежку до тебе встелятиму,
божевіллям розтопленим
ватру журби підживлятиму,
запиватиму кавою
черстві надії сплюндровані,
лікуватиму травами
душу навскіс препаровану,
у шпаринах шукатиму
сліду твого прохололого,
не віддам тому катові
запаху твОго ранкового,
розливатиму спомини,
наче бензин, між кімнатами,
рухом впевнено-стомленим
іскри з коробки вийматиму...
Ти не згадуй поганого
в день, коли дзвони кричатимуть.
Просто смійся з оргАнами,
й плач, коли землю кидатимуть...


13. 04. 2010 р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-05-20 15:51:06
Переглядів сторінки твору 3100
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.706 / 5.5  (4.574 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.462 / 5.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.12.27 19:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-20 20:55:27 ]
невже все настільки погано, що не заслуговує ні одного коментаря? :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-20 21:45:34 ]
Це Вам так здається.
Оцінка стоїть, а її автор, мабуть, вже нагадував про себе під одним з сусідніх творів. Все в порядку.
Цікавий метафоричний ряд.
Про каву, ІМХО, можна було б не віршувати. Цей вже давно як непоетичний образ став просто побутовим. Як і цигарки - хай навіть з найкозирніших сортів тютюну.
"Душу, навскіс препаровану". Я так зрозумів, що по діагоналі, тобто не глибоко, але критично. І глибоко. Або ні. Читання по діагоналі зазвичай неглибоке.
Сумнівні (т.з. "авторські") наголоси можна обминати. Достатньо кількох хвилин роботи з рядком - і проблеми немає.
"Бензин" якось приземлює вірш. Горить не тільки він, та і на ньому практично робляться такі оборудки, що як кажуть на Донеччині, "мама, нє горюй". Де бензин - там і техніка. "Коробка". А вона має два наголоси. Читач може призупинитись.
Іскра також іноді має відношення до двигунів внутрішнього згоряння.
А далі не буду. Бо йдуть оргАни.
Якось провокативно для пародістів.

Мій коментар можна видалити. Хоча я не стібався.
На кладовищах грають духові оркестри. Нащо ті органи?

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-20 21:59:36 ]
Ой, люблю такі детальні "розбірки" моїх віршів, тому в жодному разі не видалятиму цей соковитий коментар :) Згідна на рахунок того, що кава і бензин - надто плоско і непоетично, але ж і історія покинутої жінки стара, як світ ;) "Іскри з коробки" - тут я мала на увазі сірникову коробку і ,відповідно, сірники. Якщо воно Вам якось пов"язалось з автомобілем, соррі за мою неоковирну фантазію :) А органи грають в католицьких храмах, то чому б не уявити, що ЛГ - католичка? ;)
А пародій я не боюсь, пережила вже зо три, переживу й майбутні, якщо такі з"являться :)
Ось так :)

З повагою, Ніна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-20 22:10:45 ]
Є вдалі асонанси, які межують з алітераціями, якщо я достеменно правильно відрізняю одне від другого.
Просто рими - в нинішні часи це занадто просто. Зараз складне стає простим. а просте - ускладнюється. Тому алітерації, ІМХО, та асонанси є поетичною майбутністю закінчення кожного рядка або середини.
Вірш нагадав плач.
Це хіба погано? Хіба не виразно стенала Ярославна? Виразно. Я його завчив для оцінки за якихось дві години без футболу і піжмурок з друзями.
Ви мені пояснили деякі важливі моменти вірша. Тепер справа за реалізацією.
радий буду бачити.
Ваш читач :))) Г.С.
Знаками поваги ми вже обмінялись:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-20 22:21:43 ]
Обіцяю, що намагатимусь реалізовуватись без простих рим і заяложених образів :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-20 22:26:10 ]
Я не надиктовував Вам нічого для виконання, а просто уважний читач і колега по творчій справі :)))

На все добре у кращому розумінні цього варіанту прощання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-20 22:31:01 ]
я дуже ціную думки моїх уважних читачів і завжди до них прислухаюся, бо прекрасно знаю, що до справжніх Майстрів мені ще рости й рости :))) надіюсь, що доросту ще в цьому житті


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-05-22 20:44:23 ]
Ніно, вірш чудовий, і я шкодую лише про одне - що тільки сьогодні після тривалої відсутності пішла на ПМ читати поезію. Але який чудовий сюрприз - я зустріла тут ВАШІ ВІРШІ. і вони - як квіти - справжні, неповторні, досконалі у своїй щирості і красі!!! Ніно, Ви - ТАЛАНТ!!! Відверто Вам заявляю!!!
Іду читати інші Ваші вірші. Ви мене просто неймовірно здивували і втішили -чудові поезії!!!!